Від "рятівника нації" до “підозрюваного у держзраді”: як працює експрезидент на посаді нардепа у Верховній Раді

У рейтингу найбагатших українців від Forbes у 2021 році п’ятий президент України Петро Порошенко посідає сьоме місце. Його статки становлять 1,6 млрд доларів. Такий економічний ресурс та політичний вплив Порошенка не міг оминути його від участі в антиолігархічній війні, яку оголосив президент Володимир Зеленський.

Наразі проти п’ятого президента Петра Порошенка відкрито понад 100 різних кримінальних справ. Таку цифру назвали в його партії і наголошують, що це “репресії проти "Європейської Солідарності" та самого Порошенка”. А в понеділок, 20 грудня, правоохоронці направили поштою Порошенку підозру в держзраді та сприянні діяльності терористичних організацій у справі про постачання вугілля з Донбасу. Натомість у “Європейській солідарності” відповіли, що чинний глава держави Володимир Зеленський завозить вугілля з ОРДЛО.

Рух ЧЕСНО в рубриці #ПортретНардепа проаналізував дані з сайту Верховної Ради, щоб з’ясувати, яким законотворцем є нардеп від “ЄС” та п'ятий президент України, які запити надсилає, до яких законопроєктів подає правки та якій тематиці присвячені його виступи у сесійній залі. 

Посади та регалії

До Верховної Ради ІХ скликання Петро Порошенко, очікувано, балотувався як голова партії “Європейська солідарність” під №1 у виборчому списку. На виборах ця політсила йшла під гаслом “Ми йдемо своїм шляхом!”

Партійна агітація “ЄС”, з архіву Політхабу Руху ЧЕСНО

У парламенті Порошенко формально працює рядовим нардепом у фракції власної партії, яку натомість очолюють двоє співголів — Артур Герасимов та Ірина Геращенко. Хоча зрозуміло, що Порошенко є неформальним лідером у своїй політсилі. 

Експрезидент працює в Раді у напрямку міжнародної політики, співробітництва з країнами ЄС та НАТО. Він є членом Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом, який очолює “єсівка” Іванна Климпуш-Цинцадзе. Крім того, Порошенко входить до міжпарламентської ради Україна-НАТО, делегації у парламентській асамблеї НАТО, а також до групи з міжпарламентських зв’язків з Італією.

У Верховній Раді експрезидент має отримувати подвійну надбавку до депутатського окладу, адже він є кандидатом юридичних наук (Одеська юридична академія, 2002), а також має звання заслуженого економіста України та є лауреатом  премії України в галузі науки й техніки. 

Читайте також: “Заслужені, професори та академіки: хто має почесні звання і депутатські надбавки” 

Однак, як виявилось, свою депутатську зарплату, за словами самого Порошенка у коментарі Руху ЧЕСНО, він з 1998 року не отримує, а віддає на благодійність. Аналогічні заяви про “зарплату на благодійність” неодноразово робили й інші політики, наприклад, Леонід Черновецький.

Виступи Порошенка

За понад два роки роботи Верховної Ради ІХ скликання Петро Порошенко має 43 виступи — дев‘ять виступів з місця та 34 — з трибуни. Загалом його виступи в парламенті тривали майже дві години. Станом на початок осені 2021 року Порошенко посів 73 місце серед депутатів за часом виступів. 

Як показав аналіз виступів депутатів, у фракції “Європейська солідарність” основними спікерами є депутатки Ніна Южаніна та Ірина Геращенко, які мають понад 8,3 та 7,5 годин промов відповідно. Така велика кількість виступів та їхня тривалість пов'язана з обговоренням поправок, на розгляді яких зокрема наполягали депутати “Європейської солідарності”.

Читайте також: Балакуни, мовчуни та модератори: хто і про що говорить у Верховній Раді 

Перший виступ Петра Порошенка був першого ж дня Ради ІХ скликання. Воно відбувалося під час розгляду питання про призначення Руслана Рябошапки на посаду Генпрокурора. Вже тоді переважно нардепи від ОПЗЖ Нестор Шуфрич та представник фракції “Слуга народу” Максим Бужанський вимагали від новопризначеного очільника Генпрокуратури відкриття проваджень щодо п'ятого президента.

“Ми говорили про відвертість, чесність, чесні дискусії, і я би хотів, щоб такі голослівні, бездоказові звинувачення, які останнім часом часто співалися через позиції фейкових новин російських телеканалів, бездоказово не повторювалися в цьому залі. Я хочу чисто наголосити, що у нас всі правоохоронні органи мають усі підстави для проведення неупередженого розслідування. По Конституції України людина не може бути звинувачена інакше, як за рішенням суду. І от я прошу з самого початку, щоб ми прибрали цю ганебну традицію” — відповів Порошенко на слова нардепа-”слуги” Бужанського.

