Хто опозиція у Харківській міськраді?

Маркерні проєкти, такі як голосування за склад комісій та зміни до бюджету міста, підтримала більшість депутатів — “Блок Кернеса — Успішний Харків”, “Слуга народу”, частина ЄС та ОПЗЖ. Найбільшу підтримку рішенням ради надають “Успішний Харків” та “Слуга народу”, а найбільш опозиційними є “Блок Світличної” та Партія Шарія. Ці дві фракції підтримали менше 50% питань.

Рух ЧЕСНО після аналізу перших 100 днів в. о. харківського міського голови з’ясував, які фракції Харківської міської ради найчастіше не підтримують проєкти рішень.

Подання Кернеса не гарантувало Ігорю Терехову легкого обрання. Саме тому для нього було дуже важливо зібрати більшість голосів, щоб отримати підтримку та стати секретарем ради. Завдяки цьому він отримав повноваження виконувати обов’язки мера за його відсутності. Нещодавно Терехов підтвердив, що між “Успішним Харковом” та “Слугою народу” була домовленість. Одразу ж після першої сесії міськради, коли фракція підтримала Терехова у стратегічному голосуванні за призначення його секретарем, Партія Шарія заявила, що переходить в опозицію.

Представники Партії Шарія голосували проти або утримувались у 42% питань, які розглядала міськрада. А найопозиційнішим депутатом став Давіто Матвейченко, який не підтримав 45% питань. Представники партії не голосували, зокрема, за програми розвитку освіти, культури, програми щодо молоді та гендерної і сімейної політики.

“Да, что касается большинства голосований, которые мы не поддерживаем, хочу заметить, что вопросы на сессию готовятся из ряда вон. Я дважды обращал внимание Терехова, что мы не будем голосовать за то, что до сведения депутатов полно и своевременно не довели. То есть кота в мешке он нам не всучит. В ответ он заявил на сессии, что ему видно, кто хочет работать на благо харьковчан, а кто — нет. То есть ему про Фому, а он про Ерёму…” — коментує опозиційний депутат Володимир Плетньов.

Центральне керівництво партії обурилось розподілом комісій та звинуватило міськраду у домовленостях. Так, представники Партії Шарія, яка має сім мандатів, не отримали жодної з посад, а “єесівці” з дев’ятьма депутатами — аж три посади. А на останній сесії міськради, 21 квітня, партія оголосила бойкот голосувань та намір оскаржити в суді рішення міськради, які здаватимуться їм неправомірними.

Поправка про отримання проєктів рішень не менш ніж за 20 годин до сесії об’єднала депутатів із чотирьох фракцій міськради: “Слуги народу”, “Блоку Світличної”, Партії Шарія та ОПЗЖ.

Найопозиційніша депутатка від ЄС Ірина Гончарова, яка не підтримала третину питань, що розглядалися у міськраді, не вважає розподіл комісій символом домовленостей, а обрання Терехова секретарем — “вибором найменшого зла”:

“Я очолила постійну комісію, тому що я координаторка відомої екологічної ГО “Зелений фронт”. Чому одні фракції отримали більше посад у комісіях, інші — менше, мені невідомо. Отримати посаду секретаря міської ради міг лише представник однієї з двох найбільших фракцій. Або ОПЗЖ, або УХ. Наша фракція вирішила, що ОПЗЖ — більше зло. Це було важке рішення… Депутати працюють ефективніше, ніж при попередньому голові”.

Наступними по опозиційності після Партії Шарія йдуть фракції “Блоку Світличної” та ЄС, що мають у середньому 35% та 25% опозиційності.

Ірина Гончарова потраплянням до рейтингу здивована і, незважаючи на це, не вважає, що “Європейська солідарність” знаходиться в опозиції:

“Піар і демонстраційна опозиційність мені не цікаві. Фракція ЄС не оголошує себе опозицією. Ми налаштовані на конструктивну роботу. У багатьох випадках ми підтримуємо пропозиції влади. Наприклад, при голосуванні за збільшення фінансування інклюзивно-ресурсних центрів для дітей з інвалідністю, у питаннях, пов’язаних із медициною та інших соціальних. У політичних питаннях, коли міська влада пробує відмотати назад декомунізацію — проти”, — розповідає Гончарова.

Депутат “Блоку Світличної” Дмитро Булах, який у попередньому скликанні був опозиційним, наразі протягом перших 100 днів не підтримав 37% голосувань ради:

“Традиційно я здебільшого не підтримую земельні та бюджетні питання, а також програму соцекономрозвитку через корупційність формування цих питань. Нам не дісталося жодного керівника комісій. Однак при нинішньому функціоналі постійних комісій це не дуже важливо, але це дуже фактурно демонструє, кого керівництво міської ради ідентифікує як опозицію до себе”, — розповів Булах.

