Година запитань до Кличка: Подільсько-Воскресенський міст vs метро на Виноградар

Якщо до кінця року через Подільсько-Воскресенський міст не відкриється рух автомобілів, Віталій Кличко обіцяє своєму заступнику Олександру Густєлєву “кадрові висновки”. Метро на Виноградар при цьому не встигає освоїти кошти, тому їх перекидають на будівництво мосту. Програму приватизації об’єктів у Києві загальмували і готують на вересневе засідання.

Під час першого пленарного засідання Київради кожного календарного кварталу відводиться час для запитань до міського голови, першого заступника і заступників голови КМДА. Це передбачено рішенням Київради від 2017 року.

Кожна депутатська фракція Київської міської ради має гарантоване право на два усних запитання до голови, першого заступника і заступників голови Київської міської державної адміністрації. Віталій Кличко відповідав годину, а не дві, як минулого разу.

 Про метро на Виноградар до кінця року Кличко воліє мовчати 

Віталій Павлик із фракції “Єдності” цікавиться у мера, чому за його розпорядженнями кошти, виділені цільово на будівництво метро на Виноградар, перенаправлені на будівництво Подільсько-Воскресенського мосту.

“22 квітня ми коригували бюджет і виділили додатково на метро 1,5 млрд гривень — до 2,5 млрд гривень. А через вісім днів ви своїм розпорядженням забрали 500 млн гривень. А через чотири тижні забрали з метрополітену на Подільський мостовий перехід ще 400 млн. Скажіть, будь ласка, чому у вас така велика увага до мостового переходу, чому це питання не розглядалося на пленарному засіданні, а вашим розпорядженням ці кошти скеровували? То який результат ми досягнемо цього року в будівництві метрополітену на Виноградар, і який результат — у будівництві Подільського мостового переходу? І якщо результат не буде на кінець року відповідати тому, що ви скажете зараз, які заходи ви вживете і до яких посадових осіб?” — цікавиться Павлик. 

Віталій Кличко на це почав відповідати фрагментами свого передвиборчого виступу про те, що у 2014 році в бюджеті були борги, а на сьогодні їх немає, але все одно коштів недостатньо для всіх інфраструктурних об’єктів. 

“По реалізації проєктів — ми виділяємо кошти на будівництво метрополітену, це одна із ключових магістральних артерій нашого міста. Метрополітен щодня перевозить більш ніж 1,5 млн киян і гостей нашого міста. Будівництво нових станцій метрополітену є пріоритетом. Для цього ми разом виділили гроші, профінансували, і будівництво іде. Але ці кошти зарезервовані… всі кошти освоїти — велику кількість — неможливо, і відповідно до реалізації інших проєктів ми домовилися, що зробимо так звану перекидку тих грошей, які лежать на рахунку, для того, щоб реалізувати інші об’єкти... Ми маємо люфт часу для того, щоб освоїти ці кошти на інші об’єкти, як Подільсько-Воскресенський мостовий перехід.

 Що стосується будівництва ПВМП… до кінця цього року автосполучення між правим і лівим берегом має відбутись. Зараз вже повністю готовий з’їзд на Вали. На лівому березі йде інтенсивне будівництво”, — запевняє Віталій Кличко.

Кличко також пригрозив заступнику Олександру Густєлєву “кадровими висновками”, якщо наприкінці року не буде автомобільного сполучення між правим і лівим берегами Дніпра через Подільсько-Воскресенський мостовий перехід. 

При цьому про те, що метро має бути добудоване теж до кінця грудня цього року, мер скромно промовчав. 

Коли поїдуть трамваї на ДВРЗ?

Інший “єднівець” Ярослав Федоренко запитує у мера про реконструкцію трамвайної колії на ДВРЗ. 

“Там багато років уже відбувається реконструкція трамвайної колії. Розумію, що багато чинників заважали почати будівництво, але була озвучена дата 24 серпня, коли розпочнеться рух по цій трамвайній колії”, — каже Федоренко.