Найбільшу кількість виступів Порошенка у Верховній Раді було в березні 2021 року (три виступи з трибуни), а також у жовтні цього ж року (один виступ з трибуни та чотири — з місця). Як правило, свої виступи лідер “ЄС” використовує для критики влади та нагадувань про здобутки часів свого президентства. 

Петро Порошенко дає брифінг журналістам після того, як "увірвався" в прямий ефір телеканалу "Рада". Фото: Рух ЧЕСНО

30 березня відбулось позачергове пленарне засідання, на якому депутати обговорювали проєкт постанови про заяву Верховної Ради щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту та загибелі чотирьох українських воїнів. Тоді Порошенко вимагав від президента Зеленського “вичавити із себе визначення Путін-вбивця”, запровадження миротворчої місії на окупованому Донбасі та критикував за зрив операції щодо “вагнерівців”: 

“Настав час подивитися в очі правді, бо "фітель" війни, бо "ключі" від миру перебувають у Москві. І теза про мир, коли достатньо просто припинити стріляти, і про те, що лише перемир'ям можна забезпечити мир — теза хибна. Про це треба заявляти: Путін — вбивця. І про це ми говорили з 2014 року. Зараз про це говорить весь світ — від Байдена до Трюдо. Я сподіваюся, що, Володимир Олександрович, і вам вдасться вичавити з себе це визначення”.

У жовтні в Раді розглядали внесення змін до держбюджету на 2021 рік щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проєктів, тоді зокрема розглядали низку поправок Порошенка, які відхилили на комітеті і не підтримала також сесійна зала.

Запити Порошенка

Народний депутат, серед іншого, має право на депутатський запит та звернення. Це право залишається за нардепом і після обрання його головою Верховної Ради, першим віцеспікером чи заступником.

Депутатський запит — це вимога, яку підтримав парламент, а звернення кожен народний депутат може надсилати сам. Запити можуть бути не лише індивідуальні, але й від групи нардепів. Запити кожного депутата оголошують у стінах парламенту, фіксують Апаратом ВРУ та публікують у профілі депутата, де показують стан їхнього розгляду.

На відміну від запитів, депутатські звернення у профілях нардепів чомусь не публікують, їх немає у відкритому доступі, хоча саме вони були причиною низки гучних антикорупційних розслідувань.

Наразі лідер “Європейської солідарності” у Верховній Раді ІХ скликання надіслав шість депутатських запитів, всі вони є колективними. Перші запити Порошенка у статусі нардепа і більшість з них були зроблені 15 листопада 2019 року і були адресовані прем’єру Олексію Гончаруку, міністерці соцполітики на той час Юлії Соколовській, а також керівнику військово-цивільної адміністрації Торецька Ярославові Руденку. 

Перший запит стосувався фінансування коштом субвенції з державного бюджету на 2019 рік капітального ремонту будівель комунального некомерційного підприємства "Курахівська міська лікарня" (м. Курахове, Донецька обл.). На той час очільниця Міністерства фінансів Оксана Маркарова відповіла Порошенку, що районному бюджету Мар’їнського району передбачили субвенцію у сумі 7 555,742 тис. грн.

Другий депутатський запит Порошенка був подібним до першого. Документ стосувався фінансування та належного обладнання Центру соціально-психологічної реабілітації дітей у Торецьку Донецької області. У Мінсоцполітики відповіли, що фінансування закладів соцзахисту дітей та населення покладено на місцеві бюджети. Водночас станом на 1 листопада 2019 року заклад профінансували на 73%, питання дофінансування вирішується коштом обласного бюджету.

Того ж дня Порошенко разом із іншими нардепами “ЄС” надіслав депутатський запит керівнику Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергію Гайдаю щодо прискорення введення в експлуатацію житлових будинків у Рубіжному Луганської області, споруджених для забезпечення проживання в них внутрішньо переміщених осіб. Директорка Департаменту будівництва облдержадміністрації Людмила Діденко повідомила, що розроблена документація на завершення будівництва житлової дев’ятиповерхівки 16-Б в мікрорайоні №7 у Рубіжному загальною вартістю 75717, 207 тис. грн коштом обласного бюджету. Будівництво об'єкту профінансовано майже на 90%, а через судові позови виконання будівельних робіт продовжилося у 2020 році. На іншому об'єкті, де відбувається реконструкція будівель по вул. Чехова, 9 та 9-Б, загальний стан виконання будівельних робіт з вини підрядної організації складає лише 25%, відповідно введення в експлуатацію перенесли.

У лютому 2021 року Порошенко разом із іншими нардепами надіслав колективний запит прем'єру Денису Шмигалю стосовно утворення військово-цивільних адміністрацій населених пунктів у Луганській області. Заступник міністра розвитку громад та територій України Іван Лукеря відповів, що утворили вісім військово-цивільних адміністрацій у Луганській області. Після призначення голови Сєвєродонецької райдержадміністрації буде забезпечено їхню реєстрацію.