Помічниця нардепа Олександра Куницького від “Слуги народу” та керівниця пов’язаного з ним бізнесу, що фігурувало в антикорупційному розслідуванні, утримувалась у 20% голосувань.

“Я оппозиционер по отношению к любому воровству”, — прокоментувала Аліна Мустафаєва, але не пояснила, що саме з голосувань, на її погляд, мало відношення до крадіжок.

Анатолій Родзинський з ОПЗЖ щоразу висуває пропозиції на голосування, але майже завжди безуспішно. Він має найбільший рейтинг опозиційності у фракції. Що дивує, пропозиції депутата не підтримують навіть його колеги по фракції. Сам він пояснює це тим, що одні депутати орієнтуються на Терехова, а інші не встигають ознайомитись із поправками, а йому самому під час сесії не вистачає часу, щоб переконати навіть колег:

“Такие депутаты голосуют или не голосуют за все, что он им скажет, вне зависимости от того, насколько предлагаемое решение вредно для харьковчан. Другая часть депутатов не поддерживает, потому что у них не было времени разобраться в том, что я предлагаю. Во время моих выступлений секретарь горсовета часто перебивает меня и отключает микрофон. Поэтому сложно в таких условиях за 60 секунд убедить коллег”.

Поправка Родзинського, яка була підтримана, це поправка до регламенту — щодо нової процедури, яка дозволяє депутатам виносити питання на голосування, оминувши круги погодження з департаментами, а також зобов’язує надавати депутатам проєкти рішень не менше ніж за 20 годин до початку сесії. Але на черговій сесії 21 квітня депутати Булах та Родзинський заявляли, що знову отримали проєкти тільки зранку.
Ігор Терехов та Олександр Новак спростовують несвоєчасне отримання документів, але називають різну кількість днів для ознайомлення з ними: Новак — 16, а Терехов — 10:

“Что касается нормативно-правовых актов, которые подлежат обсуждению, то они публикуются за десять дней”, — прокоментував секретар Терехов.

Найбільше голосів за віддають представники “Успішного Харкова”. Серед них лідерами підтримки порядку денного є два заступники міського голови — Семен Сирота та Андрій Руденко. Трохи менша кількість “за” у голів районних адміністрацій, які також є депутатами “Блоку Кернеса”. Представники цієї фракції чітко голосують за всі запропоновані владою питання та дуже рідко не голосують.

Після обрання депутат представляє позицію своїх виборців, і вона може бути відображена лише під час голосування “за”, “проти”, “утримався”. Але дуже багато депутатів міськради не беруть участі у голосуванні, фізично перебуваючи у сесійній залі.

Найбільший відсоток нерішучості має фракція ОПЗЖ. Майже 18% питань, винесених на розгляд, вони проігнорували. Також чимало питань пропустили депутати із “Блоку Світличної” та Партії Шарія. Не голосувавши, депутати не виявляли позиції “за”, “проти” чи “утримався”. Рух ЧЕСНО вирішив поцікавитися у обранців, навіщо їм мандат, якщо вони не голосують.

“Когда я не поддерживаю решение или предложение, я часто вместо того, чтобы голосовать против или воздерживаться, просто не голосую. Мне кажется, это достаточно отражает мое отношение к тому или иному вопросу, с учетом того, что я участвую в сессии городского совета”, — коментує Анатолій Родзинський, рекордсмен із нерішучості з ОПЗЖ, який не брав участі у 36% голосувань. Якби при розгляді усіх цих питань він натискав “проти”, то став би найопозиційнішим депутатом ради.

Депутат із “Блоку Світличної “Разом!” Дмитро Булах свою “нерішучість” із приводу 17% питань пояснює тим, що не знав їх суті, адже побачив їх за кілька годин до сесії:

“Іноді просто не встигаю. (…) до останньої сесії найпроблемніші проєкти рішень публікувалися з порушенням регламенту та закону. І ми, як депутати, бачили їх за одну-дві години до засідання і не мали можливості їх проаналізувати”, — ділиться Булах.

Його однопартієць та лідер фракції “Блоку Світличної “Разом!” Анатолій Бабічев також посилається на брак часу для вивчення питань:

“Часть решений появляется, пока в дороге на сессию. Когда за рулем — не очень есть возможность изучить вопрос”.

Але тут варто зауважити, що депутати можуть просто вставити картку у слот і значитися як “присутні”. Якщо депутат не натискає жодну із кнопок, то потім виборці на основі даних не можуть точно встановити, чи працював він у сесійній залі. У Київраді, до прикладу, депутати, згідно з регламентом ради, повинні натискати “за”, “проти” чи “утримався”.

Читайте також: 100 днів в. о. мера. Харків
Бунт проти Терехова: 4 фракції Харківської ради скаржаться на порушення регламенту