Рік роботи Чернігівської облради: голова ОДА та кожен 5 депутат - кандидати на відкликання

Найзатятіше прогулюють депутати “Батьківщини”, УКРОПу та “Аграрної партії”. “Опоблоківець” Мирошниченко їздить на засідання Київської облради й пропускає засідання комісій на рідній Чернігівщині.

За законом, якщо депутат пропустив понад 50% засідань сесій або комісій протягом року, його можна позбавити мандату (ст. 37, ЗУ "Про статус депутатів місцевих  рад"). Поважних причин для пропусків засідань закон не передбачає.

Ось ті 12 депутатів, кого виборці та партія можуть відкликати за прогули профільних комісій та сесійних засідань. Один із кандидатів на відкликання вже склав мандат добровільно.

Натисніть для збільшення

З-поміж тих, хто може втратити мандат — голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч від партії “Солідарність”. Його помічник Андрій Потапенко телефоном відмовився пояснювати причини пропусків:

 

З приводу прогулів, ми не будем, мабуть, цього коментувать, тому що коментувать тут по суті нема чого. Ситуація наша така, що вдається попрацювати на президії плідно. Ну, загалом, ми утрималися від коментарів з цього приводу.

 

Тут варто додати, що депутати місцевих рад, які намагаються поєднати представницький мандат із посадою чиновника, як правило, потрапляють до кандидатів на відкликання. Вони не можуть якісно суміщати посаду й роботу в депутатському корпусі.

Абсолютно аналогічна ситуація в голови Рівненської ОДА та голови Тернопільської ОДА. Вони теж стали кандидатами на відкликання. Схожа ситуація в депутата облради Київської області Лева Парцхаладзе, який став заступником міністра з питань ЖКГ та у депутатки Івано-Франківської облради Галини Карп, яка стала заступницею міністра з питань ЖКГ. Обидвоє чиновників Кабміну теж потрапили до кандидатів на відкликання. Такі проблеми виникають системно з депутатами від “Солідарності”, які депутатський мандат суміщають із посадами.

Майже всі засідання комісії з питань комунальної власності пропустив Геннадій Тригубченко з “Нашого краю”. Він був лише на одному засіданні з 12.

 

Так, я пропустив. Причина у нас одна - тому що я на роботі і мене не відпускають з прєдпріятія, тобто на комісії я не їжджу, а відвідую тільки сесії. Основна причина прогулів — моя робота. Працюю в “Укрнафті”. Я людина підневільна, моє керівництво не вважає за потрібне мене відпускати, коли мені це треба, — пояснює прогули депутат від “Нашого краю” Геннадій Тригубченко.

 

На питання журналістів, чи не бажає депутат скласти мандат, каже:

 

Не вважаю за потрібне складати мандат через прогули, оскільки, коли більш-менш спокійно, то я стараюсь приїжджать.

 

До слова, жаліються на щільний робочий графік і неоплачувану роботу депутата й член земельної комісії Анатолій Мирошниченко з “Опозиційного блоку”. Він пропустив 62% засідань й також нарікає на завантаженість на роботі. За минулої каденції у 2011—2014 він вже пропускав усі засідання комісій, а також більше, ніж 50% сесій.

 

Та посада, яку я очолюю, я очолюю управління... Так складується, що часто я буваю у відрядженнях чи до Києва, чи в районах, так попадає. В кожному районі є, скажемо, свої організації і мені треба пересуватися по області. Я чотири роки на посаді, я ж працюю.... Якщо вже запланована зустріч чи мене чекає начальство в Києві, буває, що в четвер засідає комісія і в четвер обласна рада в Києві. Мені їхати на раду в Київ чи мені їхати на комісію?, — пояснює свої прогули Мирошниченко.

 

Журналісти поцікавилися в Мирошниченка, чи не хоче він поступитися місцем людині, яка буде справно ходити на сесії та комісії.

 

Дуже гарне питання ви задаєте. Ви спочатку знайдіть такого депутата. Ви знаєте, що депутатам зараз зарплату не платять? За рахунок чого депутату жити взагалі? Тому, ви задаєте такі питання.. Ви спочатку подумайте, а потім говоріть, — хвилюється депутат.

 

Зауважимо, що знайти депутата на місце Мирошниченка не проблема — за законом на його місце заходить наступний по партійному рейтингу.

