Андрій Марусов, Віктор Таран: Тендерний зліпок депутатського мозку

За даними моніторингу Центру політичних студій та аналітики, найбільш плодовитими виявилися опозиційні фракції - БЮТ, УДАР та "Свобода".

На їх рахунку 15 проектів з 21-го, поданого протягом двох сесій нової Ради. З них третину подала депутат від БЮТ, екс-голова Держказначейства Тетяна Слюз.

В центрі уваги опозиціонерів - відкритість, прозорість, громадський контроль та боротьба з корупцією у сфері держзакупівель.

Партія регіонів та позафракційні депутати подали шість проектів. Їх турбує, перш за все, підтримка вітчизняного виробника та лобіювання певних галузей і груп.

Обом таборам бракує погодження - і всередині, і між ними. Однакові ідеї кочують з проекту в проект. Опозиційні фракції зареєстрували лише два спільних проекти. Співавтором лише одного з них є представник протилежного табору - КПУ.

Що ж запропонували депутати у сфері держзакупівель? Всіх загнати під тендерні процедури та забезпечити максимальну відкритість?

Ініціативи опозиції у сфері прозорості фокусуються на двох інструментах: виведенні з тіні закупівель державних підприємств та зниженні вартісних порогів.

Вони обертаються навколо альтернатив у питанні "та - або". Обтяжити замовників обов'язковими тендерними процедурами з одночасним оприлюдненням ключової інформації або зробити наголос лише на доступі до цієї інформації.

Про "тінізацію" закупівель державних підприємств та природних монополій писалося багато. Внаслідок законів, прийнятих "регіоналами" влітку 2012 року, у першому кварталі 2013 року опинилася в тіні щонайменше третина закупівель державних підприємств на суму більше 10 млрд грн.

Понад 90% закупівель великих державних монополій також було виведено "в тінь", не кажучи про десятки постачальників комунальних послуг.

Законопроекти від БЮТ - №2443, А. Яценюк, П. Петренко, А. Іванчук - та УДАРу - №2680, В. Кличко, В. Ковальчук - зобов'язують держпідприємства купувати як звичайні замовники, незалежно від того, йдеться про бюджетні чи власні кошти.

Проект трьох фракцій, №2207, зобов'язує їх лише публічно звітувати про закупівлі. Цей варіант може бути прийнятним і для регіональної більшості, і для уряду. Так, Інна Богословська заявляла про його підтримку. СБУ, Мінекономрозвитку, МВС та АМКУ також не мають нічого проти, як свідчить листування СБУ з урядом.

Фото Тараса Дутки

Кілька проектів пропонують знизити вартісні пороги, від яких замовники зобов'язані проводити тендерні процедури і публікувати документи на сайті tender.me.gov.ua.

Для товарів та послуг - з існуючих 100 тис грн до 50 тис грн - "ударівський" проект №2680 та №2394 Т. Слюз, - а для робіт - з 1 млн грн до 300 тис грн - "бютівський" №2443 та згаданий проект Т. Слюз - або до 500 тис грн - №2680.

Разом з тим, видається слушним контраргумент Кабміну про те, що такі заходи "призведуть до затягування закупівель". Врешті-решт, поріг 100 тис грн, встановлений у 2010 році, вже де-факто менший через інфляцію.

З іншого боку, не можна не погодитися з пропозицією "УДАРу" знизити пороги для природних монополій з 5 млн грн та 10 млн грн до 2,5 млн грн та 5 млн грн.

Осібно стоїть "свободівський" проект №2313а - О. Мирний, І. Мірошниченко, М. Головко. Він пропонує чітко прописати порядок оприлюднення монополіями закупівельних звітів та річних планів.

Закон про особливості закупівель монополіями формулює його кострубато, а Мінекономрозвитку вже рік не може затвердити зміни у відповідний наказ.

Нарешті, спільний опозиційний проект №2012а  пропонує справжню революцію у доступі до інформації про використання коштів органами влади, державними та комунальними підприємствами. Дані про надходження і використання їх коштів повинні знаходитися у вільному доступі на єдиному державному сайті.

Чого нема у законопроектах опозиції?

Нема обов'язкової публікації текстів договорів - у Росії вони вже доступні.

Нема зобов'язання переможців розкривати інформацію про субпідрядників, якщо вони отримують певну частку всього договору - це вже працює у Чехії та з 2014 року запрацює у Росії. Це непоганий захід проти фірм-"прокладок".

