Вінниччина: скільки витратили кандидати і партії на місцевих виборах

Але навіть через чотири місяці після завершення виборів ми не знаємо, хто фінансував вибори до міської та обласної рад. Рух ЧЕСНО аналізує звіти кандидатів і співставляє з реальними витратами на кампанію.

Звідки гроші

У виборах до Вінницької обласної та місцевої рад взяли участь 18 політичних партій, у ТВК оприлюднили та надали у відповідь на запит звіти 15 партій. Серед кандидатів у міські голови ТВК оприлюднила фінансові звіти п’яти кандидатів, хоча балотувалося удвічі більше.

Із задекларованих 15,9 млн гривень 8,1 млн, тобто половина — власні кошти партій. Позначені у виборчій звітності “власні кошти” насправді також є приватними внесками, однак не на виборчий рахунок, а на поточні рахунки партій, якими ті користуються і у міжвиборчий період. Збирання коштів на них має свої переваги та недоліки. Серед переваг — спрощена процедура внеску, більші ліміти на внески, ширше коло осіб, які мають право перераховувати кошти (наприклад юрособи) тощо. Серед недоліків — партії звітують про походження коштів на поточних рахунках лише після виборів. Через “коронавірусні правки” у законодавстві цих звітів немає досі, і важко спрогнозувати, коли партії їх подадуть. У підсумку громадяни не отримали цієї інформації вчасно (до виборів), а отже, вона втратила актуальність і не матиме впливу на волевиявлення.

Лідер за витратами у регіоні, партія “Батьківщина” потрапила до обласної ради, але не отримала мандатів у міській. В обласному звіті виборчого фонду перераховані витрати на 3,2 млн гривень. Із них 2,6 млн — внески кандидатів, включених до виборчого списку від місцевої організації політичної партії. Звіт кандидатки від “Батьківщини” Наталії Солейко не опублікований. Ще 610 тис. гривень на кампанію дали фізичні особи.

Частина коштів від фізосіб — це гроші партійців або пов'язаних із партією людей. Середній внесок — 22 тис. гривень. Але було кілька проплат по 50 тис.

50 тис. партії передав помічник чинного нардепа від “Батьківщини” Олега Мейдича. Такі ж суму надіслав Василь Саврась, який у 2019 році був офіційним спостерігачем на президентських виборах від Юлії Тимошенко.

Ще 50 тис. дав керівник ТОВ “Безпека Бізнес Груп”, спортсмен Костянтин Соболевський. Таку ж суму віддала Олена Бігас. Людина з ідентичним ім'ям у 2019 році шукала роботу на зарплату 8 тис. гривень, іншої інформації у відкритих джерелах немає. 

“Українська стратегія Гройсмана” — друга за витратами, але лідирує за результатами: на виборах до обласної ради отримала 48% голосів виборців, до міської ради — 51% голосів. Усі гроші — партійні. Кандидат у мери від цієї політсили Сергій Моргунов здобув на виборах перемогу. Кампанія Моргунова офіційно коштувала 750 тис. гривень, усі кошти він отримав знову ж таки від партії, яка його висувала.

Партія “Європейська солідарність” також пройшла і до міської, і до обласної ради. Більшість грошей, які вклала ЄС на Вінниччині, партійні (86%). Сергій Кудлаєнко, який балотувався у мери від ЄС, вклав у кампанію майже таку саму суму, як Моргунов — 743 тис. Усі ці кошти — його власні. 

“Слуга народу” в обласному звіті зазначила витрати на 1,3 млн гривень. Усі гроші в обласному звіті — партійні. Сергій Борзов від “Слуги народу” витратив на кампанію 356 тис. гривень. Більшість цих грошей (205 тис.) — власні кошти кандидата. 

“За майбутнє” та ОПЗЖ на обласному рівні отримали по 8,3% голосів виборців. На міському рівні ОПЗЖ отримала 6,5% підтримки виборців. Обласний осередок ОПЗЖ не отримував партійних грошей на виборчий фонд, натомість зібрав їх зі “списочників” та фізичних осіб. Найбільшу суму, 49,8 тис., дав партії Василь Панькевич, ймовірно, адвокат.

У звіті “За майбутнє” задекларовано 830 тис. гривень, левова частка із них — знову ж таки власні гроші партії.

Регіональна Партія вінничан не отримала достатньої підтримки виборців у обласній та міській радах Вінниці, однак взяла кілька мандатів у районах. 

Обласна організація вклала у вибори 539 тис. гривень, міський звіт не опублікований. Більшість грошей — партійні.