Варто наголосити, що за законом “на час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету” (ст.49, ЗУ “Про місцеве самоврядування”).

Кандидаткою на відкликання стала і Віра Солорева з партії “Батьківщина”. На запитання журналістів про прогули засідань профільної комісії депутатка відповідати відмовилася, пославшись на те, що зараз перебуває у відпустці, й коментувати відмовилася. Пізніше журналістам ЧЕСНО зв’язатися з Солоревою не вдалося, на телефонні дзвінки вона не відповідає.

Її партійний соратник Сергій Пащенко, який теж може втратити мандат через прогули, переконаний, що в офіційних даних якась помилка:

 

Цікаво. Не може такого бути. Я не можу зараз прокоментувати.. Я, як заступник голови фракції, міг запізнюватися. Тяжко сказати, що я пропускав, не ходив.. Я активно беру участь в бюджетних питаннях.

 

Пащенко пообіцяв з’ясувати ситуацію в секретаріаті. За годину він перетелефонував ЧЕСНО і визнав, що таки пропускав засідання профільної комісії. Він пояснив, що в збиток профільній комісії працював у комісії тимчасовій, яка була присвячена питанням облагролісу.

Наголошуємо, що тимчасова комісія не може впливати на роботу постійної комісії ради. ЧЕСНО моніторить відвідуваність депутатів засідань саме постійних профільних комісій ради, оскільки саме за прогули постійних комісій закон передбачає процедуру відкликання депутата.

Ми поточнили в депутата, чи пропонував він розвести в часі профільну комісію й тимчасову, щоб мати можливість відвідати обидві комісії без шкоди одна одній.

 

На жаль, іншої можливості зібратися більшості не було, тому й збиралися, коли депутати були на місці, — коментує депутат.

 

Однією з найзатятіших прогульниць виявилася депутатка Надія Міклухо-Маклай “Наш край”. Вона пропустила 70% освітньої комісії, а також більше половини засідань сесій.  Депутатка сказала, що у неї сімейні обставини й вона морально не може працювати.

Депутат Олег Авер’янов від “Радикальної партії” пропустив 75% засідань комісії з питань управління та розпорядження об’єктами комунальної власності і є кандидатом на відкликання. Нагадаємо, в 2011—2012 роках депутат пропустив 100% засідань ради, а також 100% засідань комісій. Громадський рух ЧЕСНО звертався до партій перед виборами з вимогою не кандидувати прогульників знову.

Депутат від партії УКРОП Олег Хасенко пропустив три сесійні засідання з п’яти.

 

Так, справді, пропуски були. Пригадую, одна сесія була розділена на дві частини, то на одній я був, а на іншій — ні. У вересні я їздив у відпустку, а в грудні я був на лікарняному. Комісії я стараюся не пропускати, а от сесії може бути.. Але цього року я вже виправився, — розповідає Хасенко.

 

Таку ж кількість засідань сесій пропустив депутат від “Солідарності” Григорій Божок.

Раніше ЧЕСНО вже проводило аналіз відвідування  депутатів минулої каденції, тоді Божок пропустив всі засідання ради у 2012 році, і відмовився коментувати, мотивуючи тим, що готувався до наступних виборів. Потрапивши в раду знову, Божок продовжує прогулювати.

Також кандидатом на відкликання, згідно з моніторингом, став депутат від “Нашого краю” Андрій Прокопенко, голова комісії з питань ЖКГ пропустив 4 з 7 засідань.

 

Я не пропускав ні однієї сесії, я просто написав заяву про складання депутатських повноважень. А облрада за це не голосувала. Я формально не депутат, але в даних рахуюся, — повідомляє Прокопенко.

 

Прокопенко дійсно написав заяву про складання повноважень у вересні 2016 року і аж 17 травня, більш ніж півроку по тому, облрада затвердила його рішення.

Громадський рух ЧЕСНО наголошує, що згідно з законом, моніторинг проведений за повний 2016 рік тому, виборці мають повне право відкликати депутатів. Як відомо, механізм відкликання депутатів вже запущений, але відкликають не через відвідуваність.

 

Політичний баласт: ким можна замінити неефективних депутатів?

Для того, щоб оновити склад Чернігівської облради, не потрібно проводити вибори. Згідно з рейтинговою системою, якщо один депутат через ті чи інші причини складає повноваження, на його місце може прийти наступний політик цієї ж партії, який у рейтинговому списку посів перше непрохідне місце.