Депутат просить Кличка як очільника КМДА дати розпорядження профільним заступникам, визначити чіткий план робіт і цього року закінчити реконструкцію. Федоренко просить почати з перехрестя на вул. Довбуша.

“Тут потрібно вже дату, яка не буде змінюватися, і ця дата повинна бути в цьому році”, — підсумовує депутат. 

Віталій Кличко відповідає депутату, що вул. Алматинська ремонтувалася востаннє 40–50 років тому.

“Що стосується вулиці Довбуша... до кінця року буде відремонтовано і рух запущений. Роботи йдуть до того моменту, коли дозволяють погодні умови”, — каже мер.

Профільний заступник мера Олександр Густєлєв додає, що вулицею Алматинською рух буде пущений без обмежень. Що стосується вулиці Довбуша, то там триває конкурс на додаткові роботи.

“Ви ж знаєте, там через ліс іде облаштування нової дороги з велодоріжкою, але там треба трохи часу, бо тільки зараз договір на додаткові роботи”, — каже Густєлєв. 

Паркові питання

“Ударівка” Олена Овраменко цікавиться занедбаним парканом на території парку навколо озера Райдуга.

“Навколо озера Райдуга роботи з третьої черги капремонту. Але навпроти будинку 21 на зеленій зоні на території парку — занедбаний паркан на балансі Київтеплоенерго. Ця ділянка була надана ще Київенерго в минулому столітті для якогось там будівництва. Нічого там до сьогодні не побудовано. Територія потребує вирішення, щоб ми могли зробити там гарну зону відпочинку, прошу дати доручення вирішити це питання”, — каже Овраменко. 

Кличко просить заступника Петра Пантелєєва вийти на місце і розібратися. 

“Батьківщинівця” Анатолія Шаповала цікавить, на якому етапі викуп земель в “Ощадбанку” для створення парку на Микільській слобідці.

Кличко зауважує, що поки що розробляється проєкт, у якому передбачений викуп земельної ділянки. Також він одразу попередив, що збудувати там будь-що всупереч інтересам громади ні в кого не вийде, і пообіцяв включити ділянку в перелік зелених зон.

Вадим Васильчук із “Голосу” цікавиться прогресом у справі створення ландшафтного заказника “Радунка”. 

“Ми ще у 2017 році ухвалили рішення про ландшафтний заказник “Радунка”, про його створення. У 2020 році ми ухвалили рішення про розроблення проєкту землеустрою, але віз і нині там, ми досі не розробили проєкт землеустрою по ландшафтному заказнику “Радунка”, — бідкається Васильчук.

Петро Пантелеєв каже, що на виконання цього рішення було виділено кошти і проводиться закупівля цієї послуги з розроблення проєкту землеустрою.

“Десь за місяць будуть розпочаті роботи з виконання проєкту землеустрою”, — обіцяє Пантелеєв.

“Столиця Груп” візьметься за недобуд на Дарниці?

“Батьківщинівець” Віталій Нестор поцікавився у Кличка долею недобуду ЖК “Приозерний” на вулиці Здолбунівській.

“Приблизно 400 квартир проінвестовані як державними підприємствами, так і фізичними особами. З них близько 200 квартир проінвестовані інвесторами — фізичними особами, приблизно 26 квартир проінвестовано КМДА, інша частина — це квартири, проінвестовані НБУ, “Укрзалізницею” та іншими державними установами. З 2008 року здійснюється будівництво цього будинку. На сьогодні він фізично недобудований, у зв’язку з тим, що фізично не визначено, хто є орендарем вказаної земельної ділянки, і немає можливості продовжити договір оренди”, — розповідає Віталій Нестор Віталію Кличку.

За його словами, інвестори просять розібратися в цьому питанні і допомогти добудувати будинок.