Останній депутатський запит Петра Порошенка та інших 60 нардепів з різних фракцій та груп був у травні 2021 року й адресувався президенту Володимиру Зеленському щодо присвоєння звання Герой України розвіднику 137 ОБМП, сержанту Ярославу Журавлю (посмертно). Міністр оборони України на той час Андрій Таран відповів, що у ЗСУ опрацьовують це питання і подання буде подано встановленим порядком. 

Зазначимо, що присвоєння сержантові Ярославу Журавлю звання Герой України досі не відбулось. Батько бійця подав позов проти теперішнього президента через перевищення ним службових повноважень. На його переконання, Зеленський "заборонив залучення підрозділів спеціального призначення для проведення рятувально-пошукових заходів" біля Зайцевого, це призвело до того, що поранений Ярослав Журавель загинув від крововтрати у "сірій зоні".

Який законотворець із Порошенка

Фракція Петра Порошенка від початку роботи Верховної Ради ІХ скликання відразу заявила про перехід в опозицію до нової влади. Це яскраво видно і за результатами голосувань фракції “ЄС”. Аналіз першого року роботи Верховної Ради у 2020 році показав, що фракція Петра Порошенка переважно “утримується” під час голосувань та дає мінімальний відсоток голосів “за”. Аналогічна тенденція була і за результатами аналізу голосувань другого року роботу ВРУ ІХ скликання. Депутати від “Європейської солідарності” дали найменшу кількість голосів під час голосувань за призначення на посади.

Сам Петро Порошенко дає мінімальну кількість голосів “за” закони у другому читанні серед депутатів своєї фракції. Аналогічна тенденція збереглась і в наступному році роботи парламенту.

Читайте також: Перший рік роботи Ради-9: як працювали та як голосували нардепи

Фракція “ЄС” найчастіше голосує за законопроєкти комітету з питань інтеграції в ЄС, який очолює представниця фракції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Найгірше (23%) — за законопроєкти регламентної сфери.

Наразі Петро Порошенко є автором та співавтором 30 законопроєктів та проєктів постанов. З них лише чотири стали чинними актами (прохідність — 13,3%). 

Протягом понад двох років роботи парламенту Порошенко подав до розгляду у другому читанні одного законопроєкту (зміни до Держбюджету на 2021 щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних проєктів) сім поправок, усі з них відхилили (поправка №17 — виділення частини коштів від МВФ на підвищення зарплати лікарям, які безпосередньо працюють з ковідними хворими; поправка №85 — фінансування пенсіонерів, виплати тринадцятої пенсії; поправка №90 — фінансування державного оборонного замовлення; поправка №93 — фінансове забезпечення та соцзахист ЗСУ; а також поправки №251, 284 та 526).

Порошенко без помічників 

У Верховній Раді ІХ лідер “ЄС” Петро Порошенко від початку скликання працює без помічників. Крім нього, у парламенті є ще двоє нардепів без жодного помічника — це колега по партії “ЄС” Мустафа Джемілєв та представник “Слуги народу”, голова Аграрного комітету Ради Микола Сольський.

Читайте також: Ім’я їм легіон: скільки помічників депутатів Верховної Ради і як вони працюють?

У коментарі Руху ЧЕСНО Петро Порошенко зазначив, що помічників у Верховній Раді у нього немає, адже він не хоче витрачати на це кошти з держбюджету. Водночас по роботі в парламенті йому допомагають партійці. 

“Помічників немає? Гарне питання. Я дуже відповідально ставлюся до витрачання коштів державного бюджету, бо вони утримуються саме за ці кошти (зарплату отримують лише помічники за контрактом на платній основі, — прим. ЧЕСНО), я і свою депутатську зарплату ще з 1998 року перераховую виключно на благодійні цілі. Це не принципова позиція, але поки на сьогодні є така можливість, ми намагаємось це робити. І абсолютно іншу поведінку, на жаль, демонструє Апарат ВРУ і керівництво парламенту, які сотні мільйонів гривень (у 2020 році на помічників депутатів із бюджету щомісяця йшло понад 22 млн гривень, або понад 260 млн гривень на рік, — прим. ЧЕСНО) коштів платників податків, які нам так потрібні під час війни, витрачають на це ганебне збіговисько”, — прокоментував ЧЕСНО Петро Порошенко.

Раніше Рух ЧЕСНО у серії “Портрет нардепа” писав про роботу в парламенті лідера ОПЗЖ Віктора Медведчука, парламентські конфузи “ревізора” Миколи Тищенка, злети і падіння Дмитра Разумкова, еволюцію від помічника до керівника Ради Олександра Корнієнка та парламентські будні “вічної опозиціонерки” Юлії Тимошенко.

Рух ЧЕСНО для Цензор.Нет