Як нардепи використовують законопроєкти задля піару та тролінгу

Парламентарі чинного скликання написали майже 5500 законопроектів за два роки роботи. Якщо порівнювати із попереднім скликанням, то за аналогічний період це десь на 30% менше. Але кількість не завжди означає якість. Так, кожен третій законопроєкт нардепів цієї каденції став законодавчим спамом. 

Рух ЧЕСНО перед новим роком роботи Верховної Ради дослідив законотворчу діяльність народних обранців і проаналізував подані ними ініціативи. Значну кількість законопроєктів фракції та депутати подають задля власного піару і не розраховують взагалі на те, що вони знайдуть підтримку колег і стануть законом.

Такі ініціативи дозволяють їм робити гучні заяви, отримувати увагу в ЗМІ й розраховані на виборців. Що стосується роботи апарату Верховної Ради - то цей законодавчий спам створює лише додаткове навантаження.

Так, до прикладу, Олександр Дубінський хотів запровадити щоквартально детектор брехні для колег, але крім медіахайпу далі діло не зрушило з місця. 

Показники стали нижчими не лише у депутатів, а й у президента Володимира Зеленського. Він подав удвічі менше пропозицій до законопроєктів, які внесли парламентарі, ніж його попередник Петро Порошенко. Рух ЧЕСНО раніше повідомляв, що “Слуги народу” підтримують лише четверту частину ініціатив Зеленського.

Найбільше законопроектів у цьому скликанні подало подружжя нардепів ОПЗЖ — Наталія Королевська і Юрій Солод. В абсолютних числах найбільша кількість законів у нардепа “Слуги народу” і голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева — 47 із 194, прохідність 22%. 

Але за кількістю прийнятих законопроектів лідерами залишаються голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко та голови комітетів Галина Третьякова та Андрій Клочко. Про поправочний спам, прохідність законопроектів та з ким подають нардепи законопроекти читайте у матеріалі ЧЕСНО. 

Від тихих протестів до тролінгу

На початку каденції парламенту цього скликання Зеленський відвідав Маріуполь і пообіцяв поремонтувати дорогу, хоча це взагалі не є питанням, яким має опікуватися голова держави.

Дорогу таки поремонтували. Гроші забрали із надлишкових коштів з ремонту дороги Одеса-Рені у сусідній Одеській області. Для того, щоб перекинути 1.1 млрд  з бюджету Одещини списочники зі “Слуги народу” Олександр Кубраков, Артем Ковальов, Вадим Струневич подали законопроект.

Звісно, що це не могли підтримати мажоритарники Одещини і подали альтернативну ініціативу, щоб кошти залишилися в їхній області на ремонт інших доріг.  Для того, щоб втримати кошти, вони мали б надати хоча б висновки Уряду, бо це саме його повноваження. 

Але, видно, політики не були зацікавлені в реалізації своєї ініціативи, бо чудово розуміли, що для дотримання слова Зеленському треба гроші. Але так нардепи-мажоритарники Одещини Сергій Колебошин, Олександр Ткаченко, Ігор Васильковський, Степан Чернявський мали б що сказати своїм виборцям в округах. Під час голосування за законопроєкт колег, які ініціювали перекидання коштів з Одещини, жоден з цих мажоритарників не натис кнопку “проти”.

Але вже через пару місяців  після початку роботи ради 9 скликання парламентарі від тихих протестів перейшли до доволі гучних. Саме тоді відбувся корупційний скандал у “Слузі народу”. Нібито 11 нардепів фракції за 30.000$ відхилили проект закону, який ліквідовує корупційні схеми під час оцінки об'єктів нерухомості і президент, перебуваючи у Японії, закликав нардепів пройти детектор брехні. Фігурантами скандалу були зокрема мажоритарник з Київщини Олександр Дубінський та списочник Олександр Качура. 

Дубінський та Качула поліграф пройшли успішно, але вирішили виступити із своїми законодавчими ініціативами. 

Так Дубінський, якого пізніше виключили з фракції “Слуга народу”, запропонував, щоб щокварталу його колеги проходили детектор брехні. Однак його законопроект не мав жодних правових наслідків у разі невиконання норми, адже у ньому не було передбачено жодного покарання. Таким чином реєструвався він суто з політичних мотивів.

Народний депутат України Олександр Качура із фракції “Слуги народу” пішов ще далі. Він запропонував проведення добровільного попереднього психіатричного, наркологічного огляду та психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа кандидатів у народні депутати України. 

