Екватор роботи Парламенту: де #Зрада і #Перемога ?

Народні депутати 9 скликання відпрацювали рівно половину свого часу у Верховній Раді. Рух ЧЕСНО після аналізу кількісних показників парламенту, аналізує якісну складову в роботі законодавчого органу країни.

В Україні запит на якісне правосуддя наразі досить високий. Для того, щоб побороти корупцію, має запрацювати система покарань. А це повноваження судової гілки влади.

Безумовними двома перемогами є зміна порядку відбору членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. До цього склад ВРП формувався з лояльних осіб. Тепер вирішальний голос буде за незалежними експертами. Тут треба привітати з успішною адвокацією ЦПК, ЦППР, DEJURE та Автомайдан.

Окрім цього, депутати розблокували роботу Вищого антикорупційного суду через зменшення кількості справ, які йдуть на розгляд до ВАКС. Це дало змогу зосередитись суддям на справах високопосадової корупції.

Поряд з цим залишаються ще два серйозні виклики. Конкурсна процедура має запрацювати і для суддів Конституційного суду (законопроєкт вже пройшов перше читання). Конституційний суд вже відзначився тим, що скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування і це викликало вуличні протести.

Окрім Конституційного суду давно назріло питання з Окружним адмінсудом міста Києва. Голові суду Вовку вручили підозру в захопленні державної влади. Законопроєкт, яким би мали ліквідувати ОАМК ще не пройшов навіть перше читання.

Безумовним успіхом є запровадження в раді сенсорної кнопки, яка унеможливлює порушення Конституції. Рух ЧЕСНО 9 років ловив у раді кнопкодавів. За цей час впіймали 318 кнопкодавів та зафіксували 2153 факти кнопкодавства.

У парламенті намагалися якомога довше відтермінувати введення сенсорної кнопки і на короткий час криміналізували кнопкодавство. Руху ЧЕСНО за цей період вдалося зафільмувати два факти кнопкодавства. Перше судове засідання у справі нардепа-кнопкодава Владіслава Поляка відбулося лише через рік після правопорушення. Що ще раз доводить, що покарання неефективний метод і лише сенсорна кнопка запобігає на 100% кнопкодавству.

Наразі однією з ключових трансформацій, яка має відбутися в законодавстві, що регулює політичну систему, залишаються зміни до Виборчого кодексу. Над цим зараз працюють у робочій групі під головуванням народної депутатки Аліни Загоруйко (“Слуга народу”). Наступні парламентські вибори мають відбутися за новими правилами, які будуть зрозумілі і кандидатам, і виборцям, які до тепер не можуть усвідомити, як можна перемогти, отримавши 0 голосів.

Рух ЧЕСНО вже оприлюднив систематизований аналіз проблем, які є в чинній редакції Виборчого кодексу, і запропонував, як їх вирішити. Сподіваємося, що законотворці це врахують.

Окрім Виборчого кодексу, є ще одне питання, яке залежить від однієї поправки і політичної волі більшості в раді. Парламентські партії вирішили прикритися карантином і дозволили собі не подавати фінансову звітність до НАЗК. Таким чином ті зміни, які громадський сектор виборював не один рік, поставлені на паузу.

Відповідно більше року громадськість та ЗМІ не отримують інформації про донорів партій, а відтак не мають розуміння про походження коштів, якими оперують партії. Рух ЧЕСНО неодноразово писав про необхідність відновлення звітування, але парламент зволікає з прийняттям правок до ЗУ “Про політичні партії”.

Парламентським партіям, які отримують державне фінансування з бюджету, так не сподобалося те, що НАЗК може через порушення заблокувати надходження коштів на рахунки партії, що всі фракції почали серйозно думати над тим, як позбавити НАЗК цих повноважень. Після тривалих дискусій та застережень з боку громадського сектору законодавчу ініціативу відхилили. 

Депутати “Голосу” Олександра Устінова та Ярослав Юрчишин подали альтернативну пропозицію. Щоправда після трьох спроб розглянути правки до другого читання ініціатива “заглохла” через різні точки зору щодо того, хто ж має приймати рішення про зупинку державного фінансування - НАЗК чи ОАСК. Фінзвітність партій за найоптимістичнішим сценарієм буде відновлена хіба що наприкінці року.