Але для того, щоб позбавити мандату депутата, треба не лише воля виборців, а й згода партії.

Натисніть для збільшення

Найбільше замін за наявності політичної волі може відбутися у складі “Солідарності”. В партії 3 депутати - кандидати на відкликання.

На місце Григорія Божка, Сергія Сергієнка та Валерія Куліча можуть зайти директор ТОВ “Інтерпрод” Володимир Романчук, головний лікар Чернігівського обласного онкологічного диспансеру Валерій Зуб та ректор Чернігівського національного технологічного університету Сергій Шкарлет.

Замість депутатів “Нашого краю” Надії Міклухо-Маклай, Геннадія Тригубченка в раду можуть зайти керівник Семенівського відділення ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" Олексій Желтобрюх та безробітний Петро Головач.

Замінити депутатів з “Батьківщини” Віту Солореву та Сергія Пащенка зможуть головний лікар лікарні первинної медичної допомоги Михайло Назаренко та голова фермерського господарства Борис Мельник.

На місце “укропівців” Людмили Бойко та Олега Хасенка в раду можуть потрапити приватні підприємці Сергій Козієнко та Наталія Радченко.

По одному депутату можуть замінити партії “Опозиційний блок”, “Аграрна партія” та “Радикальна партія”.  Відповідно, місце Анатолія Мирошниченка може зайняти радник директора ПАТ "Чернігівське підприємство автобусних станцій № 17499" Іван Коробка, а на місце Валерія Колоші може претендувати директор ДП "Добрянський лісгосп" Іван Горохівський.

 

Хто став прогульником у облраді?

Окрім тих депутатів, яких за законом можна відкликати, є й ті, хто стали просто прогульниками. Вони пропускали від 25—50% засідань сесій або комісій ради.

Четверо депутатів опинилися на межі між прогульниками й кандидатами на відкликання — якби вони пропустили ще хоча б по одному засіданню, їх можна було б відкликати.

Натисніть для збільшення

Голова комісії з питань охорони здоров’я Микола Дейкун “Солідарність” пропустив рівно 50% засідань, хоча пропуски він не визнає:

Я? (сміється). Я 100 процентів відвідав. Я — голова комісії! Ви що, смієтеся? Громадська платформа (“Доступ до Правди” - прим. ред.) кудись не туди поїхала. Канєшно я був, я голова, як я можу пропускати?

 

Ось дані, які надіслали з Чернігівської облради на запит Громадського руху ЧЕСНО через сервіс “Доступ до правди”. Дейкун пропустив рівно 50% засідань.

100% явку Дейкуна заперечують його колеги й кажуть, що були випадки, коли він не головував.

 

Якщо пропускав, то зовсім небагато. Я вів одну чи дві комісії, - коментує пропуски Дейкуна його заступник Сергій Пивовар.

 

Депутат від “Аграрної партії” Сергій Гайдай, заступник голови комісії з питань комунальної власності, також пропустив 50% засідань у 2016 році. У 2012—2013 так само прогулював, тоді він пропустив більше 50% засідань комісій.

 

Цікаво, може тому, що я запізнювався. Був не на всіх, були на те причини.. Працюю, так як і всі.. Ви ж теж працюєте.. Я намагаюся максимально ефективно виконувати роботу, не дивлячись на те, що в мене багато інших робот. Я вважаю, що основне не відвідування, а основне — потрібно працювати й давати результат, — переконаний Гайдай, який мало не став кандидатом на відкликання.

 

Рівно 50% засідань пропустив і заступник голови регламентної комісії Артур Зінов’єв “Наш край”. Депутат, який має слідкувати за дотриманням закону і регламенту в профільній комісії, пояснює, що мав поважні причини, яких закон насправді не передбачає:

 

Фізично був на лікарняному і, напевно, що у відрядженні по основній роботі. Тому, не міг бути в двох місцях одночасно. У нас склад усього 4 чоловіки, але кворум був. У нас завжди троє депутатів є.

 

До прогульників від провладної партії також потрапили Наталія Копиця — пропустила 36% засідань комісій з питань децентралізації.

 

Я не пам’ятаю. Що, я можу згадати, що було в минулому році? Я думаю, що відсутня була точно по поважній причині. Може на лікарняному була, може у відрядженні. Я ж окрім депутата ще й бізнесмен, — розповідає депутатка.

