Відновлення звітування партій під загрозою: комітет не підтримав частину пропозицій Зеленського

Що сталося?

Законопроєкт 5253-1, в його останній редакції, парламент підтримав у другому читанні ще 2 листопада. Суть законопроєкту полягає у врегулюванні процедури зупинки державного фінансування партій. Разом з тим, однією з найважливіших пропозицій законопроєкту є відновлення для політичних партій обов'язку подавати свою квартальну фінансову звітність. У березні 2020 року, внісши зміни до закону “Про політичні партії в Україні”,  парламент звільнив партії від такого обов'язку аж до завершення карантину. Оскільки карантин триває досі (й невідомо коли закінчиться) то таке послаблення можна назвати безстроковим.

На практиці це означає, що платників податків і виборців позбавили доступу до інформації щодо витрат коштів державного фінансування, яке попри відсутність звітування партії продовжують отримувати (загалом 1,5 мільярда у 2020 і 2021 роках). Також, партії отримали можливість не звітувати про походження приватних коштів, яких лише у минулого року залучили щонайменше 1,4 мільярда гривень.

У 2020 та 2021 роках парламентські партії отримали з бюджету майже 1 мільярд гривень держфінансування статутної діяльності та ще майже 0,5 мільярда як компенсацію за витрати на ведення виборчої кампанії.

Хоч нардепи, в т.ч. і голова Комітету з правової політики Андрій Костін, й наголошували на необхідності відновлення звітування, цього так і не сталося. Проголосувавши за подання звітів, які не подавалися з початку 2020 року, нардепи провалили голосування за виключення із чинної редакції закону норми, яка і дозволяє не подавати звіти аж до завершення карантину.

Оскільки повноцінного відновлення звітування так і не відбулося, Рух ЧЕСНО та ще понад 60 організацій звернулися до президента із закликом ветувати законопроєкт та повернути його до парламенту на доопрацювання.

Кілька днів тому Володимир Зеленський ветував законопроєкт та направив до Верховної ради 5 пропозицій, які враховують, в тому числі, три пропозиції викладені у зверненні громадськості.

Загалом, список пропозицій президента є таким:

1. виключити із законопроекту норму, що дозволяє уникати звітування за значну частину фінансових зобов'язань політичних партій;

2. змінити процедуру отримання/відмови від державного фінансування (пропозиція передбачає, що таке рішення приймається на з'їзді політичної партії, або більшістю парламентської фракції);

3. обмеження у часі дії норми про “ковідну благодійність” (норма пропонує аж до завершення карантину не вважати внесками на користь партій товари, роботи та послуги, що поширюються третіми особами від імені партії чи під її брендом);

4. виключити із чинної редакції закону “Про політичні партії в Україні” норми, яка й дозволяє партіям не подавати фінзвітності;

5. виключити із законопроєкту норму, яка передбачає виділення у 2022 році додаткового державного фінансування для політичних партій яке ті недоотримали за вересень-грудень 2019 року.

Під час розгляду пропозицій президента на засіданні в четвер 25 листопада комітет підтримав 3 з 5 пропозицій (1, 3, 4), й не дав достатньої кількості голосів за дві інші пропозиції (2, 5).

Якщо пропозиція про виділення додаткових бюджетних коштів на фінансування партій залишиться у законопроєкті (пропозиція президента пропонує її виключити), то його отримають не тільки парламентські, а й позапарламентські партії, що на виборах 2019 року отримали від 2 до 5% голосів виборців. 

Хоч нове скликання парламенту і позбавило державного фінансування всі позапарламентські партії (з жовтня 2019 року). Згідно із роз'ясненням НАЗК, право на таке фінансування вони мають за період з першого засідання нового скликання парламенту (29.08.2019), і до дня вступу в дію змін в законі, які їх цього фінансування позбавляють (16.10.2019), тобто за півтора місяця. Досі цих коштів позапарламентські партії отримували лише тому, що Кабмін не вніс необхідні зміни до бюджету за 2020 рік. 

Варто додати, що тут йдеться не тільки про позапарламентські партії, а й про парламентські, які також не отримали фінансування за 2019 рік. Раніше ЧЕСНО вже публікував моделювання щодо того, хто та скільки коштів отримає у випадку виділення цих грошей.

Розрахунки ЧЕСНО. Офіційні розрахунки загального бюджету та розподілу коштів визначає НАЗК.

Що далі?

Подальша доля законопроєкту залежить виключно від голосування за нього у сесійній залі. Хоч позиція комітету і важлива, визначальним буде саме голосування на пленарному засіданні. Згідно із регламентом, розгляд пропозицій поданих президентом у вето передбачає окреме голосування за кожну з правок та ще одне голосування за законопроєкт в цілому.

При цьому, доля всього законопроєкту залежить від результату голосування за кожну окрему пропозицію, адже відсутність підтримки хоча б однієї з них різко зменшить шанси на успішне проходження законопроєкту в цілому. Провал навіть однієї пропозиції означатиме, що парламенту потрібно буде подолати президентське вето, а для цього потрібно 300 голосів. Такий розвиток подій, м'яко кажучи, нереалістичний.

Більш реалістичними є два інші варіанти розвитку подій.

Перший: всупереч рішенню комітету у сесійній залі знайдеться необхідна кількість голосів за всі 5 пропозицій президента. Наслідком такого голосування стане успішне проходження законопроєкту та повноцінне відновлення звітування вже до 28 лютого 2022 року.

Другий: у сесійній залі не набереться 226 голосів хоча б за одну з пропозицій і це заблокує весь законопроєкт, в т.ч. відновлення звітування. Навіть якщо в цілому за 5253-1 проголосують, на законопроєкт чекатиме ще одне вето та повернення на доопрацювання. За такої патової ситуації немає жодних гарантій, що найближчим часом нардепи повернуться до розгляду законопроєкту.

Таким чином, отримавши наступного року рекордні 886 мільйонів гривень державного фінансування партії й надалі не звітуватимуть про те, куди витрачають ці кошти. Вони могли подавати звіти добровільно (закон дозволяє не подавати звіти, але не є перешкодою для тих хто хоче звітувати з власної ініціативи). Втім, як показала практика, бажання добровільно подавати звіти у партій немає. Станом на початок жовтня 2021 року звіти подавали лише 7% партій — передовсім тих, яким нічого у звіті показати.

Отже, наступний тиждень буде вирішальним у питанні відновлення звітування для політичних партій, яке відбудеться лише якщо всі 5 пропозицій президента й законопроєкт в цілому отримають мінімально необхідні 226 голосів. Якщо цього не станеться, можемо остаточно констатувати заморозку реформи політичного фінансування 2015 року, яка ставила собі за мету, зокрема, зменшення фінансового впливу олігархів на діяльність політичних партій та на їх рішення у стінах парламенту, й органів місцевого самоврядування. А за відсутності обов'язкового звітування, прозорості й контролю з боку НАЗК — державне фінансування перетвориться на дарування партіям бюджетних коштів.