Як земельна комісія Київради всупереч генплану погодила будівництво ще одного міста під Києвом

Фото: Як земельна комісія Київради всупереч генплану погодила будівництво ще одного міста під Києвом

Упритул до Мінського масиву киянам хочуть збудувати ще одне місто. Такий скандальний проєкт детального плану території (ДПТ) погодила земельна комісія Київради. Про це повідомляє Рух ЧЕСНО.

Забудова кварталу передбачає збільшення кількості жителів на понад 11 тисяч і побудову 26-поверхових будинків на 6307 квартир на землях тепличного господарства агрокомбінату “Пуща-Водиця”. При цьому один із кварталів лісу пропонується зробити парком. Депутати порівняли таке ущільнення з будівництвом ще одного міста Українка — такого самого за кількістю населення, але на вдесятеро меншій площі.

ДПТ пропонує на місці частини гаражів збудувати багаторівневий паркінг. Власники гаражів зібрали близько 500 підписів проти такої ініціативи. Натомість без багаторівневого паркінгу забудовувати ділянку неможливо, оскільки за браком паркомісць обом масивам — Мінському й запланованому — загрожуватиме колапс. 

Проєкт ДПТ суперечить також чинному генеральному плану.

Розгляд питання тривав понад дві години, і ДПТ був погоджений із правками мінімальною кількістю голосів членів комісії.

Інвестором у ДПТ значиться ТОВ “Датоліт”. За інформацією видання “Наші гроші”, з-поміж засновників цієї компанії є юридичні особи, близькі до власників будівельної компанії Stolitsa Group Владислави Молчанової та Раймондаса Тумєнаса. Дві компанії-засновниці інвестора ДПТ журналісти пов’язують із нардепом від ОПЗЖ Вадимом Столаром.

Владислава Молчанова була довіреною особою Юлії Тимошенко на президентських виборах. Stolitsa Group є забудовником ЖК “Варшавський квартал” на землях агрокомбінату “Пуща-Водиця” на Виноградарі.

Цікаво, що розробку ДПТ погоджував у 2015 році тодішній заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Андрій Вавриш, який нині відомий як девелопер та друг екскерівника Офісу президента Андрія Богдана.

“За даними Публічної кадастрової карти України, після прийняття ДПТ в агрокомбінату майже не залишиться земель для ведення статутної діяльності, бо більшість із них уже задіяно в дерибанних схемах та забудовано”, — розповідає голова ГО “Почайна” Аннабелла Моріна.

За словами Моріної, скандал у зв’язку із розкраданням земель цього держпідприємства спалахнув ще у 2013–2014 роках.

“Тоді слідчим органам Головного слідчого управління Генпрокуратури стало відомо, що керівництво агрокомбінату добровільно відмовилось від постійного користування більше ніж 950 га. Після цього земельні ділянки було передано на підставних осіб, які, в свою чергу, передали їх третім особам під забудову. Відповідно, цільове призначення багатьох ділянок було незаконно змінено, а держава не отримала відповідних відшкодувань сільськогосподарських втрат, чим було завдано шкоди у розмірі понад 370 млн гривень.

З матеріалів розслідування відомо, що у цій корупційній схемі було задіяно, крім службових осіб самого агрокомбінату, міністра та заступника з Міністерства аграрної політики та продовольства України (засновника ДП), службових осіб Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, а зі сторони забудовника — керуючого партнера компанії Stolitsa Group, відому київську бізнесвумен Владу Молчанову. Тим не менше у 2017 році провадження щодо причетності вказаних осіб було виділено із загальної справи та закрито, а на частині земель агрокомбінату біля 200 га збудовано житловий комплекс “Варшавський квартал”. Не дивно, що після цього земельний дерибан було продовжено”, — каже Моріна в коментарі Руху ЧЕСНО і додає, що, хоча за інвестдоговором держпідприємство мало право на 5% житлової площі, в результаті все звелося до купівлі квартир за заниженою вартістю.

Від Департаменту містобудування й архітектури виступила заступниця директора Тетяна Зайченко, яка розповіла про проходження проєктом громадських слухань. За її словами, проєкт ДПТ розглянули на засіданні містобудівної ради і рекомендували до затвердження.

Нагадаємо, що слухання проходили у січні 2020 року в департаменті і потім у приміщенні школи на Мінському масиві. В обох випадках громада висловилася категорично проти забудови висотками території агрокомбінату “Пуща-Водиця”.

Від розробника проєкт представила депутатам Олена Збаратська.

За словами Збаратської, при проєктуванні враховували обмеження — газорозподільну станцію з охоронною та санітарно-захисною зонами. Також через територію планування проходить газогін високого тиску, територією 14-го кварталу лісництва проходять мережі водогону, розміщені артезіанські свердловини.

