Сьогодні парламент вирішить, чи відновлювати фінзвітність для партій

Документ повернули до парламенту із п'ятьма пропозиціями Володимира Зеленського. Провал бодай однієї означатиме провал всього законопроєкту. Це призведе до того, що суспільство та органи, які контролюють партії, так і не отримають доступу до інформації про витрати майже 1,5 мільярда гривень, які політсили отримали з держбюджету у 2020 та 2021 роках та інформації про походження ще щонайменше 1,4 мільярда гривень приватних внесків, витрачених на місцеві вибори.

Утім, у парламенті може забракнути голосів на підтримку пропозицій Володимира Зеленського. Під час їхнього розгляду Комітет з питань правової політики не підтримав дві з п'яти пропозицій Володимира Зеленського. Подібним чином ситуація може скластися і в сесійній залі. 

Специфіка розгляду ветованого законопроєкту полягає в тому, що за кожну з пропозицій голосуватимуть окремо. Якщо бодай одна не набере необхідних 226 голосів, то для підтримки документу в цілому потрібно буде 300 голосів. Фактично, провал однієї чи кількох пропозицій гарантуватиме провал всього законопроєкту.

Основою причиною ветування документу стало те, що депутати провалили виключення із чинної редакції закону “Про політичні партії в Україні” норми, яка дозволяє партіям не подавати фінзвітності. Тож, хоч у законопроєкт і потрапила норма про відновлення звітування, але вона суперечила іншій нормі чинного закону, яка вже понад 1,5 роки дозволяє політсилам не подавати звітності. Тобто у тексті закону могли з'явитися взаємозаперечні норми й повноцінного відновлення звітування не відбулося б. Про це йшлося не лише у висновках експертних організацій, але й у спільному зверненні до президента, яке підписало понад 60 громадських організацій, ініціатив та журналістських редакцій. Також вони звертали увагу на наявність у тексті документу низки корупціогенних норм.

Після провалу пропозицій Володимира Зеленського на комітеті до Верховної Ради звернулися посли країн Великої сімки (G7) та Європейського Союзу. У своєму зверненні вони просять парламент підтримати пропозиції президента та відновити фінзвітність для партій.

Нагадаємо, у березні 2020 року Верховна Рада звільнила політичні сили від обов'язку подавати фінансові звіти аж до завершення карантину, який востаннє продовжили аж до квітня 2022 року. 

Такі зміни парламент прийняв у пакеті поправок до іншого законодавства, яким на період першого локдауну запроваджували послаблення для бізнесу, наприклад, у питаннях подання звітності та сплати податків. Втім, якщо для підприємців такі послаблення були короткостроковими, то політичним партіям дозволили не звітувати аж до завершення карантину, тобто безстроково.

Як наслідок, звітування перетворили з обов'язкового на добровільне. Як і варто було очікувати, добровільно подавати звітність партії не захотіли. Станом на початок жовтня 2021 року звіти продовжували подавати лише кілька десятків політсил (7,4% від загальної кількості).

Припинили звітувати в тому числі й парламентські партії, які фінансуються з держбюджету. При цьому на фінансування політичних сил у бюджеті 2022 передбачили рекордні 886 мільйонів гривень.

Якщо 16 грудня парламент провалить голосування законопроєкту 5253-1, то звітування партій у видимій перспективі не відновлять. Це загрожує повним згортанням реформи політичного фінансування 2015 року, а також появі декларативних намірів щодо обмеження впливу олігархів на українську політику. Крім цього, зволікання з відновленням звітування та фактична ліквідація державного контролю за фінансуванням партій підважує легітимність отримання політсилами грошей з державного бюджету.