Коли побачимо світло в кінці підземного Музею на Поштовій?

Віталій Білецький, який знаходиться на площі з початку безстрокової акції із захисту археологічних знахідок, каже, що на сьогодні площі загрожують ґрунтові води і бракує фахового комплексного дослідження стану недобудованого об’єкта та прилеглих ґрунтів.

“Немає ґрунтовної інформації про стан конструкції самої Поштової площі, стан самого недобудованого об’єкту. Вплив на конструкції йде через нове будівництво на схилах, ігнорування правил безпеки. Зростає тиск ґрунтів з двох схилів”, — каже Білецький. 

За словами Білецького, котлован має різні глибини, і до проєктної глибини 95,2 м будівельники не дійшли. При цьому котлован розритий ще з 2015 року — на сьогодні це вже шість років.

“Сьогодні спостерігаємо рух паль, які тримають на собі конструкцію площі. Подальше невтручання в процеси може призвести до жахливих наслідків”, — наголошує Білецький.

Він додає, що може не виникнути потреби в демонтажі всієї плити Поштової площі, адже не всі конструкції деформовані, і там є близько 900 паль різної висоти. Проте для цього необхідно провести дослідження не лише самої Поштової.

“Потрібно провести експертизу всіх проєктів, які призвели до жахливого стану схилів. Через будівництво нового пішохідно-велосипедного мосту почалися зрушення, які впливають на інші об’єкти. Чи можна було взагалі проєктувати такий об’єкт на Поштовій, цей місток…” — резюмує Білецький. 

Наталія Новак, народна депутатка минулого скликання, позивачка в суді про скасування містобудівних умов та обмежень забудовнику, який під виглядом реконструкції дорожньої інфраструктури мав намір побудувати на площі ТРЦ. 

Новак нагадує, що будівництво ТРЦ від самого початку було незаконним.

“Київська влада намагалася швиденько провести інвестиційний конкурс, щоб зробити транспортну розв’язку і побудувати ТРЦ. Дозвіл був виданий виключно на транспортну розв’язку, ніхто дозволів не надавав на будівництво ТРЦ. При зміні особи, яка здійснює нагляд за будівництвом, було змінено і проєктну документацію. Ми звернулися з позовом до суду скасувати містобудівні умови та обмеження (МУО) і скасувати дозвіл”, — каже Новак.

Тепер, за її словами, щоб почати нове будівництво, потрібно спершу відвести земельну ділянку, прийняти новий детальний план території (ДПТ) та низку інших документів.
 

Відповідальність за ситуацію з недобудованою транспортною розв’язкою, на думку Новак, має нести КМДА. 

Олексій Хавратенко, представник ГО “Відродження КИЄВОПОДІЛ”, каже, що в Києві ставлення до археології злочинне.

“Хочу акцентувати увагу на моральних, правових і державницьких засадах. Адже мова йде про територію державного архітектурно-історичного заповідника “Стародавній Київ”. Усі схили Дніпра — це ландшафтний заповідник і пам’ятка… Ще коли було Магдебурзьке право й самоврядування в Києві, ще тоді будували системи зупинення зсувів схилів. Бо Київ стоїть на складних гідрогеологічних ґрунтах... А нам, виходить, на природу й історію наплювати. Це свідчить про антидержавні й антинаціональні дії злочинного угруповання. Тут варто залучати й міжнародні організації”, — каже Хавратенко.
 

Тарас Білінський, голова комітету Громадської ради при КМДА з питань децентралізації, самоврядування та агломерації, каже, що його непокоїть, як руйнується Київ.

“Це і Поштова площа, і Гостиний двір, і вулиця Сагайдачного, наша набережна. Питань багато… Мене хвилює питання, щоб не “пливли” ті плити, які я бачив особисто, бачив перекоси доріг, як розходяться плити… на транспортній розв’язці, що йде на Поділ. Тому я буду говорити киянам і подолянам виходити на Поштову й подивитися на власні очі. Пропоную тим людям, які спотворили Поштову площу, виправити свої помилки”, — каже Білінський.

Аннабелла Моріна, яка модерує захід, цікавиться в адвоката Олександра Дядюка, хто відповідатиме по закону, якщо станеться якесь лихо на Поштовій.

Олександр Дядюк каже, що відповідати мав би міський голова, але знайдуть іншого “крайнього”.

