Битва за Київ: що буде з райрадами

12 років тому фракція “Блоку Віталія Кличка” одностайно проголосувала за скасування райрад, а сьогодні сам міський голова пропагує їхнє відновлення. 

Але непослідовний не лише Кличко, а й “слуги народу”. Так, депутат Київради від фракції “Слуги народу” Андрій Вітренко подав позов до ОАСК щодо скасування кількох рішень Київради, ініційованих міським головою для відновлення райрад у столиці. І це при тому, що партія “Слуга народу” передбачає відновлення райрад у своєму варіанті редакції закону про столицю.

Райради зникли тоді, коли Віктор Янукович вирішив взяти столицю під контроль, не маючи в ній політичної підтримки. Зараз — чинна влада хоче того самого.

Ідеться про контроль над Києвом до прийняття закону про столицю. Його ухвалення (після чого мер Києва втратить крісло голови КМДА) заблоковане законопроєктом №4298 про місцеві держадміністрації (МДА), оскільки може бути прийнятий тільки після нього. На друге читання законопроєкту №4298 у "слуг" немає голосів у залі, оскільки голову МДА/префекта з прийняттям закону буде перетворено на політичного пішака, повністю підпорядкованого президенту. Це викликало протест експертів та низки депутатів.

Тому Банкова сьогодні шукає проміжні варіанти, як обмежити владу Кличка у Києві. За її командою Кабмін прийняв незаконну постанову та знехтував Кличком при призначенні голів районних держадміністрацій. Кличко натомість відповів Банковій рішеннями Київради щодо відновлення райрад, у знищенні яких його фракція свого часу взяла найбезпосереднішу участь. 

Законність — ніщо, політична доцільність — наше все. 

Рух ЧЕСНО вирішив дослідити еволюцію питання райрад у Києві, аби громадяни розуміли, чому за них і зараз триває така запекла боротьба.

Скасування райрад — помста Януковича за Помаранчеву революцію

У 2010 році тодішній президент Віктор Янукович вирішив зосередити владу в Києві у своїх руках. В його пам’яті була жива картинка з Помаранчевої революції 2004 року, коли кияни підтримали його опонента Віктора Ющенка. Відповідно, більший контроль над столицею в його уявленні давав більший контроль над ситуацією в країні загалом. 

31 жовтня 2010 року мали відбутися чергові вибори до районних рад у Києві, але симпатії столичних виборців були б не на стороні Януковича. Віддати в руки опозиції місцеве самоврядування у столиці Янукович не хотів. Тому фактично за кілька днів до офіційного початку місцевих виборів, 7 вересня, Верховна Рада проголосувала за зміни до закону про столицю, якими дозволила Київраді приймати рішення про створення чи не створення райрад. Уже за два дні, 9 вересня, Київрада проголосувала за скасування райрад, а в листопаді 2010 року Янукович зробив неконституційне призначення — і на чолі КМДА став Олександр Попов.

Це призначення було неконституційним, бо посаду голови КМДА, згідно з висновками Конституційного Суду України, мав обіймати виключно обраний громадою міський голова. Тодішній міський голова Києва Леонід Черновецький вирішив не оскаржувати призначення Попова, про що заявив публічно, а 2012 року сам тихо пішов у відставку з посади мера.

Читати також: 30 років самоврядування Києва: від мирного ГКЧП до розстріляного Майдану

Зауважимо, що в Київраді за скасування райрад проголосувала більшість депутатів, у тому числі всі депутати “Блоку Віталія Кличка”.

“Фракція УДАРу і сам Віталій Володимирович проголосували тоді одноголосно за. Дали 15 голосів із 15… Янукович повелів, і всі дружненько за? 11 років було мало, щоб це виправити, якби забажали?” — написав на своїй сторінці у Facebook Леонід Косаківський, перший мер Києва часів відновлення Незалежності, у відповідь на ініціативу Кличка з відновлення райрад наприкінці 2021 року. 

За скасування райрад голосували й ті депутати, які сьогодні є в чинному скликанні Київради.

Маючи всього шість депутатів від Партії регіонів у Київраді, Янукович через своїх ставлеників у РДА отримав повний контроль над Києвом. Але, як показала історія, централізація влади у Києві не допомогла Януковичу втриматись на посаді. Хоча під час Майдану 2013–2014 років міська влада задіювала різні інструменти, щоб громадянам було складно доїхати в центр міста на протести, зокрема перекривали станції метрополітену. 

Невдала спроба відновити райради

Те, що скасування райрад було помилкою, депутати зрозуміли дуже швидко. Все місто представляють 120 депутатів, які мають на засіданнях не лише вирішувати стратегічні питання розвитку столиці, але й голосувати за порівняно дріб’язкові питання, наприклад за виділення коштів на розвішування депутатами в округах поштових скриньок у будинках жителів.

