Хто опозиція у Львівській облраді?

Найбільшу підтримку рішенням ради в індивідуальному вимірі здебільшого надають депутати ЄС. При цьому серед фракцій найбільший відсоток підтримки рішень облради у “Батьківщини”, УГП та “За майбутнє”. Менше 50% рішень ради підтримують лише у “Самопомочі”.

Найбільш опозиційними до рішень ради є “Свобода”, “Слуга народу” та “Самопоміч”. Окремі депутати “Слуги народу” є найбільш опозиційними. Голосування за маркерні рішення вказує, що найчастіше опозиційну позицію виявляють у “Свободі” і “Самопомочі”, і лише деколи — в інших фракціях. При цьому статистична дистанція між коаліцією та опозицією є незначною.

Найбільш нерішучими є фракції “Слуги народу”, НРУ та “Самопомочі”.

Рух ЧЕСНО з’ясував, які фракції Львівської обласної ради найчастіше не підтримують проєкти рішень, які фракції є більш лояльними чи нерішучими. Для цієї статті було проаналізовано дані голосувань в електронній системі за виключенням I та II пленарних засідань Львівської обласної ради, які відбулися 1 та 4 грудня 2020 року, коли система голосування «Віче» не використовувалась.

Перед початком активної сесійної роботи нової каденції облради п’ять партій, а саме ЄС, “Батьківщина”, НРУ, УГП та “Голос”, підписали меморандум про співпрацю, що мав би стати основою майбутньої коаліції у раді. Але подальші кадрові, майнові та інші рішення ради демонструють іншу динаміку коаліційної співпраці.

Заступниками обраної голови облради Ірини Гримак (ЄС) стали представники “Батьківщини” і “Слуги народу”. Деякі депутати, представники фракцій — підписантів меморандуму, зокрема НРУ, публічно виступили проти пропозицій щодо призначення представника “Слуги народу” заступником.

Політична невизначеність панувала навіть у найбільшій фракції ради — ЄС, де ексголова облради попереднього скликання Олександр Ганущин намагався просувати свою кандидатуру на посаду голови та своє бачення коаліційної співпраці із фракціями ради.

Для УГП коаліційна взаємодія у раді взагалі стала причиною партійного розколу та партійних заяв про майбутнє відкликання обраних депутатів від УГП.

Ще один важливий маркер — це те, як депутати розподілили посади у депутатських комісіях. Керівництво у семи комісіях було закріплено за ЄС, по дві закріпили за “Голосом” та “За майбутнє”, по одній — за “Слугою народу”, НРУ та “Батьківщиною”, а “Свобода” і “Самопоміч” не отримали жодної посади голови депутатської комісії. Таким чином, і посаду заступника голови облради, і частину посад голів комісій фракції отримали ані пропорційно кількості депутатів, ані згідно з фактом підписання меморандуму. Непідписанти меморандуму “Слуга народу” отримали заступника, а непідписант “За майбутнє” — більше посад, ніж підписанти НРУ та “Батьківщина”.

У “За майбутнє” ЧЕСНО пояснили таку кількість посад здоровим лобізмом та активністю в підготовці проєкту рішення про кількість кандидатів на посади голів комісій.

Різні ЗМІ по-різному трактували підсумки голосування в контексті складу коаліції. Так, “Дзеркало тижня” зробило висновок про коаліцію ЄС та “Слуги народу” у Львівській облраді, зокрема і через те, що головою Львівської ОДА та одночасно депутатом фракції “Слуги народу” є Максим Козицький. Про наявність відповідних переговорів перед сесією також писали у виданні Zaxid.net.

Голова фракції “Слуги народу” у Львівській облраді Максим Козицький у коментарі ЧЕСНО відзначив: 

“Фракція “Слуги народу” перебуває в опозиції до більшості у Львівській облраді. Але хочу також зазначити, що поділ на більшість та опозицію для нашої політичної сили є достатньо умовним. Якщо виноситься на голосування питання, яке є позитивом для регіону, “Слуга народу” є невід’ємною складовою більшості. Тієї більшості, яка дбає про Львівщину”.

