Ексспікер Дмитро Разумков очікує встановлення нової системи “Рада” для голосування у сесійній залі парламенту із сенсорною кнопкою за відбитком пальця. Про це ексголова Верховної Ради заявив після голосування за своє відкликання на брифінгу в парламенті, відповідаючи на запитання Руху ЧЕСНО.
Разумков наголосив, що за час його каденції фактично подолали кнопкодавство після запровадження сенсорної кнопки, яка була вмонтована у робочі місця нардепів багато років, але почала працювати лише у березні 2021 року.
“Зробили все відповідно до закону, щоб ніхто потім нічого не говорив. Зараз ми працювали над тим, щоб змінити систему “Рада”, яка стоїть сьогодні, на нову систему, в тому числі з відбитками пальців. По-перше, це зніме незручності, бо сьогодні під час голосування у депутатів дві руки зайняті. По-друге, системі “Рада” вже понад двадцять років, вона у будь-який момент може зламатись — це об'єктивна реальність. Треба ж теж бути чесним. Я планував це зробити незабаром. Чи будуть продовжувати цю ініціативу, мені важко сказати. Подивимось з часом. Сподіваюсь, вона запрацює у стінах Верховної Ради”, — заявив Разумков.
Водночас Разумков заявив, що йому наразі не коректно коментувати кримінальні провадження проти депутатів-кнопкодавів з групи “Довіра” Владіслава Поляка (по якому вже триває судовий розгляд) та Андрія Іванчука.
Слід наголосити, що експерти сумніваються у доцільності запровадження біометричної кнопки, яка ідентифікуватиме депутата за відбитком його пальця, адже за ідентифікування народних обранців відповідає Управління державної охорони (УДО).
"Ідентифікація та голосування — це два окремі питання. Ідентифікація у Раді відбувається за картками депутатів, причому вона багаторівнева: у тебе на вході до ВРУ перевіряють документи, при вході до зали, і коли ти сідаєш за робоче місце, ти вставляєш картку. Я не пам'ятаю жодної історії, коли б у залі голосував не депутат", — каже Володимир Фльонц, голова ГО "Електронна демократія".
Експерт зауважив, що, чим складніший сенсор, тим більшу похибку в реагуванні він має, тому той, хто агітує за біометричну кнопку, повинен на це зважати.
"Якщо ви користувалися телефоном з відбитком пальця, ви знаєте, що він спрацьовує не завжди. Коли у вас пальці мокрі, брудні або запотіли, телефон просить вас ввести код. Коли ж у вас у Раді відбувається 10-секундне голосування, ризик неприйняття рішень через брак двох-трьох голосів, бо якісь депутати не помили руки після буфету, є неприйнятним. Не може система голосування в парламенті країни залежати від того, чи помив хтось руки", — пояснив Фльонц, голова ГО "Електронна демократія".
На думку голови ГО "Електронна демократія", навіть система з натисканням двох звичайних механічних клавіш краща за біометричну кнопку, адже вона простіша й надійніша.
Нагадаємо, Рух ЧЕСНО з 2012 року фіксує порушення Конституції народними депутатами і збирає їх в окрему базу кнопкодавів. За цей час вдалося зафіксувати 318 нардепів-кнопкодавів та 2153 факти кнопкодавства.
У свою чергу, Рух ЧЕСНО наголошував, що криміналізація кнопкодавства не буде ефективним інструментом, адже сама по собі вона не здатна унеможливити кнопкодавство — слідство ще має довести, що нардеп дійсно кнопкодавив та робив це свідомо й навмисно. А якщо справа дійде до суду, процес її розгляду може тривати роками (оскільки ще є апеляційна і касаційна інстанції).
І от справа Поляка доводить, що очікування виправдалися. Він кнопкодавив у лютому 2020 року, а у червні 2021 року справу почали слухати лише у першій інстанції. Тобто порушник Конституції зберігає мандат і залишається законотворцем.
Криміналізація порушення Конституції була невдалою спробою відтягнути таке важливе рішення — запровадження сенсорної кнопки.
Рух ЧЕСНО завжди наголошував на тому, що лише сенсорна кнопка може унеможливити кнопкодавство. Її увімкнули 2 березня 2021 року. Тепер у сесійній залі Верховної Ради нардепи голосують за допомогою сенсорної кнопки.
Поділитись