 

Депутат Сергій Баришовець (“Наш край”) пропустив 38% засідань земельної комісії:

 

Я не приїжджаю, якщо мене нема в Україні. Якщо я у відпустці, наприклад. Про це я завжди попереджаю голову комісії, і проблем з кворумом у нас ніколи не було. А так я сумлінно ходжу на всі засідання сесій та комісій.

 

33% засідань комісій з питань охорони здоров’я пропустив Сергій Нужняк. Пояснює журналістам, що теж пропускав через роботу.

 

Я керівник сільгосппідприємства. У мене посівна компанія. Я повідомляв керівництву ради, голові комісії, що мене не буде.

 

Василь Нестерук представник “Аграрної партії” прогуляв 46% засідань земельної комісії. Депутат пояснює, що хворів, але вже повернувся до роботи:

 

Я був на лікарняному. У мене був інфаркт. Після інфаркту операцію робили.. Слава Богу, вичухався вже з тої ями. Сьогодні вже їду на засідання комісії. Треба працювати.

 

Його партійний соратник Юрій Болоховець пропустив 44% засідань бюджетної комісії. Депутат переконаний, що в секретаріаті ради надали неправильну інформацію.

 

Ось офіційні дані від облради.

 

Це неправда. Я пропустив одне, максимум два засідання. Здається по хворобі, я вже не пам’ятаю. Це ви де взяли таку інформацію? В секретаріаті? Я зараз все виясню. Дякую.

 

Після цього депутат більше не телефонував журналістам ЧЕСНО.

Ще 7 депутатів Чернігівської облради стали прогульниками через пропуски сесійних засідань, яких у 2016 році було 5. З-поміж прогульників сесійних засідань є вже згадані Тригубченко, Прокопенко, Калиняк, Мисник, Нестерук та Дейкун. Окрім них до лав прогульників сесійних засідань потрапила Наталія Дроненко.

Микола Мисник каже, що не пропускав сесійні засідання:

 

Не розумію, що ви шукаєте? Коли це я пропускав?

 

Журналісти пояснюють, що моніторять відвідуваність депутатів облради за 2016 рік.

 

Аааа.. Може бути. Ну, пропустив.. Але тільки тому, що був або хворий, або не міг доїхати, бо окрім того, що депутат, я ще й працюють керівником агропромислового підприємства “Золотий пармен”. Це ж обласна рада, це ж робота на громадських засадах, ви розумієте? Це ж не народний депутат, що не має права займатися ніякою діяльністю, бо це його основна робота, — нервує депутат.

 

Поступатися мандатом іншому партійному соратнику прогульник не вважає за потрібне.

Наталія Дроненко від “Радикальної партії” пояснила, що пропустила засідання сесій через лікарняні.
 

Найбільше прогулює “Батьківщина” та УКРОП

7 депутатів-прогульників з 11 мають депутати партії “Батьківщина”. Голова фракції Іван Якуб виправдовується і каже, що з депутатами була проведена робота.

Натисніть для збільшення

 

Ми проводили з депутатами роботу, Калиняк і Мисник вже виправилися. В минулому році були обставини такі. Але ми цю ситуацію тримаємо на контролі й на сесії всі депутати ходять. А комісії... Мабуть, недоопрацьовують голови комісій... У нас земельна комісія часто збирається і в міжсесійний період по два рази... Не настільки зацікавлено працюють голови комісій. Дякую, що ви є! Контроль повинен у всіх бути! Навіть в сім’ї, чоловік жінку, а жінка чоловіка має контролювати. І ще та причина, що частина депутатів у нас — молодь, але ми з ними працюємо, — каже Іван Якуб.

 

З 5 депутатів партії УКРОП до прогульників потрапили 3. Голова фракції Андрій Віротченко пояснив партійну безвідповідальність таким чином:

 

Один з депутатів у нас АТОвець, він був на реабілітації, у нього проблеми зі здоров’ям, він просто був відсутнім на лікарняному. Якщо вам потрібно, він надасть інформацію. Те ж саме стосується і Людмили Бойко, те, що вона була відсутня кілька разів, вона теж була на лікарняному. По Хасенку я зараз не можу вам сказати, яку саме він сесію був відсутній, чесно, я не пам’ятаю, — розповідає Віротченко.

 

Через деякий час депутат перетелефонував і поцікавився, звідки такі дані у журналістів ЧЕСНО. Пообіцяв перевірити в загальному відділі Чернігівської облради й перетелефонувати.