Список Партії вінничан у міську раду очолював соліст гурту “ТІК” Віктор Бронюк. У вересні 2020-го він профінансував цю політсилу на 418 тис. гривень. Його внесок склав майже половину всіх внесків від фізичних осіб у 4-му кварталі.

Партія Шарія у міському звіті задекларувала 41,6 тис. гривень, всю суму дала партія. “Рух справедливості” всі свої 92 тис. також отримав від партії.

255 тис. гривень партійних грошей вклала партія “Голос”. Кандидатка від “Голосу” Олександра Устінова витратила на кампанію ще 217 тис. гривень партійних грошей.

Куди витратили

Третину всіх витрат на Вінниччині вклали у друк. На другому місці публікації у ЗМІ (25%), далі — зовнішня реклама (23%).

Подібна структура витрат вирізняє цей регіон серед інших. Для порівняння, у Івано-Франківську кандидати найбільше витратили на телерекламу, така сама ситуація у Херсоні. У Львові левова частка витрат пішла на зовнішню рекламу.

Значна частина грошей, які офіційно задекларовані як витрати на інтернет, була спрямована на агітацію на сайтах інтернет-ЗМІ. Загалом на рекламу в інтернеті кандидати та партії офіційно спрямували 11,5% коштів із виборчих фондів. Серед опрацьованих міст це один із найвищих показників. Наприклад, у Львові на рекламу в соцмережах спрямували 4,6% коштів, у Києві — 11,9%.

Найбільше, 2,5 млн, у “Батьківщині” витратили на рекламу у друкованих ЗМІ. Партія заплатила за рекламу фактично у кожній районній газеті області, ймовірно, орієнтуючись на підтримку населення старшого віку.

Міська та обласна організації “Української стратегії Гройсмана” разом витратили 3,1 млн гривень. Найбільше — на публікації у друкованих ЗМІ, 1,3 млн, 890 тис. на зовнішню рекламу та 530 тис. на друк.

Партія, подібно до “Батьківщини”, також масово публікувала агітацію у районних газетах. У кожній районці було по кілька матеріалів. Наприклад, “Жмеринська газета” отримала 11 платежів.

У ЄС найбільше, 690 тис., витратили на друк, ще 550 тис. — на зовнішню рекламу, 231 тис. — на рекламу у друкованих ЗМІ.

“Слуга народу” найбільший акцент робила на зовнішній рекламі і витратила на це 560 тис. гривень.

Значну частину коштів “За майбутнє” витратила на зовнішню рекламу та друк. 

Партія Шарія витратила 22,4 тис. гривень на інтернет, решту — на зовнішню рекламу. Сторінка “Партія Шарія. Вінниця” за час кампанії витратила 644 долари на рекламу (близько 18 тис. гривень).

“Голос” витрачав кошти переважно на друк та зовнішню рекламу.

Чи змогли щось приховати?

За інформацією регіональних ЗМІ, на Вінниччині фіксували дочасну агітацію, витрати на яку також неможливо побачити у звітах. Від серпня на вулицях регіону була реклама “Української стратегії Гройсмана”, “Слуги народу”, “За майбутнє”, “Перемоги Пальчевського”.

Натомість за допомогою бібліотеки реклами Facebook є можливість прослідкувати за витратами вінницьких політиків у цій соціальній мережі.

Загалом під час виборів на Вінниччині політичну рекламу у Facebook поширювали понад сотню сторінок, які з моменту реєстрації кандидатів сумарно вклали у рекламу близько 58 тис. доларів (1,6 млн гривень).

Офіційно кампанія розпочалася наприкінці вересня, однак політики почали витрачати на рекламу в інтернеті у липні — серпні. Ці витрати неможливо побачити у виборчих звітах, але, ймовірно, вони будуть відображені у квартальній звітності, більшість якої досі не подана. Проте не всі політсили задекларували й ті витрати, які відбувалися безпосередньо під час кампанії.

Згідно із даними бібліотеки реклами, сторінки у Facebook, які рекламували партію “Українська стратегія Гройсмана”, під час виборчої кампанії разом витратили на рекламу 8,3 тисячі доларів (близько 250 тисяч гривень). Найбільше — сторінки “Українська Стратегія Гройсмана — Вінниця”, “Українська Стратегія Вінниччина” та “Молодіжний Резерв”.

В обласному звіті партії зазначені 150 тис. гривень за розміщення матеріалів в інтернеті, які отримав ФОП Артюх В’ячеслав Олександрович. У міському звіті витрат, які могли бути спрямовані рекламу у соцмережах, на 106,5 тис. гривень. Тобто загалом задекларовано 256 тис. гривень, які могли витратити на рекламу в соцмережах. Однак у звіті, ймовірно, є не всі проплати.

