Новини каналу “Дом”: “паркет”, Велике будівництво і Зеленський (ОНОВЛЕНО)

Телеканал “Дом” — російськомовний державний інформаційно-розважальний телеканал, створений у 2020-му на базі каналу UATV Мультимедійної платформи іномовлення України. Це державне підприємство, яке спочатку було підпорядковане Міністерству інформаційної політики України, а у лютому 2021-го перейшло у юрисдикцію Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Для чого з'явився канал “Дом”?

Спочатку цей державний канал мав працювати лише для жителів тимчасово окупованих територій України.

Головний редактор видання “Детектор медіа” Отар Довженко каже, що канал від початку створювали, аби він був пропагандистським інструментом.

“Він мав доносити офіційну позицію України до мешканців окупованих та прифронтових територій та “боротися за душі” цих людей. Це, фактично, іномовлення, а іномовлення в усіх країнах — інструмент просування позиції, інтересів, цінностей держави”.

Зважаючи на це, “Дому” дозволили мовити російською мовою. Декларували, що спочатку братимуть контент від українських медіагруп в обмін на гарантію, що він не буде транслюватися на вільній території України. А згодом почнуть виробляти власний. 

Однак, за словами керівниці Мультимедійної платформи іномовлення України Юлії Островської, грошей, які дає держава каналу, для цього недостатньо. 

Від весни 2021-го канал можна дивитися не лише на тимчасово окупованих територіях, а й по всій Україні — через Youtube, IPTV/OTT, кабельне та супутникове мовлення.

“Зараз канал круто розвернули — почали рекламувати по всій Україні, а його керівництво каже, що він адресований переселенцям, розселеним по всій вільній території. Ми робимо з цього висновок, що канал буде використовуватись для просування інтересів влади, оскільки він повністю підконтрольний владі”, — каже Довженко.

Велике повернення “паркету”

На початку створення каналу медіаексперти задумувалися над питанням — чи вдасться каналу не перетворитися на піар-проєкт влади і “Слуги народу”, і зараз можна сказати, що “Дом” близький до цього.

Новини телеканалу “Дом” нагадують стару добру паркетну журналістику типу районної газети, яка щотижня пише про досягнення голови районної ради та публікує його фото на всіх сторінках. Але якщо із роздержавленням державної преси Україна частково відійшла від таких практик, то зі створенням цього телеканалу забуте повернулося.

Тривалість кожного вечірнього випуску новин — до 23 хвилин. Чи не половина тем — це пресконференції, брифінги чи заяви чиновників: міністрів, керівників служб, комісій і, звісно, президента Володимира Зеленського. 

Журналісти “Української правди” поспілкувалися з колишніми працівниками “Дому” і ті розповіли, що керівництво каналу давало вказівки щодо спеціального словника (фронт треба було називати лише "лінією розмежування", а бойовиків – "незаконними збройними формуваннями") та позитивних історій про Зеленського чи уряд.

Треба віддати належне, що теми політичних в'язнів у Криму та життя на Донбасі у новинах висвітлюють детально. Однак і тут майже ніколи не обходиться без згадок про владу. 

Експерти і спікери

Протягом вересня-жовтня найчастіше спікером у новинах каналу був Володимир Зеленський. Це були синхрони президента з поїздок, конференцій, виступів, зачитані пости із соціальних мереж і навіть ексклюзивні коментарі. Зеленський так чи інакше згадувався у новинах 56 разів. У частині сюжетів президента не показували, але відео починали з його цитати.

Часто ці появи були доречні, але в більшості не містили цінності для новинного сюжету. Є низка відео, де головними є не події, а саме президент. 

До прикладу, 14 жовтня першим вийшов сюжет “День козацтва та День захисників та захисниць відзначають в Україні” про те, як президент віддавав шану воїнам у Києві, а потім поїхав у Запорізьку і Донецьку області. 

У відео показують промову президента, зачитують його пост у Facebook. Наступний сюжет про те, що президент доручив виплатити у повному обсязі грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, потім відео з темою: “Збільшення фінансування сфери безпеки та оборони – один із пріоритетів Верховної Ради у держбюджеті на 2022 рік, – Стефанчук”. І тільки після того сюжет про реальних захисників, чиє свято і відзначають 14-го жовтня.

