Групи інтересів: з ким нардепи подають закони

Попри те, що законопроєкт народного депутата має менші шанси стати законом, аніж поданий президентом чи Кабміном, частка депутатських законів становить понад половину всіх ініціатив — близько 65%. 

За два роки роботи нардепи подали понад три тисячі законопроєктів, але законами стали менше 10%.

Рух ЧЕСНО розглянув зв’язки народних депутатів на рівні спільно поданих законів, спеціально для видання Цензор.нет.

За цим посиланням ви можете побачити інтерактивну мережу “Групи інтересів” з акторами — ініціаторами законів — і лініями зв'язку між ними. Актори позначають окремих народних депутатів, а лінії з’єднання — зв’язок з іншими народними депутатами, якщо вони разом ініціювали законопроєкти, які вже встигли стати законами. 

За допомогою цієї мережі ми можемо побачити, як народні депутати групуються навколо фракцій та груп, членства у комітетах, а також приналежності до неформальних груп.

У нашій аналітиці гіпотеза про те, що важлива кількість і різноманіття ініціаторів законів, не підтвердилася. Відтак ми взялися за пошук конкретних впливових осіб. 

Найчастіше — до 21 разу — ініціювали закони нардепи медичного комітету і комітету з питань державної влади і місцевого управління. Найвпливовішими акторами серед ініціаторів законів стало тріо нардепів — голови комітетів Галина Третьякова і Андрій Клочко, а також голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко. 

Як подають закони

Станом на 22 червня 2021 року загалом 420 чинних народних депутатів подали 3179 законопроєктів, з яких актами стали 296, тобто прохідність депутатських законопроєктів складає лише ~9%. Трохи вищий показник прохідності ініціатив Кабінету міністрів: із 437 проєктів законів стали чинними 75, або ~17%. Президент загалом подав 144 проєкти законів, з яких стали чинними 83, або ~58%. 

У цій публікації Рух ЧЕСНО розглядає саме ініціативи нардепів, оскільки попри малий відсоток прохідності саме нардепи забезпечили ~65% усього законодавства. 

Через такий потік законодавчих ініціатив ретельно відслідковувати законотворення і корупційні ризики складно. Рух ЧЕСНО у дослідженні зосередився на розкритті прихованих і явних кооперацій між нардепами. У цьому нам допоможе мережевий аналіз.

Законопроєкти 399 нардепів стали чинними актами. Варто сказати, що серед цієї кількості п'ятеро нардепів мають по одному чи два прийняті закони, але зареєстровані вони були ще за попереднього скликання ради. Іншими словами, п’ятеро нардепів з початку роботи Ради-9 не подали таких законопроєктів, які стали б законами. Йдеться про Андрія Кота із групи “Довіра” (два закони), Антона Кіссе і Сергія Рудика із групи “За майбутнє”, Григорія Немирю з “Батьківщини”, Андрія Парубія з ЄС. 

Якщо відрахувати новоспечених нардепів Василя Вірастюка, Андрія Аксьонова і Андрія Шараськіна, у підсумку матимемо 20 нардепів, чиї законопроєкти так і не стали реальністю за два роки роботи Ради. Переважно йдеться про ОПЗЖ (12 нардепів), але є і один нардеп СН — Олександр Копиленко. 

На графіку нижче можна побачити, що медіана поданих законопроєктів — чорна вертикальна риска у прямокутнику — найвища у представників “Голосу”, а медіани таких фракцій і груп, як СН, ЄС, “Довіра” і “Батьківщина”, близькі.

Рекордсменами залишається подружжя народних депутатів “Опозиційної платформи — За життя” Наталія Королевська і Юрій Солод, які подали 263 і 240 законопроєктів відповідно, переважно разом. Втім, якщо у Королевської є близько 2% прийнятих законів (п’ять), то жоден законопроєкт Солода ще не став законом. 

