100 днів мера. Буча

На жаль, на даному етапі децентралізація, яка дає додаткові повноваження і ресурси, робить таких мерів пожиттєвими монархами в їхніх громадах. Ця ключова для держуправління реформа без включення очищеної правоохоронної системи і судів буде грати на руку місцевим феодалам, які давно вписалися в політичний і бізнесовий контекст діючої системи влади. Для росту й перемоги опозиції шансів майже не залишається. Тим більше що протистояння відбувається не просто на ідейному рівні. Погрози, побиття, бої з тітушками під парканами забудовників, підпали машин — це те, з чим доводиться стикатися активістам за кілька кілометрів від столиці. Земля тут дуже дорога.

Федорук значно спритніший, ніж інші мери — фігуранти антикорупційних розслідувань. Коли у парламенті обговорювали, де на Київщині будуть райцентри, то розглядали в цьому районі лише Ірпінь та Бородянку. Буча, за методологією Кабміну, в обговоренні навіть не фігурувала. Але мер Бучі за кілька місяців зумів зробити так, щоб Ірпінь не отримав статус райцентру, і він дістався саме Бучі. Причому якщо його кум, ексмер Ірпеня Володимир Карплюк пікетував Кабмін, то Федорук усе зробив підкилимно. Статус райцентру має значення, коли йдеться про ціни на квартири у новобудовах. Тому це питання не лише іміджеве. Це бізнес.

Майже десять років тому Федорук разом із тогочасним мером Ірпеня Володимиром Карплюком налагоджували спільний сімейний бізнес. Фірму “Будрегіонінвест”, яка зводить будинки в регіоні, оформили на дружин. Але якщо Карплюк не зміг будувати політичну кар’єру далі й відійшов у тінь, поставивши в Ірпені весільного генерала, то його кум Федорук знає, як залишатися при посаді й надалі.

Він втримався у кріслі за часів майже всіх президентів України. І у нього є нехитра формула успіху. Він звик співпрацювати і ділитися з усіма — від комуністів до радикалів. Звісно, за таких умов правоохоронці та суди у справах проти Федорука та справах щодо побиття активістів не надто результативні.

До прикладу, у справі щодо побиття активіста Віктора Бархоленка, який боровся проти влади Федорука і добивався збереження зелених зон, за понад шість років так і не знайшли винних. Аналогічно немає результатів і у справі щодо побиття іншого активіста — Олександра Кулібабчука. Його дружина знімалася у програмі “Схеми”, де журналістка досліджувала питання можливої несплати податків під час продажу політиками квартир.

Через дерибани зелених зон, про які знає вся країна, Федоруку все ж вручили кілька підозр. Суди тривають роками. І що більше мер Бучі зближується із центральною владою, то менш ефективними стають судова та правоохоронна системи. А з центральною владою Федорук завжди знаходив спільну мову — від Партії регіонів, БПП і аж до “Слуги народу”.

З огляду на те, що партосередок “Слуги народу” на Київщині очолював нардеп Олександр Дубінський, токсичність і наявність готових сіток виборців для “Слуги народу” не просто не стала на заваді, а була стратегічною перевагою. Цього разу Федорук балотувався у мери від “Слуги народу”.

Дубінський, який отримав від Зеленського вказівку дати найкращий результат по Україні на виборах до облради, досягав його саме завдяки таким інструментам, як Федорук. І в цьому немає нічого нового. Коли були президентські вибори, Федорук був на зборах БПП. Їх теж цікавив “кошик голосів”, який є у мера Бучі.

Навіть після того, як “слуги народу” позбулися Дубінського, у Федорука все стабільно — керівник партії народний депутат Олександр Корнієнко відкрив у місті свою приймальню.

Але це все політичний аспект. В реальності ж Буча — це місто, де можна побачити, як ліс громади загороджують десятиметровим парканом. Тут без розвитку інфраструктури, як і в Ірпені, будуються висотки, бракує шкіл і діти навчаються в коридорах. У місті навіть ввели поняття “мобільний клас”. Навчання йде у три зміни. “Слуги народу” обіцяли мораторій на забудову, але будівництво і далі ведеться повним ходом.

Рух ЧЕСНО для спецпроєкту зі ZN.UA аналізує перші 100 днів роботи мера Бучі і те, як йому та його команді вдається виконувати передвиборчі обіцянки.

У своїй програмі “слуги народу” обіцяють бучанцям “недопущення збереження впливу місцевих псевдоеліт, які вважають міста та села Київщини власними вотчинами”. Ця обіцянка не просто популістична, вона суперечить самій суті того, хто представляє партію президента у Бучі. 

