Поштова площа: захисники Музею на Поштовій звинувачують владу в саботажі та підготували пропозиції

Представники ініціативної групи зі збереження національної пам’ятки розробили дорожню карту виходу із кризової ситуації на Поштовій площі, але нарікають, що ні центральна, ні місцева влада їх не чує. Досвід трирічної безстрокової акції за Поштову площу підсумували на прес-конференції. 

Віталій Білецький розповів, що активістам вдалося поєднати протестний рух на площі із конструктивом, проаналізувати всю проблематику реконструкції Поштової площі з 2005 року. 

Він нагадав, що на місці площі під виглядом реконструкції транспортної розв’язки збиралися збудувати черговий ТРЦ, таким чином, за його словами, “міське комунальне підприємство вкрало землю у київської громади”. 

”Більше ніж півтора роки тому ми вийшли на триетапний складний документ — пропозиції створення дорожньої карти, долучити необхідних керівників усіх структурних підрозділів КМДА, щоб ми могли розробити календарний план робіт, обстежити територію і схили парку Хрещатого. Тільки після висновків фахівців ми можемо побачити, що робити з територією. Повинні працювати історики, археологи, музейники, тобто професіонали. Тільки після цього ми можемо переходити до конкурсів, обговорень, будь-яких концепцій розвитку цієї території. Це стосується Набережної, Річкового вокзалу…” — каже Білецький, член головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Активістка Поштової, членкиня ІКОМОС Ольга Рутковська нагадала про важливий здобуток: створення облікової документації на пам’ятку національного значення — ділянку середньовічного Києва.

“До нас долучилися фахівці й науковці. Ми зібрали всі докази й успішно захистили саме національне значення цього протесту”, — каже Рутковська, яка весь цей час протесту проводить численні екскурсії в підземному просторі Музею на Поштовій. 

Таким чином 22 травня 2019 року в державному реєстрі пам’яток з’явилася пам’ятка національного значення. 

З листопада 2018 року до липня 2019-го зусиллями ініціативної групи був проведений Всеукраїнський конкурс на концепцію історико-культурного туристичного центру “Річкова Брама Києва”, з результатами конкурсу активісти звернулися до міської влади.

“Результати нашого конкурсу втрачалися разів зо три. Так і не відбулося засідання містобудівної ради. Ми вирішили рухатися більш креативно — презентувати здобутки на міжнародних форумах, підготувалися і потрапили на міжнародне архітектурне бієнале у Кракові в 2019 році, потім у Відні на міжнародну наукову конференцію”, — розповідає Рутковська. 

Також за час боротьби за збереження й музеєфікацію археологічних пам’яток на Поштовій було створено Центр консервації предметів археології. Для Києва це важливо, бо у місті багато пам’яток, представлених залишками деревини, але немає практики їх збереження.

Аннабелла Моріна, яка оголошувала голодування проти забудови ТРЦ на Поштовій, додає, що Поштова площа має стати місцем тяжіння для всього Києва, оскільки є найімовірнішим місцем хрещення киян. 

“Сьогодні ми не бачимо там ТРЦ ще й тому, що Подільська прокуратура кілька років проводила розслідування. Ця кримінальна справа містила всі докази, що ділянка була захоплена. В рамках справи у 2019 році на ділянку було накладено арешт. Цей арешт іще діє. Завдяки судовим позовам, де позивачем була народна депутатка Наталія Новак, а ми — третіми особами, було скасовано містобудівні умови та обмеження на реконструкцію розв’язки. А ці містобудівні умови та обмеження вже теж не можуть бути відновлені. Ця земля набула статусу пам’ятки національного значення”, — каже Моріна. 

Експерт Олексій Хавратенко наголошує, що рівень підняття ґрунтових вод на Подолі становить чотири-п’ять метрів. І забудова площі може призвести до катастрофічних наслідків і для самої розв’язки, і для метрополітену.

“Нижня частина міста Києва — це як Венеція, тільки вода прихована. Кількість поривів і розриття магістралей на Подолі має хронічний характер. На трьох вулицях на Подолі іде заміна каналізацій. Але дренажна система вже аварійна. Ми на порозі дуже великих проблем і катастроф”, — підсумовує Хавратенко. 

Екснардеп Юрій Левченко, який лобіював у ВР минулого скликання постанову про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі у Києві, вважає, що і місцева, і центральна влада на сьогодні просто вичікує, коли в активістів закінчаться сили підтримувати Музей на Поштовій. Після того, як про Поштову всі забудуть, на думку Левченка, там відразу з’явиться ТРЦ і “наша історія буде закатана в бетон”. 

Левченко нагадав, що негативний вплив на площу має також збудований скляний туристичний міст. 

Пропозиції ініціативної групи 

У результаті ініціативна група підготувала такі пропозиції до місцевої і центральної влади, які необхідно врахувати для завершення реконструкції Поштової площі та створення сучасного археологічного музею на пам’ятці національного значення:

• Першочергово провести комплексну будівельну експертизу недобудованої Поштової площі і прилеглих об’єктів транспортної інфраструктури та комплексні дослідження правобережних схилів, інженерно-технічного стану прилеглої забудови, аудит інженерних мереж.
• Для завершення робіт із реконструкції Поштової площі та створення сучасного археологічного музею необхідне обов’язкове розділення питання реконструкції транспортної розв’язки, яка вже завершена, та реконструкції безпосередньо площі з пам’яткою національного значення, які потребують комплексу пошукових, дослідницьких, консерваційних, музеєфікаційних, проєктних, інженерно-технічних, будівельних та опоряджувальних робіт, яка є самостійним об’єктом з іншою містобудівною функцією відповідно до Генерального плану Києва.
• Засновником археологічного музею на Поштовій площі є територіальна громада м. Києва, вигодонабувачем є держава, контроль громади за створенням, діяльністю та розвитком музею забезпечується наглядовою радою, сформованою за окремо опрацьованими ініціаторами створення музею критеріями.
• Для врахування вимог чинного земельного та містобудівного законодавства, а також непереборних обставин щодо набуття пам’яткою археології та історії національного значення, необхідно оновити інвестиційні зобов’язання, якими буде передбачено будівництво на Поштовій площі музею, а відповідно, надання під музей земельної ділянки, містобудівних умов та обмежень та інших документів згідно з чинним законодавством.
• Учасникам будівництва на Поштовій площі та структурним підрозділам КМДА необхідно врахувати визначену Постановою Верховної Ради України № 2492-VIII від 5.07.2018 необхідність вичерпних заходів від КМДА для інформування громадськості стосовно об’єктивного поточного стану щодо музеєфікації об’єкта культурної спадщини та широкого обговорення подальших кроків з метою зменшення соціальної напруги. Отже, узгоджена всіма сторонами Дорожня карта має бути оприлюднена як спільно опрацьований документ та свідомий факт відповідальності сторін за всі процеси, весь період будівництва із введенням в експлуатацію, результати і наслідки.
• Підписантами Дорожньої карти / Плану дій із завершення реконструкції Поштової площі мають бути перші особи від кожної сторони, а саме керівники структурних підрозділів, очільники профільних міністерств, народні депутати України, депутати Київської міської ради та кінцеві бенефіціари (власники) приватних компаній.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО неодноразово висвітлював проблематику збереження історичної та культурної спадщини часів Русі на Поштовій площі.