При цьому у відсотках неочікуваним переможцем є позафракційний нардеп Олесь Довгий, який став співініціатором 26 проєктів законів, 12 з яких стали чинними актами. Так само 46% має “слуга” Оксана Дмитрієва з медичного комітету, а 42% прохідності своїх законопроєктів має мажоритарниця із Херсонщини Вікторія Вагнєр (СН). Зауважимо, що загалом з-поміж усіх комітетів найкращий коефіцієнт проходження законопроєктів у медичного. Тож такий результат став можливий радше через успіх медичного комітету, а не Олеся Довгого.

Примітка: ми не беремо до уваги нардепа Євгена Яковенка, у якого лише два проєкти законів, з яких один став законом. 

Серед профільних комітетів (у кожного законопроєкту при реєстрації є головний або профільний комітет) найбільша успішна прохідність законопроєктів у медичного комітету, де 21% законопроєктів стали чинними. Взагалі не стали чинними законопроєкти народних депутатів, де профільними є Комітет з питань зовнішньої політики (шість законопроєктів), а також Комітет інтеграції з ЄС (нардепи зареєстрували один законопроєкт). Втім, це не має нас дивувати, оскільки питання зовнішньої політики та співпраці з іншими країнами більше стосуються повноважень президента, а не нардепів. 

Найбільша кількісна навантаженість — у податково-фінансовому і правоохоронному комітетах. 

Зауважимо, що серед прийнятих законів, де профільним був медичний комітет, сім стосувалися теми COVID. 

Читати також: Вакцинація і Facebook-реклама. Хто з політиків і як використовував тему коронавірусу

Нижче на графіку можете побачити, як і скільки законів у розрізі груп стали чинними актами. Цікаво, що середнє число прийнятих законів фракції “Голос” вище за відповідний показник фракції “Слуги народу”. 

Станом на 22 червня ми маємо 296 законопроєктів від нардепів, але 40 із них мають лише одного ініціатора. Тож у нашій мережі буде присутня інформація лише про 256 законів. Найчастіше одноосібні ініціативи ставали успішними серед нардепів СН — ось перелік тих, чиї ініціативи стали актами двічі і більше: 

• Данило Гетманцев має 9 одноосібних законів; 
• Ігор Фріс — 3;
• Владлен Неклюдов — 2;
• Роксолана Підласа — 2;
• Руслан Стефанчук — 2;
• Галина Третьякова — 2.

Попри те, що переважно йдеться про нардепів СН, є і винятки — нардеп групи “Довіра” Сергій Шахов (законопроєкт № 4248-1 про облік природного газу) і нардепка Ради-8 Наталія Веселова (законопроєкт № 0930 про харчування у школах). 

В середньому в законах близько 12 авторів, медіана — вісім ініціаторів. Законопроєктом із найбільшою кількістю ініціаторів є № 3695 про забезпечення рівних можливостей матері та батька щодо догляду за дитиною. Під ним підписалося 88 авторів — переважно нардепи “Слуги народу”. 

Під час розмов про законотворчий процес неодноразово звучала думка, що законопроєкти з більшою кількістю ініціаторів отримують шанси на більшу кількість голосів (і, відповідно, на прийняття). Логіка проста: чим більше ініціаторів або представників різних фракцій та груп, тим більша кількість голосів за закон у другому читанні. Ми вирішили перевірити цю гіпотезу. Перевірка показала, що, по-перше, відсутня кореляція між кількістю ініціаторів закону і кількістю відданих голосів. По-друге, не виявили кореляції і між різноманіттям представників фракцій та груп Ради серед ініціаторів законів і кількістю голосів, які нардепи віддали за них у другому читанні. 

Дослідник і соціолог Тимофій Брік пояснює, що, оскільки гіпотеза не підтвердилася, можливо, зв'язок між кількістю депутатів та голосуваннями не є лінійним і варто глянути в дані ще глибше.

“Можливо, варто протестувати меншу кількість ініціаторів або подрібнювати нашу вибірку законів за рубриками. Ще одним зі способів дослідження успішного руху законів може стати пошук конкретних впливових осіб”, — говорить дослідник. 

Ми так і зробили — і отримали перелік найвпливовіших народних депутатів. 

Мережевий аналіз законів. Закони, які спільно подавали народні депутати 

Соціолог Тимофій Брік стверджує, що мережевий аналіз може показати приховані зв'язки. Також перевірка інформації на даних добре урівноважує журналістику інсайдів. Умовно кажучи, робота з даними дає можливість робити дослідження і висновки, не знаючи інсайдів і не перебуваючи постійно в кулуарах Ради. 