Або сюжет “День визволення від нацистських загарбників відзначає сьогодні Україна”.

“Україна завжди буде кланятися подвигу і шанувати пам'ять тих, хто захистив її від нацизму”, — сказав президент у зверненні. 

Так починається сюжет. Далі у відеоряді показують, як Зеленський кладе квіти до пам'ятника, потім показують його звернення. На цьому сюжет завершується. 

Протягом двох місяців на телеканалі вийшли 12 сюжетів про “Велике будівництво”. У частині з них показували, як Володимир Зеленський їздив дивитися на збудовані об'єкти. Наприклад, цілий сюжет вийшов про поїздку президента у Черкаську область, де він “проінспектував дороги і поклав квіти до пам'ятника Тарасові Шевченку”. У той час, до речі, в області відбувався виборчий процес і кандидат від “Слуги народу”, мер Золотоноші Віталій Войцехівський, супроводжував Зеленського та “засвітився” на всіх відео та фото з візиту.

Або ж в окремому сюжеті показали, як Зеленський відкрив спортивні майданчики на ВДНГ у Києві. 

Найчастіше новини коментують представники фракції “Слуга народу”, міністри і члени уряду. Від фракції “Голос” найчастіше можна побачити Ярослава Железняка, а від ЄС — Олексія Гончаренка. Протягом двох проаналізованих місяців журналісти каналу “Дом” жодного разу не взяли коментар у депутатів від партії ОПЗЖ. 

Часто з'являється нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк. Він коментує абсолютно різні теми: відставку Разумкова, зустрічі Зеленського з Байденом, закон про деолігархізацію, а крім того — теми змін у трудовому законодавстві або пенсійну реформу.

9 жовтня у сюжеті про кадрові перестановки в уряді одним із коментаторів теми був Микола Спірідонов. За інформацією видання Texty, яке створило базу псевдосоціологів, Спірідонов має сумнівну репутацію. Так, за даними аналітиків, у 2015 році він піарив лідера партії “Рух за реформи” Сергія Думчева, у 2016-му завищував шанси Загіда Краснова, а в 2020-му оприлюднив сумнівні опитування із завищеними рейтингами Андрія Пальчевського, який нібито наздоганяв показники Віталія Кличко. Зрештою Пальчевський набрав 5,3%.

Про підозру Віктору Медведчуку в новинах “Дому” згадували, однак говорили тільки про обвинувачення. У сюжеті за 8 жовтня є коментарі Ірини Венедиктової та Івана Баканова. Зазначається, що перевіряють інформацію про причетність до справи Петра Порошенка та Валерії Гонтаревої. Їхніх коментарів не було.

11 жовтня вийшов сюжет про те, що Медведчуку вручили клопотання про арешт. Коментарі були ті ж самі, до них приєднався ще Денис Казанський, який також згадав причетність до справи Бориса Ложкіна і Петра Порошенка. Позиції Медведчука чи когось із його оточення не висвітлювали. 

У новинах “Дому” не розповідали про конфлікт програми “Зворотний відлік”, що виходить на “UA: Першому”, з партією “Слуга народу”. Якщо коротко, то автори “Зворотного відліку” звинуватили партію в тому, що там опікуються добором спікерів і вказують журналістам, за яких умов політики можуть прийти до студії. Історія стала публічною після того, як ведуча Мирослава Барчук повідомила, що у партії відмовилися приходити на ефір, якщо там буде їхній колишній член Гео Лерос. Частина загальноукраїнських каналів згадали про цю ситуацію: у новинах про конфлікт розповіли “Україна 24”, 5 канал, Прямий та “Еспресо”, а також Савік Шустер у ток-шоу “України”. Решта каналів, як і “Дом”, про ситуацію з колегами не розповіли.

“Українська правда” пише, що вказівки послабилися від часу початку роботи шеф-редактора Олексія Мацуки у лютому 2021-року. Однак бачимо, що станом на вересень-жовтень представників влади все одно було багато. У жовтні 2021-го Мацука звільнився з “Дому”.

