Два роки роботи парламенту: президентські закони не мають достатньої підтримки “слуг”

Два роки тому, у липні, відбулися вибори народних депутатів. Рух ЧЕСНО підводить підсумки роботи Ради 9-го скликання і розповідає про тенденції у стінах парламенту. 

Станом на 5 липня у Верховній Раді відбулося 9155 голосувань — це близько 25 годин натискання на кнопку. Із загальної кількості 40% голосувань були підтримані 226 нардепами і більше. 

Є декілька важливих метрик для розуміння того, що відбувається у стінах Верховної Ради. Йдеться про участь у голосуваннях, голосування за закони у другому читанні, голосування у розрізі профільних комітетів, голосування за поправки і посади, законотворчу активність, мережеву аналітику по співініціаторах законів. 

Фракція “Слуги народу” продовжує відповідально ходити на засідання та брати участь у голосуваннях. Втім, у другому читанні монокоаліція забезпечує максимальною кількістю голосів лише третину законів. При цьому 64 президентські закони не отримали достатньої кількості голосів від “слуг”. 

В середньому при прийнятті законів “слугам” найбільше допомагає група “Довіра”. Також нардепи групи “Довіра” дають високий відсоток підтримки під час голосувань за призначення на посади.

Усі голосування 

Аналіз усієї сукупності голосувань дає нам змогу побачити середню участь фракцій і груп у голосуваннях — наскільки часто вони натискають кнопки з позицією “за”, “проти” чи “утримався”.

Лідерство за цим критерієм тримається за нардепами “Слуги народу”, які беруть участь у голосуваннях на рівні 83%. Найгірша участь у голосуваннях у нардепів “Опозиційної платформи — За життя” — вони пропустили 54% голосувань. 

У фракції “Голосу” найбільший відсоток голосів утримання — 41%. Їх наздоганяють “Європейська солідарність” і “Слуга народу” — 40% і 38% відповідно. Найчастіше голосують проти представники “Голосу” — на рівні 5%. 

Натомість під час всіх голосувань найбільше голосують за група “Довіра” і фракція “Батьківщини” (~46%). Це пов’язано, зокрема, з великою кількістю голосувань за поправки. 

Найбільшими прогульниками є позафракційні народні депутати, нардепи “Батьківщини” і ОПЗЖ. Найчастіше ігнорують голосування — не натискають на кнопку, хоча картка вставлена — нардепи ОПЗЖ (30%). 

Найчастіше не ходять на голосування позафракційні народні депутати, але найчастіше не голосують нардепи ОПЗЖ (24%). Найменше пропускають голосування нардепи “Слуги народу”. 

Якщо переглянути всі голосування нардепів на часовій лінії із застосуванням методу регресії, можна побачити два сплески голосувань “утримався”. 

У першому випадку, у лютому — березні 2020 року, це співпало зі зміною прем'єр-міністра України і перестановками у владі. Втім, дані показують, що саме в ці місяці парламент був найбільше зайнятий голосуванням за поправки. Тільки за поправки про ринок землі голосували понад півтори тисячі разів. Більшість із них не були ініціативами “слуг”, тому блокувалися монокоаліцією і зрештою виявилися непрохідними.

Другий сплеск — із квітня 2021 року — також пов'язаний із винесенням у зал поправок народних депутатів.

Якщо ми подивимося на ці ж дані по персональним голосуванням, але у розрізі фракцій і груп, то побачимо, що спад голосувань за у березні 2020 року і у квітні 2021 року притаманний не всім. Сплеск голосувань за у фракціях “Батьківщини”, ОПЗЖ і “Довіри” можна пояснити тим, що вони частіше голосували за під час розгляду поправок. 

Призначення на посади

Голосування показують, що всього відбулося 53 голосування за призначення на посади. Саме кадрові питання, як і бюджет, не підтримують опозиційні політсили.

Якщо високі показники “слуг” зрозумілі, то для групи “Довіра” майже 80% за в середньому по фракції — незвично високий показник. Крім того, народним депутатам, які не входять у коаліції, не властива підтримка кадрових питань. 