Сергій Моргунов, кандидат від партії Гройсмана, згідно із бібліотекою реклами, протягом кампанії витратив на рекламу у Facebook 1639 доларів, тобто близько 45 тис. гривень. Сума 42 тис. задекларована у його особистому звіті. 

Водночас сторінка “Вінницька Хвиля” періодично публікувала рекламу на користь Моргунова та партії “Українська стратегія Гройсмана”. Під час виборчої кампанії ця сторінка вклала у рекламу 963 долари. Ще 800 доларів у рекламу вклала сторінка “Вінниця Он-лайн”, яка також рекламувала дописи на користь Моргунова.

Ряд сторінок рекламували дописи проти Моргунова. Така реклама була на сторінках “Вінницький блог N2. Лайкни”, “Вінниця Корупційна”, “Легенди вінницької пральні”. 

Сторінка “Вінниця Корупційна” лише за час кампанії витратила на рекламу у Facebook 2,4 тис. доларів. Публікували також дописи проти “Української стратегії Гройсмана” та “Слуги народу”. Загалом від листопада 2019 року, коли ця сторінка була створена, з неї заплатили за рекламу понад 21 тис. доларів.

Загалом “Українська стратегія Гройсмана” розпочала агітацію набагато раніше реєстрації у ЦВК. Сторінки Гройсмана почали платити за рекламу з липня 2020 року. Партія була зареєстрована 24 вересня, але, наприклад, лише від 1 до 24 вересня сторінка “Українська Стратегія Вінниччина” вклала у рекламу 960 доларів (понад 26 тис. гривень).

Сторінка “Слуга Народу — Вінниччина” витратила у жовтні 830 доларів (близько 23 тис. гривень) на рекламу у Facebook. У звіті серед витрат, які можуть бути пов'язані із соцмережами, є лише одна проплата для ФОП Бутон Богдан Юрійович на 3 тис. гривень.

Сергій Борзов витратив 496 доларів (близько 14 тис. гривень) на рекламу у Facebook у жовтні. У фінансовому звіті кандидата нам не вдалося ідентифікувати жодних витрат, пов'язаних із рекламою у соцмережах.

У звіті Сергія Кудлаєнка від ЄС є проплата на 39,5 тис. за рекламу в інтернет-ЗМІ. І якщо офіційна сторінка політика протягом кампанії витратила на рекламу 20 доларів, то сторінка “Кудлаєнко vs Моргунов”, яка публікувала дописи на користь Кудлаєнка, — 1830 доларів. Таких витрат у звіті Сергія Кудлаєнка ідентифікувати не вдалося. На сайті Youtube на особистій сторінці кандидата розміщені 13 агітаційних відеороликів. Натомість у його звіті є лише одна проплата на 11 тис. за рекламу на обласному телебаченні. Навіть якщо ці відео не показували по ТБ, мало оплачуватися їх створення. Таких витрат у звіті також немає. 

Найцікавіша ситуація із регіональними вінницькими партіями, які отримали незначну підтримку виборців. Сторінка “Партія Вінничан” під час кампанії витратила на рекламу у Facebook 4,2 тис. доларів (близько 116 тис. гривень). В обласному звіті партії нам не вдалося ідентифікувати жодного платежу за рекламу у соціальних мережах.

Найбільше ж у Facebook витрачала партія “Рух справедливості”, що не зафіксовано у їхньому звіті. Офіційно “Рух справедливості” задекларувала у звіті 92,3 тис. гривень витрат за друк буклетів та листівок та оплату матеріалу у ЗМІ.

Кандидати політсили були зареєстровані 25 вересня, за час кампанії їхня сторінка у Facebook витратила на рекламу 5,2 тис. доларів (понад 145 тис. гривень). Характерно, що сторінка була створена лише 10 серпня 2020 року і до дня реєстрації вклала у рекламу ще 6 тис. доларів. Тобто загалом сторінка, яка агітувала за “Рух справедливості”, витратила на рекламу 11,5 тис. доларів. 

Партія “Рух справедливості” до травня 2020 року мала назву “Європейська перспектива”. Партія зареєстрована у Києві, за адресою вулиця Зоологічна, будинок 4а, офіс 139. Таку ж адресу мають ще понад 1110 підприємств. Керівник партії — Ольга Безпалько, вона ж очолювала список партії на виборах до міської ради Вінниці. Згідно із реєстрами, у Вінниці також зареєстрована ГО “Рух справедливості”. Її керівниця Марія Лісецька мала другий номер у партійному списку на виборах міської ради.

 

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!