 

Можливо Хасенко приходив на сесію й не реєструвався. Але я й сам не реєструюся, — розмірковує депутат.

 

Зауважимо, що реєстрація не має значення, оскільки по голосуваннях видно, що депутат Хасенко не бере участі в голосуваннях. Сам Хасенко у коментарі ЧЕСНО зізнався, що часто приходить на сесії, але участі в голосуваннях не бере. Таким чином, голоси його виборців не представлені.

З 11 депутатів “Нашого краю” шестеро прогульники. Голова фракції Ольга Чередник говорить, що про проблему з відвідуваністю знає й депутатів карає санкціями:

 

До депутатів-прогульників застосовуються заходи відповідальності. Це є певні наші внутріфракційні рішення, але відвідування сесій — це є обов’язково. Спочатку в нас іде попередження, а потім уже застосування відповідних санкцій. Тригубченко мені пояснює пропуски, посилаючись на свою шалену зайнятість. Однозначно з вами згодна, що він має представляти інтереси громади, яка його обрала, але я точно знаю, що він працює з виборцями. Я про це питання знаю, ми з ним говорили, ми ще раз з ним переговоримо, я думаю, що всі обставини з’ясуємо.

 

З 12 депутатів партії “Солідарність” половина прогульників. Журналісти поцікавилися у голови фракції “Солідарності” Сергія Сергієнка, чому депутати провладної партії ігнорують засідання сесій та комісій. Сергієнко вважає, що відсутність на сесіях або комісіях через відрядження або роботу — це нормально:

 

Я не знаю, наскільки у вас достовірна інформація, я хотів би познайомитись із нею.. Давайте ще раз перевіримо її.  Я не пам’ятаю, щоб у нас стільки було прогульників.. Якщо депутат був відсутнім, то є така форма як відрядження (це є допустимо), а ще у когось була причина та, що він працював, а хтось мав такі заходи, що не міг пропустити, але у нас так прийнято, що депутати звертаються завчасно, попереджують.. А тому,  звідки у нашій фракції набралось стільки прогульників, я з’ясую у секретаріаті, який дав вам таку інформацію і з задоволенням поспілкуємось згодом.

 

Через деякий час журналісти поцікавилися, чи з’ясував депутат про кількість прогульників, як обіцяв. Сергієнко сказав, що все з’ясував, але телефоном коментувати відмовився й запрошував до Чернігова на особисту зустріч.

 

Чому в облраді слабка опозиція?

За рік облрада провела лише 5 сесій. Всі вони були черговими. Це найнижчий показник кількості засідань з-поміж обласних рад всієї України, які відмоніторив Громадський рух ЧЕСНО. Для порівняння, Полтавська та Київська міськради засідали відповідно 16 та 15 разів у 2016 році.

За цей рік депутати провели 306 голосувань. На кожній сесії розглядали в середньому по 61 питанню. Таким чином, на одне питання депутати витрачають близько 6 хвилин (якщо припустити, що в середньому депутати витрачали на сесію навіть 6 годин).

Після виборів склад ради став доволі розрізнений. Жодна політична сила не мала більшості мандатів і не могла об'єднатися лише з якоюсь іншою політсилою. Тому, по суті, негласно утворилася широка коаліція.

Про те, що представники партії домовилися між собою і розділили сфери впливу свідчить той факт, що головою облради став представник БПП Ігор Вдовенко. Першим заступником обрали Валентина Мельничук від “Нашого краю”. Інший заступник Арсеній Дідур представляє “Аграрну партію”. Тобто, владу в раді поділили три партії — “Солідарність” — 12 депутатів, “Наш край” — 11 депутатів та 9 депутатів “Аграрної партії”. Це 32 депутати з 64 обраних в раду. Для прийняття рішень треба 33 голоси — стільки становить більшість.

Коаліція, насправді, стала ще ширшою, бо стратегічні комісії — бюджетну, комунальної власності та з питань ЖКГ — розподілили між тими партіями, які не отримали посад голови чи заступника облради. Так комісії, відповідно, очолили бюджетну — Анатолій Хавило “Радикальна партія”, комунальної власності — Анатолій Мельник “Опозиційний блок”, ЖКГ — “батьківщинівець” Ярослав Сторубльов. Це може свідчити про те, що в раді не буде сильної опозиції, і рішення будуть прийматися доволі швидко і без обговорень.

