Занадто активне НАЗК: ситуативна коаліція всіх фракцій парламенту підготувала відповідь на зупинку держфінансування

Законопроєкт з’явився невдовзі після прийняття НАЗК рішень щодо зупинки держфінансування одразу трьох партій — “Батьківщини”, “Голосу”, та “Слуги народу”. Такі рішення НАЗК приймало впродовж останніх чотирьох місяців на основі перевірки квартальних звітів цих партій. У всіх випадках НАЗК мало претензії до того, як партії витрачали кошти, передовсім ті, які вони отримали в якості компенсації за витрати на ведення виборчої кампанії.

Примітно, що жодна з партій публічно не спростувала зауважень НАЗК. Натомість подавали позови до суду та підготували законопроєкт, яким пропонується внести зміни саме в частині виявлення порушень, порядку прийняття рішень про зупинку держфінансування та питання оскарження результатів перевірки.

У пояснювальній записці ініціатори законопроєкту вказують: “Метою законопроекту є вдосконалення порядку зупинення та припинення державного фінансування статутної діяльності політичних партій в Україні, що сприятиме підвищенню прозорості такого порядку”.

Разом з тим зміни стосуються і повноважень НАЗК. Частина пропозицій нардепів, судячи з їх змісту, подані з огляду на раніше виявлені у партійних звітах порушення.

Зокрема, ініціатори пропонують доповнити статтю 17 закону таким абзацом:

“Під час перевірки звітів… (НАЗК) не уповноважене надавати правову оцінку якості робіт чи послуг, що надавались політичній партії, їх доцільності для діяльності політичної партії, а також встановлювати фіктивність правочинів і господарських операцій за участю політичної партії, самостійно встановлювати відповідність ринкової вартості наданих послуг”.

НАЗК вже відреагувало на ініціативу нардепів і оцінює її як спробу позбавлення однієї з ключових контролюючих функцій. Відповідну заяву орган розмістив на своєму сайті.

“Після рішення Конституційного суду щодо е-декларування ми сприймаємо цей законопроєкт як наступну найбільшу загрозу для результативної роботи НАЗК. За останній рік НАЗК показало, що ми відповідально слідкуємо за тим, як партії витрачають державні кошти. На жаль, у відповідь ми отримуємо ще одну спробу “вбити” одну із ключових функцій НАЗК”, — цитує сайт голову НАЗК Олександра Новікова.

Також у заяві НАЗК перелічені виявлені порушення, які і стали підставою для зупинки фінансування “Голосу”, “Батьківщини” та “Слуги народу”:

• одна з партій заплатила за послуги медіамоніторингу понад 500 тис. гривень; за вказані кошти виконавець надав звіт, який є точною копією інформації, раніше розміщеної на офіційному вебсайті однієї з громадських організацій;

• у звітах іншої партії вказано, що вона перерахувала понад 2 млн гривень за організацію та забезпечення проведення форумів на підставі не існуючих на той момент документів;

• ще одна партія перерахувала кошти п’ятьом компаніям за договорами — понад 14 млн гривень за поліграфічну продукцію; голови місцевих організацій, які, згідно з документами, отримували цю продукцію, за даними державних органів знаходилися в цей час за кордоном, а рахунки цих компаній, на які мали перераховуватись кошти, були відкриті пізніше дати укладання самих договорів.

Судячи з раніше опублікованих висновків перевірки фінзвітів, у першому випадку йдеться про партію “Голос”, у другому — про звіт “Слуги народу”, а у третьому — про звіт “Батьківщини”.

У коментарі ЧЕСНО заступник голови фракції та співініціатор законопроєкту Олександр Корнієнко просить не пов’язувати законопроєкт із зупинкою фінансування “Слуги народу”.

“Щодо зупинки фінансування, то ми працюємо з НАЗК і будемо надавати відповідні пояснення. Цей законопроєкт — це в першу чергу привід поговорити, і він не має на меті перешкоджати НАЗК”, — стверджує Корнієнко.

Нардеп наголошує на необхідності запровадження процедури досудового оскарження результатів перевірки звітності до моменту затвердження висновків перевірки та прийняття рішення про зупинку держфінансування. Це принципова позиція народних депутатів.

Разом з тим Олександр Корнієнко згоден, що існує ризик створення умов, за яких партії зможуть безперешкодно виводити з рахунків державні кошти.

“Щодо оцінки фіктивності та визначення ринкової вартості послуг — так, ризики є. Можливо, це формулювання треба змінити і прив’язати ближче до формулювань з Кримінального кодексу і т. д. З нашої точки зору, це питання до дискусії”, — каже Корнієнко.

Під час брифінгу в кулуарах Верховної Ради законопроєкт прокоментував інший його співініціатор, нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк.

“Якщо говорити конкретно по нормах законопроєкту, то якщо дати можливість партіям апелювати до рішення НАЗК, і якщо вони праві і НАЗК це визнає, то щоб державне фінансування було відновлено не через суд, а за звичайною нормальною процедурою, як це є у податковій, наприклад”, — говорить Железняк.

Згідно із чинним законодавством, у випадку зупинки держфінансування у партій є кілька варіантів подальших дій: подати до НАЗК уточнюючий звіт і таким чином усунути порушення, або ж оскаржити результати перевірки та рішення НАЗК в суді. Передбачити, скільки триватиме розгляд справи у суді, складно, тоді як партія залишається без основного офіційного джерела коштів і має терміново шукати значні обсяги приватних коштів для покриття базових витрат.

Разом з тим, очевидним є бажання партій мінімізувати контроль НАЗК над своїми витратами, що потенційно може призвести до зловживань при витраті державних коштів. Такі зміни можуть вплинути і на вже виявлені порушення, які і призвели до зупинки держфінансування. Визнаючи НАЗК не уповноваженим встановлювати фіктивність правочинів та відповідність ринковій вартості наданих послуг, парламентарі не пропонують альтернативних способів контролю.

Нагадаємо, це скликання парламенту з моменту набуття повноважень щонайменше тричі вносило зміни до закону “Про політичні партії в Україні”. У вересні 2019 року за ініціативи Володимира Зеленського Верховна Рада скоротила обсяги держфінансування партій та позбавила права на отримання таких коштів позапарламентські партії. Вже за кілька місяців обсяги держфінансування повернули до попереднього рівня, а разом з тим спростили процедуру здійснення внеску на користь партії. Ще за кілька місяців парламент дозволив партіям не подавати квартальної звітності аж до завершення карантину. Користуючись таким послабленням, значна частина партій припинила подавати фінзвітність, що призвело до того, що навіть через п’ять місяців після місцевих виборів ми не знаємо, хто їх фінансував.

Зараз у парламенті зареєстровано ще два законопроєкти, які вносять зміни до закону “Про політичні партії в Україні”. Окрім проєкту, який стосується контролю, підстав та процедури зупинки держфінансування, нардепи пропонують відновити повноцінне звітування партій. Останній законопроєкт профільний комітет підтримав ще місяць тому, однак на голосування у залі він ще не виносився.

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!