Не поділяють поглядів голови Львівської ОДА на коаліцію інші фракції.

Голова фракції НРУ у Львівській облраді Роман Филипів у коментарі ЧЕСНО пояснив: “Народний рух” дійсно підписав меморандум про співпрацю, багато хто це називав коаліційною угодою. Але, на превеликий жаль, вся ця угода була лише бутафорія, і за цією угодою було приховано реальну коаліцію. Це вітрина, а за вітриною інша конфігурація. Треба подивитися у президію, і буде видно, хто є кістяк коаліції (у президії Львівської облради є представники ЄС, “Слуги народу” та “Батьківщини” — прим. ЧЕСНО)”.

У фракції “За майбутнє” ЧЕСНО повідомили, що підходять до кожного рішення окремо, підтримують конструктивні рішення та співпрацюють з іншими фракціями задля підтримки власних ініціатив, що рішення у фракції приймається, якщо його підтримують четверо з шістьох депутатів фракції.

На питання про більшість голова фракції “За майбутнє” Тарас Подвірний відзначив: 

“На рівні обласної ради з коаліціями все більш розмитіше і простіше. Поки є розуміння з більшістю в обласній раді, і з ЄС, і зі “слугами народу”, і з УГП, ми почуті. Більшість — це фактично ЄС, “Голос”, “Батьківщина”, ситуативно “слуги народу”, я знаю, в більшості питань підтримують. Тут не є Верховна Рада”.

Як показують різні сесії Львівської облради, крім загальної більшості динамічно складаються більшості під конкретні майнові та кадрові питання.

Голова фракції НРУ розповідає: 

“Розпочалися моменти із приватизацією комунального майна. Тоді вже важко було зрозуміти, де коаліція, а де опозиція. Бо при першому голосуванні за перелік на приватизацію за нього не проголосували “Батьківщина”, “Свобода”, НРУ, “Самопоміч” (рішення підтримали ЄС, “Слуга народу”, “Голос” та “За майбутнє” — прим. ЧЕСНО). До контроверсійних підходів до приватизації додались дуже незрозумілі управлінські рішення по Галсільлісу та междусобойчик по екстреній медичній допомозі та медицині катастроф”.

У “За майбутнє” також критикують підходи до Галсільлісу: “З’явилась наглядова рада в Галсільлісі, про яку ніхто не знав. І там чомусь з’явилися представники від ЄС, від “Свободи” і від “Слуги народу”. Я зареєстрував проєкт рішення, щоб усунути цей кулуарний момент, щоб призначала Львівська обласна рада”.

Ще одним моментом у взаємодії фракцій є наслідки передвиборчої кампанії.

Голова фракції “За майбутнє” розповів ЧЕСНО: “Нам і не пропонували підписувати меморандум про співпрацю. Під час виборчої кампанії щодо нас застосовували ЄС та УГП технологію очорнення, що нас прив’язували до партії Медведчука, до Коломойського. Хоча воно фактично так не є. ЄС і УГП тепер самі в шоці, що вони займались такою виборчою критикою”.

Голосування за маркерні проєкти також не дає однозначної картини. До прикладу, рішення про обласний бюджет на 2021 рік у більшості не підтримали лише у “Свободі”. Також “Свобода” не підтримала, до прикладу, регламент нового скликання, умови оплати праці керівництва ради, структуру та видатки на виконавчий апарат ради.

Частково рішення про затвердження обласних цільових програм не підтримали у “Самопомочі”. Також фракція не підтримала регламент та рішення щодо апарату облради. Регламент також не підтримала НРУ та частина “За майбутнє”. НРУ не підтримала агропромислову, безпекову та освітні програми.

Ще цікавіші тенденції випливають з аналізу голосувань депутатів фракцій.

Загальний рівень опозиційності фракцій у раді є невисоким. Найбільший показник — у “Свободи” — не досягає навіть 7% від кількості голосувань. Формально опозиційними до ради є “Слуга народу” та “Самопоміч”, але їхня опозиційність складає 6% та 4%. Це означає, що у раді політична дистанція між коаліцією та опозицією є незначною. Не є опозиційними за цією статистикою НРУ та “За майбутнє”.