Про те, що в раді діє широка негласна коаліція свідчать результати поіменного голосування, які проаналізував Громадський рух ЧЕСНО.

Лише двоє депутатів претендують на звання опозиційних, так як голосують частіше за інших “проти” або “утримався”.

“Укропівець” Ігор Дягель не підтримує 12% рішень ради, а  Микола Бутенко з “Радикальної партії”  — 11,5%.

Дягель вірить, що його фракція опозиційна, хоча насправді середній рівень опозиційності УКРОПу в Чернігівській облраді сягає лише 6%. Та й то цей показник такий завдяки Дягелю:

 

Всі нормальні депутати нашої фракції голосують проти тих рішень, які йдуть всупереч інтересам громади. Я голосую проти у тих випадках, коли мені совість не дозволяє. Погано, що нас, депутатів, які голосують "проти" або "утримуються", дуже мало і ми практично нічого не вирішуємо.

 

Бутенко каже, що не завжди голосує проти, а лише в деяких випадках:

 

Я не голосую або утримуюся з тих причин, що або питання не проходило через комісію і не вивчене мною, або з’являється у день сесійного засідання, тобто ще напередодні його не було в проекті, а потім раптом з’являється. Як я можу голосувати, навіть не читавши? Такі питання з’являться з однією метою, щоб депутати просто не відреагували. Я в таких випадках голосую проти. А буває так, що є питання, а потім відкриваєш порядок, а там два рішення: або з виділенням, або без виділення... І його ставлять на голосування!  Коли я починаю допитуватись, як таке могло статись, то починають кричати: "Все, голосуємо!" Тобто часу на те, щоб розібратись, практично нема. В таких випадках я автоматично голосую "проти".  Ви ж розумієте... руками депутатів у таких випадках просто хочуть зробити черговий дерибан.

 

Слова Бутенка пояснюють статистику, яка свідчить, що на розгляд одного рішення рада витрачає менше 6 хвилин. Депутати голосують за стратегічні питання, як правило, без обговорень.

Нарікають на роботу ради й представники “Радикальної партії”, вони говорять, що комісії, які, зокрема, пропускав депутат Авер’янов, не були скликані в рамках сесії.

 

Згідно з чинним законодавством, сесія складається з пленарного засідання сесії та засідання профільних комісій. Жодне, про яке засідання постійних комісій ви згадали, не було скликано в рамках сесії, роботи сесії, коли депутати працюють суцільно. Це є проблема керівництва обласної ради Чернігова, на чому неодноразово наголошувала фракція “Радикальної партії”, що коли скликається, то спочатку потрібно скликати сесію, призначити засідання постійній комісії, які опрацьовують питання порядку денного і тільки потім назначати пленарне засідання сесії, — пояснює пропуски однопартійців Володимир Шкарпітко, заступник голови Чернігівської обласної організації “Радикальної партії Олега Ляшка”.

Були проблеми, коли сесія скликалася там за кілька днів, кілька — це мається на увазі до десяти. На цьому ми наголошували також неодноразово, бо депутати не встигали опрацювати питання. Але дуже велика проблема Чернігівської обласної ради, що порядок денний формується навіть в останній день, коли вже пленарне засідання відбуваються, — додає Шкарпітко.

 

Попри гучні заяви “радикалів” про те, що керівництво ради не справляється зі своєю роботою і не може організувати нормальну роботу ради, індекс опозиційної партії в Чернігівській облраді доволі низький — він становить усього 5%.

Олександр Солонтай пояснив, що зауваження “радикалів” слушні але це не позбавляє депутатів від відповідальності за пропуски засідань комісій:

 

Справді, має бути так, що сесія мінімум з двох етапів — комісії та пленарне засідання, а порядок денний наперед, ще до комісій. Це стаття 46 ЗУ “Про місцеве самоврядування”. Але не виконання облрадою чинного законодавства, не дає право депутату теж не виконувати закон щодо необхідності відвідувати засідання. Якщо щось незаконно, то треба боротися за порядок, але відвідувати та працювати при тому!

