Олена Савіна, "Обозреватель": "Деклараційна" погода: в очікуванні змін

Документ, який суттєво корегує законодавчу базу, направлену на боротьбу з корупційним злом, спільно розробляли представники правлячої більшості та опозиції. Авторами закону є Віктор Чумак  ("УДАР"), Сергій Тігіпко (Партія регіонів),  Павло Петренко ("Батьківщина") та представник ультраправої "Свободи" Олег Махніцький.

Спільне законодавче дітище представників різних фракцій направлене на реалізацію державної антикорупційної політики. Прийняття цього документу – необхідний пункт, передбачений планом дій візової лібералізації з Євросоюзом. 

Втім, сказавши "А", депутатський корпус відмовився говорити "Б" і спільними зусиллями провалив питання створення Національного антикорупційного бюро. Крім того парламентарі не захотіли  голосувати за проект закону, який передбачав ретельну антикорупційну перевірку чиновників усіх рівнів.  

І це при тому, що за даними міжнародної організації "Transparency International" у 2012 році Україна у щорічному рейтингу країн за рівнем корумпованості посіла 144 місце серед 176 держав світу.  Більше того, згідно з нещодавно оприлюдненими даними групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO), наша країна наразі виконала лише 2 з 13-ти рекомендацій цієї організації у напрямку подолання корупції.

Але, як кажуть, на безриб’ї  і рак риба, тому прийняття поправок до  антикорупційного законодавства можна лише вітати. В усякому разі, на даному етапі. А ось як буде де-факто працювати оновлений закон – покаже час. Тоді, власне кажучи, можна й потрібно буде проводити прискіпливу "роботу над помилками". 

Які зміни передбачені новим законом? Одне з ключових нововведень -  зменшення (зі 150 тис. грн. до 80 тис. грн.) обов’язкового для декларування мінімального розміру витрат на купівлю чи оренду нерухомого майна, транспортних засобів, а також на вклади коштів у банки, цінні папери та інші активи. Варто зауважити, що початковий проект передбачав зниження порогу до 22,7 тис. грн,

Ще одне досить цікаве "ноу-хау" - введення обов’язкової антикорупційної експертизи усіх нормативно-правових актів та законопроектів, зареєстрованих у парламенті. Антикорупційну перевірку проводитиме Мін’юст.  Ця законодавча норма не сподобалася багатьом нардепам, які звикли знімати серйозні фінансові "вершки" за лобіюваня законопроектів.  Проте публічно вони своє невдоволення воліють не висловлювати…

Закон також робить відкритою для громадськості інформацію бази даних держреєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Такий "чорний список" ведеться кілька років поспіль, але до цього часу прізвища та імена корупціонерів були таємницею за сімома замками. Віднині ж дані будуть публікуватися на сайті Міністерства юстиції  через три дні після вступу дії рішення суду щодо обвинуваченого в корупційних діях.

Новий закон значно розширює коло людей, які повинні подавати декларації про свої доходи та витрати.  До списку входять Президент, прем’єр та міністри, депутати, судді, керівники центральних органів виконавчої влади, заступники міністрів і регіональних чиновників. Контролювати усі ці дані (в тому числі, проводити перевірку відповідності доходів та витрат) будуть 2 міністерства – юстиції та доходів і зборів. 

Розширено також коло родичів чиновників різних рангів, які повинні оприлюднювати свої доходи і витрати. Крім чоловіка (дружини), батьків, бабусі та дідуся, прадіда, прабабусі, правнуків, усиновителя, опікуна, до списку внесені особи, які "спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб’єктом". Тобто, серед іншого, мова йде про цивільних чоловіка/дружину.
Зі вступом закону у дію держслужбовці та представники органів місцевого самоврядування мають протягом 10 днів після призначення або обрання на посаду передати іншій особі свої підприємства та корпоративні права. При цьому закон забороняє робити це на користь членів сім’ї, перелік яких пропонується розширити повнолітніми дітьми, а також батьками.

Вельми цікавою є законодавча норма, яка зобов’язує чиновників публікувати декларації про доходи на веб-сайтах, де ці дані мають перебувати у відкритому доступі не менше року. До цього декларації публікувалися у медіа, що належать органам влади, а доступ до "чиновницької" преси був досить обмежений.  Дані про доходи та витрати чиновники мають традиційно оприлюднювати до 1 квітня.

У цьому контексті варто згадати цьогорічну деклараційну кампанію. Для прикладу візьмемо депутатський корпус ВР. За даними руху "Чесно"  тільки 183 нардепів опублікували свої декларації. При цьому лише 153 декларації були оприлюднені у законні терміни. Відмінниками у плані дотримання законодавства стали "ударівці" Віталія Кличка. Всі члени УДАРу, як один, оприлюднили дані про власні статки. Виділити ще якусь фракцію не доводиться – і владі, і опозиції є до чого прагнути в плані виконання антикорупційного законодавства.

До речі, парламентарі досить болісно реагують на будь-які запити, які стосуються їх статків. Крім того, в багатьох оприлюднених деклараціях дані виглядають, м’яко кажучи неправдивими. 

Ось і зараз критики нового антикорупційного закону зауважують, мовляв, в документі не досконало прописаний контроль над антикорупційними діями.  Крім того, на думку деяких експертів, наразі не існує ніяких гарантій, що закон не буде використаний вибірково лише до "неугодних" чиновників.  Чи справдяться прогнози скептиків – покаже час.

Олена Савіна, "Обозреватель"