Нині покійний депутат від “Батьківщини” Володимир Бондаренко під час обговорення в сесійній залі Київради питання про відновлення райрад у червні 2015 року висловлювався за відновлення, аргументуючи це тим, що без райрад місцеве самоврядування недоступне для киян. 

У липні 2015 році Київрада ухвалила рішення про створення десяти районних рад і призначила вибори до них на 27 березня 2016 року. 

Проте вибори до районних рад так і не відбулися, бо в січні 2016 року Окружний адміністративний суд Києва за позовом громадської організації “Наждак” призупинив виборчий процес. За даними ЗМІ, суддя Олексій Огурцов, який виніс рішення призупинити вибори до київських райрад, у 2013 році приймав судові рішення на користь компаній, які працювали на колишнього президента Віктора Януковича.

“ЦВК заборонено здійснювати будь-які дії щодо перших виборів депутатів районних у місті Києві рад аж до вступу в силу постанови суду за результатами розгляду позову”, — заявляв тоді Андрій Магера, заступник голови ЦВК. Навіть подача апеляції нічого не змінювала, бо засідання було призначене після того, як були пропущені всі терміни запуску виборчого процесу. 

Нагадаємо, що у квітні 2021 року президент Володимир Зеленський попросив ВР ліквідувати ОАСК, але станом на сьогодні суд таки працює. 

Райради і законопроєкт “Про столицю”

На парламентських виборах 2019 року у Києві в усіх 13 мажоритарних округах тріумфально перемогли кандидати від партії “Слуга народу”. Президент отримав у Верховній Раді монобільшість і, здавалося, зможе отримати більшість на місцевих виборах. 

У жовтні 2019 року Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про внесення змін до закону “Про столицю України — місто-герой Київ”, який передбачає відновлення районного самоврядування у столиці.

До другого читання дуже змінений (але не в частині наявності райрад) законопроєкт мав бути винесений і проголосований 18 листопада 2021 року. Окрім цього, як ми уже казали, мав бути ухвалений у другому читанні суміжний законопроєкт про місцеві державні адміністрації. Проте депутати відклали розгляд обох проєктів у другому читанні, а голова ВР Руслан Стефанчук спрогнозував, що законопроєкт про столицю буде розглянутий вже після Нового року. Уже лютий.

Кличко vs Зеленський

На виборах до Київради більшість мандатів отримали представники “Європейської солідарності” (31 депутат) та УДАРу (29 депутатів), а “Слуга народу” завела в міськраду 12 депутатів. Рейтинги партії влади підупали порівняно з високою хвилею захвату в 2019 році, коли вона отримала 13 із 13 мажоритарників від столиці.

Офіс президента постійно конкурує з міським головою Кличком за прихильність киян і намагається отримати більше інструментів впливу на ситуацію в місті.

Реальний вплив на місто Кличко має як голова КМДА, розставляючи своїх голів райдержадміністрацій. До січня цього року процедура призначення голів РДА була такою, що на затвердження президенту кандидатури голів подавав голова КМДА.
Проте в січні постановою Кабміну було змінено процедуру призначення голів РДА. Відтепер після 24 січня 2022 року подання готує Кабмін, а не голова КМДА в особі Кличка. 

Таке питання не може регулюватись постановою КМУ, а тільки законом. Причому по Києву та Севастополю — тільки спеціальними законами про Київ та Севастополь. Про це писало “Дзеркало тижня”. Редакція зазначила, що така конструкція є феодальною: райдержадміністрації (РДА) не виведені з-під облдержадміністрацій (ОДА), як це передбачено законопроєктом № 4298 про МДА, за який влада збирається голосувати в парламенті. “Важливо, що в законопроєкті про Київ, проти якого активно виступає Кличко, держадміністрацій взагалі немає, замість них — виконкоми районних в Києві рад. На жаль, Кличко сам себе обдурив, коли виступав проти законопроєкту”, — йдеться в публікації ДТ.

Не вбачають юридичної бездоганності в постанові Кабміну і самі "слуги народу". “Нам каже законодавство, що ця процедура має затверджуватися законом, — каже нардеп від “Слуги народу” Віталій Безгін. — Законодавчого забезпечення цієї процедури немає. Відповідно, Кабмін скористався цією прогалиною і фактично урядовим рішенням, не маючи законодавчого забезпечення, вирішив змінити процедуру. Я не вважаю, що це правильний підхід, я б на місці Кабміну, напевне, так би не вчиняв, тому що це ставить велике запитання з приводу юридичної чистоти процедури… Я думаю, що ризики оскарження цього рішення так само існують, на моє суб’єктивне переконання”, — зазначив він в ефірі Українського радіо.

26 січня було звільнено відразу трьох голів РДА — Дарницького, Дніпровського й Шевченківського районів. Це можна розцінювати як спробу послабити владу міського голови в районах.