Анатолій Федорук, який вже є, по суті, монархом-феодалом місцевого самоврядування, утворив коаліцію з партією “За майбутнє”. Список цієї партії вела до ради його рідна сестра Лариса Федорук, яка була селищною головою Ворзеля. Таким чином, тут зберігається династійний принцип. Голоси дає і партія “Сила і честь”, список якої очолив лояльний до мера Бучі політик — Василь Олексюк, який був за його головування секретарем ради. Отже, більшість для виконання обіцянок у Федорука є. Бюджет збалансований — 664,5 млн гривень.

Медицина

Оскільки програма “Слуги народу” для Бучі — слово в слово програма партії для Ірпеня та інших міст Київщини, жодних вимірюваних обіцянок щодо будь-якої сфери, зокрема медицини, громаді офіційно не дали. Але у ЗМІ Федорук повідомляв, що має плани побудувати разом з Siemens медмістечко.

У бюджеті міста інформації про медмістечко поки немає. Є лише 600 тис. гривень, які спрямовані на проєктну документацію двох амбулаторій. Гроші порівну підуть на виготовлення проєктів для Бабинців та Ворзеля. Це дві з 14 громад, які після укрупнення приєднала до себе Буча. Крім того, за співфінансуванням передбачено 9 млн на амбулаторію у Ворзелі.

В той час, коли всі громади намагаються залучити якомога більше коштів на медицину і максимально заощаджують на інших витратах, Буча відзначилася тим, що у Новий рік дозволила собі витратити рекордні для містян кошти.

Кілька років тому Буча вже витрачала півмільйона на гірлянди.

Ніякого нового будівництва медзакладів із бюджету Бучі на цей рік не передбачено. Є лише видатки споживання і немає серйозного розвитку. Це при тому, що зараз країна вже вдруге переживає жорсткий локдаун і лікарні переповнені.

Транспорт

Хоча у програмі “Слуги народу” немає конкретики, мер Бучі озвучував достатньо конкретні обіцянки у ЗМІ. Він робив це і як мер, і, свого часу, як кандидат у народні депутати.

Проблема із залізничним переїздом знайома кожному бучанцю. Через його перекриття під час руху поїзда виникають численні затори, простояти у яких можна занадто довго.

Кілька років тому у місті обіцяли зробити два тунелі попід коліями, але їх і досі немає.

Окремого переходу потребують і пішоходи. Проєктно-кошторисна документація була готова ще у 2018 році. І в цьому бюджеті запланували ще 1,5 млн на ту ж таки проєктну документацію.

Коли “Укрзалізниця” запустила нові електрички, зокрема і через Бучу, Федорук не забув на цьому пропіаритися і запостив відео з кабіни машиніста. Бучанці ж пригагадали йому нараду, яка відбулася перед виборами, і показали, як виглядає туалет на міському вокзалі, який обіцяли відремонтувати.

Цю проблему обіцяли вирішити ще влітку

А коли Федорук ішов у народні депутати у 2014 році, то давав обіцянку спорудити в Бучі дворівневу розв’язку через залізничні колії. І виконання цієї обіцянки не вимагає повноважень народного депутата, який є законотворцем.

Ще один проєкт міської ради — під’їзна дорога від траси Київ — Ковель — Яготин у напрямку Мироцького. Вона має сполучити Ворзель із Варшавським шосе. Телефоном у раді нам повідомили, що це буде коштувати понад 36 млн гривень та фінансуватиметься у другому півріччі 2021 року за рахунок коштів державного фонду розвитку.

Наступний проєкт — продовження автодороги Ворзель — Забуччя, яка сполучатиме Житомирську та Варшавську траси і буде виведена на автошлях Гостомель — Демидів. Дорога будуватиметься на території приватної власності інвесторів. Фактично траса дасть можливість створити під’їзний коридор до аеропорту “Антонов”, як об’їзна навколо Бучі, а також сполучить старостинські округи. На останній сесії, як повідомив телефоном секретар ради, депутати ухвалили питання щодо виготовлення містобудівної документації. Наразі планується охопити приблизно 600 га прилеглої землі.

На проєктну документацію трьох доріг заклали загалом 5,7 млн.

Перед самими виборами Федорук повідомляв, що розпочав роботу у напрямку створення логістично-транспортного хабу у рамках програми президента “Велике будівництво”. Хаб — це центр, який стимулюватиме розвиток вантажних перевезень, авіаперевезень, транспортної логістики.

