Місцеве самоврядування: чому робота комісій в багатьох радах громад заблокована?

На знак протесту такі депутати можуть не ходити на засідання комісій. Якщо бракує кворуму, то така комісія може взагалі не засідати. І тут треба зважати і на те, що депутатська робота є волонтерською і не оплачується. Тому фінансових важелів впливу в громади на депутатів немає.

Але депутатська більшість може проігнорувати волю не лише одного депутата на членство в певній комісії, а й законне право фракції на “пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради” (ст. 28 ЗУ  “Про статус депутатів місцевих рад”)

Це мало б означати, що кожна фракція має мати право на головування в певній комісії і на членство в різних, якщо, звісно, у фракції достатньо депутатів, щоб охопити комісії. Але на практиці на цю норму закону ніхто не зважає, бо виписана вона дуже нечітко.

Звісно, що опозиційним фракціям не віддають головування у бюджетній чи земельній комісії. Це зрозуміло. Але головування у регламентній комісії - це як раз те, що мала б мати опозиція, як інструмент впливу на дотримання в раді регламенту і процедур, які передбачені законом. 

Рух ЧЕСНО моніторить роботу місцевого самоврядування, і ситуація, яка виникла в столиці, не поодинока. Бувають випадки, коли опозиційні фракції не мають навіть голів комісії, а їхніх членів просто розкидали у непопулярні комісії - регламентну, освітню та інші.

І навіть Київрада, де місцеве самоврядування перебуває на значно вищому рівні, ніж в багатьох інших радах (наприклад, тут відсутнє кнопкодавство з 2015 року), не в змозі сама вирішити це питання і переживає політичну кризу, яка впливає на розгляд важливих для киян питань. 

Так, більш ніж півроку столиця потерпає від бездіяльності чотирьох комісій у новообраній Київраді. Це питання намагалися вирішити перед літніми канікулами на сесії, але безуспішно - воно тягнеться більше 6 місяців і відкладено до вересня.

Справа в тому, що деякі депутати Київради написали заяви, щоб працювати в одних комісіях, а їх призначили геть в інші.

Тому пропонуємо більш детально розглянути кейс у столиці, щоб можна було законотворцям напрацювати відповідні рішення.

Що відбувається у Київраді?

На передостанній сесії, яка відбулася наприкінці липня, секретар Київради Володимир Бондаренко показово обіцяє, що наступне засідання або розпочнеться з питання переформату постійних комісій або не розпочнеться взагалі. І він дотримав свого слова.

Саме через розгляд питання про комісії, остання в цьому політичному сезоні сесія Київради стала найнепродуктивнішою у цьому скликанні. Тобто відсутність чіткої процедури від законотворців щодо формування комісій, впливає і на ефективність роботи сесій. А це день роботи 120 депутатів.

Для киян і тих, хто не стежить за ситуацією в раді столиці, ситуація виглядала максимально дивно.

Що ж відбувається насправді? 

Від середини грудня 2020 року точиться запекла боротьба за місця “під сонцем”. Найпопулярніші комісії - бюджетна і земельна. Їх депутати ще поміж собою називають “хлєбними”. Варто зазначити, що бюджетна комісія провела найбільше засідань серед інших - 21, а земельна розглянула найбільшу кількість питань - 2882 (дані станом на 15 липня 2021 року).

Загальну кількість комісій у порівнянні з минулим скликанням збільшили саме для того, щоб створити побільше “голів” і “заступників” різним фракціям. Але як бачимо і цей хід не допоміг і питання розподілу комісій і вирішення цього питання відтерміновується.

У найвигідніших умовах звичайно партія мера УДАР. Третина її депутатів увійшли у бюджетну комісію і складають в ній абсолютну більшість. В той час, коли до неї не увійшов жодний представник “Єдності Омельченка”.

Секретар твердить, що на всіх бажаючих увійти до комісії місць не вистачає і комусь потрібно працювати і в інших. 

“Вже сьогодні в законодавстві зазначено, що комісії обираються. Чи можна обрати людину в депутати, якщо вона відмовляється бути кандидатом в депутати? Аналогічна ситуація з комісіями - обрати депутата членом іншої комісії, ніж тієї, в яку бажає входити депутат - це "бєспрєдєл"”, - коментує директор програм практичної політики Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай.

Ситуація, коли депутата не включали в комісію, на яку він подав заяву, була і за попереднього скликання Київради. Але зараз це має значно масштабніші наслідки. Місто потерпає від депутатської бездіяльності і багато питань просто не розглядаються вже на декількох комісіях. А тепер ще й всі депутати Київради провели нерезультативне засідання.

