Партії можуть позбавити держфінансування у 2022 році

З одного боку, це зекономить бюджетні кошти, і їх можна буде перенаправити на соцвиплати та потреби військових. З іншого — це ослабить спроможність партій підтримувати свою діяльність та діяльність фракцій у парламенті та місцевих радах.

У часи війни держава несе посилену відповідальність за збереження інститутів та інституцій. Відповідно, не можна руйнувати інститут державного фінансування партій. За браком коштів одним з ефективних варіантів може стати зменшення сум держфінансування. Але при цьому вкрай необхідно повернути підзвітність за витрати цих коштів, на чому неодноразово наголошував Рух ЧЕСНО.

На фінансування партій у бюджеті передбачено рекордні 886 млн гривень. 90% цих коштів за законом розподіляються пропорційно до частки голосів, отриманих партією на останніх виборах до Верховної Ради. Відповідно, переможець виборів отримує найбільше коштів, а партія, яка заледве подолала прохідний бар’єр, — найменше.

Кошти перераховуються партіям чотирма рівними частинами раз на квартал. Станом на кінець травня партії отримали держфінансування лише за перший квартал (незадовго до повномасштабного вторгнення росії). Фактично на цей момент партії отримали чверть від загальної суми коштів, передбачених на їх фінансування у 2022 році.

У разі прийняття змін до бюджету починаючи з другого кварталу й до кінця року партії не отримуватимуть держфінансування, і на покриття інших потреб у бюджеті вивільняється близько 690 млн гривень. 

В умовах війни та суттєвих проблем в економіці цілком зрозумілим є бажання зекономити кошти й перенаправити їх на пріоритетніші цілі. Разом з тим спонтанна відмова від державного фінансування партій створює і певні проблеми.

По-перше, прийняття такого рішення може негативно вплинути на стосунки між парламентськими фракціями, адже ініціаторами законопроєкту є кілька десятків представників “Слуги народу” й по три представники груп “Довіра” та “За майбутнє”, які державного фінансування не отримують. Варто розуміти, що “Слузі народу” буде значно легше відмовитись від державного фінансування, адже у першому кварталі партія отримала із держбюджету майже 110 млн гривень. Це у 3,5–4 рази більше, ніж отримала будь-яка інша з парламентських партій. “Розтягнути” витрачання 110 млн до кінця року явно простіше, ніж 32 млн для “Європейської солідарності” чи 21 млн для “Батьківщини”. 

Зрозуміло, що частину цих коштів партії вже витратили. Крім того, оскільки законопроєкт ініціювали саме представники “Слуги народу”, в цій партії дізналися про ймовірність прийняття такого рішення значно раніше, ніж в інших. Для решти парламентських партій це стало сюрпризом.

Довідково: 20 травня Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі по ліквідації ОПЗЖ прийняв ухвалу з питань забезпечення позову й заборонив НАЗК перераховувати партії державне фінансування. Партія “Голос” не отримує державного фінансування відповідно до рішення НАЗК про зупинку державного фінансування через виявлені порушення у фінзвітності партії. “Голос” оскаржує дії НАЗК у суді, остаточне рішення ще не прийнято.

Разом з тим, фактичне припинення держфінансування означатиме втрату ресурсів на забезпечення функціонування партії навіть на базовому рівні. Кожна з парламентських партій має десятки офісів та сотні працівників. Повноцінно замістити державне фінансування приватним навряд чи вдасться, адже увага потенційних донорів є і тривалий час буде прикута в першу чергу до потреб військових, медиків тощо. Хоча зараз і не відбуваються вибори, тобто партії не витрачають кошти на пропагандистську діяльність, все ж вони підтримують свої фракції в парламенті, у місцевих радах тощо. Більше того, судячи з повідомлень на сторінках парламентських партій, вони перепрофілювали свою діяльність і використовують своїх працівників та офіси в тому числі для забезпечення потреб військових та для суміжних видів діяльності. Із втратою державного фінансування підтримувати таку суспільно значиму діяльність стане важче.

Відсутність фінансування й пов’язана з цим необхідність скорочувати штати працівників вплине на поточну та майбутню спроможність партії виконувати свої функції, в тому числі з підтримки діяльності фракцій у парламенті та місцевих радах. Підірвати інституційну спроможність прийняттям спонтанних рішень можна досить швидко, а от відновити її так само швидко точно не вдасться.

Можливі компромісні рішення

Звертаємо увагу народних депутатів на кілька варіантів дій, які дозволять суттєво заощадити бюджеті кошти й водночас підтримувати на належному рівні діяльність парламентських партій.

Варіант 1. Дещо змінити підхід до законопроєкту 7413 і передбачити “паузу” в держфінансування партій не з другого, а з третього кварталу 2022 року. В такому випадку партіям було б цілком зрозуміло, якими обсягами коштів вони розпоряджаються за умови, що до кінця року іншого фінансування не буде. Економія для бюджету 2022 року — від 465 до 544 млн гривень (верхня межа з урахуванням зупинки держфінансування для “Голосу” та ОПЗЖ і зменшення загального бюджету держфінансування партій на 10% відповідно до постанови № 410 Кабінету міністрів України від 1 квітня цього року).

Варіант 2. Певного роду “угода” між парламентськими партіями, яка б передбачала узгоджене подання до НАЗК заяв про відмову від державного фінансування у третьому та четвертому кварталах 2022 року. Чинна редакція закону “Про політичні партії в Україні” дає таку можливість, тож вносити зміни до законодавства в такому випадку не потрібно. При бажанні окремі партії можуть відмовитись від держфінансування і за другий квартал, втім, для цього потрібно буде вносити зміни до закону, адже в чинній його редакції відмовитися можна лише від фінансування за майбутні квартали, а не за поточний. Економія бюджетних коштів така сама, як і в першому варіанті, але може бути більшою у випадку відмови котроїсь із партій і від коштів за другий квартал.

Варіант 3. Скоротити обсяги державного фінансування шляхом прийняття відповідної постанови Кабінету міністрів України. У квітні подібна постанова вже приймалася, і її наслідком є, зокрема, скорочення держфінансування партій у 2022 році на 10%. У частині фінансування статутної діяльності партій новою постановою можна скоротити обсяги фінансування, умовно, на 40–60%. Ефект від такої опції приблизно такий самий, як і в попередніх варіантах, і залежатиме від того, на скільки відповідні видатки скоротить Кабмін.

Будь-який з цих варіантів суттєво скоротить видатки бюджету на фінансування партій, що і є основною ціллю законопроєкту № 7413. При цьому партії не опиняться взагалі без фінансування і, пристосувавшись до нових умов, зможуть продовжувати свою діяльність, мінімізуючи наслідки такої бюджетної оптимізації.

Також звертаємо увагу народних депутатів на проблему з відновленням для політичних партій обов’язку подавати свою фінзвітність, яку ті не подають ще з 2020 року. Отримання бюджетних коштів та ігнорування принципу прозорості навряд чи сприяє довірі суспільства і євроінтеграційним прагненням України.

Ігор Фещенко для "Української правди"