 

“Проаналізувавши існуючий стан території, пропонується комплексна забудова, яка передбачає населення 11 430 осіб, житлові будинки, заклади освіти, дошкільної освіти, заклади обслуговування та медичні заклади. Будівництво освітнього комплексу на 1500 осіб. За розрахунком потреба становить в місцях шкільної освіти 1440 осіб… Для забезпечення закладами медобслуговування — амбулаторія сімейного лікаря на 150 відвідувань у зміну”, — розповідає про плани Збаратська.

За словами проєктувальників, 90% будівництва припадає на першу чергу терміном три–сім років. На цей термін припадатиме і розвиток інженерно-транспортної інфраструктури. Зокрема передбачається будівництво розв’язки, до спорудження якої працюватиме світлофорний об’єкт.

Депутат від “Єдності” Сергій Кримчак порівнює запроєктовану кількість населення із кількістю населення міста Українка. 

“Коли ви говорите, що створите населення 11 500, то місто Українка — це 16 000. Це місто в місті. Ті будинки, які ви показуєте на візуалізації, це нове місто. Яким чином ви вирішили питання паркінгу? На вашій картинці ви будуєте окремо стоячі паркінги? Чому в будинках немає підземних паркінгів… Яким чином ви вирішили питання підземних паркінгів, чому їх немає? Люди не будуть користуватися окремо стоячими паркінгами”, — каже Кримчак і додає, що не буде голосувати за такий проєкт, бо кількість машиномісць не відповідає реальним потребам жителів.
 

Депутат Київради від ЄС із Мінського масиву Владислав Турець звертає увагу проєктувальників на переповнену школу № 9 на масиві, де, за його словами, першокласники навчаються у дві зміни. 

“Була інформація, що ви там школи не планували. Вдячний, що ви там її поставили. Забудовник має почати будувати зі школи. Це одна з моїх пропозицій”, — каже Турець.Він також наголошує на тому, що знято інше дражливе питання для мешканців Мінського масиву — проїзд через сквер

Також Турець пояснює, що великий спротив викличе спроба забудувати багаторівневий паркінг на місці боксів гаражного кооперативу “Мінський”. 

“Ви там побудували гаражний багаторівневий паркінг прямо на власності людей. Люди там звикли від батька до сина, в когось там СТО, малярка, мийка, яка годує родину. Чоловіча частина Мінського масиву там проживає своє життя. А ви будуєте багаторівневий паркінг. До вирішення майново-правових питань треба, щоб ніяке будівництво паркінгу було неможливе”, — наголошує Турець. 

На це Збаратська знову повторює вже озвучену раніше інформацію про кількість місць у запроєктованих дитячих закладах.

Стосовно ж знесення гаражів Збаратська зізнається, що розробники ДПТ не передбачають вирішення майнових питань.

Представник громади Антон каже, що зібрано близько 500 підписів власників гаражів проти забудови.

Депутат від “Голосу” Григорій Маленко задає просто основоположне питання, відповідь на яке знають усі, але хочуть почути від розробників: “Чи відповідає проєкт ДПТ чинному генплану?”

Звісно ж, відповідь негативна.

“Не відповідає генплану-2020”, — відповідає Збаратська.

“Отже, ми будуємо ще одне місто Українка, але на території в десять разів меншій!” — резюмує Маленко.

Депутат від ОПЗЖ Володимир Кравець уточнює, чи правильно він розуміє, що якщо забудовник не домовиться із власниками гаражів, то забудова неможлива. 

“Щільність забудови відповідного проєкту ДПТ — 465 осіб на гектар, це відповідає нормативу… Якщо не буде згоди на будівництво паркінгів, то неможливо здійснювати будівництво без вирішення майнових питань. Але розміщення гаражних боксів на території міста не відповідає ні ДБН, ні розвитку міста”, — відповідає розробниця Збаратська.

Після таких провальних відповідей підсилити доповідачку взявся директор Інституту генплану Сергій Броневицький, який на місцевих виборах балотувався в Києві у списках УДАРу.

Броневицький уникає відповіді щодо законності розроблення ДПТ, який суперечить чинному генплану, натомість обіцяє, що в майбутньому це стане законним.

“У відповідності до прийнятого законодавства, яке вступає в силу вже 24 липня 2021 року, всі ДПТ, які затверджені КМР, стають невід’ємною частиною генерального плану”, — каже директор Інституту генплану.

На це від громади виступає розробник чинного генплану-2020, який діє безстроково до прийняття нового документа, Сергій Дюжев.

“ДПТ стають частиною генерального плану, тільки якщо вони розроблені на основі чинного генерального плану. Тільки так і ніяк інакше!” — каже експерт. 

Дюжев пояснює, що новий генплан узаконить всі ті двадцятирічні порушення, проти яких виступає громада.

“Тут уже громадянська війна, протистояння, порушені елементарні норми і правила.
ДПТ — це приклад, коли відсутня будь-яка містобудівна політика. Місто повинно розвиватися по всіх складових як місто, столиця”, — каже Дюжев і запитує, чому не можна розмістити на цій території таку потрібну місту спортивну інфраструктуру.

Броневицький на це розповідає, що розрахункові показники чинного генплану закінчилися у 2020 році.

