“Мертві” комісії: Чому депутати від партії “Єдність” не скликають комісій Київради, які очолюють?

Питання членства та посад у постійних комісіях обговорюється ще від початку грудня 2020 року, коли рада вступила у повноваження.

Відтоді існує дві комісії, головування у яких дали депутатам від “Єдності” без їхньої на те згоди, які більш ніж понад 6 місяців жодного разу не засідали.

Чинне положення “Про постійні комісії Київради” передбачає, що засідання мають проводитися не рідше ніж раз на місяць. Деякі голови комісій принаймні намагаються скликати засідання і формують порядок денний, але постає питання кворуму. Але Ярошенко і Ярмоленко жодного разу не намагалися цього зробити.

Проблема в тому, що депутати написали заяви про намір бути включеними зовсім до інших постійних комісій, як вони зазначають — відповідно до компетенцій. І тим паче не готові очолювати комісії, до яких взагалі не бажали доєднуватися.

Комісія з питань регуляторної політики була скликана головою Ігорем Кириленком (ОПЗЖ), та за відсутності кворуму питання порядку денного так і не були розглянуті. На засідання не прийшли “єднівці” Ваган Товмасян та Ольга Веремеєнко.

Жодного разу повноцінно не засідала комісія з питань культури, хоча її голова, “ударівка” Вікторія Муха шість разів намагалася зібрати колег для опрацювання проєктів рішень. До складу комісії входять чотири депутати, двоє з яких — також представники “Єдності”: Олеся Самолудченко та Юрій Сулига.

“Єднівці” від самого початку нарікають, що жодної заяви про включення їхніх представників до комісій не було враховано. 

“Причина в тому, що є рішення про формування комісій, і ви знаєте, як воно голосувалося. Я офіційно ще тоді заявив, що написав заяву на бюджетну комісію. Кличко з якогось дива вирішив, що я повинен очолити  комісію самоврядування. І це повторюється вже другу каденцію поспіль. Ми і на фракції прийняли рішення про розподіл по комісіях залежно від фаху та компетенцій і не будемо відступати”, — коментує Руху ЧЕСНО Роман Ярошенко.

Наразі у бюджетній комісії з 24 членів загального складу 12 “ударівців” — 50%. Відповідно, лише від них залежить, чи буде позитивний висновок комісії. І якщо до бюджетної комісії додати будь-якого іншого депутата, УДАР втратить контроль над прийняттям рішень. Зауважимо, що під час формування комісій для того, щоб партія не втратила більшість у комісії, вже робили переформатування проєкту рішення.

Через бездіяльність деяких комісій питання перерозподілу їхнього складу постає майже на кожній сесії. Наприкінці останнього засідання секретар Київради Володимир Бондаренко повідомив, що наступна сесія або розпочнеться з питання переформатування комісій, або не розпочнеться взагалі:

“Даю доручення постійній комісії з питань регламенту розглянути проєкт рішення з драфтом змін, які сьогодні будуть мною внесені із запрошенням усіх без виключення голів депутатських фракцій, і до пленарного засідання знайти компроміс. Пленарне засідання або почнеться з проєкту змін до складу комісій, або не почнеться взагалі”.

У свою чергу секретар комісії самоврядування “єесівець” Ігор Хацевич вбачає проблему в недосконалості норм регламенту та положення про комісії, які діють від минулої каденції. У документах немає чітких вказівок щодо того, як діяти керівному складу або членам комісій у разі нескликання головою її засідань.

“Голова комісії, посилаючись на те, що не писав заяви, навіть не намагався жодного разу її скликати. На жаль, у регламенті не зовсім структуровано прописано, як це зробити. Прописано, що за зверненням третини складу комісії до голови, якщо він не скликає, то може це зробити заступник. Але скільки у нього є часу на реагування на таку заяву, не прописано. Але потрібно на рівні фракції домовлятися, щоб такого більше не повторювалося, принаймні керівники комісій мали би бажати працювати в ній, і призначення хоча б за згодою має бути”, — говорить Хацевич.

Хацевич впевнений, що коли у комісії всього троє депутатів, а фракцій загалом сім, то робота таких комісій малоефективна. Тому що це саме той майданчик для дискусій, де усі фракції могли б висловити свої зауваження і застереження, а не виносити це потім у сесійну залу. 

“Коли у нас в комісіях більшість, причому конституційна, однієї фракції, то, мені здається, це просто нівелює їхній функціонал. І тут треба по-іншому підходити до формування загалом, для того, щоб вони були не формальними”, — додає Хацевич.

Комісії Київради — це інструмент роботи депутата, саме там міські обранці напрацьовують більшість проєктів рішень. Проєкти рішень, які отримали позитивний висновок комісій, потім виносять на голосування всього депутатського корпусу до сесійної зали.

Тобто той, хто має більшість у комісії, може впливати на те, які питання будуть у порядку денному сесії, а які туди просто не потраплять.

Зі свого боку “єднівець” Ярослав Федоренко готовий працювати головою комісії з питань культурної спадщини, але не бачить сенсу ініціювати засідання, перебуваючи  на посаді секретаря.

“Комісії формували не відповідно до заяв, здорового глузду і процедури  пропорційності. Коли третя за величиною фракція не має жодного представника у бюджетній комісії, то це неробоча схема, і так не буде працювати. Я подавав заяву до бюджетної комісії, а не на секретаря спадщини, але в моєму конкретному випадку діалог можливий. В останньому проєкті рішення я маю стати головою комісії спадщини. В такій конфігурації я згоден працювати”, — говорить Федоренко.

Також Федоренко наголошує, що депутати мають працювати відповідно до своїх компетенцій та професійних навиків, і впевнений, що саме тому Ярмоленко не скликає комісію.

Депутатам дозволено брати участь у засіданнях комісій, до яких вони не входять, із правом дорадчого голосу.

“Я кілька разів був присутній на бюджетній комісій, але це якесь знущання, бо тебе не чують і не хочуть почути. Якщо ти не маєш права голосу, то це не працює. Це як активісти: можна довго бойкотувати, а вирішувати будуть інші люди”, — додає Федоренко.

Рух ЧЕСНО стежить за роботою депутатів у комісіях та на сесійних засіданнях та інформуватиме про обіцяний перерозподіл.

Нагадаємо, що раніше ми досліджували чи мають депутати місцевих рад отримувати зарплату за свою роботу.