Загалом максимальна кількість співпраць по законах — 15–21 — притаманна нардепам “Слуги народу”. Найтісніші зв'язки спостерігаються у межах двох комітетів — медичного, де п'ятеро нардепів мають по 21 зв'язку, а також між двома нардепами комітету з питань місцевого управління — Віталієм Безгіном і Оленою Шуляк. 

Щодо представників медкомітету, який має найбільший відсоток прохідності, найтісніші зв'язки між “слугами” Оксаною Дмитрієвою, Михайлом Радуцьким і Максимом Перебийнісом, Вікторією Вагнєр і Ладою Булах. 

Крім них, у медичному комітеті Валерій Дубіль із “Батьківщини” 14 разів подавав закони з колегами, нардепка “Голосу” Ольга Стефанишин — 13, позафракційний нардеп Олесь Довгий — 12. 

На скріншоті з нашого дашборду зі зв'язками народних депутатів видно, що частина нардепів гуртується та ініціює законопроєкти у співпраці з колегами по комітету. Крім медичного комітету, виділяються групи по комітету з питань фінансів і податків, правоохоронному комітету, а також комітету державної влади і самоврядування. 

Перейти за посиланням: https://groups.chesno.org/

Представниця комітету соцполітики і захисту ветеранів Галина Третьякова має 17 спільно поданих законів з Андрієм Клочком, головою комітету самоврядування. Ця співпраця для нас буде знаковою, коли ми будемо міряти атрибути акторів. 

Представники усіх фракцій та груп з'являються в мережі, коли кількість спільно поданих законів досягає дев’яти. 

Перейти за посиланням: https://groups.chesno.org/

Найбільший рівень ініціаторів законів (degree)

Якщо говорити саме про мережевий аналіз, то найбільш знаковою у мережі за рівнем є народна депутатка Галина Третьякова, яка має найбільшу сумарну кількість зв'язків (degree, або “рівень”, показує, наскільки вузол пов'язаний з іншими) — 322. Третьякова подала 206 проєктів законів, з яких 15% стали чинними. На другому місці Андрій Клочко — 315. Нагадаємо, що саме із Клочком Третьякова має найбільшу кількість поданих законів. Утім, як ми вже з'ясували, вони не є рекордсменами за кількістю спільних зв’язків. 

Рівень актора застосовується для пошуку акторів, найбільш пов'язаних з іншими особами-сусідами. Такі актори можуть бути тримачами найбільшої кількості інформації або особами, які можуть швидко зв'язатися з великою мережею.

На графіку нижче можна побачити акторів мережі, чий радіус залежить від рівня і розташування. Переважно найбільш зв’язковими є народні депутати монобільшості, але є винятки. Наприклад, у ТОП-10 входить Лариса Білозір із групи “Довіра”, чий 21 закон був прийнятий. П’ять із них стосувалися теми COVID-19 (закони по цій темі мали від 1 до 45 ініціаторів, в середньому — 15). 

Для збільшення клікніть на малюнок

Найменше зв'язків має Юрій Шаповалов із групи “За майбутнє” — на це вплинув той факт, що Шаповалов має лише один закон. На другому місці з кінця перебуває нардеп “Слуги народу” Роман Мулик — тільки один його закон із 23 був прийнятий. 

Посередництво, або розташування на шляхах (betweenness centrality)

У мережевій аналітиці ця міра посередництва або розташування на шляхах відповідає за зв'язки з іншими народними депутатами. Вузол вважається центральним, якщо він відповідальний за зв'язки з іншими акторами. Якщо припустити, що комунікація між парами акторів виникає на найкоротшій стежці між ними, то актор, який найчастіше розташований на шляху таких коротких стежок, може володіти важелем впливу в мережі. Актор із високим показником посередництва є важливим сполучником в мережі. У разі зникнення такого актора є ймовірність розпаду мережі. 