Відтак законопроект на комітеті відхилили, а нардеп пообіцяв його доопрацювати:

"Я вважаю, що ідею цю ми реалізуємо в наступних законопроектах. Ми його доопрацюємо, доопрацюємо разом з колегами з комітету, я бачу, що є підтримка серед народних депутатів самої ідеї. Вже внесемо безпосередньо у Виборчий кодекс ці зміни, тому що я думаю, що на етапі навіть висування має бути контроль", - сказав автор законопроекту Олександр Качура.

Законодавчий тролінг був і з боку колишнього члена фракції “Слуги народу” Гео Лероса та представника фракції “Голос” Андрія Шараськіна. Коли Офісу президента знадобилося взяти контроль над НАБУ, яке разом із САП вручило підозру заступнику голови ОП Єрмака - Олегу Татарову, то Кабмін використали для подачі низки законопроєктів. Один з них передбачав, звільнення голови НАБУ і по суті запуск нової процедури для призначення голови Бюро. Поки проводилася б процедура, Бюро очолював би перший заступник.

Тоді Лерос запропонував альтернативний законопроєкт, згідно з яким “з дня набрання чинності цим Законом, керівник Офісу Президента України здійснює всі повноваження Директора Національного антикорупційного бюро України” (ред. Андрій Єрмак), а Шараськін вніс пропозицію, щоб “заступник керівника Офісу Президента України на ім’я “Олег” здійснює всі повноваження Директора Національного антикорупційного бюро України” (ред. Олег Татаров). 

 Паростки сепаратизму

Фракція ОПЗЖ, яку очолює зокрема і кум Путіна Віктор Медведчук, намагалася проштовхнути законодавчу ініціативу “Про парламентську опозицію”. Тут пропонували створити опозиційний Уряд, голова якого мав би брати участь у засіданнях Кабміну. 

Практика опозиційного уряду може бути прийнятною в Європі, зокрема в Британії. Але це абсолютно неприйнятна модель, коли тіньовий уряд прагнуть створити проросійські політики, які по суті підтримують політику держави-агресора, яка окупувала Крим та частково території Донеччини й Луганщини. 

Читати також: Спецоперація “Крим”. Від курорту і автономії до депресивної околиці

Нагадаємо, що тіньовий уряд створювали раніше після перемоги на президентських виборах Віктора Ющенка. Тоді Янукович став тіньовим прем’єром, а тіньовим міністром оборони був Олександр Кузьмук, який як народний депутат голосував за пролонгування перебування Чорноморського флоту в Криму.

Зауважимо, що з-поміж 6 чинних народних депутатів, які в 2010 році підтримали ЧФ РФ в Криму, троє - представники ОПЗЖ.

Запропонований фракцією законопроект “Про парламентську опозицію” передбачав заміщення представниками парламентської опозиції посад у складі деяких державних органів (Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Ради Національного банку України, Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення), а також гарантування заміщення посади Першого заступника Голови Верховної Ради України. 

Варто зазначити, що законопроект був  розроблений з метою запровадження використання інструментів влади, а не політичного контролю. У законопроекті депутати від ОПЗЖ пропонували закріпити за опозицією “посади секретарів всіх комітетів ВРУ, пропорційно від кількісного складу парламентської опозиції до фактичної чисельності народних депутатів, крім тих, в яких головами комітетів є представники парламентської опозиції, мають бути надані запропонованим парламентською опозицією народним депутатам”. Виключне право на звернення до Конституційного Суду України теж хотіли закріпити за опозицією. 

Звісно, що такі теми дозволили народним депутатам ОПЗЖ посилювати свій інформаційний вектор у медіаполі.

А от “батьківщинівець” Сергій Власенко пропонує в одному із своїх законопроектів відкрити для парламентаряів інформацію з обмеженим доступом. Така ініціатива в умовах, коли йде війна, несе високі ризики у разі її підтримки.

Навіть зараз частина фракції ОПЗЖ мають доступ до інформації з обмеженим доступом. Так Сергій Льовочкін, який є колегою по фракції кума Путіна Віктора Медведчука, входить до складу комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.  

Опалювальний сезон і популізм 

Початок опалювального сезону - це завжди чутлива тема для всіх виборців. У низці міст затримували подачу тепла в оселі через борги перед “Нафтогазом”. Якщо населення не розраховується за послугу, то для запуску тепла “Нафтогаз” просить місцеву владу дати гарантії про проплати. І ці гарантії впираються в кошти з місцевого бюджету, якого часто може бракувати, щоб закрити базові потреби міста.

Темою “пробачити борги” завжди вдало користувалася опозиція. Їй не треба вирішувати питання теплопостачання, а на таких гаслах можна дещо підняти рейтинг. Так у перший же рік роботи нардепи з фракції ОПЗЖ та позафракційні соратники Вадима Новинського зареєстрували законопроект щодо звільнення громадян похилого віку від оплати послуг ЖКГ.

