Хто у Київраді опозиція?

Для того, щоб рада прийняла рішення, потрібен щонайменше 61 голос. Є дві політичні сили, які сукупно мають 62 голоси — це УДАР і ЄС.

“Європейська солідарність” хоч і утрималася від прийняття бюджету, формування постійних комісій Київради та деяких важливих кадрових призначень через неврахування побажань та пропозицій фракції, але за більшість поточних питань порядку денного майже в унісон голосує з промерською фракцією УДАРу.

“Не може бути опозиційність до ради як такої. Може бути опозиційність до того чи іншого рішення. В нас були від фракції велика кількість пропозицій до бюджету, які не були враховані. Вони стосувалися боротьби з пандемією. У такому випадку ми бюджет підтримувати не будемо. Так само при формуванні комісій. Були наші пропозиції, які не були враховані. Це стосується і подальших проєктів рішень, якої б галузі вони не стосувалися”, — коментує голова фракції ЄС у Київраді, заступник голови КМДА Володимир Прокопів, який у минулому скликанні був секретарем.

В середньому “єесівці” підтримують близько 70% питань, “ударівці” — 72%.

Найбільше голосів за віддає секретар Київради. Володимир Бондаренко підтримує понад 86%. До його обов’язків та повноважень входить організація сесій, підготовка матеріалів тощо. Київський міський голова Віталій Кличко, як і минулої каденції, відкриває сесії та йде геть. Його картка відсутня майже у 67% випадків голосувань.

Примітно те, що лідерами підтримки питань порядку денного є не “ударівці”, а представники фракції ЄС.

Як видно на ілюстрації вище, 13 із 32 депутатів “Європейської солідарності” найчастіше голосують за ті чи інші рішення.

“Нема такого, щоб фракція не підтримувала якісь конкретні галузеві питання (земельні, бюджетні, екологічні, освітні і т. д. — прим. ред.). Така позиція називається “голову в пісок”. У нас у фракції існує демократія, і кожен її член може висловити свої зауваження до того чи іншого рішення. І якщо більшість приймає певну пропозицію, то меншість фракції підтримує напрацьовану позицію”, — додає Прокопів.

Найменша підтримка питань порядку денного від фракції ОПЗЖ. Загальний показник її опозиційності не найвищий, але фракція частіше за всіх не бере участі у голосуванні, хоча депутати присутні у залі та їхні картки для голосування знаходяться у слотах. Такі випадки ми відобразили на графіці нижче і позначили як нерішучість.

За попередньої каденції ми неодноразово стикалися із ситуацією, коли депутати взагалі не натискали кнопку “проти” або “утримався”. Це могло бути у двох випадках: коли депутати вставили картку у слот і втекли з сесії, щоб електронна система відображала їхню присутність, або коли у них не було бажання голосувати. У будь-якому випадку після обрання депутат представляє позицію своїх виборців, і вона може бути відображена лише під час голосування “за”, “проти”, “утримався”.

І до цього депутатів Київради зобов’язує регламент.

Сергій Мамоян з ОПЗЖ став рекордсменом серед нерішучих депутатів. Майже 47% питань, винесених на розгляд, він ігнорував. Тобто, по суті, не має позиції “за”, “проти” чи “утримався”. Рух ЧЕСНО вирішив поцікавитися, навіщо Мамояну мандат, якщо він не голосує. 

“Сергій Мамоян присутній на всіх засіданнях Київради, проте голосує тільки у тому разі, якщо підтримує ту чи іншу ініціативу. Однак ваше зауваження є доречним, і ми обов’язково передамо його Сергію Чолоєвичу, щоб наступного разу він брав участь у голосуваннях навіть попри те, підтримує ініціативу чи навпаки”, — коментує представниця прес-служби фракції ОПЗЖ.

Є і депутати, які, за прикладом мера, також реєструються на сесії, але їхні картки не брали участі у понад 50% голосувань. Це депутати-”єднівці”: ексмер Києва Олександр Омельченко та Костянтин Бровченко.

“Натискати кнопку “за”, “проти” або “утримався” — це позиція депутата. Але керівництво Київради — голова і секретар — не розглянули заяви п’яти депутатів про призначення у комісії. І моя заява вже три місяці без розгляду лежить. Вони принципово не включили ні в комісію бюджетну, ні в земельну. Тому депутати голосують, коли вважають за необхідне”, — пояснює пасивність своєї фракції Олександр Омельченко.

Також у понад 50% голосувань не брала участі “ударівка” Ганна Старостенко. Остання є заступницею голови КМДА і опікується соцсферою та охороною здоров’я. Дані, які досліджує Рух ЧЕСНО у різних радах і за різних каденцій, доводять, що депутати, які також мають посаду у виконавчому органі, часто пропускають значну частину голосувань і не можуть якісно поєднувати дві функції.

Найопозиційнішою є фракція “Голосу”. Вона не підтримала 15% рішень.

“Ми фракція проукраїнської партії з європейськими цінностями. Ключовим для нас є сталий розвиток Києва, а не політичні ігри. Якщо ми бачимо, що є процеси, які йдуть всупереч інтересам міста і киян — ми в опозиції до цих процесів. Якщо ми бачимо здорові і конструктивні пропозиції на користь міста, ми підтримуємо їх, не дивлячись на політичні прапори. Секретаріат фракції аналізує кожний конкретний проєкт. На основі цієї експертизи та беручи до уваги можливі наслідки, фракція приймає те чи інше рішення”, — коментує високий рівень опозиційності голова фракції “Голосу” в Київраді Григорій Маленко.

Найбільш опозиційно голосує депутатка від “Голосу” Аліна Михайлова. Вона не підтримала 130 рішень. Її колега по фракції Олександр Лінчевський поступився Михайловій лише двома голосами.

Найменш опозиційною є фракція “Батьківщини”. Двоє її депутатів, Олександр Бродський та Ганна Свириденко, не натискали “проти” або “утримався” жодного разу за весь період, що аналізується. З усього складу Київради є ще один депутат, який жодного разу не натис жовту або червону кнопку — “ударівець” Дмитро Банас.

Примітно те, що показники найбільшої опозиційності для усіх фракцій різні, але лідери опозиції тримаються приблизно однакових показників. Лише опозиціонери ОПЗЖ мають досить значний розрив у 8%. 

Але такі показники опозиційності депутатів ОПЗЖ можна пояснити. Якщо взяти відсоток неголосування за наявності картки у слоті, то цей показник вирівнює опозиційність. Крім того, голосувань за у цих двох депутатів майже однакова кількість.

Зі своєї сторони Омельченко стверджує, що фракція “Єдності” в опозиції, принаймні до того моменту, поки не вирішаться кадрові питання з урахуванням пропозицій фракції.

“Поняття опозиції — це політичні, ідеологічні розходження у баченні питання. Новий склад Київради на сьогодні не має хребта, то це, на мою думку, без сумніву. Кадрове питання — виконавчий орган Київради, сформований не колегіально, 12 заступників — це УДАР, “Слуга” і частково ЄС, а інші фракції не мають жодного представництва у виконавчому органі. Більшість протиріч — земельні питання, які депутати самі називають “хлєбні”. На сьогодні і досі не затверджений новий регламент. Ну і, звісно, комісії сформовано без урахування заяв депутатів”, — коментує голова фракції “Єдність” Олександр Омельченко. 

Вже 8 квітня відбудеться засідання Київради, яке вперше в історії буде проходити онлайн через жорсткі карантинні умови. До порядку денного внесено питання, що пов’язані із карантином, протиепідеміологічними заходами та фінансуванням медичної галузі у боротьбі із ковідом.

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook