Як працювали нардепи Харківщини у 2020 році

Рух ЧЕСНО дослідив, як працювали нардепи у 2020 році. До аналізу брались ключові кадрові голосування та маркерні законопроєкти, які є важливими для запровадження реформ.

Кадрові призначення

Минулого року відбулася низка кадрових голосувань. У повноваження Верховної Ради входить формування Кабінету міністрів, призначення генпрокурора та голови НБУ.

Перезапуск Кабміну та відставку уряду Олексія Гончарука мажоритарники від Харківського регіону підтримали одноголосно. Лише позафракційний Дмитро Шенцев не був присутній на голосуванні. За призначення нового прем’єра Дениса Шмигаля не проголосував тільки Олександр Фельдман. Юлія Світлична під час розгляду цих двох питань ще не була народною депутаткою. 

У грудні 2020 року у ВРУ відбулося скандальне голосування за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України. Політика, який став міністром освіти, звинувачують у плагіаті, і під час голосування, яке набрало мінімально необхідну кількість голосів (226), нардепи вдалися до кнопкодавства. Лише Олександр Фельдман не голосував за призначення Шкарлета міністром, а Юлія Світлична під час цього голосування була відсутня. Всі інші мажоритарники підтримали цю кандидатуру. 

Верховна Рада двічі голосувала за призначення Максима Степанова міністром охорони здоров’я. Перше голосування з цього питання 29 березня було провальним: не вистачило голосів. Під час цього голосування були відсутні Мезенцева, Кінзбурська, Красов та Шенцев. Інші нардепи голосували за.

З другої спроби Рада все ж таки успішно проголосувала за призначення Степанова. Відсутні були лише Кінзбурська та Шенцев. У ЗМІ повідомляли, що кандидатуру Степанова лобіював Аваков і підтримував олігарх Ігор Коломойський.

Що стосується фігуранта п’яти журналістських антикорупційних розслідувань, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, відставки якого вимагає громадський сектор, то він потрапив до складу Кабміну під час пакетного голосування за уряд Шмигаля. Із харківських нардепів жоден не поставив свій підпис під постановою про звільнення Авакова з посту міністра внутрішніх справ. Цю постанову так і не винесли у сесійну залу на голосування, бо комітет із правоохоронної діяльності відмовився розглянути її по суті.

Заяві передувало те, що за час перебування Авакова на посаді міністра внутрішніх справ України не розкриті близько 55 нападів, замахів на вбивство та вбивств громадських активістів протягом 2016–2018 років. Підлеглі Авакова фігурували у злочинах. Журналісти оприлюднили факти понад 60 гучних злочинів, здійснених представниками МВС упродовж п’яти місяців: з січня по травень 2020 року. Серед найрезонансніших справ, відповідальність за розслідування яких лежить на відомстві Авакова, — вбивство Катерини Гандзюк, напад на Сергія Стерненка та вбивство Павла Шеремета.

Читати також: За 6 років Аваков лише 3 рази з 32 прийшов на профільний комітет

Важливим кадровим питанням була зміна генерального прокурора. За висловлення недовіри генпрокурору Рябошапці проголосували всі народні депутати, відсутні були Красов та Фельдман. 16 березня Верховна Рада розглядала призначення генпрокурором Ірини Венедіктової. При голосуванні всі нардепи були за, утримався лише Олександр Фельдман. Юлія Світлична ще не була депутаткою, тому за ці питання не голосувала.

Читати також: Венедіктова відмовила у відкритті справи проти кнопкодава — друга Авакова

Відставку голови Національного банку України Якова Смолія підтримали одноголосно всі нардепи фракції “Слуги народу”. Шенцев був відсутній, Світлична утрималась, а Фельдман не голосував. Заяву на звільнення Смолій особисто подав президенту, аргументуючи рішення систематичним політичним тиском. Незадовго до відставки Смолій та його заступник Сологуб неодноразово заявляли про заклики профінансувати бюджет емісією гривні. Ідею емісії Смолій розкритикував (емісія заборонена законом “Про Національний банк України”). Згодом в інтерв’ю РБК голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха підтвердив, що фракція “Слуги народу” виступає за друк грошей, а Смолій був не готовий до експериментів і “діяв аж занадто консервативно”. Разом з тим Наталуха зазначив, що фракція готова брати на себе відповідальність за наслідки емісії.