Поїздка Зеленського у США, закон про олігархів, опалювальний сезон

Новини на телеканалі завжди позитивні. Дивлячись їх, складається враження, що Україна дійсно стрімко розвивається: будують дороги, мости, покращують харчування у школах, висаджують дерева. 

Отар Довженко зазначає, що показувати сюжети про реформи і “Велике будівництво” ненормально з точки зору журналістики, але з погляду статутної цілі каналу “Дом” — розповідати мешканцям окупованих територій, що в Україні все добре і їм варто рівнятись на Україну, а не Росію, — це нормально. 

“Ніхто не чекав, що цей канал буде дотримуватись журналістських стандартів, усі розуміли, що він буде показувати ситуацію в Україні у більш позитивних, ніж є насправді, тонах, і в більш вигідному владі ключі. Але коли зненацька він став каналом для всієї України — стоп, ми так не домовлялися”. 

На початку вересня основні теми у новинах “Дому”: візит Володимира Зеленського до США, арешти кримських татар, зростання хворих на коронавірус.

Поїздці президента в США була присвячена третина випусків 1 і 2 вересня.

Першого вересня, до прикладу, перші сюжети випуску мали такі теми: “До зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента США Джо Байдена у Вашингтоні залишаються лічені хвилини”, “Володимир Зеленський – другий європейський лідер, якого Джо Байден приймає в Овальному кабінеті”, “Глава держави зустрівся із представниками великого американського бізнесу у Вашингтоні”, “Президент України разом із першою леді відвідали Арлінгтонський національний цвинтар та поклали вінок до могили Невідомого солдата”, “Володимир Зеленський разом із дружиною відвідав Музей Голокосту у Вашингтоні”. У столиці США працював кореспондент каналу Віталій Сизов.

Наприкінці вересня Володимир Зеленський знову поїхав у США. Перший сюжет про цю подію був 17-го вересня як анонс, що 20 вересня президент поїде у Нью-Йорк. Уже 20-го був сюжет на три хвилини про те, що виступ Зеленського запланований на 22-ге число і знову показали коментар Сергія Нікіфорова, записаний ще 17-го вересня. Наступного дня новини також почали з поїздки Зеленського. 22-го був сюжет на 4,5 хвилини зі США, 23-го — ще один з назвою “Промова президента України Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН викликала значний резонанс”.

У США для каналу працював його шеф-редактор Олексій Мацука. Він також їздив на 26-ту Конференцію ООН в Глазго, де виступав Володимир Зеленський. Схоже, інших тележурналістів на цій події не було. 

Закон про деолігархізацію — позитивний для України?

Протягом вересня вийшло кілька сюжетів про закон про деолігархізацію. 10 вересня був короткий сюжет про те, що Давид Арахамія вважає, що надсилати законопроєкт про деолігархізацію до Венеціанської комісії до його прийняття — безглуздо, а вже 16-го вересня у новинах повідомили, що комісія таки дасть оцінку закону. 

“Україна отримує історичний шанс на побудову цивілізованих і чистих відносин між великим бізнесом і державою”, — про це заявив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі”. 

Так починається сюжет ДОМу про прийняття закону 23-го вересня. Критичну думку щодо нього у сюжеті висловили Володимир В’ятрович (ЄС) та Юлія Тимошенко (ВО “Батьківщина”). 

У наступні дні вийшло кілька сюжетів із позитивним висвітленням цього закону. 25-го вересня вийшов сюжет із коментарем Андрія Костіна, який сказав, що закон про деолігархізацію вже отримав міжнародну підтримку.

“Такий рівень міжнародної підтримки означає, що партнери України чітко усвідомлюють загрози олігархів для розвитку нашої держави”, — говорить Костін.

Наступного дня був сюжет, де Тимофій Милованов повідомив у коментарі телеканалу, що ухвалений парламентом президентський закон про олігархів позитивно позначиться на розвитку економіки в Україні.