Нема також обов'язкової публікації даних про підпорогові закупівлі.

Громадськість: залучати не можна ігнорувати

Зараз громадський контроль "забезпечується вільним доступом до всієї інформації про держзакупівлі" та правом журналістів бути присутніми під час розкриття конкурсних пропозицій - стаття 9 профільного закону.

Опозиція робить крок уперед. "Ударівці" запропонували - №2680, - щоб громадські організації мали право знайомитися з пропозиціями учасників торгів та бути присутніми під час їх розкриття, але лише тоді, коли купуються продукти харчування для шкіл та дитсадків та ліки і обладнання для лікарень.

Тетяна Слюз. Фото ЕП

У Сумах батьківські комітети вже кілька років залучаються до такого контролю, а відомі організації пацієнтів - Всеукраїнська мережа ЛЖВС та Дорадча рада спільнот з питань доступу до лікування - врятували не одне життя завдяки прискіпливому контролю за закупівлями МОЗ.

Чим не панацея проти щорічних отруєнь дітей та смертей у лікарнях? До того ж, залучення кінцевих споживачів до контролю - найкраща світова практика. На жаль, уряд так не вважає. Про це свідчить його офіційний відгук. Хоча формально урядовці теж ставлять кому після слова "залучати".

Антикорупційні норми

Попередження конфлікту інтересів у членів тендерного комітету є важливою антикорупційною пропозицією опозиціонерів. Слюз у проекті №2561 пропонує, щоб замовники відмовляли в участі у торгах учасникам, пов'язаним із замовником.

Як відомо, переможцем торгів часто стає "кум-сват-брат" чиновників, проте діючий закон цього не бачить. Він лише проти пов'язаних осіб серед самих учасників.

"Бютівці" запроваджують спеціальне поняття - "конфлікт інтересів" - у профільний закон і встановлюють покарання за неповідомлення про такий конфлікт - №2443.

"Ударівці" включають до кола тих, кому не можна бути членом тендерного комітету, представників контролюючих органів та осіб, які надають замовнику аудиторські, юридичні та інші консалтингові послуги - №2680.

Разом з тим, ці ініціативи потребують системного доопрацювання та узгодження з іншим законодавством. Наприклад, Міністерство інфраструктури у коментарі до проекту №2443 слушно вказує, що врегулювання конфлікту інтересів уже здійснює закон про засади запобігання та протидії корупції або про державну службу.

Важлива пропозиція - різке скорочення винятків у профільному закупівельному законі - №2801, Слюз. У 2012 році "регіонали" суттєво розширили цей перелік, додавши "корми для циркових тварин" та "організацію концертів, закупівлі для держрезерву". Це викликало серйозне занепокоєння представництва ЄС.

Нарешті, "бютівці" пропонують скасувати найбільш одіозні підстави для застосування потенційно корупційної закупівлі в одного учасника, проект №2443. Поза увагою депутатів - запровадження Реєстру недобросовісних постачальників. Проте ця ідея вже активно обговорюється парламентарями та експертами.

Підтримка вітчизняного виробника

Майже кожний український уряд намагається використати держзакупівлі для підтримки національної економіки. У світі для цього застосовуються різні інструменти - як в рамках тендерного законодавства, наприклад, цінові преференції, так і в рамках урядової політики економічного розвитку.

Однак такі заходи потребують високого професіоналізму і повинні враховувати міжнародні зобов'язання країни.

Фото ukrafoto.com

У квітні 2013 року Рада надала замовникам право відбирати тільки ті компанії, які мають виробничі потужності або сервісні центри в Україні, проект №0884. Подібна норма існувала ще за часів уряду Юлії Тимошенко, та помітного ефекту не дала. Така ж доля, ймовірніше, уготована і для ініціативи Миколи Азарова.

Проте вона ускладнює відносини України з міжнародними партнерами. На це вказує "свободівський" проект №2247а - О. Мирний, І. Мірошниченко, М. Головко, -який пропонує скасувати вказану норму.

Річ у тім, що 2012 року Україна підписала Угоду про вільну торгівлю з країнами Європейської асоціації вільної торгівлі - Норвегія, Швейцарія, Ліхтенштейн, Ісландія.

Цей акт забороняє дискримінацію зарубіжних постачальників під час державних закупівель, а попереду - можливе підписання угоди з ЄС і приєднання до угоди СОТ щодо держзакупівель.

