11% українців підтверджують свою готовність долучатися до фінансування політичних партій в Україні. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, що його провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології.
Із опитаних майже 21% готові дати партії від 1000 до 2000 гривень, 17% — від 100 до 200 гривень. Майже 25% не змогли назвати суму, яку готові пожертвувати партії.
Нагадаємо, що у 2020-му свою готовність до фінансування партій декларували 11,9% українців.
Найчастіше готовність фінансувати партії висловлює молодь віком 18–29 років. За іншими віковими групами частка готових фінансувати партії коливається у межах 10,3–10,4%.
Найбільша частка респондентів, які висловили готовність фінансувати партії, згідно з опитуванням, серед прихильників “Європейської солідарності” — 16,2%. Високі показники готовності фінансувати партії і серед прихильників “Батьківщини” (12,4%) та партії “Сила і честь” (11,8%).
Графіка із сайту https://dif.org.ua/
Великі партії не надто активно використовують фандрейзинг — із парламентських партій лише “Голос” має платіжну систему на сайті та під час місцевих виборів публічно оголошував про збір коштів. “Батьківщина”, ЄС та “Слуга народу” нині мають на сайтах реквізити, а ОПЗЖ не має і того.
Згідно з аналізом Руху ЧЕСНО, у 2018–2019 роках найактивніші політичні партії в Україні офіційно фінансувало близько 20 тис. осіб, або 0,07% від загальної кількості виборців. Іншими словами, реально фінансує партії лише один виборець із 1500. Тож існує прірва між намірами та діями виборців. Серед причин такої розбіжності можна назвати пасивність самих партій, які лише зрідка звертаються до прихильників за фінансовою підтримкою.
Потенціал залучення коштів від прихильників у першу чергу марнують парламентські партії.
Окрім пасивності партій, є й кілька об’єктивних причин фактичної відсутності політичного фандрейзингу в Україні, однак частину з них усунули зміни до законодавства, внесені в січні 2020 року. Ці зміни, зокрема, спростили процедуру здійснення внеску на користь партії та узаконили онлайн-перекази коштів.
Нині партії, які отримали понад 5% голосів на парламентських виборах, отримують державне фінансування.
Під час опитування з’ясувалося, що більшість громадян вважають, що партії мають витрачати ці гроші на просвітницьку та громадську діяльність, а також на навчання та підвищення кваліфікації членів партії. Половина опитаних вважає, що ці гроші не можна спрямовувати на організаційні питання (оренду майна, утримання майна, техперсонал). 80% проти того, щоб витрачати державні кошти на політичну рекламу.
За результатами парламентських виборів 2019 року, одержавши понад 5% голосів виборців, державне фінансування отримали партії “Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, “Європейська солідарність” і “Голос”.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проєкту “Оцінка політичного фандрайзингу в Україні: виклики та можливості”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.
Пов'язані публікаціїДивитись більше
Хто і як підтримує партії в Україні: дослідження Руху ЧЕСНО з фандрейзингу політичних сил
У 2022 році кожен виборець профінансує парламентські партії на 30 гривень
Сьогодні парламент вирішить, чи відновлювати фінзвітність для партій
Поділитись