Комітет втретє переніс розгляд законопроєкту, що регулює порядок зупинки держфінансування партій

Комітет з питань правової політики в черговий раз переніс розгляд законопроєкту № 5253-1 щодо удосконалення правового регулювання фінансування діяльності політичних партій. 

Тепер потенційно його розглянуть вже у вересні, після повернення Верховної Ради із літніх канікул. Це вже третє перенесення розгляду цього законопроєкту після того, як парламент підтримав його у першому читанні.

Зокрема таке рішення означає, що політичні партії так і не зобов’язали звітувати перед НАЗК. Партії вже півтора року не надсилають фінансову звітність, зважаючи на карантинні обмеження, які тривають з минулого року. 

“Усі сторони не зацікавлені у прийнятті законопроєкту, бо там є правка Корнієнка, якою скасовується ковідна норма, що партії не мають звітувати перед НАЗК. Це ганьба, що півтора року вони не звітують. НАЗК створене для того, щоб партії вели свої фінанси в порядку і НАЗК це перевіряло”, — сказав Олег Макаров, один із авторів законопроєкту.

Він вважає, що НАЗК також не зацікавлене у прийнятті цього законопроєкту.

“НАЗК розуміє, що зараз у них надзвичайні повноваження і ніхто їх оскаржити не може, вони ходять як царі і королі, і можуть позбавляти партії фінансування, і немає ніякого механізму, як це можна оскаржити”, — сказав Макаров на засіданні комітету.

Втім, питання не стільки у надмірних повноваженнях НАЗК, скільки у відсутності ефективної процедури оскарження таких рішень.

За перенесення розгляду законопроєкту проголосували 13 народних депутатів, проти були Сергій Власенко та Сергій Соболєв (ВО “Батьківщина”).

Питання відновлення звітування не фігурувало у початковому варіанті основного та альтернативного законопроєктів, втім, таку правку після першого читання запропонували одразу декілька народних депутатів.

Одне з основних питань, яке викликало у комітеті дискусії з приводу законопроєкту № 5253-1, — механізм зупинення державного фінансування політичних партій.

Народні депутати Сергій Власенко (ВО “Батьківщина”), Василь Німченко (ОПЗЖ) та Олег Макаров (“Голос”) переконані, що НАЗК має звертатися до суду з приводу того, щоб призупинити державне фінансування. Народні депутатки Анастасія Радіна (“Слуга народу”), Олександра Устінова (“Голос”) та Вікторія Подгорна (“Слуга народу”) вважають, що призупиняти державне фінансування має безпосередньо НАЗК. 

Правки, подані цими депутатами до другого читання, передбачають конкретну процедуру оскарження рішення НАЗК у суді — зараз таке оскарження може займати місяці. Однак частину членів комітету такий варіант не влаштував. Нардепи Власенко та Макаров наполягають, що рішення про зупинку державного фінансування має приймати суд. Втім, конкретної ефективної процедури їхні пропозиції не містять, що означає, що такі рішення прийматиме ОАСК. Зараз на порядку денному є питання ліквідації цього суду.

Проти зупинки державного фінансування через суд виступили низка громадських організацій, серед яких ЧЕСНО, Центр політико-правових реформ, ГО “Інтегріті”, Громадянська мережа ОПОРА, ГО “Об’єднання “Маю право”, а також Міжнародна фундація виборчих систем (IFES). Відповідне звернення вони направили до комітету з питань правової політики.

Наразі, згідно із чинним законодавством, в окремих випадках після виявлення порушень у партійному звіті НАЗК може зупинити або ж повністю припинити держфінансування партії. У свою чергу партії мають можливість у суді оскаржувати такі рішення НАЗК. Втім, таке оскарження може тривати досить довго.

16 червня комітет з питань правової політики відхилив законопроєкт № 5253 і підтримав альтернативний № 5253-1.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО підвів підсумки двох років роботи парламенту.