Однопартієць Колихаєва відфестивалив на 150 000 бюджетних коштів і пропіарив “Нам тут жити”

Наприкінці січня Рух ЧЕСНО повідомляв, що депутати Херсонської міськради прийняли програму культурно-мистецьких заходів на поточний рік. Незважаючи на незгоду частини депутатів із тим, що 40% коштів програми у рік пандемії буде скеровано на проведення заходів театром ім. Куліша, який очолює депутат від партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити” Олександр Книга, програму затвердили. А на святкування проголошення Акту проголошення Української Держави 4 тис. гривень не дали.

Тоді начальниця управління культури Лариса Косенко з трибуни заявила, що всі заходи, відповідно до закону, проводитимуть після тендеру на Prozorro. Хоча у самій програмі чітко написано, що частину фестивалів проводитиме обласний театр.

Хто такий Книга і як він виграв тендер

Олександр Книга з 1989 року очолює Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр. З 2015 року депутат облради. За 20 років у політиці став одним із рекордсменів за кількістю партій. Тільки “Політхаб” зафіксував чотири різні партії, від яких він балотувався. А було ще членство у Партії регіонів, яке він воліє не згадувати, але збереглося підтвердження у партійній пресі. 

Постійна підтримка влади та демонстрація цього часом приносила Олександру Книзі несподівану славу. У 2015 році він став відомий тим, що дякував Богові та губернатору за крісла. 

А у 2018-му — урочистим відкриттям туалету, який допомагав ремонтувати його однопартієць.

Різноманітні фестивалі, які проводить Олександр Книга, пов’язана із ним компанія та його дочка Олександра Сікоєва, постійно підтримують з бюджету. На театральний фестиваль “Мельпомена Таврії” виділяють сотні тисяч, а на фестивалі кавунів чи юшки — значно скромніші суми.

Але, потрапивши у партію Ігоря Колихаєва “Нам тут жити”, яка виграла вибори у Херсоні, окрім мандата депутата Херсонської облради, Олександр Книга отримав і збільшення фінансування з міського бюджету.

Згідно з прийнятою програмою, на фестивалі, заплановані театром, передбачили понад 1 млн гривень, а на святкування Дня гідності та свободи чи заходи до Дня пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу — по 4–5 тис. гривень.

У лютому 2021 року, як і обіцяла начальниця управління культури, було проведено тендер. При початковій ціні 150 тис. гривень переможець знизив ціну на 200 гривень. Єдиний конкурент — ТОВ “Фестивальний центр” — знижувати ціну не став.

Це пояснюється дуже просто. До червня 2018 року Олександр Книга був співзасновником цієї компанії разом із комерційною директоркою театру Іриною Бордюг.

Передав він корпоративні права маловідомим людям лише після припису НАЗК.

Перевірку у театрі з цього приводу проводили за розпорядженням голови облради Владислава Мангера, але ніяких даних про те, чим вона закінчилася, публічно озвучено не було. Виходячи з того, що Книга був у більшості Мангера до кінця каденції і підтримував його навіть після затримання, ніякого покарання йому не призначали.

Нині засновником компанії є актор театру Олександр Мудрий, який у резюме вказав, що досі працює і у театрі, і у “Фестивальному центрі”, а директором — Антон Лисенко. Він також є актором театру.

Тож очевидно, що актори не стали збивати ціну для свого ж театру.

На думку Олександра Книги, 150 тис. гривень — це небагато для такого фестивалю. І виділення таких коштів, на думку Книги, ніяк не пов’язано із членством у партії “Нам тут жити”.

“Це небагато для фестивалю такого рівня. Мені часто закидають, що Книга там взяв якісь великі гроші. Пишуть, що я “розпилив” на святкуванні 9 Травня 90 тис. гривень — а там тільки оренда сцени коштувала 90 тис. І взагалі, я цим фестивалем Масниці не займався. Там були організатори, до них звертайтеся”, — заявив він у коментарі ЧЕСНО.

Організаторка фестивалю Марія Мороз у коментарі для Руху ЧЕСНО сказала коротко: “Така ціна — тому що це так коштує”.

А що ж фестиваль?

Фестиваль, незважаючи на епідеміологічну ситуацію, провели якраз за декілька днів до переведення Херсонщини у “помаранчеву зону” карантину, коли динаміка захворюваності пішла стрімко вгору.

Згідно з додатком до договору, театрали мали, окрім сценарію та технічних підготовчих робіт, провести серйозну комунікаційну роботу: написати десять рекламних постів у Facebook по 1000 знаків, повісити п’ять сітілайтів та рекламувати фестиваль на радіо. Але написати ім’я міського голови на афішах з першого разу правильно не змогли. 

Метою, судячи з документу, було охопити 50 тис. користувачів інтернету. Невідомо, чи досягли вони цих цілей, як і те, де саме їх досягали, але всі ці багатотисячні охоплення не призвели до аншлагу. Судячи з фото- та відеоматеріалів, які ми знайшли, одночасно на фестивальних заходах протягом двох днів збиралося по декілька десятків людей. 

Анонси і звіти з фестивалю публікували на сторінках Управління культури та “Фестивального центру”, який, як ми пам’ятаємо, тендер програв. 

Кульмінація фестивалю — фаєр-шоу та спалення дідуха — зібрала біля двох сотень людей.

На час написання матеріалу офіційний ролик подивилися вісім глядачів із десяти тисяч, які поставили за ціль в Управлінні культури

У додатку до договору наведено величезний перелік світлового та звукового обладнання, але сказати точно, чи було воно задіяне, без експерта важко. Але те, що вимоги по сцені, які були чітко прописані у договорі, не були виконані, ми побачили.

Ніяких порталів та ар’єрів, судячи з фото, не було. Як не було і сцени. Актори виступали на невеликому подіумі без даху, а “задником” сцени слугував пам’ятник Потьомкіну. Оренда такого подіуму в рази дешевша за оренду сцени. 

Приблизно така ж ситуація із вимогами до акустичної системи. У підписаному договорі вказано, що це мала бути система L'acoustics Kara, а не китайські аналоги. 

Важко сказати, які саме колонки орендував театр, але L'acoustics на офіційному сайті виглядають ось так.

А ті, що були на фестивалі, ось так.

А актори театру співали вшістьох у п’ять мікрофонів, тоді як їх мало бути мінімум 12.

Розважав людей місцевий гурт “Город неспящих”, хоча витрат на нього у договорі не передбачали. 

Як не передбачалося і проведення політичної агітації, але вона була.

Ввечері другого дня херсонців пригощав власноруч спеченими млинцями міський голова Ігор Колихаєв. Робив він це у фартуху із логотипом своєї партії. 

Тож херсонці зі своїх кишень, окрім фінансування сумнівного фестивалю, профінансували ще й піар мерської партії.

Найближчим часом, згідно із програмою, міська влада планує профінансувати проведення театром великоднього ярмарку за 120 тис. гривень і регіонального та міського фестивалів “Херсонський колорит” та “Перлина Таврії”. Останні коштуватимуть бюджету по 370 тис. гривень кожен.

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Читати також:

Що вдалося зробити Ігору Колихаєву та його команді за 100 днів для херсонців

Партійні звіти: стало відомо, хто фінансував партію мера Херсона

Херсонська райрада: без приміщення, керівництва, але з Viber-чатом