 

Голова Чернігівської облради Ігор Вдовенко пояснює критику члена “Радикальної партії” Авер’янова виключно міжособистісним конфліктом:

 

Я хочу сказати, що перше засідання цього скликання починалося з обрання голови. Претендентів було два — я від БПП та Авер’янов від “Радикальної партії”. Різниця була, здається, 3—4 голоси. Переміг я. Тому, я більше це відношу до такого ставлення, що керівництво не працює і так далі... От як ви вважаєте, чи можна допустить те, щоб згідно з регламентом за 10 днів не попередить на сайті, не розіслать інформацію депутатам? Все ж це перевіряється — будь ласка, у нас в архівах сайту можна зайти й подивитися, коли воно викладалося. Більше того, хочу сказати, що Бутенко — це ж теж від “Радикальної партії”. Ну, десь є несумісність але робота передбачає таке, що працюєм в рівних співвідношеннях — БПП, “Батьківщина”, “Наш край”, “аграрії”, “радикали”, ну і порівну “УКРОПу” й “Опоблоку”. При зайнятості Авер’янова, я особисто, до речі, непогано до нього ставлюся, я розумію його — жити в Києві і їздить сюди не завжди виходить.

 

На запитання журналістів, чому так мало сесій відбулося протягом 2016 року, голова облради пояснює, що так заплановано регламентом.

 

Позачергових сесій не було. Регламентом передбачено один раз скликання сесії на три місяці. Ми регламент не порушували і в цих рамках працювали. Якби була необхідність скликати позачергову сесію, ми б скликали. Але не надходило жодних пропозицій і не було для того підстав. Є такі питання, які на сесії вносяться з голосу, які не проходять профільні комісії. Людина, яка виходить до мікрофону, дає пояснення, в чому тут терміновість, в чому винятковість — ставиться на голосування. Такі питання були. Небагато але було, знаєте, виняткові дійсно такі питання, що там якесь погодження надходить за два дні до сесії  і втрачать три місяці по питаннях оренди дитячих таборів чи чогось, не логічно, — коментує Вдовенко.

 

Щодо того, чому питання на сесіях розглядають досить швидко, голова пояснив, що всі питання розглядаються на фракціях та комісіях, а окрім цього, кожному бажаючому виступити з того чи іншого питання депутату така можливість надається.

Загалом, опозиційність партій Чернігівської облради доволі низька. Найбільш опозиційно голосують депутати “Опозиційного блоку”. Проте, середня кількість голосувань “проти” або “утримались” для членів цієї фракції не перевищує 7,3%.  Для порівняння, на Харківщині рівень опозиційності в облраді становить 17% і це один з найвищих показників в Україні, який ЧЕСНО виявило в облрадах. Мова йде про фракцію партії “Самопоміч”.

Натисніть для збільшення

Найвищий рівень провладності — у фракції "Батьківщини”, — депутати якої не підтримують усього 2,3% рішень. Найбільш опозиційно голосує “батьківщинівка” Віта Солорева — 4,5%.

Майже аналогічні показники в “Аграрної партії”, найбільш опозиційним “аграрієм” тут є Василь Нестерук.

На третьому місці за лояльністю до влади — "Солідарність" з 3,4% опозиційності. Найбільший опозиціонер у фракції — Віктор Мурай, у нього майже 7% опозиційності. Найменш опозиційні депутати фракції — Микола Дейкун та Олександр Карета — більше 1%.

Опозиційність "Радикальної партії" становить 5%. Тому, фракція на 4 місці за лояльністю до влади. При цьому, найвищий рівень опозиційності у фракції — у Миколи Бутенка, про якого вже згадували в публікації.

Трішки менш лояльний до влади "Наш край", — який сягнув за рівнем опозиційності 6,15%. Найопозиційніші у фракції два депутати — Валентин Мельничук та Лариса Осадчук — 8,5%. Найлояльніша — Надія Міклухо-Маклай — менше 1%.

УКРОП на 6-му місці за лояльністю до влади, партія має індекс опозиційності майже такий самий як і “Наш край”. Найопозиційніший депутат в УКРОПі Ігор Дягель входить до найопозиційніших депутатів облради. Найбільш лояльна до влади представниця УКРОПу Людмила Бойко, рівень опозиційності якої 2,6%.

Найвищий рівень опозиційності в раді у депутатської фракції “Опозиційного блоку”. Вони не погоджуються з рішеннями ради у 7,3% випадках. Найопозиційнішою є Тетяна Ковальчук з рівнем опозиційності 9,5%.

Найближчим часом Громадський рух ЧЕСНО оприлюднить аналіз декларацій депутатів міської та обласної рад.