А поки логістичний хаб залишається далекою перспективою, у транспортній сфері є більш приземлені речі, які можуть бути вирішені — це регулярні перевезення, які обіцяли “взяти під контроль”. Наразі в Бучі немає комунального транспорту, і мешканців обслуговують ірпінські монополісти, що суттєво впливає на цінову політику. На початку року підняли ціну проїзду для школярів з 1 грн до 5 грн. Для дорослих вартість проїзду теж зросла на кілька гривень.

До речі, перевезення — це родинний бізнес депутата Бучанської міської ради від ВО “Батьківщина” Олега Сотнікова. Його батько Леонід Сотніков є основним бенефіціаром “АТП 13250”.

Освіта

Через стихійну забудову місту бракує садків та шкіл. Діти раніше навчалися у три зміни, і були так звані мобільні класи — в коридорах. Про це навіть загальнонаціональні телеканали знімали сюжети.

Тому побудова шкіл і садків — це традиційна обіцянка Федорука. І її виконання у Бучі має свою особливість.

Відкриття освітніх закладів, які під ці осінні вибори відкрили двері школярам, насправді обіцяли громаді дуже давно. Так, Бучанську українську гімназію мали відкрити більше десяти років тому. Якщо рахувати виборчі цикли, то Федорук встиг обратися мером тричі. 

І оскільки виконання обіцянки затягнулося, то у новому приміщенні розмістили не тільки гімназію, а й школу № 9. Однак щоб оформити дитину у новий навчальний заклад, батькам міста, яке сильно приросло населенням, очікувано довелося пройти кола пекла. Ранкові черги по 200 людей в умовах карантину, неорганізованість у поданні заяв та проведенні співбесід для майбутніх учнів — це не все, з чим зіткнулися батьки майбутніх гімназистів. Але слід зазначити, що гімназія переїжджала зі старого в новий будинок теж із коліс, що логічно призвело до організаційних проблем. Народ нервував, бо місць апріорі не могло вистачити всім бажаючим. Висотки ростуть швидше за соціальну інфраструктуру.

Проблема з дитсадками має схожу природу. Аби записати малечу до дошкільного навчального закладу, містянам потрібно реєструватися у черзі з перших днів життя новонародженого.

Тож підприємці відкривають приватні садочки, однак за ці послуги потрібно платити від 6 тис. до 11 тис. гривень. Відповідно, два-три місяці навчання можуть коштувати як один квадратний метр житла. Тому ті, хто їхав у Бучу купувати дешевше житло, тепер можуть сповна платити за приватний сервіс. Тут слід зазначити, що саме Ірпінь і Буча стали місцем, де осіла велика кількість переселенців з окупованих територій Донецької та Луганської областей. З одного боку, саме вони і купували активно не дуже якісне житло за викидними цінами, яке штовхають на ринку “фірмочки” і кампанії місцевих депутатів. З іншого, вони стали заручниками гонки зрослого із владою бізнесу за надприбутками. Мами банально не можуть піти працювати, щоб допомагати чоловікам утримувати родини — нікуди подіти дітей.

Дитячий садочок будують на вул. Лесі Українки біля нових ЖК, але цілком зрозуміло, що, якщо вже є черга із мешканців наявних висоток, коли заселять будинки поряд, місць знову не вистачатиме. За останні п’ять років було введено в експлуатацію понад 280 тис. М2 житла. Такі дані дає Держстат Київщини. Якщо взяти за середню площу двокімнатної квартири 65 м2, то здали понад 4,3 тис. квартир. При цьому відкрили лише два садки і одну школу. 

Що стосується садка у Бабинцях, який будують на умовах співфінансування, то за програмою його мали б здати вже цього року, але бюджет дає готовність на 25%.

У Синяківському старостинському окрузі тривають ремонтні роботу у дошкільному навчальному закладі, які обіцяють завершити цього року, а на капремонт НВК Синяківського ліцею у бюджеті заплановано 4 млн гривень.

На реконструкцію з добудовою загальноосвітньої школи № 1 у співфінансуванні міська рада виділяє 26 млн гривень.

Загалом на освіту у Бучанській ОТГ передбачено понад 220 млн гривень, що будуть розподілені на надання дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти, а також на забезпечення діяльності інших закладів та заходів у цій сфері і забезпечення діяльності інклюзивно-ресурсних центрів. Але для забезпечення потреб громади цього недостатньо.

У лісовій частині Бучі, на вул. Котляревського та Стефаника, було передбачено будівництво дитячих садочків. Однак новообрані депутати за дві сесії у грудні та січні вирішили передати у власність громадянам 27 земельних ділянок під житлову забудову.

Велика РОЗбудова чи ЗАбудова?