Тема офшорів і де тут президент

Фільм “Офшор 95” опублікували журналісти slidstvo.info 3 жовтня 2021 року. Автори фільму працювали із глобальним витоком документів Pandora Papers. Завдяки останньому стало відомо про активи і таємні угоди 130 найбагатших людей світу, серед яких — понад тридцять топполітиків.

Зважаючи на назву фільму, який зняли slidstvo.info, нескладно здогадатися, що його головною темою були офшори саме президента.

У сюжеті каналу “Дом” про офшорний скандал згадали, однак акцент на Володимирові Зеленському не робили. Точніше автори сюжету взагалі не сказали, що він сам мав стосунок до офшорів.

“У розслідуванні Pandora Papers Україна виявилася світовим лідером за кількістю політиків, які використовують офшорні схеми. У документах фігурує 38 людей. Понад 10 українців приховують свої активи у Великобританії. У цьому списку — перший помічник президента Сергій Шефір і сценарист і режисер “Студії Квартал 95” Андрій Яковлев. Крім того, у переліку — доньки глави адміністрації президента Петра Порошенка Бориса Ложкіна, ексспіввласник ПриватБанку, справи про вивід і відмивання грошей з якого розслідують в Україні і США, — олігарх Геннадій Боголюбов”, — йдеться у сюжеті. 

Досить складно насправді зрозуміти, що саме хотіли сказати його автори.

Далі йде коментар Ірини Венедиктової з Facebook і згадка про нерухомість у Лондоні Олександра Ярославського, Ігоря Вороніна та дочки Сергія Ківалова.

Потім Данило Гетманцев дає коментар у кулуарах ВР, що з цим усім якраз і допоможе боротися закон, який підписав Володимир Зеленський ще рік назад і “саме цей антиофшорний закон покладе край використанню офшорних компаній”.

У сюжеті є коментар Інни Совсун, яка зазначає, що боротьба з офшорами можлива в консолідації з іншими державами. На завершення політолог Андрій Золотарьов говорить, що боротьба з офшорами — це світовий тренд. 

Канал “Дом” не розказав про Коломойського, ПриватБанк і, найголовніше, президента Зеленського, обмежившись дуже загальними коментарями про його оточення.

П'ятого жовтня у новинах знову з'явилася ця тема. Звучала вона так: міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко прокоментував резонансне розслідування Pandora Papers. У сюжеті міністр виправдовувався, що компанія, яка згадується у розслідуванні, легальна і перебуває під юрисдикцією Великобританії. Він заявив, що є співвласником компанії з 2006-го, а у 2020-му продав акції. Про Володимира Зеленського — знову ні слова. 

Після публікації матеріалу до Чесно звернувся колишній шеф-редактор каналу Олексій Мацука. Ось його цитати:

“Щодо відповідності цілей мовлення — щомісяця робиться публічний звіт. Нажаль така практика не є сталою для українських медіа, аде саме “Дом” та UATV запровадили звітування від березня 2021 року. Всі звіти є на сайті.

Щодо контенту по темах - офшорний скандал, скандал з “Суспільним” - це були теми вечірніх ефірів які були присвячені саме цим проблемам.

І додам що канал виробляє 5 разів на день випуски новин, для цілісного уявлення про якість контенту - необхідно все ж таки вивчати більший масив продуктів". (Додано)

Ексклюзивний доступ і успішні реформи

Значна частина сюжетів у новинах ДОМу — це позитивне висвітлення тих чи інших реформ. Тут є сюжети про законопроєкти, які подає президент, про “Велике будівництво”, готовність до опалювального сезону чи збільшення державного бюджету.

У новинах цього державного телеканалу дуже рідко критикують владу, навпаки, всіляко акцентують на її успіхах.

До прикладу, у сюжеті за 14 вересня про державний бюджет 2022-го року журналістка розповіла про те, що сказав Денис Шмигаль про бюджет на пресконференції, але не подала жодної іншої позиції про цей документ. Із сюжету зрозуміла тільки однобічна інформація: до опалювального сезону готові, тарифи не зростуть, транш від МВФ прийде, до кінця року щеплять 20 мільйонів українців. 