Наприклад, не розглядається наболіле питання створення музею на Поштовій площі, яку ще кілька років назад хотіли забудувати торгово-розважальним центром. Але громада відстояла право на збереження культурної спадщини. Територія музею з кожним роком руйнується і наразі ніякі роботи щодо відновлення не проводяться. Від квітня лежить мертвим грузом у комісії, яку очолює єднівка Юлія Ярмоленко, питання створення тимчасової контрольної комісії ради для здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності об'єкта незавершеного будівництва на Поштовій площі. 

З огляду на події, можна припустити, що УДАР буде тримати статус-кво до останнього. Питання контролю бюджету для фракції надважливе. Під час останньої години запитань до мера, Кличкові представники “Єдності” закидали, що зміни до бюджету вносяться часто, а ще “теплі” кошти, за які тільки но проголосували, перерозподіляються з будівництва метро на Виноградар на Подільсько-Воскресенський міст.

Депутат “Єдності” Роман Ярошенко у одному з коментарів зазначив, що хоч Рух ЧЕСНО і моніторить його роботу та вносить його до списку прогульників комісій, але причина в тому, що його заява на вступ до комісії вже другу каденцію поспіль ігнорується і його призначають куди заманеться.

У свою чергу ЄСівець Ігор Хацевич, який давно працює у секретаріаті Київради, наголосив на тому, що до порядку формування комісій варто вносити зміни. Ним не передбачено яким чином, хто і в які терміни може скликати комісію у разі відсутності або бездіяльності голови. 

Також Хацевич вважає не найкращою ідеєю формувати комісії абсолютної більшості однієї фракції. І це стосується не лише бюджетної, а й тих, які не засідали, де більшість у ЄС та у “Єдності”. Окрім того, таке наповнення комісій призводить до того, що на сесії розпочинається пофракційне обговорення, яке мало би відбутися до засідання але фракції не знали про його існування і нюанси до розгляду на сесії.

Які можливі рішення?

Все, що треба зробити законотворцям, це прописати на законодавчому рівні, що депутати мають у комісії розподілятися після написання власних заяв і для того, щоб потрапити у комісію місцевої ради - не треба рішення ради. Достатньо просто заяви депутата. Зараз склад комісій обирається більшістю ради.

Так, може виникнути ризик, що всі депутати захочуть або в бюджетну, або в земельну комісію, ще популярною комісією є комісія комунальної власності чи ЖКГ. Але всі освітні і регламентні комісії, як доводить аналіз даних, формуються дійсно за залишковим принципом. Відповідно є ради, де освітня і регламентна комісії взагалі не збираються. 

Солонтай вважає у такому випадку доцільним об’єднати комісії і таким чином їх укрупнити.

Таким чином більш ефективно депутатів, які не засідають перевести у склад тих, комісій, де вони хотіли б бути. І на ті комісії, де найбільший склад, віддати ті питання, якими не горять бажанням займатися місцеві політики - освіта, спорт, медицина, регламент. Тим більше, що дані свідчать, що проектів рішень у цих комісіях доволі мало.

Ще одне питання, яке потребує врегулювання, це хто має головувати в регламентній комісії, яка по суті мала б бути віддана опозиції. У парламенті, до прикладу, комісію з питань свободи слова віддали ОПЗЖ. Опозицією є представники тих фракцій, які не підтримують кадрові призначення (у випадку парламенту - склад уряду, у випадку місцевої ради - виконком та не підтримують бюджет).

На місцевому рівні головування в усіх комісіях майже завжди намагається взяти провладна більшість. Така ситуація склалася у Київській обласній раді. Де спочатку головою було обрано Олександра Склярова від “Слуг народу”, а після його усунення раду очолила Наталія Гунько, представниця тієї ж фракції.

До кінця квітня 2021 року усі комісії очолювали представники політсил, які після виборів підтримали обрання Склярова. Тобто головування розподілили між представниками “Батьківщини”, ОПЗЖ та “Слуги народу”. Після зміни голови облради кількість комісій збільшили з 9 до 12, а також змінили керівний склад. 

Новостворена коаліція “Європейська солідарність”, “За майбутнє” та “Слуга народу” вчинила так само, як і попередня — не дала жодної позиції голови комісії ані представникам “Батьківщини”, ані представникам ОПЗЖ і поділила всі комісії порівну між собою.

“У парламенті є деякі регламентні обмеження, це стосується того, що фракція має відправити у кожен комітет по представнику, якщо людей вистачає на всіх. У нас комітетів 23 і, якщо у вас у фракції 24 депутати, то у кожному комітеті має бути по одному представнику і лише в одному з комітетів їх може бути два. Але, якщо у фракції менше депутатів ніж комітетів, то тоді можна кілька людей у один комітет. І ще одне, це те що у нас голова, секретар і заступник не можуть бути з однієї політсили. Таким чином вдається регулювати баланс”, - зазначає народний депутат від “Голосу” Олег Макаров. 

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО підвів підсумки 2 років роботи парламенту і проаналізував якісні та кількісні показники.