Порядок зупинення держфінансування партій та відновлення фінзвітності: що вирішить комітет?

Фото: Порядок зупинення держфінансування партій та відновлення фінзвітності: що вирішить комітет?

Сьогодні, 9 липня, комітет з питань правової політики вкотре розглядатиме законопроєкт № 5253-1, спрямований на регулювання процедури зупинення та припинення державного фінансування політичних партій. Розглядатиметься також питання відновлення звітування політичних партій, які вже понад рік не подають фінзвітності. Наразі громадяни не мають доступу до інформації щодо того, хто фінансував місцеві вибори, а НАЗК не має можливості перевіряти відповідну фінансову звітність.

Півроку тому парламент уже робив спробу відновити фінзвітність партій, але підтриманий комітетом законопроєкт № 4611 так і не внесли у порядок денний.

Він був поданий народними депутатами Ярославом Юрчишиним та Олександрою Устіновою як альтернативний до № 5253, який подала “коаліція” з представників усіх фракцій парламенту. Основний законопроєкт викликав занепокоєння щодо суттєвого звуження повноважень НАЗК при перевірці фінансових звітів партій. Проти нього виступили, зокрема, Рух ЧЕСНО та низка інших громадських організацій.

Альтернативний законопроєкт № 5253-1 вже був прийнятий у першому читанні, втім, правки, подані до другого читання, знову викликали гострі дискусії, і на засіданні комітету 7 липня після години обговорення рішення так і не прийняли та перенесли розгляд цього питання.

Найбільші дискусії точаться навколо питання порядку зупинення державного фінансування партій. Воно вже врегульоване законом “Про політичні партії в Україні” і дозволяє НАЗК при виявленні певних порушень приймати відповідне рішення. 

Саме ж НАЗК є розпорядником цих коштів і на щоквартальній основі перераховує парламентським партіям чверть річного бюджету. У 2021 році на фінансування партій передбачено майже 700 млн гривень.

Втім, після того, як НАЗК зупиняло держфінансування партій “Батьківщина”, “Голос” та “Слуга народу”, представники фракцій цих партій, залучивши до ініціативи й інших народних депутатів, ініціювали зміну процедури зупинення державного фінансування.

Частина нардепів стверджують, що НАЗК не повинно самостійно приймати такі рішення і для зупинення держфінансування має звертатися до суду. Це суттєво затягне процес. 

Таку пропозицію відстоюють у першу чергу народні депутати Олег Макаров (“Голос”) та Сергій Власенко (“Батьківщина”).

Втім, проти такого порядку зупинення державного фінансування виступає низка інших народних депутатів та саме НАЗК. Крім того, громадські організації, які працюють з темою державного фінансування партій, напередодні попереднього засідання комітету надіслали народним депутатам звернення, в якому висловилися за те, щоб залишити за НАЗК право зупиняти держфінансування самостійно. 

В іншому випадку таке рішення прийматиметься занадто довго, і НАЗК не зможе ефективно реагувати на порушення з боку парламентських партій. Натомість правки Олександри Устінової (“Голос”) та Анастасії Радіної (“Слуга народу”) пропонують запровадити чітку процедуру оскарження рішень НАЗК в суді, оскільки актуальна процедура може займати місяці.

ЧЕСНО писав про розгляд цього питання на попередньому засіданні комітету.

Разом з тим комітет розглядатиме питання відновлення звітування політичних партій. Відповідні правки до законопроєкту № 5253-1 подали народні депутати Олександр Корнієнко, Вікторія Подгорна, Анастасія Радіна та Олександра Устінова. Втім, відновлення звітування під питанням, адже підкомітет усі ці правки відхилив.

Нагадаємо, ще у березні 2020 року Верховна Рада дозволила партіям не подавати фінансової звітності до завершення карантину. Враховуючи, що карантин досі триває, найактивніші партії звітності не подають, тож походження 1,4 млрд гривень доходів партій у 2020 році, в тому числі використаних на ведення виборчої кампанії, залишається невідомим.


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]