“Вони вже навіть зібрали кошти, створили ЖБК, який готовий взяти в оренду вказану земельну ділянку і добудувати будинок. У 2016 році вами було надано відповідне доручення, однак на сьогодні жодних дій не вчиняється”, — каже Нестор і просить Кличка повідомити, який прогрес у справі передачі землі в оренду й добудові будинку.

Заступник голови КМДА Вячеслав Непоп обіцяє підготувати відповідний інформаційний лист. Кличко поставив завдання підготувати на наступний день доповідь, що потрібно, щоб вирішити питання. І доручив питання винести на комісію із проблемних забудов.

Оскільки “Батьківщина” у Київраді неодноразово помічена в лобіюванні інтересів забудовника “Столиця Груп”, чи означає такий інтерес до недобуду з боку Нестора, що добудовувати його візьметься саме цей підрядник?

"Єесівець" Леонід Ємець хоче на кожну сесію запрошувати київських нардепів-мажоритарників.

Леонід Ємець від “Європейської солідарності” озвучив питання до Кличка, яке більше стосується народних депутатів — мажоритарників від “Слуги народу” в парламенті.

За словами Ємця, у Києві є безліч проблем, які стосуються сфери повноважень народних депутатів, зокрема питання стягнення з Києва ПДФО, захисту медпрацівників та освітян, інфраструктура міста й центральних органів влади та інше. Для вирішення таких проблем Ємець пропонує на кожну сесію запрошувати депутатів-мажоритарників.

На це Ємцю відповідає секретар Київради Володимир Бондаренко, який 20 липня направив листа до апарату ВР щодо запрошення народних депутатів до Київради.

“21 липня 2021 року на адресу КМР надійшов лист від народного депутата Ясько Єлизавети Олексіївни (списочниця від “Слуги народу” — прим. ЧЕСНО)... стосовно прийняття запрошення та планування відвідати пленарне засідання. Інших листів від народних депутатів станом на сьогодні на адресу КМР не надходило”, — резюмує Бондаренко. 

"Єесівка" Марина Порошенко хоче витрачати бюджетні кошти з депфонду на медицину в Києві

Марині Порошенко хотілося б витрачати кошти із депутатського фонду на медичні заклади Києва.

“Другий рік поспіль у зв’язку зі змінами в законодавстві блокується порядок використання депутатських коштів у розділі “Програма охорона здоров’я”. В умовах пандемії, коли медицина потребує активної підтримки, депутати не можуть її підтримати через свої фонди. Будь ласка, дайте доручення до відповідних департаментів, щоби пропрацювати це питання і розблокувати депутатські фонди, щоби ми могли використовувати кошти на підтримку медицини міста Києва”, — каже Марина Порошенко, депутатка від ЄС. 

Профільна заступниця Кличка й депутатка від УДАРу Ганна Старостенко пояснює колезі-депутатці Марині Порошенко, чому це неможливо.

“На сьогодні немає можливості з депфонду витрачати кошти на заклади охорони здоров'я, бо відбулися зміни до Бюджетного кодексу, і тут, на жаль, ми не можемо на рівні міста впливати на ці процеси. Такі рішення приймаються на рівні Верховної Ради України. Медреформа передбачає фінансування з держбюджету через НСЗУ. В рамках міської цільової програми “Здоров’я киян” ми можемо фінансувати з міського бюджету заклади охорони здоров’я, але виключно в рамках програми”, — каже Ганна Старостенко. 

Нагадаємо, що кожен депутат Київради може розпоряджатися депутатським фондом у сумі до мільйона гривень. Всього депутатів Київради 120.

Депутатські фонди, по суті, є бюджетною “гречкою”. У рік парламентських виборів 56% коштів депутати використали на матеріальну допомогу виборцям-киянам. Це готівка, яку виборці отримують у приймальнях депутатів, чимало з яких балотувалися повторно.

Витрати з бюджету на депфонди є навіть більшими, ніж можливий обсяг витрат на зарплати депутатів. Саме кошти, які міста витрачають на депутатські фонди, можна використати для оплати роботи депутатів, щоб ми мали у місцевому самоврядуванні не волонтерів, а фахівців на зарплаті.

