Бунт проти Терехова: у Харкові вимагають прозорої роботи ради

Законодавство передбачає, що проєкти рішень та порядок денний громада та депутати отримують щонайменше за десять робочих днів. Але є мери, які не виконують цю норму, і громада разом із депутатами лише на сесії може дізнатися, які ж питання виносяться на голосування. Відповідно, часу діяти на випередження ані в опозиції, ані у громадського сектору немає. 

Такі недемократичні умови роботи виникають там, де мери мають залізну більшість і їм не треба дозбирувати голоси. І Харківська міська рада — не виняток. 

Ще за часів Геннадія Кернеса тут побудували систему, коли було неможливо отримати інформацію про прогульників ради. Після виборів восени 2020 року в. о. міського голови Ігор Терехов, який наслідує стиль управління Кернеса, вирішив цементувати такі недемократичні підходи. І з огляду на те, що восени громада обиратиме мера, харків’яни мають це знати.

14 липня відбудеться сесія міської ради. До неї лише кілька днів. Традиційно на сайті ради немає всіх проєктів рішень. З 46 питань 6-ї сесії лише вісім проєктів опубліковано на сайті. Є лише порядок денний. Серед питань є внесення змін до цільових програм, зміни до бюджету, присвоєння звання Почесного громадянина Кернесу тощо. І коли о 10:00 депутати прийдуть на сесію, вони фізично не зможуть якісно опрацювати 46 питань, проаналізувати додатки до бюджетних проектів рішень, щоб визначитися, підтримати їх чи голосувати проти.

Тому ситуація з порушенням закону вже викликає обурення не лише ЗМІ або громади — п’ять фракцій скаржаться на порушення регламенту (ОПЗЖ, “Блоку Світличної”, “Слуги народу” та Партії Шарія, нещодавно додалася і фракція “Європейської солідарності”).

6 липня депутати із п’яти фракцій розробили та подали до міської ради проєкт рішення щодо змін до регламенту ради з проханням винести його на голосування. Але тут варто апелювати навіть не до зміни проєкту регламенту. А до закону “Про місцеве самоврядування” (ст. 59, ч. 11), який має вищу силу, ніж будь-який регламент місцевої ради. Також є закон “Про доступ до публічної інформації”. Проєкти мають бути оприлюднені негайно, щойно їх підготували, але не пізніше, ніж за десять робочих днів (ст. 15, ч. 3).

І такі випадки порушення регламенту не поодинокі. У менших громадах порушення можуть бути ще більш кричущими. Так, на Київщині, у селищі Коцюбинське, взагалі зник офіційний сайт. Його немає вже кілька років. Опозиційних депутатів інформують про час та місце проведення сесії менше ніж за добу, пропонують постійно перевіряти інформацію про сесію та проєкти рішень на стенді у раді. Депутати, по суті, лише на сесії отримують проєкти рішень для ознайомлення.

І це ще у кращому випадку. За останні півроку відбулися дві сесії, про які взагалі не знали ні депутати-опозиціонери, ні громада.

Якщо депутати не можуть реалізувати своє законне право на доступ до інформації, вони можуть звертатись до суду. Але на це треба мати відповідні ресурси.

В українській практиці були позови від депутатів до міських рад стосовно порушення саме регламенту ради, але ці позови або були скасовані у різних інстанціях, або не призвели до змін. В історії є приклади, коли вони вигравали суди у міської ради, в тому числі стосовно змін до регламенту. Але прикладів, коли хтось із чиновників поніс би відповідальність за порушення закону, знайти поки не вдалося.

У профільному комітеті парламенту мали б працювати над вирішенням цієї проблеми, бо після децентралізації місцева влада отримала більше ресурсів для розподілу. І виходить так, що ні громада, ні ЗМІ, ні опозиція не можуть своєчасно отримувати важливу інформацію, а отже, і впливати на прийняття рішень.