Показово, що Європейська бізнес-асоціація підтримала "свободівський" проект.

Колишній "бютівець", а нині позафракційний Віталій Немілостівий запроваджує критерії оцінки пропозицій "використання місцевих ресурсів" і "вартість життєвого циклу", проект №2091.

У випадку держзакупівель в рамках імпортних контрактів він пропонує, щоб Україна вимагала певних компенсацій, якщо вартість більше 5 млн євро, та/або передачу технологій, якщо вартість більше 50 млн євро.

Уряд його не підтримав через невизначеність термінів і те, що компенсаційні питання не належать до предмету регулювання тендерного законодавства.

"Бютівець" Сергій Фаєрмарк пропонує ускладнити для державних підприємств та природних монополій закупівлю товарів, робіт та послуг іноземного походження за власні кошти, №2363а.

Нарешті, у проекті 2443 "бютівці" пропонують відмовляти учаснику, якщо він не є резидентом України. Уряд лицемірно заперечив, мовляв, це порушує принцип недискримінації учасників. А схвалений урядовий проект №0884 не порушує?

Прості та ефективні процедури

Всього два проекти прямо стосуються спрощення тендерних процедур або підвищення їх ефективності.

Тетяна Слюз пропонує суттєво скоротити строки для процедур закупівель, №2455.

Справді, багато замовників та учасників скаржаться на надто великі терміни. З іншого боку, чим менший строк для проведення закупівлі, тим менше часу в учасників підготувати якісні пропозиції або оскаржити дії замовника в Антимонопольному комітеті. Тому і уряд, і АМКУ не підтримали цей проект.

Разом з тим, проблема залишається, а ідея потребує більш глибокого обґрунтування. Для цього можна було б провести опитування зацікавлених сторін.

"Регіоналка" Віталіна Дзоз запропонувала знизити вагу ціни з мінімально дозволених 50% до 45% під час закупівлі путівок для оздоровлення дітей, №2542. Проте, на думку АМКУ, купувати якісні путівки за доступною ціною можна і зараз.

Корупції всі фракції підвладні

Депутати постійно пропонують вилучити з-під дії тендерного законодавства ті чи інші закупівлі замість того, щоб спрощувати тендерні процедури для всіх.

Цього разу БЮТ запропонував вилучити закупівлю книг та видань для бібліотек, №0987, продуктів для дитсадків, №2055. "Свобода" - продуктів для шкіл, №2668, Партія регіонів - продуктів у фізичних осіб-підприємців, №2786.

"Регіонал" Дмитро Шпенов захотів дозволити "Укрзалізниці" купувати рухомий склад, його ремонт і модернізацію за п'ятирічними договорами, №2154а, хоча "Укрзалізниця" у 2012 році вже отримала спрощений режим закупівель. Під тиском лобістів комітет з економічної політики рекомендував цей проект до розгляду.

Мажоритарник Віктор Тимошенко запропонував вивести з-під дії законодавства закупівлю комунальних послуг, №2071. Зазвичай вони купуються на безальтернативній основі у місцевих монополістів, тому багато замовників вважають ці процедури зайвим витрачанням часу та ресурсів.

Проте уряд не підтримав цей проект. Мінфін у своєму висновку зазначив, що такі закупівлі вже були спрощені 2012 року. До того ж, "розширення переліку винятків призведе до негативної реакції з боку ЄС".

Дивує пропозиція "бютівців" повернути Мінекономрозвитку право погоджувати небезпечні з точки зору корупції закупівлі в одного учасника, №2443. Колись тодішній міністр економіки Василь Цушко зізнавався, що його співробітники беруть 1-2% "відкату" за такі погодження. Згодом ця норма була скасована під тиском ЄС.

Сухий залишок

Виведення закупівель державних підприємств з тіні, вдосконалення порядку оприлюднення інформації природними монополіями, підтримка вітчизняного виробника та спрощення тендерних процедур здаються спільними точками дотику між опозицією та владною більшістю.

Проте лише два перших напрямки мають зрозумілий інструмент реалізації. Інші потребують нових ідей і тісної співпраці між опозицією, "регіоналами" та урядом.

Подальше ігнорування пропозицій у сферах прозорості, залучення громадського контролю та боротьби з корупцією означатиме тупцювання на місці. Подекуди попереду України навіть Росія.