Подільсько-Воскресенський міст найближчим часом не зачепить Радунку

Вадима Васильчука знову турбує проєктна документація Подільсько-Воскресенського мосту на лівобережні підходи.

“Хотілось би чітко отримати проєктну документацію, щоби ми розуміли й заспокоїли громаду, як ви неодноразово це обіцяли, що міст не буде руйнувати ландшафтний заказник “Радунка”, що міст іде на вулицю Бальзака та проспект Алішера Навої, так, як ви попередньо заявляли. Але для цього треба бачити документ. Тому що заяви і наміри — це прекрасно, але проєкт дуже важливий, щоб ми його мали”, — каже Васильчук. 

Кличко відповідає Васильчуку, що проєктна документація вже скоригована і проходить проєктну експертизу.

“Проєкт у нас дійсно скоригований, я підтверджую те, що сказав міський голова. Проєкт скоригований і зараз проходить державну експертизу. На жаль, певні зміни у складі державної експертизи затримують по часу… Прямий хід через Радунку в нас існує згідно з генпланом, але у скоригованому проєкті через тиждень-півтора ви побачите, що там навіть перехід через Радунку складений пунктиром — як розвиток на майбутні періоди”, — заспокоює Густєлєв.

За словами Густєлєва, на сьогодні ведеться будівництво з’їзду в бік вулиці Бальзака і в бік проспекту Алішера Навої. Після їх побудови роботи будуть зупинені аж до етапу будівництва метро на Троєщину, що і є основним призначенням мосту.

“Батьківщинівця” Володимира Слончака турбує програма приватизації, яка забуксувала

Замість другого питання від УДАРу слово передали депутату Володимиру Слончаку із “Батьківщини”. 

“У нас що, в бюджеті багато коштів і ми не знаємо, куди їх витрачати?.. Сьогодні з КМР відкликано програму приватизації м. Києва, яка є одним із основних надходжень до бюджету Києва… Чи надавали ви доручення на сьогодні відкликати програму приватизації, яка пройшла профільні комісії? Бо мої колеги доповіли, що програма відкликана”, — питає Слончак.

Заступник Кличка Олександр Харченко каже, що саме він був суб’єктом подання програми до профільної комісії, але, за його словами, депутати спотворили програму своїми правками, тому її потрібно знову переглядати і готувати до прийняття на осінь. 

“Тільки реконструкція мосту Патона буде попередньо коштувати приблизно півмільярда доларів. Нам гроші вкрай потрібні. Програма приватизації — це одне з ключових джерел наповнення бюджету… У мене тоді прохання у вересні програму підготувати і винести її до зали”, — резюмує Кличко.

“Слуга народу” Лілія Пашинна хоче зрозуміти, де 43 млн гривень на ремонт зливової каналізації

Лілія Пашинна починає свій виступ іронічно, нагадуючи Кличку, що на його день народження Київ був затоплений звичайним дощем.

Фото: Liga.net

“У нас біда. Катастрофа. Сталося непередбачуване — саме на ваш день народження пішов дощ. Не тримісячна і не місячна норма опадів, а звичайний дощ, але місто знову затопило. Ще в грудні торік було розпорядження КМДА про реконструкцію об’єктів міської дощової каналізації. На КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва” було виділено 42,8 млн”, — каже Пашинна і просить створити робочу групу, щоб дослідити, куди поділися гроші й чому не працює каналізація. 

У відповідь Кличко нагадав, що подібна проблема із затопленням під час дощу виникла і у Львові, і в Одесі, і в Німеччині.

“На ваше прохання я даю протокольне доручення створити робочу групу і залучити депутатів. Ми абсолютно відкриті й готові надати будь-яку інформацію, і будемо дуже вдячні, якщо ви приєднаєтеся до цієї роботи”, — каже Кличко. 