Дещо відрізняється від ліній фракцій персональна позиція окремих депутатів. Так, до ТОП-5 найбільш опозиційних входять три депутати з “Слуги народу” (Наталія Іванченко, Олена Василько та Олександр Тіщенко), Олександр Ганущин з ЄС та Йосиф Ситник зі “Свободи”. Саме вони найчастіше голосують проти чи утримуються. І навіть тут найвищий показник опозиційності складає лише 11%.

Серед депутатів, що жодного разу не натискали “опозиційну кнопку”, 13 депутатів, в тому числі Григорій Козловський та Володимир Квурт з ЄС, Козицький та Анатолій Дейнека зі “Слуги народу”, Леонід Цибуля з “Батьківщини”.

Найбільше голосів за віддають представники “Батьківщини” — понад 87%, що відчутно більше навіть за УГП, “За майбутнє”, “Голос” та ЄС, які мають 76–78%. Найменший показник тут у “Самопомочі” — дещо більше 46%. Тут потрібно відзначити, що на всі види показників впливає і значний відсоток відсутності депутатів під час голосувань. Для окремих фракцій він складає від 7% до 39%.

Серед ТОП-18 депутатів, що найчастіше голосують за, 12 є представниками ЄС, троє представляють “Батьківщину”, по одному — від “Голосу”, “За майбутнє” та НРУ.

Найменше рішень, а саме 7%, підтримав депутат Козловський. Але це пояснюється також значним відсотком відсутності під час голосувань на засіданнях.

Після обрання депутат представляє позицію своїх виборців, і вона може бути відображена лише під час голосування “за”, “проти”, “утримався”. Але дуже багато депутатів міськради не беруть участі у голосуванні, хоча перебувають у сесійній залі, або принаймні фізично у слоті знаходиться депутатська картка.

Найбільший відсоток нерішучості, коли позиція депутатів фіксується як «не голосував», має фракція “Слуги народу”. Майже 17% питань, винесених на розгляд, вони проігнорували. Також чимало питань пропустили депутати із НРУ, “Самопомочі”, УГП та “За майбутнє”, показники яких коливаються у діапазоні 9–12%.

У коментарі ЧЕСНО Максим Козицький пояснює позицію фракції “Слуги народу”:

“На голосування виноситься велика частина політичних заяв. Майже всі вони спрямовані на висловлення невдоволення роботою органів центральної влади. Сесійна зала — це перш за все місце прийняття важких господарських рішень, а не місце проголошення політичних заяв. Хоча і на це депутати мають право. Тому ті 17% випадків, скоріш за все, стосуються заангажованих політичних заяв”.

Також у “Слузі народу” пояснюють свої неголосування тим, що «правильним» пропозиціям часто додають політичного забарвлення та вносять пропозиції «з голосу», що суперечить ґрунтовному та опрацьованому підходу.

Серед депутатів-неголосувальників за цим показником абсолютним лідером є Козицький. Він не позначив свою позицію з 78% питань. За ним іде Козловський з 35% та Леся Кобецька з “Самопомочі” з 22%. У свою чергу, лише в 1% питань не голосував Володимир Кирилич з ЄС.

Свою особисту позицію голова Львівської ОДА прокоментував так: 

“Більшість рішень, які ухвалюють депутати облради, перед винесенням на голосування в сесійній залі опрацьовуються та вирішуються відповідними структурними підрозділами Львівської ОДА. Тому я як голова облдержадміністрації, завжди маю особисту позицію щодо всіх голосувань”.

Але тут варто зауважити, що депутати можуть просто вставити картку у слот і значитися як “присутні”. Якщо депутат не натискає жодну із кнопок, то потім виборці на основі даних не можуть точно встановити, чи працював він у сесійній залі. У Київраді, до прикладу, депутати, згідно з регламентом ради, повинні натискати “за”, “проти” чи “утримався”.