“З юридичної точки зору — це об’єкт незавершеного будівництва, вона не введена в експлуатацію, це будмайданчик… Ті машини, які по Дніпровській набережній під мостом їздять, і тисячі киян, які зараз почнуть гуляти на Поштовій, — це люди, які їздять і гуляють на будмайданчику. Ніякі експерти не перевірили технічний стан об’єкта, чи не несе він загрози, чи придатний до експлуатації… Якщо він завалиться, не дай бог, то відповідати має той, хто дозволив експлуатувати будмайданчик, який не введений в експлуатацію і не перевірений відповідною державною комісією. Я вважаю, що це міський голова. Пригадуєте, він там відомого боксера приймав… У нас це буде якийсь третій прораб шостого рівня, якому дадуть декілька років умовно, і на тому все завершиться”, — каже Дядюк.

Перш за все міська влада має призначити будівельно-технічну експертизу, щоб перевірити сьогоднішній стан цього об’єкта незавершеного будівництва, переконує Дядюк.

Адвокат додає, що так звана реконструкція Поштової — це ще один яскравий приклад київської корупції.

“Згідно з інвестугодою в нас нібито залучено інвестора для реконструкції транспортної розв’язки. Але насправді вся реконструкція транспортної розв’язки стовідсотково здійснюється за бюджетні кошти. По суті, за сотні мільйонів бюджетних коштів готується будівельний майданчик для приватного інвестора, який потім заходить на підготовлену за бюджетні кошти ділянку і будує торговий центр”, — каже Дядюк і порівнює це з інвестдоговорами з реконструкції свого часу Європейської площі, Харківської площі.

Максим Стравинський, захисник екопарку “Осокорки”, погоджується з Дядюком щодо корумпованості будівництва у Києві і наводить приклад з Осокорками.

“Зараз багато хто знає ситуацію з екопарком “Осокорки”, коли начебто соціальну відповідальність забудовник “Столиця-груп” бере на себе з добудови будинків збанкрутілої “Аркади”, але виставляє місту такі додаткові умови, починаючи від пільгової ставки на оренду земель і зон охоронюваного ландшафту, закінчуючи будівництвом транспортної інфраструктури, енергетичної тощо… Це до шести-семи мільярдів коштів із бюджету буде виділено на забезпечення таких проєктів. Це надзвичайно корумпована складова будівництва, яка стала настільки незавуальована, що її можна прописувати в меморандумі”, — каже Стравинський.

Щодо Поштової площі Стравинський каже, що місто ризикує отримати острів.

“Я прораб за освітою… те, що я споглядаю протягом останнього періоду на Поштовій, мене як будівельника лякає. Навколо будмайданчика немає ніяких застережливих пояснень, червоної стрічки, яка б мала не допускати туди людей”, — каже Стравинський і додає, що ми можемо отримати ще один острів Дніпра з річковим вокзалом посередині. При цьому, за його словами, постраждають і метро, і фунікулер, не кажучи вже про саму не введену в експлуатацію транспортну розв’язку.

Стравинський наголошує, що біди Києва від юридичної безвідповідальності. 

“Ми знаємо, хто є причиною чи не левової частини всіх проблем міста. Від Сан Санича, Черновецького і далі… Ми знаємо, коли і хто з чиновників підписував і затверджував відповідні документи по різних об’єктах. Єдине, чого не вистачає — це юридичного захисту киян. Бо юридичний департамент КМДА, який за логікою має захищати киян і наші інтереси як громади, чим він займається — важко зрозуміти… Це ніякого відношення до захисту інтересів громади Києва не має”, — каже Стравинський.

На думку активіста, якщо громада зможе акумулювати зусилля незалежних юристів на свій захист, то це буде першим кроком для вирішення багатьох проблем столиці.

Зауважимо, що в ході судового позову щодо скасування містобудівних умов та обмежень забудовнику ТРЦ на Поштовій площі представники КМДА виступали на боці забудовника. 

Валерій Суботін, який представляє спілку “Музбат”, каже, що якщо влада не завжди виправдовує очікування громади, то громаді доводиться самій впливати на місцеву владу. 

Аннабелла Моріна, яка у 2018 році голодувала на Поштовій площі, протестуючи проти будівництва там ТРЦ, переконана, що на сьогодні будувати ТРЦ навіть юридично неможливо.