“Слуга народу” Ксенія Семенова поцікавилася, коли запрацює комісія із забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків

Скріншот із відео, зроблений “24 Каналом”. Сутички біля гуртожитку на вул. Польовій

У Києві є декілька гуртожитків, які підпадають під дію закону “Про забезпечення прав мешканців гуртожитків”, каже Ксенія Семенова і нагадує, що до сьогодні відбуваються сутички між мешканцями гуртожитку на вул. Польовій, 19/8 із власником будівлі.

“Сподіваюся, ви пам’ятаєте про гуртожиток на вулиці Польовій, 19/8. Там досі гаряча ситуація зі спробами власника гуртожитку виселити звідти мешканців… Відповідно до цього закону, ст. 18, органи місцевої влади повинні створювати постійні комісії з забезпечення житлових прав громадян. Така комісія за минулого скликання КМР була, її очолював Петро Олександрович Пантелеєв. Я неодноразово до вас зверталася з проханням поновити діяльність цієї комісії, мені надавали відповідь, що оновлюється склад комісії. Коли планується завершення оновлення цього складу?” — запитує Семенова і просить дати протокольне доручення для вирішення цього питання.

Петро Пантелеєв у відповідь зауважує, що значна кількість людей уже змогла реалізувати своє право на житло, але залишилися гуртожитки, які Пантелеєв називає “спірними”, “оскільки власники таких гуртожитків не надають згоду на передачу таких гуртожитків у комунальну власність, тривають суди”.

“Така сама ситуація і на Польовій, ви знаєте про це. Проведено більше десяти нарад на рівні київського міського голови. Людям запропоновано переселитися в аналогічний гуртожиток на вулиці Туполєва. Тривають перемовини, ми там теж є активним учасником… А що стосується комісії, то завершено оновлення складу, буде випущено розпорядження про продовження роботи такої комісії, але зараз це питання по Польовій абсолютно не стосується роботи цієї комісії. Воно вже пройшло її декілька разів”, — відповідає Пантелеєв. 

Михайла Наконечного з ОПЗЖ цікавить будівля “Квіти України”

“Минулого тижня сталася резонансна подія стосовно будинку-пам’ятки “Квіти України” на Січових Стрільців, 49. Що КМДА в цьому випадку зробила, окрім того, що скасувала контрольну картку на можливість початку там робіт? Друге запитання: у нас з 2015 року при КМДА функціонує комісія з перевірки об’єктів будівництва, які викликають суспільний резонанс, на території міста Києва, до завдань якої відноситься вирішення подібних ситуацій, що склалася з будинком “Квіти України”, — каже депутат від ОПЗЖ Михайло Наконечний.

“Склад цієї комісії оновлено у червні 2021 року. Але від виконавчого органу не надходило до депутатських фракцій жодного повідомлення щодо подання кандидатур до складу цієї комісії. Мені хотілося б дізнатися, яким чином і на яких принципах формувалася дана комісія і чому депутатські фракції не змогли надати свої кандидатури до даної комісії. Я надіслав відповідне звернення до профільного заступника і хотів би, щоби представників нашої фракції включили до цієї комісії”, — додає депутат.

Кличко каже, що будинок не був внесений в реєстр пам’яток і не був у переліку об’єктів, які підпадають під погодження будь-яких робіт. Проєкт не було надано, КМДА скасувала контрольну картку на будівництво, а суд заборонив проводити роботи з об’єктом.

“По самому об’єкту, там на сьогодні призупинені роботи, ніхто нічого не видавав і вирішується питання про віднесення чи невіднесення цієї будівлі до пам’яток. Що стосується комісії, вона ще не засідала. Планується в майбутньому засідання, на якому буде розглянуто. Там від кожної фракції є по представнику. В тому числі від ОПЗЖ є Мамоян. Але… ми звернемося до кожної фракції з проханням надати пропозиції”, — додає Петро Оленич, заступник Кличка. 