Народний депутат Вадим Рабінович (ОПЗЖ) аргументував свою ініціативу у пояснювальній записці тим, що:

“... сьогоднішня влада, повністю ігноруючи норми Конституції, довівши до повного зубожіння народ, намагається через підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги  позбавити пенсіонерів та інших осіб похилого віку останнього, що в них ще залишилось, – житла, відібравши його через несплату боргів за житлово-комунальні послуги… при стрімкому зростанні цін на всі товари, продукти і послуги, надвисокі тарифи на житлово-комунальні послуги, українці замість євростандартів отримали тотальне зубожіння, а замість європейського рівня життя – гірше африканського”.

А у січні 2021 року депутати від “Слуги народу” з колегами від групи “За майбутнє” та з ОПЗЖ взагалі вирішили постановою припинити підвищення тарифів на енергоносії та переглянути їх розмір.  Попри голосну назву для виборців у своїй Постанові нардепи просто рекомендували Кабміну вжити заходів та переглянути постанови для НКРЕКП. 

Навіть перед цьогорічним початком політичного сезону депутати від ОПЗЖ Наталія Королевська, Юрій Солод, Володимир Мороз, Валерій Гнатенко, Володимир Кальцев, Ігор Абрамович вже зареєстрували постанову, якою вони пропонують Кабміну “скасувати рішення Уряду про збільшення після закінчення карантину розміру базової норми плати за житлово-комунальні послуги з 15 до 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу домогосподарства, вилучити з Положення про порядок призначення житлових субсидій занадто жорсткі обмеження”. 

А на офіційному сайті політичної сили уже почали з’являтися радикальні заяви щодо “комунального удару”.

Серійний плагіат та популізм

Перед тим, як деякі проєкти законів йдуть на розгляд, вони мають отримати висновок Головного науково-експертного управління. Для розуміння, у ГНЕУ немає зауважень десь до 7-9% вже підписаних президентом законопроектів, а якщо говорити про подані законопроекти, то без зауважень буде ще менший відсоток. (Однак проблема загальної якості в тому числі і прийнятих парламентською більшістю законопроектів (точніше повної її відсутності), - тема для окремого великого дослідження).

Наприклад, 25 народних депутатів від ОПЗЖ, з-поміж яких є Віктор Медведчук та Ілля Кива, зареєстрували законодавчу ініціативу щодо відновлення належних соціальних гарантій чорнобильцям на виконання рішення Конституційного Суду.

Справа в тому, що такі законопроекти вже подавалися тричі й їх повертали назад через те, що до них мали б бути мають бути подані відповідні фінансові розрахунки, де нардепи мають запропонувати зміни показників бюджету.

І от для того, щоб зайвий раз отримати інформаційний привід для піару, ОПЗЖ плагіатить вже раніше подану тричі ініціативу без належно поданих фінансово-економічних обґрунтувань і просто завантажує роботою Апарат Верховної Ради.

Буває й таке, що нардепи подають ініціативу “в минуле”. Так, у 2019 році ідейні соратники ОПЗЖ - позафракційні парламентарі - Вадим Новінський, Муса Магомедов, Дмитро Шпенов, Сергій Магера та Вікторія Гриб - подали законопроєкт, яким зобов’язували б Кабмін протягом 7 днів подати пропозиції в держбюджет на 2016 (!!!) рік.  

Народний депутат “Європейської Солідарності” Олексій Гончаренко вкотре пропонує у своєму законопроекті зменшити заробітну плату народним депутатам, про що не забув оповістити свої виборців та низку ЗМІ. Тим, хто відповідає за багатомільярдний бюджет країни, формування Кабміну та написання законів для всієї країни Гончаренко пропонує платити  від 6 до 12 тис (ред. на 2021 рік).

Однак такий підхід значно знизить бажання громадян йти і чесно працювати у паралменті і відповідно з’являються величезні додаткові корупційні ризики. 

При цьому щодо виплат на депутатські повноваження, то нардеп пропонує зменшити їх лише на 2 тис грн - з 45 до 43 тис.  

За проходженням законопроектів у Верховній Раді можна слідкувати з 2021 року завдяки чат-боту “ЧЕСНО про закони”. Чат-бот зробить за вас роботу, а коли з законопроектом відбуватимуться зміни, то відразу повідомить про це Вас.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО проаналізував #ЗРАДИ та #ПЕРЕМОГИ за два роки роботи парламенту. Група “Довіра” найменше голосує за антикорупційні законопроєкти, а фракція ОПЗЖ стала більше прогулювати після того, як Медведчука посадили на домашній арешт.

Також Рух ЧЕСНО дослідив, як обирають собі помічників нардепи “Слуги народу” та інших фракцій.