Народні депутати наголошували на тому, що вони зняли з себе недоторканість. І тепер не треба згода Верховної Ради, щоб притягнути політика до відповідальності. Але Генпрокурор визначає, чи підтримує клопотання щодо затримання та ведення слідчих, оперативно-розшукових дій. Насправді недоторканість не скасували, а обмежили: за голосування та висловлювання в парламенті народні обранці відповідальності не нестимуть.

29 серпня 2019 року Зеленський вніс законопроєкт про особливу процедуру усунення президента України з посади (імпічмент). Попри великий обсяг документа, наявність до нього зауважень Головного науково-експертного управління ВРУ й, відповідно, необхідність розгляду проєкту у двох читаннях, Рада впоралася з ним за півгодини на засіданні 10 вересня. Такий поспіх викликав різку критику з боку опозиційних фракцій, котрі звинуватили “слуг” у порушенні регламенту.

Закон про імпічмент передбачає, що нардепи можуть усунути президента з посади “виключно в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину”. Підставою для ініціювання імпічменту є письмове подання, підписане більшістю народних депутатів. У законі є цікава деталь: якщо Верховна Рада провалює ухвалення постанови про імпічмент президента, спікер парламенту від імені ВРУ в письмовій формі перепрошує главу держави.

Парламент продовжує процеси децентралізації, але до виборів не встиг ліквідувати райради, оскільки для цього треба було вносити зміни в Конституцію. 

Під час формування райцентрів Рух ЧЕСНО фіксував, що такі рішення могли ухвалюватися не згідно методології, а з використанням лобізму. Так само не вирішені питання анклавів і ексклавів, які по суті порушують головну філософію реформи і території адмінодиниць залишаються розірваними.

Втім, те, що скоротилася кількість депутатів - це суттєвий плюс. Їх стало в 3,5 рази менше. Але вони отримали доступ до більших ресурсів і мають більше повноважень. І тепер час народним депутатам подумати над тим, щоб запровадити компенсацію за роботу для депутатів місцевих рад. 

5 років якісного волонтерства і управління мільярдними бюджетами - неможливе. Компенсація вкрай необхідна для того, щоб мінімалізувати корупційні ризики і професіоналізувати місцеве самоврядування.

Рік тому народні депутати підтримали закон “Про оборонні закупівлі”, який спрямований  на подолання корупційної складової. Для розуміння від початку збройної агресії Росії фінансування оборонно-промислового комплексу зросло майже у 100 разів.І зробити такі зміни в законодавстві - це була вимога угоди з ЄС.

Але Кабмін знайшов як відтермінувати дію цього закону. При чому у дуже своєрідний спосіб - своєю Постановою вніс зміни до прикінцевих положень закону, що є порушенням законодавства та Конституції. За 6 місяців уряд мав би створити реєстр учасників та виконавців держконтрактів для закупівель. Натомість постановою Уряду повернув стару систему. Якщо такі умови, які визначили парламентарі не влаштовували Кабмін, то уряд мав би вийти  із новою законодавчою ініціативою.

Законотворці розпочали реформу “Укроборонпрому”, який має стати акціонерним товариством. Що стосується інших державних та казенних підприємств, які входять до Держконцерну, то вони повинні трансформуватися у господарські товариства. Це дозволить створити сучасну модель управління концерном. 

Парламент підтримав зміни до до ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу”. Тепер військовим з інвалідністю,які мають бажання, і далі можуть служити народу України, що раніше визнавалися непридатними до військової служби, можуть нести службу у лавах СБУ та у прикордонній службі.

Перед тим, як піти на літні канікули, народні депутати підтримали ЗУ “Про основи національного спротиву”. Він передбачає створення системи організації та ведення Тероборони та Руху опору, але це відбудеться не раніше 2023 року. Сумарно кількість військових за рахунок Тероборони зросте на 10 000 і ще на 1 000 за рахунок Руху опору, які повинні бути стрижнем для національного спротиву.

З початку війни був запит з боку військових узаконити статус капеланів. Парламент зміг у першому читання проголосувати за такий законопроект. Він передбачає, що Служба військових капеланів це окремий підрозділ військових формувань.

Парламент надав президенту право своїм указом ініціювати призов резервістів без мобілізації та введення воєнного стану. Ця ініціатива викликала критику з боку ветеранів (які є резервістами), адже окрім неврегульованої процедуру призову, нардепи криміналізували ухилення від призову. За це тепер для резервістів передбачена відповідальність від 3 до 5  років. І причин для відстрочки призову у Законі немає. У той же час, як для тих, для кого це перший призов - чітко прописані причини для відстрочки. Відповідно для ветеранів Російсько-української війни ці умови є соціально несправедливими.

