Клони — надзвичайно серйозна технологія, яка спотворює результати виборів. Так, на парламентських виборах 2019 року два кандидати-клони зібрали рекордні в історії України показники.
Клон Олександра Горобця, кандидата від “Слуги народу” (Київщина, 95 округ), забрав майже 5500 голосів, а клон Ігоря Васильковського, кандидата від тієї ж партії (Одещина, 139 округ), забрав понад 7% голосів.
Тоді клонами намагалися масово забрати голоси у кандидатів від рейтингової партії “Слуга народу”. Політсила навіть позивалася через цю технологію до суду.
Тепер, коли рейтинги не дозволяють перемогти кандидатам від “Слуги народу” безапеляційно, у конкурентів на округах починають з’являтися клони.
Перший такий прояв був цієї весни на Франківщині. Тоді в Олександра Шевченка з’явилися клони, які забрали майже 500 голосів. Це, разом зі зниклими бюлетенями, могло принести технічну перемогу чинному нардепу “Слузі народу” Василю Вірастюку.
Читайте також: Ціна мандату на Франківщині. Найгірше – підірвати довіру до виборів
Але якщо на Франківщині у Вірастюка, як представника партії центральної влади, не було “клонів”, то зараз на округах Херсонщини і Черкащини, ситуація змінилася. “Клони” є і в “Слуг народу”, і в їхніх опонентів.
Так, на одному з округів Херсонщини, де у 2019 році виграв Ігор Колихаєв, відбуваються вибори. Колихаєв став мером Херсона і наразі тут балотується його колега з партії “Нам тут жити” Геннадій Миколайович Лагута. Йому протиставили двох клонів, один з яких значиться керівником проєктів ГО “ГІ “Нам тут жити”. Це може ще більше заплутати виборців.
У кандидата від “Слуг народу” голови ОДА Сергія В’ячеславовича Козира на цьому ж окрузі теж є свій клон — кочегар з Кіровоградської області.
На Черкащині ситуація не краща. Тут теж у двох кандидатів були клони. 29 вересня зареєстрували першого клона для кандидата “Слуги народу” Віталія Войцехівського. Він — Золотоніський міський голова. А клон — повний тезка. Він змінив своє ім'я та прізвище за 6 днів до реєстрації кандидатом. Крім того, у його біографії вказано, що він — голова громадської спілки “Золотонізька Громадська Міська рада”. 6 жовтня суд скасував зміну імені цього кандидата. Тому в бюлетені “клон” більше не становить загрози для представника “Слуги народу”.
Але найбільше не пощастило кандидату Владиславу Голубу. Один з двох клонів — його повний тезка. І всі три Голуби — самовисуванці, тобто виборець не зможе ідентифікувати кандидата навіть за партією.
Усі клони-самовисуванці зазвичай подають документи в останні дні реєстрації, щоб їх було важче розшукати до виборів і вони не знялися. Це роблять також, щоб штаб опонента не встиг “подякувати” у відповідь клоном.
6 жовтня під час засідання ЦВК обговорювали питання зміни форми бюлетеню й введення нумерації для того, щоб дати можливість справжнім кандидатам прокомунікувати свій номер для виборців. Рішення підтримали майже одноголосно.
Взагалі, виборчі правила, як і форму бюлетеня, варто обговорювати до старту виборчого процесу. Інакше це — зміна правил гри під час самої гри. Вибори на двох округах відбудуться 31 жовтня 2021 року.
Примітно, що навесні до ЦВК позивався один з кандидатів Франківщини — Олександр Шевченко. У нього було два клони і він був зацікавлений у тому, щоб ці “клони” не забрали у нього голоси. Саме тому він просив, аби ЦВК внесло зміни у форму бюлетеня. Тобто, щоб з’явилися порядкові номери, які ввели зараз, та кольорові фото кандидатів, які так і не з'явилися у бюлетенях.
Фото кандидатів — один зі способів ідентифікувати справжнього кандидата. До прикладу, коли на президентських виборах кандидат-нардеп Юрій Тимошенко набрав 117 тисяч голосів, чи взяв би він їх, якби виборці Юлії Тимошенко бачили візуально, де — Юлія Тимошенко, а де — Юрій Тимошенко?
Тоді у позові Шевченку, який просив зробити те, що частково ЦВК зробило зараз з власної доброї волі, відмовили. Суд наголосив, що невстановлення в бюлетені порядкових номерів… та фотографій (кандидатів — прим. авт.) не може впливати на волевиявлення виборців…, оскільки виборці забезпечуються належним доступом інформації про кандидатів.
У кандидатів, які мають у списку клонів, як бачимо, вже з’явився запит не лише на порядкові номери у бюлетені, але й на наявність фото. Це дійсно може допомогти частині виборців зорієнтуватися, але, звісно можуть бути ті, хто і з фотографією може помилитися.
Зараз ЦВК ввело у бюлетені порядкові номери кандидатів. З інтервалом у пів року ми маємо різні бюлетені на довиборах у Верховну Раду. Але, сподіваємось, таке рішення Комісії допоможе захистити голоси виборців.
Клонування — це прояв низької якості політичної культури, яке дійсно потребує вирішення. Якби це зробили до реєстрації кандидатів, то у суспільства виникало б менше питань. Але і спосіб розв'язання цієї проблеми — введення нумерації — не панацея, яка може захистити виборця від помилки.
Технологи у штабах, які створили клонів для конкурентів, можуть комунікувати номер клона і фото справжнього кандидата у поліграфії та в рекламі на Facebook. І тоді у свідомості виборця образ реального кандидата буде асоціюватися з номером клона у списку. Виборець може втратити пильність і поставити галочку за номер, який насправді належить клону.
Нумерація не вирішує, до прикладу, проблеми, яка виникає на Херсонщині через балотування фейкового кандидата Юрія Анатолійовича з ГО “ГІ “Нам тут жити”. Цілком зрозуміло, що ті, хто хочуть відкусити голоси у представника партії Колихаєва “Нам тут жити” розраховують, що тезка мера Херсона відтягне чимало голосів у реального кандидата партії Геннадія Лагути. І тут ніякий номер не допоможе.
Рух ЧЕСНО свого часу вдалося результативно співпрацювати з ЦВК і зробити публічними на сайті ЦВК фотографії кандидатів у народні депутати з 2019 року. Це дійсно допомагає виявити “клонів” й ідентифікувати таких кандидатів як Дарт Вейдер.
Виборчий кодекс на парламентських та місцевих виборах до рад системою відкритих списків питання з “клонуванням” кандидатів майже вирішив. “Клонування” працювало завжди на мажоритарних округах.
Але боротьба з клонами буде актуальною на виборах президента і на виборах мерів. Тому і порядкові номери, і світлини кандидатів, і маркування попереднього прізвища кандидата, якщо він його нещодавно змінив, аби стати “клоном” — це ті інструменти, які можуть допомогти виборцю не схибити і не віддати голоси помилково за “клонів”. І це має спрацювати на головну мету — захист результатів виборів від штучного спотворення.
Після цих довиборів до парламенту ЦВК має розробити системну політику боротьби з “клонами”. У її реалізації мають допомогти законотворці відповідною нормативною базою. Це треба робити одразу, щоб на наступних виборах не виникало відчуття, що правила знову змінюються під час виборів.
Поділитись