Ігоря Кириленка від ОПЗЖ цікавить додаткове нарахування у комунальних платіжках

“У липні 2021 року багато сімей і домогосподарств у Києві отримали платіжки. Причому… певні домогосподарства отримали платіжки, де були додаткові нарахування у вигляді 3% річних за гаряче водопостачання і ще додатково за гаряче водопостачання Київтеплоенерго — “інфляційна складова”. Незрозуміло, чому в одному ж районі різні будинки отримали інфляційні 3% нарахування, а інші не отримали. Чому так відбувається, чому відбувається збільшення платіжок?” — цікавиться Ігор Кириленко.

Пантелеєв підтверджує, що такі факти мають місце. За його словами, це стосується споживачів, які мають значну заборгованість за теплову енергію — ГВП або опалення.

“До них вживаються відповідні заходи, оскільки лише за останній опалювальний сезон заборгованість за тепло в цілому зросла більше ніж на 3 млрд гривень по місту. Враховуючи те, що сьогодні в Україні звершено пільгове постачання газу підприємствам ТКЕ і ми вимушені працювати в умовах ринку газу… ми не можемо сьогодні лояльно відноситися до тих, хто свідомо не платить за комунальні послуги… Тому виставляється у платіжках коефіцієнт інфляції для того, щоб стимулювати нормальну платіжну дисципліну”, — наполягає Петро Пантелеєв. 

На це Кириленко відповідає, що він особисто сплачує вчасно і не має заборгованості, але йому також виставили “інфляційні” 3%. 

Нагадаємо, що вже цієї осені в Києві можуть на 30–40% зрости тарифи на гарячу воду та опалення, тому влада столиці запроваджує так званий рекомендований авансовий платіж – 10 грн/кв. м.

Михайло Царенко з ОПЗЖ пропонує зробити платним в’їзд у Київ для транзитних вантажних фур 

Депутат Михайло Царенко просить Кличка роздати депутатам у друкованому вигляді інформацію про розподіл обов’язків між його заступниками. 

“Я зразу можу вам відповісти. Будь ласка, користуйтеся інтернетом. Заходите на офіційний сайт, і ви можете на КМДА подивитися по кожному розподіл обов’язків кожного заступника”, — каже Кличко. 

Друге питання, яке зацікавило депутата Царенка, це доля 140 млн гривень, виділених на закупівлю вакцини від ковіду.

На це Кличко відповідає, що йде тендер і перемовини, мовляв, зможуть використати ці кошти до кінця року.

Третє питання Царенка стосується ремонтів Південного мосту.

Фото: Київавтошляхміст

“Щороку ми виділяємо кошти і ремонтуємо Південний міст. Яка доля мосту в цьому році і як можна це закінчити, щоби кожного року ми його не закривали на ремонт?” — питає депутат у Кличка. 

Кличко у відповідь нарікає на великі черги з важкого транспорту, на фури і на 40% транзитного транспорту. Для зменшення навантаження потрібне будівництво нового мосту на Окружній дорозі.

На це Царенко пропонує зробити платний в’їзд для вантажного великогабаритного транзитного транспорту. Кличко дав протокольне доручення профільному заступнику Густєлєву опрацювати це питання із залученням депутатів Київради.

Володимир Яловий порадив Кличку подати до суду на президента і Верховну Раду

Володимир Яловий (ОПЗЖ) нагадує, що Київ збирає на 20% менше ПДФО, ніж інші міста, і радить меру усунути цю несправедливість у судовому порядку.

“Коли вас не чує президент України, коли вас не чує уряд, то подавайте в суд на них. Чому ми не подаємо до суду на ВР у даній ситуації? Всі обласні центри мають 60%, а ми — 40%”, — бідкається депутат. 

Кличко у свою чергу питає Ялового, на кого конкретно подавати до суду. 

“Вирішити це питання ми можемо виключно в залі ВР. Тут знаходяться представники різних політичних сил, і багато політичних сил також є присутніми у ВР”, — відповідає міський голова.