Федоруку вручили дві підозри за зловживання службовим становищем. Це сталося кілька років тому. Мер навіть перебував під домашнім арештом. Прокуратура звинувачує його у дерибані так званого Бучанського межигір’я, якому перешкоджає громада.

Попри те, що значну територію міста забудовники освоїли без побудови належної інфраструктури, Буча, яка розташована поблизу столиці, і далі залишається ласим шматком для забудовників.

Програмна обіцянка ввести мораторій на вирубку лісів та зелених насаджень виявилася традиційним популізмом. Так, на вул. Шевченка безжально вирубували живі дерева для чергової забудови. Це сталося наприкінці лютого. Площа рубок склала майже 60 соток.

Представник власника земельної ділянки запевнив, що ця територія перебуває у приватній власності та за неї нібито сплатили відновну вартість земельних насаджень — 410 тис. гривень.

Депутатка Бучанської міської ради Наталія Єфимович звернулась до Анатолія Федорука, адже продаж земельних ділянок у Лісовій Бучі потребує особливої уваги. 

Як запевнив секретар міської ради Тарас Шаправський, територію площею 58 га продали на аукціоні ще торік. Переможець сплатив до бюджету приблизно 5 млн гривень.

Кілька років тому місцева влада організувала аукціон із продажу цієї земельної ділянки під будівництво та обслуговування будівель торгівлі. Рубки на інших територіях не припинялися навіть взимку.

За перші сто днів Анатолій Федорук вирішив “проблему” чергового супермаркету “АТБ” на вул. Тарасівський. Для цього довелося знести громадський сквер, який заважав будівництву. Петицію громади не врахували.

До речі, у цьому мікрорайоні Бучі вже є три супермаркети, один з яких також “АТБ”.

Це будівництво викликало обурення громади, а міський голова на презентації передвиборчої програми виправдовувався тим, що генплан міста ще у 2013 році передбачав будівництво та тій території, а у 2019 році вирішили, що це буде саме супермаркет “АТБ”. Громадяни, у свою чергу, попри прийняте рішення висадили берізки та назвали це сквером.

Містяни навіть створили петицію влітку 2020 року. Вона набрала необхідну кількість голосів, однак на засіданні Бучанської міськради її не підтримали.

Начальник відділу обласної прокуратури Іван Дутчин розповів, що землю під супермаркет видали незаконно. Комунальне підприємство як постійний землекористувач отримало цю земельну ділянку без наміру та без мети будівництва, адже у нього не було ні ліцензії, ні техніки для будівельних робіт.

Для міської ради будівництво супермаркетів вкрай вигідне, адже вони виплачують кошти до бюджету. Так, “АТБ” щомісяця сплачує 220 тис. гривень, а “Новус” — майже 600 тис.

Крім того, 10 листопада минулого року розпочалося будівництво нового торгівельного центру в межах вул. Депутатської, Нове Шосе та існуючої АЗС. Новий комплекс буде розташований на площі приблизно 3,7 га.

Крім того, у Бучі з’явився McDonald's. Із міст-сателітів Києва ця мережа є лише у Броварах і Борисполі.

“Я живу поряд, і спершу ділянку обгородили парканом. Я завжди цікавлюся тим, що будують. Тут же не було ні паспорта об’єкту — жодної інформації. Ми лише потім зрозуміли, що тут буде McDonald's”, — розповідає мешканка Бучі Дар’я.

Депутат Ірпінської міськради Максим Плешко із партії “Нові обличчя” поквапився запевнити всіх, що це не заслуга Федорука.

“Реверанси на адресу влади Бучі з приводу відкриття МакДональдз нагадують мені подяки Прилипку (селищний голова Гостомельської ОТГ) за освітлення Варшавки”, — додав Максим Плешко.

McDonald's просто вирішив звести свій заклад поблизу Варшавської траси, яка дає потік клієнтів.

Але тут справа не в McDonald's. Справа в тому, що кілька років тому ірпінська команда Карплюка “Нові обличчя” посварилася з командою Федорука. Це сталося після того, як і у Карплюка, і у Федорука провели обшуки.

Карплюка хтось із правоохоронців попередив про обшук, і він втік, не сказавши нічого своєму куму Анатолію Федоруку. З того часу стосунки між кумами стали досить напруженими. Коли ексмера Ірпеня запитали про кума Федорука, він наголосив, що не може бути кумом будь-кому: “Я в бога не вірю”.

Після чого на парламентських виборах, коли Карплюк балотувався в народні депутати, дійшло до того, що Федорук публічно розповів, що його кум, разом з яким він забудовував регіон висотками, виявився негідною людиною. За версією Карплюка, Федорук не міг йому пробачити “швидкий успіх” в Ірпені. Як би там не було, протистояння між Ірпенем і Бучею, яка отримала статус райцентру, після виборів лише загострилося. 