Окрмемо варто віздначити, що парламент визнав пластовий рух, який сприяє патріотичному вихованню молоді, та прописав особливості підтримки скаутського руху в Україні. Загалом у Законі “Про національний спротив”, що був ухвалений дещо пізніше за цей Закон, третьою складовою системи національного спротиву є військово-патріотичне виховання, що має провадитися у літніх таборах, що інтегрується у концепцію національної безпеки.

Парламент за цей період змінив двічі склад Кабміну. Низка призначень були доволі скандальними.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков залишався незмінним очільником МВС 7 років і лише перед парламентськими канікулами з’явилася інформація про те, що він йде у відставку. Його замінили на Дениса Монастирського, голову Правоохоронного комітету,  на який Аваков майже ніколи не з’являвся.

Ще перед парламентськими виборами Рух ЧЕСНО ідентифікував Монастирського як людину з оточення Авакова і тому заміна може бути суто косметичною.

Голосування за Сергія Шкарлета як міністра освіти стало скандальним з кількох причин. Політика, який став міністром освіти, звинувачують у плагіаті, і під час голосування, яке набрало мінімально необхідну кількість голосів — 226, нардепи вдалися до кнопкодавства. 

Тобто Шкарлета могли б взагалі не призначити міністром. Наразі факт кнопкодавства потрібно доводити. І УДО, яке відповідає зокрема і за відеоспостереження в сесійній залі, мало б надати відео. Уже є прецеденти, коли Конституційний суд визнавав недійсним рішення парламенту, які були ухваленні за допомогою неперсонального голосування в сесійній залі.

Усі народні депутати Київщини підтримали кандидатуру Шкарлета. Якби хоч хтось із них утримався або був відсутній, Шкарлет не став би міністром. 

Так само виникали питання до очільника МОЗ Максима Степанова, якого призначили з другої спроби. У ЗМІ повідомляли, що кандидатуру Степанова лобіював Аваков і підтримував олігарх Ігор Коломойський.

Зрештою в травні парламент відправив урядовця у відставку. Це була ініціатива фракції “Голос”. Примітно, що “Батьківщина” повним складом вийшла з зали і не голосувала.

Степанов, зокрема, заявляв про те, що ДП “Медзакупівлі” працює неефективно. Це при тому, що голова представництва ЄС в Україні наголосив на тому, що децентразілація закупівель є однією з ключових вимог Заходу, який готовий надавати макрофінансову допомогу Україні. 

Під час першого року каденції Верховна Рада запровадила в Україні комплексну систему трансплантації. Це суттєвий крок для збереження життя Українців. Операції з трансплантації почали робити в Україні.

Якщо парламент попереднього скликання навіть не дійшов до розгляду бодай в першому читання законів щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну та систему громадського здоров’я, то цього разу обидві законодавчі ініціативи ухвалені в першому читанні і чекають на друге.

Перша ініціатива необхідна складова у рамках євроінтеграції і адвокатувалася коаліцією громадських організацій, зокрема ГО “Життя”, а важливість другої в період пандемії важко переоцінити.

Питання легалізації медичного канабісу парламент провалив буквально днями. Якби ця ініціатива стала законом, то онкохворі і багато інших пацієнтів могли б отримати набагато якісніше лікування і полегшити свої страждання.  

Це при тому, що це питання Володимир Зеленський комунікував навіть у своєму опитування “5 питань від президента”, до проведення якого виникало чимало питань під час місцевих виборів. 

Рух ЧЕСНО вже зазначав, що лише кожен 4-й президенський законопроєкт отримує підтримку громадян. 

Парламент ухвалив закон про ринок землі, який намагалися заблокувати поправковим спамом представники ОПЗЖ.

Верховна Рада підтримала так званий "антиколомойський" закон, який робить неможливим повернення націоналізованих банків колишнім власникам, зокрема і “Приватбанку” Ігорю Коломойському. Саме прийняття цього закону дозволило продовжити співпрацю з МВФ. До закону нардепи з “групи Коломойського” подали 16 тисяч поправок.

У вересні має запрацювати Бюро економічної безпеки. Згідно з прийнятим законом, цей орган має замінити податкову міліцію, економічні підрозділи Нацполіції і так званий департамент "К" СБУ. Дослідження міжнародної аудиторської компанії PwC доводить, що в Україні за минулі два роки 51% організацій постраждали від шахрайства. Очікується, що діяльність БЕБ призведе до більш ефективної у сфері формування та використання фінансів держави, зменшення тіньового бізнесу та та скорочення загальної кількості працівників, що протидіють злочинності у сфері фінансів. Разом з тим “Центр спільних дій” звертає увагу на те, що директор БЕБ залежний від президента, оскільки призначається  комісією, яка складається з членів ОП. 

Для того, щоб отримати додаткові кошти від грального бізнесу Верховна Рада його легалізувала. Очікуваний дохід від продажу ліцензій для бюджету країни на цей рік становить 7,4 млрд грн.

Також рада внесла зміни до Податкового кодексу.  Серед норм закону – розширення прав контролюючих органів та ускладнення правил оподаткування. Проти законопроекту виступили бізнес-асоціації, а підприємці назвали його "податковим терором".

Окрім того, парламент ухвалив закон для стимулювання інвестиційної діяльності в Україні. Одним з положень цього закону є скасування пайової участі. У коментарях Руху ЧЕСНО  мери міст висловлювались проти скасування пайової участі, оскільки за ці кошти громади будують комунальну й соціальну інфраструктуру.

Як перемогу Міндовкілля, депутати та низка екоактивістів подають заборону поліетиленових пакетів. До 2023 року мають залишитися  лише екологічні альтернативи. 

Але цей закон комплексно проблему ні сміття (тверді побутові відходи), ні відходів в цілому (промислові, медичні, електричні тощо) не вирішує. Тому треба, щоб парламентарі прийняли ще у другому читанні і закон про управління відходами (той самий, на спробі коригування якого “спалився” депутат Олександр Юрченко). Одна з новацій цієї законодавчої ініціативи – т. зв. “розширена відповідальність виробника”, тобто виробник тари та упаковки має відповідати за їхній збір, сортування, переробку та утилізацію (це не означає, що ми перестанемо платити за вивезення сміття :)) 

Проміжні успіхи – закон “Про державний екологічний контроль”, який поки пройшов лише перше читання та  “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів”, перший з яких розпочинає реформу екоінспекцію, другий започатковує збереження самосійних лісів та захищає ліси від земельного дерибану. Щодо захисту тварин від жорстокого погодження та створення охоронних зон для захисту тваринного та рослинного світу на виконання директив ЄС був прийнятий ще один закон, який вже чекає на підпис президента. Хай він не ідеальний, але екологи та зоозахисники відзначають, що з ним боротися за захист тварин від жорстокого погодження та збереження біорізноманіття тваринного і рослинного світу буде значно легше.

Перед тим, як піти на канікули, 15 липня парламент повернув на доопрацювання ще одну важливу ініціативу - “Про території Смарагдової мережі” тим самим відтермінувавши прийняття.

Смарагдова мережа - це мережа природоохоронних територій європейського значення, яку створюють на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

Закон доволі м’який, “європейський”, спрогнозувати, наскільки він буде дієвим в Україні складно. Але мати ще один інструмент захисту дикої природи завжди корисно.

Так само забракло голосів для прийняття законопроєкту “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, яке виникає в результаті промислової діяльності.” Але з огляду на те, що це повторне перше читання - то на доопрацювання його вже відправити не вдасться. Потрібно реєструвати новий проект.

Обидва цих законопроекти були євроінтеграційними та були підтримані представництвом ЄС та низкою депутатів європарламенту.

Ще на початку роботи нардепи ввели штрафи за перевезення дітей без автокрісел. Такі ж вимоги у Європі. І вже через рік запрацювала фіксація порушень правил дорожнього руху в автоматичному режимі. Щоб ця ініціатива повноцінно запрацювала, важливо також ухвалити закон про розподіл коштів, отриманих від штрафів. Частину коштів мають отримувати громади - це мотиватиме їх встановлювати та обслуговувати камери. Наразі кошти від штрафів отримують лише держбюджет та МВС, тоді як закупівля камер та витрати на їх обслуговування лягають на місцеві бюджети. 

А навесні 2021 парламент прийняв рішення про пільгове розмитнення “євроблях”.

Якщо підсумувати, то за 13 вищезазначених законопроєктів, які у різних сферах мали позитивне значення для реформування країни, голоси парламентських фракцій розподілилися таким чином.

Звісно, що список #Зрад і #Перемог не є вичерпним і перелік закондавчих ініціатив як із знаком мінус, так і зі знаком плюс можна продовжити.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО також проаналізував законодавчі успіхи та невдачі Володимира Зеленського.