Говорить президент: як змінилася тональність послань Зеленського до Ради за 2 роки

Щороку президент України звертається з посланням до парламенту, в якому викладає своє бачення основних напрямів внутрішньої та зовнішньої політики.

Послання президента визначені у 106-й статті Конституції України і готуються на основі аналітичної доповіді Національного інституту стратегічних досліджень. Як правило, послання проголошується главою держави з трибуни Верховної Ради перед депутатами та керівниками центральних органів влади. Але бувають винятки. Так, наприклад, за президентства Віктора Януковича послання були звернені до народу, а не до парламенту. Крім того, їх надсилали у письмовому вигляді, а президент не з’являвся особисто до Верховної Ради.

ЧЕСНО проаналізував послання президента Володимира Зеленського до Верховної Ради — позачергове послання 29 серпня 2019-го та чергове 2020 року. 

Позачергове послання 2019 року було надзвичайно коротким (трохи більше 400 слів, а послання 2020 року — трохи більше 5 тис. слів). У ньому Зеленський іронізував та наводив незвичні аналогії. Зокрема, під час своєї першої промови у Верховній Раді він наголосив, що незвично бачити сесійну залу повною не під час фуршету з нагоди урочистого засідання. А перші 100 днів своєї роботи він охарактеризував так:

“Цей період можна назвати тихою прогулянкою в сутінках, з вимкненими фарами та на першій швидкості. Я впевнений, що зараз країна нарешті зможе ввімкнути п’яту швидкість і впевнено рухатися шляхом змін”.

Зеленський радо вітав новий парламент, який, за його словами, “не буде займатися популізмом, не завалювати важливі рішення тисячами безглуздих поправок, а втілювати реальні реформи”. Проте подальша робота Верховної Ради виявилась іншою. За п’ять місяців роботи Верховної Ради 9-го скликання станом на 28 січня 2020 року поправки подали до 125 законопроєктів від 370 нардепів, з яких 213 — члени фракції “Слуги народу”. Найбільше поправок надійшло до законопроєкту про земельну реформу, здебільшого від нардепів ОПЗЖ. 

 

На завершення послання Зеленський натхненно запитував про майбутнє парламенту і давав йому рік “випробувального терміну”.

“Рада цього скликання увійде в історію. Питання одне — як саме? Ви маєте всі шанси потрапити до підручників як парламент, який зробив неймовірне. Який втілив усе, що не змогли зробити за попередні 28 років. Як парламент, де не було бійок, прогулів, кнопкодавства — вся Україна вас дуже просить про це, а тільки конструктив та щоденна кропітка робота на благо українського народу. Або ви, не дай боже, ввійдете в історію як парламент, який проіснував найменше. Один рік. Фактично це ваш, це наш випробувальний термін. Повірте, я вже знаю, що розпускати Верховну Раду не так страшно. Але я щиро сподіваюсь, що цього не станеться”, — говорив Зеленський.

Читати також: Мрія Зеленського. Що здійснилося за рік?

Однак реальність виявилась інакшою — у Верховній Раді 9-го скликання були і бійки, і прогули, і кнопкодавство. Причому кнопкодавили і народні депутати “Слуги народу”, які замість того, щоб скласти мандати, як обіцяли у меморандумі, так і залишилися парламентарями. У лютому 2021 року Офіс генерального прокурора оголосив народному депутату Владіславу Поляку першу в історії підозру за кнопкодавство, яке було зафіксоване Рухом ЧЕСНО. Крім того, з другої спроби Офіс генпрокурора відкрив ще одне кримінальне провадження проти ще одного нардепа-кнопкодава — Андрія Іванчука із групи “Довіра”.

Читайте також: Дотисли: кнопкодав отримав першу в історії підозру

Якщо кнопкодавство вдалося побороти і сенсорну кнопку таки ввели в парламенті, то боротьба із прогульниками триває. Протягом більш ніж року роботи Верховної Ради 9-го скликання 235 народних депутатів позбавили виплат через їхню неучасть у голосуваннях на пленарних засіданнях та у засіданнях комітетів без поважних причин. Загальна сума коштів, які народні обранці не отримали через своє прогульництво, складає 38,8 млн гривень. 

Читайте також: Майже 40 млн грн сумної економії: хто з нардепів найбільше втратив через прогули

Наприкінці 2020 року Володимир Зеленський вирішив змінити попередні традиції і формат послання — депутатам пропонувалось ознайомитися з ним за допомогою QR-коду. Зеленський у типовій для себе манері іронічно попросив нардепів, щоб ті не лякались, адже це не чипування від Білла Гейтса.

“Час змінювати традиції. Раніше депутатам роздавали величезний талмуд, який вони не збиралися читати, а президент не збирався виконувати. За QR-кодом, що лежить перед вами, ви зможете завантажити це послання. Для тих, хто не вміє або думає, що це частина плану Білла Гейтса з чипування населення, послання з’явиться на офіційному сайті Офісу президента”, — зазначив Зеленський.

У посланні 2020 року, звісно, багато йшлося про COVID-19, карантин та його наслідки для економіки. Виступ президента був за п’ять днів до проведення місцевих виборів, тому у своєму посланні Зеленський анонсував проведення опитування із п’яти запитань від президента. Як згодом виявив Рух ЧЕСНО, це була приватна ініціатива Зеленського, яка не мала нічого спільного з державними заходами і не фінансувалася на державному рівні. Один громадянин міг взяти участь в цьому опитуванні необмежену кількість разів, і це жодним чином не контролювалось.

Читайте також: Опитування Зеленського: скільки платять і як реагують виборці

В кінці послання 2020 року Зеленський визнав, що змінювати країну на краще виявилось складніше, ніж він думав рік тому: “Чи змінив би я своє рішення, якби тоді знав про це? Ні. Чи вдасться все нам з вами? Так! Слава Україні!”

Рух ЧЕСНО проаналізує чергове послання Володимира Зеленського у 2021 році, а також те, який президент законотворець і які з поданих ним законопроєктів стали законами.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО раніше проаналізував виконання програми Зеленського через рік після його президентства.