За прикладом Бучі Карплюк для більш якісного продажу житла почав ребрендинг міста і на бордах писав: “Ірпінь — місто парків”. До слова, бучанський міський парк був відкритий у 2011 році, до 110-ї річниці заснування міста. Він займає 52 га. Минулого року було побудовано нові локації.

Ще одне будівництво ландшафтного парку козацького побуту міська рада обіцяла розпочати ще до кінця 2020 року. Виконувати роботи домовились із ТОВ “Бруковка” на замовлення місцевого КП “Бучазеленбуд”. За роботи підряднику заплатять 1,4 млн гривень. Рішення рада прийняла ще у 2006 році.

Якість повітря та води

Повітря у Бучі, яка вважалася зоною рекреації, шкідливе для чутливих груп населення. У додатку радять відкласти довгу прогулянку містом.

Численна кількість обіцянок стосувалася і чистої води в Бучанській ОТГ.

Ще у вересні рада Бучанської громади обіцяла розробити комплексну програму співфінансування з метою встановлення у місті локальних станцій очистки, заміни насосного обладнання та труб, які вже давно віджили своє. Однак проблему не вирішили досі.

Ірпіньводоканал постачає у домівки мешканців Бучі брудну воду, з величезною кількістю решток, піску та мулу. Вона має характерний запах, коли на магістралі трапляється аварія і відбувається перепідключення на подачу води із резервних джерел. Бруд також вимивається із труб у разі зміни тиску подачі води.

Загалом цю проблему у Бучі піднімали ще у 2016 році. Тоді місцеві мешканці замовили аналіз води по вул. Польовій, що у центрі міста. Висновок: вода не відповідає нормі. Однак бучанці на цьому не зупинились і провели власне хімічне дослідження. Концентрація фосфатів перевищувала норму у вісім разів.

Цього року міська рада виділила кошти у співфінансуванні тільки на будівництво водогону по вулицях Миру, Кооперативній, Козацькій, Новій в смт Бабинці у розмірі 7,3 млн гривень, однак це не вирішує проблему із брудною водою.

Спорт і культура

У спорті тактика передвиборчого піару Федорука має багато спільного з тим, що відбувається у сфері освіти. У Бучі минулого року планували добудувати спортивний комплекс поруч зі школою по вул. Шевченка. Для цього було залучено понад 36 млн гривень.

Але перед виборами це зробити не вдалося. Тепер дедлайн переносять на найближчий День Незалежності. Для цього обласна рада виділила 29 млн гривень, при співфінансуванні з місцевою.

Загалом у бюджеті є кошти, спрямовані на розвиток фізичної культури та спорту у Бучанській міській територіальній громаді та сприяння національно-патріотичному вихованню. На 2021–2023 роки у бюджеті передбачено дещо більше 6 млн гривень. Ці кошти призначені на проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з олімпійських та неолімпійських видів спорту та утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також на місцеву програму підтримки молоді.

На будівництво футбольного поля у школі на Соборній передбачили 3,6 млн гривень.

Цього року на культуру заклали понад 17 млн. На реконструкцію будинку культури, що знаходиться у с. Синяк, передбачили 6 млн. Це не єдиний будинок культури, який потребує ремонту. Так, у Луб’янці будинок культури потребує капремонту.

Загалом історія Бучі та сусіднього Ірпеня доводить, що тривале перебування при владі політиків, зокрема тих, які мають зв’язок із будівельним бізнесом, виростає в серйозні корупційні ризики. А це, у свою чергу, негативно відбивається на рівні життя громади.

Після реформи децентралізації такі місцеві феодали, як Федорук, отримали більше повноважень і можливість розпоряджатися невідновлюваним ресурсом інших громад — землею. Навіть коли громада обере іншого політика для управління містом, він може отримати громаду, де всі можливі зони забудовані висотками і належним чином не розвинута інфраструктура. Для управління може залишитися лише бюджет міста, якого завжди бракує для того, щоб надавати містянам якісні послуги.

Рух ЧЕСНО спеціально для ZN.UA.

Нагадаємо, що Рух ЧЕСНО для спецпроєкту зі ZN.UA “100 днів роботи мера” також проаналізував, як виконували обіцянки мер Ірпеня Олександр Маркушин, мер Києва Віталій Кличко, мер Херсона Ігор Колихаєв, мер Івано-Франківська Руслан Марцінків, мер Дніпра Борис Філатов та в. о. мера Харкова Ігор Терехов.

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook