Зеленський має ветувати псевдовідновлення звітування партій — ЧЕСНО

Саме завдяки коштам невідомого походження представники партій через своїх депутатів отримали можливість розпоряджатися ресурсами громад. 

У жодній іншій країні Європи політики не здогадалися запровадити самим для себе “мораторій” на подання фінзвітності, тут ми — унікальні.

Що сталося?

2 листопада на позачерговому засіданні Верховної Ради депутати задекларували намір відновити звітування (законопроєкт 5253-1), але з невідомих причин замість повноцінного відновлення звітування проголосували лише за подання раніше неподаних звітів, не вилучивши із закону “Про політичні партії в Україні “норму, яка і дозволяла не подавати фінзвітності.

Попри значну кількість відсутніх, у нардепів того вечора вистачало голосів для прийняття більшості законопроєктів із запасом у 50-60 голосів.

Про те, що підтриманий Комітетом з правової політики законопроєкт повністю не відновлює фінзвітність, стало відомо ще вдень. Про це писав ЧЕСНО і про це ж, за нашими даними, точилися дискусії серед народних депутатів. Тобто про проблему вони знали.

Виправити ситуацію взялася Олександра Устінова, яка в сесійній залі запропонувала депутатами підтримати включення до законопроєкту своєї ж поправки (№93), яка й виключала із законодавства норму, що дозволяла не подавати звітність.

“Хочу пояснити, про що ця правка. Зараз ми, фактично, цим законопроєктом повертаємо зрештою фінансову звітність для політичних партій. Хочу всім нагадати, що ми людям повернули через два місяці після COVID (повернули вимоги щодо фінзвітності для підприємців — прим. ЧЕСНО), а політичні партії півтора року не подають свою фінансову звітність. Для того, щоб зараз прибрати пробіл у законодавстві, який дозволить далі нехтувати й не подавати партіям звіти, дуже прошу підтримати цю правку, 93”, — звернулася до народних обранців Олександра Устінова.

Депутатку підтримав і голова Комітету з правової політики Андрій Костін, закликавши проголосувати “за” включення поправки. Але голосування закінчилося нічим. Для підтримки поправки забракло 21 голосу.

Хто не дав голосів за відновлення фінзвітності?

Якщо брати до уваги лише присутніх у сесійній залі депутатів (ОПЗЖ та більшості “Батьківщини” на позачерговому засіданні не було), то проходження поправки найбільше залежало від фракції “Слуги народу”, яка в цілому за законопроєкт віддала 222 голоси, але за відновлення звітування — всього 167. Під час голосування за пропозицію Олександри Устінової 54 “слуги” або не голосували, або утрималися. Менше половини голосів “невизначених” чи зайнятих чимось іншим “слуг” вистачає для успішного голосування.

Не додали голосів і колеги Устінової з фракції “Голос”. Якщо об’єднання “Справедливість” віддало за поправку всі наявні в залі голоси, то інші представники фракції утрималися або ж не голосували. Єдиний на всю сесійну залу голос “проти” відновлення звітування віддав Андрій Осадчук (“Голос”).

Не дали жодного голосу “за” представники фракції “Батьківщина”. Дев'ятеро присутніх в залі депутатів фракції вирішили утриматися чи взагалі не голосували.

12 з 15 присутніх у залі представників фракції “Європейська солідарність” підтримали відновлення звітування, втім ще 12 депутатів, згідно з результатами голосування, були відсутні.

Не були ключовими, але також практично не дали голосів “за” представники групи “За майбутнє”. З десяти присутніх у залі представників групи підтримав поправку лише Юрій Шаповалов.

Більшістю від присутніх правку підтримали представники групи “Довіра”, втім 7 з 17 депутатів не голосували та утрималися.

Серед позафракційних лише п'ятеро депутатів віддали голоси “за”, у тому числі — спікер Руслан Стефанчук та віцеспікер Олександр Корнієнко.

Визначальний вплив на голосування мала неактивність чверті присутніх у залі “слуг”. Жодна інша фракція чи група самостійно не могла дати достатньої кількості голосів “за” й вплив на голосування мала б хіба активність одразу трьох фракцій чи груп.

Що далі?

Єдиний спосіб виправити помилку — позиція Володимира Зеленського, який може повернути законопроєкт на доопрацювання. Основна причина — документ не досягає основної поставленої цілі — відновлення звітування. Але є й інші причини. Принаймні дві підтримані поправки до законопроєкту є корупціогенними й мають бути або видозмінені, або ж повністю виключені з тексту документу.

Якщо ж так не станеться, позиція та ініціатива окремих депутатів у парламенті не матиме суттєвого значення, то ми ризикуємо залишитися без фінзвітності партій на невизначений період, у тому числі в такому стані підійдемо й до наступних президентських та парламентських виборів. Не будемо знати і те, куди витратили рекордні для держфінансування партій 886 мільйонів гривень, передбачених у бюджеті на 2022 рік. Тому позиція президента в цьому питанні матиме ключове значення.

Нагадаємо, у березні 2020 року, посилаючись на пандемію й мотивуючи свої дії боротьбою з її наслідками, нардепи прийняли низку змін до законодавства, у тому числі до закону “Про політичні партії в Україні”. Частина 5 Заключних положень дозволила партіям аж до “завершення заходів”, пов'язаних з боротьбою з COVID-19, не подавати до НАЗК своєї квартальної звітності. Якщо для партій послаблення у звітування запровадили фактично на невизначений період, то схожі послаблення для бізнесу були обмежені у дії на кілька місяців.

“Мораторій” на подання фінзвітності триває вже понад 1,5 року, а добровільно фінзвіт за другий квартал 2021 року подало менш як 30 партій з 380 зареєстрованих (дані станом на першу половину жовтня). Серед парламентських партій “найсвіжіший” з доступних звітів — звіт “Слуги народу” за третій квартал 2020 року. За звичайних обставин цього місяця партія мала б подати звіт за той-таки третій квартал, але 2021 року.