Голосування за поправки і без поправок 

За поправки загалом відбулося 5309 голосувань — 57% від загальної кількості. Рекорд досі залишається за “поправковим спамом” щодо закону про землю — під час його розгляду в залу винесли близько 1,5 тис. поправок. Втім, із початку цього року відбулося 2049 голосувань за поправки, тобто половина від усієї кількості. Саме вони стали причиною сплеску голосів “утримався”. 

Наприклад, у березні 2021 року голосували за понад 900 поправок до законопроєкту про аграрну децентралізацію, а також 185 поправок до законопроєкту про продаж землі через електронні аукціони. 

Якщо ми віднімемо голосування за поправки від усієї сукупності, то голосування фракцій і груп не будуть так стрімко ухилятися в “утримання”. 

Голосування за закони 

Аби зрозуміти, як нардепи різних фракцій та груп ставилися саме до законотворчої діяльності, ми беремо вибірку голосувань лише за законопроєкти у другому читанні. Ця вибірка зазвичай відповідає кількості прийнятих законів (за деякими логістичними винятками, що не впливає на розуміння тенденцій). 

Станом на 1 липня відбулося 465 голосувань за закони у другому читанні. Лідером голосування за, звісно, є “Слуга народу”, яка в середньому віддає 88% голосів за. На другому місці найбільше законопроекти в 2-му читанні підтримує група нардепів із “Довіри” і фракції “Голосу”. 

Найчастіше із “Довіри” допомагають такі нардепи, як Володимир Арешонков, який демонстрував високий рівень підтримки ще з початку роботи Ради-9; Сергій Вельможний і Олександр Сухов (близько 83%) — двоє з оточення нардепа Сергія Шахова (64% голосувань за), а також мажоритарник із Чернігівщини Борис Приходько (80%). 

Серед “слуг” найбільш відданими нардепами стали Мар’яна Безугла і Владлен Неклюдов — вони голосували за у 100% випадків. 

Після того, як фракцію “Слуги народу” покинув Олександр Дубінський, його місце найгіршого голосувальника посіла Анастасія Ляшенко, мажоритарниця з Полтавщини. Вона голосує за кожен другий закон. Низький показник також у Ігоря Васильковського, мажоритарника з Одещини. 

Серед позафракційних високі показники голосувань зумовлені присутністю представників президії ВРУ Дмитра Разумкова і Руслана Стефанчука, а також екснардепів від СН, які вимушено чи ні покинули фракцію. Йдеться про Євгенія Шевченка (84%), якого виключили із фракції “Слуги народу” 1 червня 2021 року через його підтримку президента Білорусу Олександра Лукашенка; Олександра Юрченка, якого виключили із фракції “слуг” у вересні 2020 року; Романа Іванісова, якого виключили ще восени 2019 року; Гео Лероса, який голосує “за” у 2-му читанні у середньому на рівні 72%. Тільки виключений із фракції Олександр Дубінський голосує за 17% питань. 

На графіку нижче позначені мінімальні та максимальні голосування в унісон за закони у другому читанні. 

Під час голосувань за закони у другому читанні нардепи фракції “Слуги народу” голосують не зовсім монолітно. Так, за всю каденцію “слуги” віддали 226 і більше голосів під час 129 голосувань, всі інші 336 голосувань отримали 225 і менше голосів “слуг”. 

На графіку нижче можна побачити спад і зростання голосувань фракції за. Спад, ймовірно, може бути пов'язаний з епідеміологічною ситуацією восени 2020 року. Зараз кількість голосувань за зростає. 

При цьому 64 президентські закони у другому читанні отримали менше 226 голосів від “Слуги народу”, чотири голосування одержали рівно 226 голосів, 25 — понад 226.

На графіку нижче ви можете побачити пофракційне голосування за закони у другому читанні. Зокрема, помітно, наскільки змінилося голосування фракції ОПЗЖ після запровадження санкцій проти Віктора Медведчука, а згодом і підозри Медведчуку і Тарасу Козаку. 