А 17-го вересня у сюжеті про збільшення бюджету сектору оборони і безпеки сказали, що на 2022-й рік заклали “193 мільярди гривень, а це вдвічі більше, ніж у 2019 році”. Чому цю суму не порівнювали із попереднім, 2021-м, — невідомо.

Також були позитивні сюжети про пенсійну реформу і пенсію загалом. 25 вересня була інформація про те, що Всесвітній банк підтримав запровадження накопичувальної пенсійної системи в Україні з 2023 року. Кілька сюжетів було про збільшення пенсій, загалом канал своєрідно адвокатує тему накопичувальної системи. 

Журналісти каналу “Дом” щоразу їздили в США для висвітлення поїздок Володимира Зеленського, в той час, як інші журналісти скаржилися, що не можуть отримати акредитацію.

Коли 2-3 жовтня фракція “Слуга народу” проводила виїзне засідання у Трускавці, канал “Дом” був одним із небагатьох, кого пускали в готель. У той час, як інші журналісти “ловили” депутатів на стадіоні чи на вулиці, шеф-редактор каналу Олексій Мацука, до прикладу, 3 жовтня записав ексклюзивний коментар самого Володимира Зеленського про роботу фракції.

Додано коментар Олексія Мацуки після публікації:

“В Трускавці медіа мали доступ до готелю. Крім того, в зал де відбувалось засідання потрапили декілька компаній серед яких була і Українська правда”.

Під час пресмарафону президента телеканал “Дом” також потрапив у список 30 запрошених медіа.

Бюджет і реклама по всій країні

Окремого бюджету на канал “Дом” немає. Гроші виділяють із державного бюджету на підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення”. У 2020-му було 298 мільйонів гривень. У проєкті Закону про Державний бюджет України на 2022 рік на державне іномовлення заклали 362 мільйони.

Фото: Ігор Фещенко, Харків

За словами Юлії Островської, станом на весну 2021-го у ньюзрумі “Мультимедійної платформи іномовлення” працювало 402 людини. 

У серпні 2021 року по всіх країні з'явилася зовнішня реклама телеканалу “Дом”.

Журналісти з'ясували, що щонайменше 30 мільйонів гривень пішли на просування телеканалу “Дом”: зовнішня реклама на щитах, сітілайтах і екранах, банери і відео в інтернеті та повідомлення на радіо та в магазинах різних мереж.

Тоді ж Володимир Зеленський в інтерв'ю самому телеканалу “Дом” сказав, що хоче, щоб державний канал для тимчасово окупованих територій “Дом” мовив не лише на окуповані райони Донецької та Луганської областей та окупований Крим, а й для внутрішньо переміщених осіб на підконтрольній Україні території.

До слова, президент за час своєї каденції жодного разу не ходив на інтерв'ю на Суспільне.

Раніше українські аналітики не моніторили новини “Дому”, оскільки канал декларували як іномовлення. Але тепер, коли він став доступний для всієї України, в організації “Детектор медіа” задумуються, щоб включити його у свою моніторингову вибірку. 

Отар Довженко наголошує, що у всіх розвинених країн є своє іномовлення, і мовити назовні, просуваючи позицію держави — нормальна практика. 

“Але, коли тепер Зеленський намагається тихенько перетворити іномовлення на засіб внутрішньої пропаганди, важливо сказати йому чітке “ні”.

Медіааналітик загалом має сумніви щодо того, що для переселенців потрібно було створювати окреме медіа, оскільки з часів масового переселення з Донбасу та Криму минуло сім років, і ці люди значною мірою адаптувалися в тих місцях, де поселилися.

“Їм набагато важливіше отримувати якісний медіапродукт про ті громадм, у яких вони живуть, і про життя в усій Україні, частиною народу якої вони є, аніж якийсь спеціальний медіапродукт “для переселенців”.

Тож доцільність зовнішньої реклами у всіх областях для переселенців сумнівна, а от як намір популяризувати медіа, яке говорить про владу у позитивному світлі — цілком правдоподібно. Адже, якби метою був якісний контент, можна було створити окрему програму для переселенців на Суспільному, а не розбудовувати для цього цілу структуру.