У відповідь Київрада на засіданні 3 лютого прийняла невідкладні рішення, якими запустила відновлення райрад. Депутати Київради створили робочу групу, яка до кінця березня повинна підготувати проєкт із прописаними повноваженнями майбутніх райрад та чисельністю їхнього складу.

Вибори депутатів райрад мають відбутися, відповідно до рішення Київради, 30 жовтня 2022 року. Також депутати Київради вирішили, що протягом перехідного періоду — до виборів — самоврядні повноваження в районах будуть виконувати нові структурні підрозділи міського виконавчого органу: департаменти КМДА. Київрада проголосувала за створення таких підрозділів. 

По суті, у Кличка вирішили віддати РДА Банковій, створивши власні паралельні структури, які будуть забезпечувати Кличку вертикаль влади у столиці до виборів райрад. Що також — дуже суперечливий (хоча і можливий) хід із погляду чинного паліативного законодавства про столицю. Після виборів райрад новостворені райдепартаменти стануть виконкомами відповідних райрад.

Секретар Київради Володимир Бондаренко під час розгляду проєктів рішень “заспокоїв” опонентів, що РДА ніхто не скасовує. “Ніхто РДА у місті не скасовує і не ліквідовує… Вони продовжують фінансуватися за рахунок бюджету міста Києва до моменту, поки Кабмін вирішить питання їх фінансування за рахунок держбюджету. Ми розпоряджаємося виключно нашими самоврядними повноваженнями, як це роблять інші міста в Україні… через територіальні підрозділи виконавчого комітету”, — сказав Бондаренко.

Із цим не погодилися “слуги народу”. У партії назвали створення окремих райдепартаментів “узурпацією влади”. Причини такого невдоволення більш ніж очевидні. Оскільки підтримка “Слуги народу” у столиці значно менша, ніж в УДАРу, на виборах до райрад з високою ймовірністю повторяться результати 2020 року. Отже, УДАР і ЄС можуть комунікувати більш вдалі результати. Більше того, наразі відбуваються довибори в парламент на Чернігівщині. І там “слуги народу”, розуміючи, що можуть суттєво програти кандидату від УДАРу, якого підтримали ЄС і “Голос”, взагалі не висувала кандидата. Так партія уникає комунікації, що програє округ, хоча за перемогу під час довиборів на Франківщини і на Херсонщині “слуги народу” билися доволі недоброчесними методами.

Читати також: Ціна посади Херсонської ОДА — один прес-реліз про перемогу

В ефірі Українського радіо нардеп Віталій Безгін припустив, що рішення Київради будуть оскаржені в суді.  “З точки зору юридичної, безумовно, ці рішення є нікчемними. Як елемент політичної боротьби, напевне, мають місце… Про що говорять рішення? Начебто про відновлення районних рад. Тут варто нагадати, що, власне, чинна київська влада їх заблокувала свого часу… по-друге, які це будуть районні ради, які це будуть вибори, чергові, як вони говорять, чи перші вибори — питання відкрите. Якщо це мають бути перші вибори, а вочевидь, мають бути перші, то для цього треба встановлювати межі районів, межі Києва… це ті речі, які ми передбачали процедурно прописувати в законі “Про столицю”. 

Нагадаємо, що чергові вибори можуть бути проведені з місцевими виборами в 2025 році. Провести вибори раніше юридично складніше, і тут одного бажання Київради замало.

15 лютого ОАСК зареєстрував позов до Київради. “Позивачем зазначений Андрій Вітренко. Серед вимог позову — визнати протиправними та скасувати наступні рішення Київської міської ради від 3 лютого 2022 року:

- “Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради”;

- “Про організацію управління районами в місті Києві на період формування виконавчих органів районних в місті Києві рад”, — йдеться на сайті суду. 

Вітренко просить суд зупинити дію оскаржуваних рішень Київради, а також заборонити створювати та здійснювати державну реєстрацію структурних підрозділів КМДА. Суд вивчає правові підстави для цього та для відкриття провадження в адміністративній справі.

Таким чином, ОАСК вдруге може заблокувати відновлення райрад у Києві і дати час “слугам народу” прийняти в другому читанні законопроєкт “Про столицю”. А це дасть можливість партії влади, з одного боку, побудувати правильну систему управління столицею. З іншого  — уникнути комунікації про програні вибори до райрад столиці перед парламентськими виборами. 

Підсумовуючи, зазначимо, що ні Банкова, ані Хрещатик сьогодні не думають про столицю, переслідуючи насамперед свої політичні цілі. Найкращий шлях — це прийняття закону про столицю і чергові місцеві вибори. Але Банкова не може чекати і не вставляти палиці в колеса можливому кандидату у президенти, а Кличко обороняється як може доступним йому легітимним органом — Київрадою. Хай там як, але від відновлення райрад у столиці виграє місцеве самоврядування і кияни. Київраді доведеться поділитися із районними депутатами вагомим шматком 63-мільярдного бюджету. Зробивши процес його розподілу прозорішим, а послуги для городян — доступнішими.