Голосування за профільними комітетами

Кожному законопроєкту при реєстрації у Верховній Раді присвоюється профільний комітет — відповідно до сфери. Для питання землі це буде аграрний комітет, для питання органів правосуддя — правоохоронний. Такі рубрикатори дають нам змогу відслідковувати особливості голосувань за закони, оскільки фракції і групи не голосують монолітно.

Найбільше законів прийняли у фінансово-податковій сфері та у сфері зовнішньої політики — на ці профільні комітети припадає четверта частина (110 голосувань) всього нового законодавства за останні два роки. Найменше законів пройшло через комітет з питань цифрової трансформації (три) і комітет з питань молоді і спорту (чотири). 

Зауважимо, що закони щодо зовнішньої політики та інтеграції з ЄС (це два окремі комітети) подавали лише президент і Кабмін, оскільки це стосується сфер їхньої відповідальності та функцій. 

Нардепи групи “Довіра” найчастіше голосують за закони, де профільним є комітет з аграрної і земельної політики (78%). Втім, до другого читання поки що дійшло лише 14 законопроєктів, де профільним є аграрний комітет. Найнижчі показники голосування (45%) по законопроєктам у другому читанні, де профільним є антикорупційний комітет. 

ЄС найчастіше голосує за законопроєкти комітету з питань інтеграції в ЄС — його очолює представниця фракції Іванна Климпуш-Цинцадзе. Найгірше (23%) — за законопроєкти регламентної сфери.

Нардепи групи “За майбутнє” найкраще голосують за закони щодо інтеграції в ЄС (62%), найгірше (31%) — по регламентному комітету. 

Фракція “Батьківщини” найкраще голосує за законопроєкти щодо прав людини (74% голосувань за і вісім профільних законів), найгірше — за законопроєкти аграрної сфери (24%). 

“Голос” також найкраще голосує за закони, що стосуються прав людини (78%), але також і за зовнішню політику (78%), екологічного профілю (77%), інтеграцію з ЄС (73%), цифрову трансформацію (73%). Найгірше — по регламентному профілю (34%). 

Найменший відсоток голосів за, всього 3%, дає ОПЗЖ за законопроєкти з питань нацбезпеки і оборони у другому читанні. При цьому найвищий відсоток дістається президентським законам з питань інтеграції в ЄС (майже 39%). 

Натисніть на графіку, аби відкрити її у більшому розмірі і в хорошій якості

Законотворча діяльність 

Народні депутати подали понад три тисячі законопроєктів, але при цьому їхня прохідність залишається низькою. Це близько 10%, хоча саме на депутатські законопроєкти припадає більшість змін у законодавстві. 

Читати також: Групи інтересів: з ким нардепи подають закони

Для відслідковування законотворчої діяльності підписуйтесь на чат-бот “ЧЕСНО про закони”

Найтісніші зв’язки між народними депутатами при поданні законів (21 поданий спільно законопроєкт, який став законом) — між членами медичного комітету і комітету з питань місцевого самоврядування. 

Інтерактивна мережа “Групи інтересів” по зв'язках народних депутатів

Найбільше законопроєктів подало подружжя нардепів ОПЗЖ — Наталія Королевська і Юрій Солод, але за їхні законопроєкти майже не голосували у другому читанні.

В абсолютних числах найбільша кількість законів у нардепа “Слуги народу” і голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева — 47 із 194, прохідність 22%. Гетманцев також має найбільше законів, де він є єдиним ініціатором — дев’ять.

Найбільша прохідність законопроєктів у позафракційного Олеся Довгого. Втім, лише за рахунок того, що він є членом медичного комітету, де зараз найбільша прохідність у порівнянні з іншими комітетами. 

Мережева аналітика показала, що найбільш впливовими нардепами є тріо “слуг народу” — голови комітетів Галина Третьякова і Андрій Клочко, а також голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко.