“Антиахметівський” законопроєкт встановив новий рекорд із поправкового спаму

Законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень Верховна Рада 264 голосами 1 липня прийняла за основу.

Найбільшу кількість поправок, за інформацією заступника голови Податкового комітету ВРУ, від колективу авторів подали представники фракції ОПЗЖ:

1) Анатолій Бурміч та ін. — 450;

2) Дмитро Ісаєнко та ін. — 450;

3) Олександр Фельдман та ін. — 450.

За персональною кількістю правок лідирують депутати із різних фракцій. Двоє представляють “Батьківщину” — Михайло Цимбалюк (343 поправки) та Сергій Євтушок (286 поправок). Зазначимо, що лідерка партії Юлія Тимошенко в цей день під час розгляду законопроєкту № 5599 президента Володимира Зеленського про деолігархізацію в Україні заявила, що її важко назвати людиною, яка за олігархів. Депутати миттєво відреагували вибухом сміху. До речі, законопроєкт № 5599 про олігархів, за інформацією заступника голови податкового комітету Железняка, також отримав від депутатів велику кількість поправок — 1230.

Серед лідерів поправкового спаму є представники владної більшості. Так, депутатка Галина Янченко, яка йшла № 5 у списку “Слуги народу”, подала 291 поправку.

Представник “Європейської солідарності” Михайло Бондар подав 285 поправок.

У ЗМІ законопроєкт назвали “антиахметівським” через те, що ним пропонується підвищити розмір ренти на видобуток залізної руди (на якій спеціалізується компанія “Метінвест” Ріната Ахметова), а також запровадити акцизний податок на електроенергію, вироблену на сонячних та вітрових електростанціях (ДТЕК Ріната Ахметова є власником найбільших потужностей “зеленої” енергетики в Україні).

Однак крім змін, що стосуються власників великого бізнесу, зокрема Ріната Ахметова, в урядовому законопроєкті міститься низка змін, які зачеплять широке коло українців. Більш детально про це читайте в матеріалі “Економічної правди”.

Рух ЧЕСНО вже писав, що “поправковий спам” — одна із характерних рис першого року роботи Верховної Ради нового скликання.

Як показав аналіз роботи Верховної Ради протягом двох років, за поправки відбулося 5309 голосувань — 57% від загальної кількості. Рекорд досі залишається за “поправковим спамом” щодо закону про землю — під час його розгляду в залу винесли близько 1,5 тис. поправок. Більшість із них не були ініціативами “слуг”, тому блокувалися монокоаліцією і зрештою виявилися непрохідними.

Втім, із початку цього року відбулося 2049 голосувань за поправки, тобто половина від усієї кількості. Саме вони стали причиною сплеску голосів “утримався”.

Наприклад, у березні 2021 року голосували за понад 900 поправок до законопроєкту про аграрну децентралізацію, а також 185 поправок до законопроєкту про продаж землі через електронні аукціони.