Найбільш відповідальними за зв'язки є вже згадувана трійка нардепів “Слуги народу”. Внизу на мережі можна побачити, що акторів з великими вузлами значно менше у порівнянні з попереднім графіком. Це говорить про те, що саме посередників у мережі ініціаторів менше, і більш помітні народні депутати, на яких зав’язана мережа. 

Центральна близькість (closeness)

Ще однією важливою мірою центральності є closeness, або центральна близькість, яка рахує найкоротший шлях між акторами, а потім присвоює кожному вузлу оцінку на основі суми найкоротших шляхів. Використовується для пошуку акторів, які можуть найшвидше вплинути на мережу. 

У нашій мережі найнижчі показники центральної близькості мають нардепи-”слуги” з уже згадуваною трійкою нардепів. 

Популярність, або центральність за ейгенвектором (eigencentrality)

Остання міра, яку ми застосували до нашої мережі ініціаторів законів, вказує на популярність акторів у мережі. Формула схожа на вимірювання рівня, але враховує ще й рівень центральності та впливовості тих акторів, з яким нардеп має зв'язки. 

Неформальні групи у Верховній Раді

Що ж до таємних груп, то у нашій мережі ми взяли за основу публікації “Української правди” з переліком народних депутатів, які можуть бути членами таких неформальних угрупувань. Йдеться насамперед про “групу Павлюка” і “групу Коломойського”. Загалом ми позначили 25 нардепів як членів “групи Коломойського” і 27 нардепів як членів “групи Павлюка”. 

• Хмільний кардинал Ілля Павлюк: дружба із Зеленським і вплив на 'Слугу народу'
• Бе!команда. Скільки депутатів Коломойського залишилось у 'Слузі народу'

Зі підрахунками у Gephi, нардепи цих двох неформальних груп займають частку близько 13% серед усіх ініціаторів. Члени цих груп подали разом щонайбільше вісім законів. Ідеться про Олександра Ковальчука і Ольгу Василевську-Смаглюк. Якщо говорити про зв'язки в межах усієї мережі, то Василевська-Смаглюк (“група Коломойського”) подала разом із головою комітету з питань фінансів і податків Данилом Гетманцевим 13 законів, а Олександр Ковальчук (“група Павлюка”) з Гетманцевим — 12. І Ковальчук, і Василевська-Смаглюк є членами цього ж комітету. У цьому комітеті загалом найбільше представників цих груп. 

У розрізі всієї мережі найбільший рівень і центральну близькість мають Максим Бужанський і Сергій Швець. Бужанський разом із Богданом Кицаком (“група Павлюка”) також мають високі показники посередництва.

Можна зробити висновок, що трьома найважливішими акторами, або ініціаторами законів, були нардепи фракції “Слуги народу” — голова комітету з місцевого самоврядування Андрій Клочко, голова партії “Слуга народу” і голова підкомітету в місцевому самоврядуванні Олександр Корнієнко, а також голова комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова. Узагальнюючи, якщо ви хочете просунути ідею якогось законопроєкту, то найкраще вам допоможуть перелічені вище нардепи “Слуги народу”. Залежно від завдання варто звернути увагу на тих нардепів, у яких найбільше зв'язків, або тих, які найбільш впливові. 

На жаль, дані збираються лише по ініціативах народних депутатів, а не по авторству. Тож ми можемо лише з'ясувати, як працює співініціаторство у Верховній Раді, 

Методологія. Під час аналізу соцмереж ми використовували переклад термінології мережевого аналізу і пояснення атрибутів, які опубліковані у “Словнику термінів” на сайті CEDOS; розділ про мережевий аналіз у книжці Quantitative Social Science: An Introduction авторства Kosuke Imai; мануалів інструменту мережевого аналізу Gephi тощо.

Дані про законотворчу діяльність взяті з Порталу відкритих даних Верховної Ради. Дані про належність до комітетів завантажені з сайту Верховної Ради. 

Під час підрахунку законопроєктів і законів ми не враховуємо пропозиції президента до законів. Ми врахували також випадки, коли законопроєкт був ініційований ще у час Ради-8, але став чинним актом вже у Раді-9. 

Датасет зі списком народних депутатів і зі зв'язками знаходиться за цим посиланням.