За кандидатуру нового голови Нацбанку Кирила Шевченка проголосували всі мажоритарники від Харківщини, крім Олексія Красова. Шевченко з 2015 року був головою правління державного банку “Укргазбанк”, у 2009 році працював радником прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. У своїй програмі Шевченко зазначив, що НБУ продовжить співпрацю з міжнародними організаціями і політику зниження облікової ставки.

Як нардепи голосували за маркерні закони

Протягом минулого, 2020 року парламент ухвалив низку законів, які мають серйозний вплив на економіку та роботу політичної системи країни.

За бюджет на 2021 рік проголосували майже всі мажоритарники Харківщини, окрім позафракційного Дмитра Шенцева, який того дня був відсутній на голосуванні. Також жодної кнопки не натиснули по цьому питанню Олександр Фельдман з ОПЗЖ та самовисуванка Юлія Світлична. 

За законопроєкт № 2178-10, у якому йдеться про відкриття ринку землі, проголосували дев’ятеро представників “Слуги народу”. Фельдман, Шенцев та ще троє членів фракції “Слуги народу” — Микиша, Мезенцева та Кінзбурзька — були відсутні. Юлія Світлична на той час ще не була народною депутаткою, тому не брала участь у голосуванні. 

Тема боротьби із всесвітньою епідемією об’єднала депутатів: за “антиковідний” закон проголосували всі нардепи Харківщини. За цей законопроєкт також не голосувала Юлія Світлична, бо на той момент (16 березня) ще не вступила у повноваження. 

Законодавчу ініціативу проти поправкового спаму, щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури, підтримали 12 мажоритарників. Лише Олександр Куницький та Олексій Красов не брали участь у голосуванні. 

Законопроєкт про утворення та ліквідацію районів підтримали дев’ятеро з 14 мажоритарників Харківщини. Цей документ закріплює поділ Харківської області на сім районів замість 27, як було раніше. Після прийняття нового адміністративно-територіального устрою завершувався другий етап децентралізації країни. Вирішили не голосувати за цей важливий документ мажоритарник від ОПЗЖ Олександр Фельдман, позафракційні Дмитро Шенцев та Юлія Світлична, а також “слуги народу” — нардепи Микиша та Пивоваров. Інші депутати натиснули “за” по цьому питанню. 

Зміни до виборчого законодавства підтримали 11 мажоритарників. Не голосував за це питання Дмитро Шенцев. Утримався лише Євген Пивоваров, представник “Слуги народу”, а Олександр Фельдман був відсутній у залі під час голосування. Варто зазначити, що зміни до Виборчого кодексу вперше в Україні впровадили систему відкритих виборчих списків на місцевих виборах у жовтні 2020 року, а також встановили для кандидатів виборчу квоту у 25%.

Минулого року держава пережила суттєву законотворчу і конституційну кризу. Конституційний суд скасував здобуток Революції Гідності — електронне декларування, та статтю Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за недостовірне декларування чи незаконне збагачення. Таким чином антикорупційна реформа була паралізована.

Нардепам довелося терміново готувати нову законодавчу норму, але ув’язнення, яке раніше було одним із можливих видів покарань за недостовірну інформацію, прибрали. Цей законопроєкт підтримали десятеро депутатів з Харківської області. Були відсутні Олександр Куницький, Андрій Одарченко та Дмитро Шенцев. А Олександр Фельдман за цю норму не натиснув жодної кнопки — не брав участі у голосуванні. Слід зазначити, що Фельдман був одним із ініціаторів подання до Конституційного суду, через яке КСУ оприлюднив скандальне рішення. 

Читайте також: Через рішення КСУ всі справи щодо недостовірного декларування мають бути закриті

За законопроєкт 2571-д (“антиколомойський закон про банки”, що впроваджував механізми регулювання банківської діяльності) у другому читанні та в цілому проголосували вісім нардепів-мажоритарників від Харківщини. Відсутніми на голосуванні були Дмитро Микиша, Юлія Світлична та Олександр Фельдман. Із присутніх представників “Слуги народу” всі проголосували за, окрім Кінзбурської та Куницького, які по цьому питанню уримались. 