“Містобудівна документація розробляється відповідно до рішення КМР, яке було прийнято. У діючий генеральний план було внесено, на жаль, більше 2000 хаотичних змін. Це документ, який закінчив термін своєї дії 2020 року. Його розрахункові показники закінчилися в 2020 році. Ми за законом зобов’язані кожні п’ять років комплексно оновлювати містобудівну документацію. Ми не робимо цього в Києві вже 20 років! На жаль. Ми це знаємо. Тому в цьому році нам необхідно прийняти новий генплан. Вам, громадськості, буде винесено на громадське обговорення цей документ. Він уже рік висить у нас на сайті, з ним можна ознайомитись. Ми отримали біля тисячі лише письмових пропозицій і зауважень, на кожне з них ми відповідаємо. Якщо будуть зауваження і пропозиції слушні, які відповідають нормам, ми, безперечно, їх розглянемо і приймемо”, — обіцяє Броневицький і залишає Збаратську далі відбиватися саму.

Читати також: Ваша висотносте, Київ 

Від громади виступив житель Євген, який обґрунтував, чому показники проєкту ДПТ також хибні. 

“Показники, надані в ДПТ, хибні. Було зауважено про кількість паркомісць. Це не новостворені, ви створюєте їх за рахунок існуючих. І приріст буде 2500, що вже непропорційно. У школі № 9 дві зміни і по 40 учнів у класі. Не враховуючи тих, кому відмовили. А у вас там гранично все розраховано згідно з ДБН. Ці показники вже хибні. Медицина. Лікарня № 8 вже рік не надає послуг. Мені відмовили, бо лікарня вже рік у ковідному фонді. Ту саму відповідь сьогодні отримала мешканка, яка звернулася ургентно. Фактично ми не маємо жодної лікарні... Хибно розглядати цю ділянку забудови як окреме місто. Ми всі інтегруємося в території один одного... По вул. Кондратюка, де є ЖК “Міністерський”, не може проїхати вже сьогодні громадський транспорт через запарковані автомобілі”, — каже представник громади. 

Інший представник громади Олександр Кучерявий каже, що вже є приклади, коли забудовник обіцяв на Оболоні збудувати школу, але на тому місці досі пустир.

Депутат від “Слуги народу” Юрій Федоренко питає про цільове призначення, яке суперечить чинному генплану: “Чи не порушили ви закон про містобудівну діяльність, скажіть, так чи ні?”

У ході обговорення з’ясовується, що проєктом генплану передбачається перекладання газогону високого тиску, щоб вивести з меж забудови. Це викликає нову хвилю обурення громади, яка розуміє, що заради перенесення газогону почнуть далі вирубувати ліс.

Заспокійливі пропозиції Турця

Депутат Київради від Мінського масиву Владислав Турець наполіг, щоб до погодження проєкту ДПТ комісія проголосувала за чотири його рекомендації.

1. Перша пропозиція Турця — щодо того, щоб у першу чергу будували соціальну інфраструктуру: дитячі садочки та школи. “Вжити першочергових заходів для будівництва закладів освіти — школи і дитячих садочків”.

2. Друга пропозиція — для заспокоєння власників гаражів. “Складовою частиною цього ДПТ має бути заборона знесення існуючих гаражів без вирішення майнових питань із власниками”. 

3, Третя пропозиція — щодо добудови 9-ї школи: направити звернення до бюджетної комісії КМР, головного розпорядника оболонської РДА, департаменту фінансів щодо виділення додаткових коштів для реалізації проєкту із прибудови школи №9. 

4. Четверта пропозиція Турця — зробити захисні екрани уздовж Кільцевої дороги для захисту будинків від шуму. Проголосували за звернення до департаменту транспорту.

Представники громади дуже здивувалися таким правкам і назвали їх окозамилюванням.

Тим не менше після розігріву з голосуванням за рекомендації Турця комісія погодила проєкт ДПТ мінімальною кількістю голосів — за проголосували 11 депутатів. 

 

“Комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин ПІДТРИМАЛА детальний план території (ДПТ) щодо Мінського масиву (Оболонь), який не передбачає нормальної інфраструктури.

Наприклад, для 6307 квартир передбачено 420 місць у дитячих садочках і 1500 місць у школах. Також ~2900 паркомісць і ліквідацію гаражного кооперативу.

ДУЖЕ прикро за депутатів СН, вже зв’язалася з партійним керівництвом.

Ще не вечір, далі — голосування на сесії Київради. Роль громадськості важлива. Якщо питання вам не байдуже, то треба активна участь”, — пише депутатка Верховної Ради від СН Мар’яна Безугла.

Нагадаємо, під час слухання презентації проєкту на Мінському масиві громада висловилася категорично проти зведення нового висотного масиву на території агрокомбінату.

 

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Читати також:

Що не так із проєктом Генплану Києва?

Проєкт Генплану: кияни проти знищення Біличанського лісу та парків замість лісопарків


[[ action.title ]]

[[ action.description ]]

[[ action.button ]]