“Ми намагалися розірвати інвестиційний договір… Ви пам’ятаєте про рішення Київради щодо розірвання договору чи внесення в нього змін. На жаль, це рішення так і не було виконане. Воно не може бути виконане, бо для того треба виконати умови інвестиційного договору — побудувати ТРЦ, а тим часом всі дозволи на ТРЦ скасовані і є кримінальне провадження, яким накладено арешт на побудову ТРЦ. І, на моє переконання, до влади й інвестора почало доходити, що це не може бути виконано… для того, щоб почати вирішувати цю ситуацію, необхідно змінювати інвестиційні зобов’язання. Неможливо вже виконати умови 2013 року, неможливо збудувати ТРЦ”, — каже Моріна. 

Ольга Рутковська, мистецтвознавиця, членкиня організації ICOMOS, розповідає, що в Інституту археології сьогодні немає практики — зберігати пам’ятки археології, а музеєм опікується громада на волонтерських засадах. 

“Музей на Поштовій площі — це ініціатива, яка починалася на волонтерських засадах і продовжує на них триматися. Це виявився тривалий процес — марафон тривалістю два роки і майже дев’ять місяців. Суспільство повірило, що навіть на громадських засадах працює справжній музей. За цей час змінилося багато. Нам вдалося врятувати деревину, яка була просто зібрана археологами і покладена стосом на вулиці під плівкою. Ми зрозуміли, якими є оптимальні умови, щоб зберегти ці унікальні об’єкти, доповнили саму пам’ятку, яка зараз досліджена до рівня XI–XII століть", — каже Рутковська.

 

Популяризація пам’ятки громадськими силами ведеться послідовно і постійно. 

“Найголовніше — повернути всі дії в напрямку реалізації конструктивних напрацювань, які є. На сьогодні ми маємо детальну дорожню карту, яка передбачає послідовний покроковий вихід із ситуації. Там прописані всі події і процеси, які мають відбуватися зі створенням музею як юридичної особи. З паралельним одночасним процесом будівельної експертизи схилів території Поштової площі. Інший паралельний процес — це зосередження науковців, які мають включитися в процес подальшої роботи із самою пам’яткою”, — зауважує Рутковська.

За словами Білецького, київська влада вже знає про цей проєкт дорожньої карти й вивчає його.
 

“Проєкт документу — це плід прямого самоврядування. Триетапний документ. Перший етап — дослідження ситуації. Другий — створення повноцінного музею, який стане замовником проєкту й конкурсу. Третій етап — реалізація. Влада це все бачила. Ми хочемо, щоб вона все це почула, що говорили сьогодні Наталя Новак і Олександр Дядюк. Поверніться до роботи, візьміть себе в руки та поставте крапку в цьому питанні… Якщо наша місцева влада неспроможна, ми будемо піднімати це питання на той репутаційний рівень, щоб вони все-таки захотіли його вирішувати”, — резюмує Білецький.
 

 

Нагадаємо, що пам’ятку виявили під час археологічних розкопок 2015 року в процесі будівництва дорожньої розв'язки, якою скористалися для того, щоб побудувати черговий ТРЦ. Інвестора будівництва ЗМІ пов’язують із “ексзавгоспом” Віктора Януковича.

У ході досліджень археологи на місці розкопок зафіксували проміжок двох парканів періоду Київської Русі, що показують напрям вулиці, на котрій розміщена величезна садиба. Дослідники виявили міський квартал середньовічного Києва XI–XIII століть, під яким розташовані ще більш ранні горизонти. За словами науковців, тут також могла знаходитися київська митниця. Серед знахідок є печатки-булли синів Ярослава Мудрого — Ізяслава та Всеволода.

На Поштовій площі могли відбуватися літописні події, пов’язані з дипломатичними візитами до княгині Ольги древлянських і візантійських послів, поваленням язичницьких ідолів та хрещенням киян за часів князя Володимира.

У червні 2018 року на знак протесту проти побудови ТРЦ на Поштовій площі активістка Аннабелла Моріна оголосила безстрокове голодування і перебувала на площі доти, доки її не забрала швидка допомога. 

У червні 2018 року Київрада ухвалила рішення про музеєфікацію артефактів і створення на Поштовій площі публічного простору.

У липні 2018 року ВР прийняла постанову про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі у м. Києві

У листопаді 2018 року Київрада проголосувала за припинення або внесення змін до інвестдоговору із забудовником на Поштовій площі.

У травні 2019 року Поштова площа стала пам’яткою археології та історії національного значення.

У грудні 2019 року громада домоглася остаточного скасування забудовнику містобудівних умов та обмежень для будівництва ТРЦ.

На сьогодні площу не введено в експлуатацію, громадські активісти не припиняють безстрокової акції на захист музею.

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!