Голосування у другому читанні

Рух ЧЕСНО проаналізував, як голосували депутати-мажоритарники Харківщини протягом 2020 року за законопроєкти у другому читанні. Минулого року таких голосувань було 236. Після розгляду законопроєктів та ініціатив у другому читанні вони вступають у дію. 

Найбільше законопроєктів минулого року підтримали Олександр Бакумов і Дмитро Любота зі “Слуги народу”. Вони проголосували за 233 рази із 236. Бакумов тричі утримався, жодного разу не проголосував проти і не пропустив засідання Ради. Любота також не голосував проти, а на трьох голосуваннях був відсутній.

Другу позицію за кількістю підтриманих законопроєктів займають мажоритарники та колеги по партії Марія Мезенцева та Євген Пивоваров, також від “Слуги народу”. Вони підтримали по 221 ініціативі та жодного разу не проголосували проти. Мезенцева пропустила 12 засідань та тричі утрималась, а Пивоваров двічі утримався, тричі не голосував і десять разів був відсутній.
Як і більшість колег, жодного разу не проголосував проти депутат Олександр Літвінов зі “Слуги народу”. Він підтримав 213 голосувань та 23 рази був відсутній. 

212 разів натискав “за” ще один представник президентської фракції — Юрій Здебський. 23 рази був відсутній та один раз не проголосував. 

Наступний за кількістю підтриманих ініціатив його колега по фракції Андрій Одарченко від 170-го ОВО. Він підтримав 206 голосувань, двічі утримався, сім голосувань пропустив та на 21 голосуванні не був. 

Найбільше за всіх із мажоритарників натискав “утримався” нардеп від 169-го округу Олександр Куницький — 13 разів. Куницький, обраний від “Слуги народу”, підтримав 203 ініціативи у другому читанні, 13 голосувань пропустив та у семи випадках не голосував.
Десятеро з 11 обранців від “Слуги народу” жодного разу не натискали “проти” під час розгляду законопроєктів у другому читанні. Єдиний представник, що чотири рази голосував проти, — Дмитро Микиша від 181-го округу. Він став найопозиційнішим нардепом із харківських мажоритарників, хоч і представляє президентську фракцію. Підтримав він 196 ініціатив, 28 голосувань пропустив, один раз не голосував та у семи питаннях утримався. 

Найменше законопроєктів від харківських представників “Слуги народу” підтримали Вікторія Кінзбурська (191 “за”) та Олексій Красов (186 “за”). Це відбулося через те, що вони пропустили найбільше засідань: Красов був відсутній 45 разів та п’ять разів не голосував, а Кінзбурська пропустила 35 засідань, п’ять разів не голосувала та п’ять разів утрималась. 

Позафракційна самовисуванка Юлія Світлична, яка стала нардепкою у березні минулого року, встигла підтримати 140 голосувань, на 34 була відсутня, 21 раз утрималась, вісім разів не голосувала та один була проти.

Позафракційний Дмитро Шенцев брав участь у розгляді лише 30 питань із 236. Він був відсутній на 186 голосуваннях і не голосував 20 разів. 18 разів він підтримав ініціативи, а у 12 голосуваннях утримався. 

Мажоритарник Олександр Фельдман від ОПЗЖ не брав участі у 181 голосуванні з 236: з них 155 разів він не голосував, а 26 був відсутній. Фельдман підтримав 38 ініціатив, 15 разів утримався та на двох голосуваннях натискав “проти”. 

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

 

Читайте також:
Мереф’янська міська рада: “Слуги народу” сформували широку коаліцію
“Я зацікавлений, щоб вибори пройшли якомога раніше” — інтерв’ю з в. о. мера Харкова та секретарем Харківської міської ради Ігорем Тереховим

Як змінився склад Харківської міської ради 

Харків’яни синхронно перераховували партії Кернеса по 50 тисяч