Чинний склад Верховної Ради став рекордним за кількістю і часткою жінок серед обраних народних депутатів. Мандати отримали 346 чоловіків і 92 жінки. На даний момент у Раді 335 чоловіків і 87 жінок — тобто 19% від конституційного складу у 450 осіб, або 20% від актуальної кількості депутатів.
Жінки в середньому беруть участь у голосуваннях на 4% частіше, ніж чоловіки. В середньому на жінок припадає на два прийнятих закони більше, ніж у колег-чоловіків.
Рух ЧЕСНО розповідає, як народні депутатки працюють у Верховній Раді 9-го скликання.
Частка у 20% — це рекорд за всі скликання парламенту. Кількісно найбільше жінок у “Слузі народу”, але частка складає 22%. Найбільша частка жінок у фракції “Голосу” — 45%.
Всього у Раді-9 народними депутатками стали 92 жінки, але за майже півтора року п’ятеро народних депутаток склали повноваження. Йдеться про Ганну Новосад (“Слуга народу”), яка одразу після обрання стала міністром освіти України; Анну Коваленко, яка на початку вересня 2019 року стала працювати в Офісі президента; Ірину Луценко (ЄС), яка у листопаді 2019 року склала повноваження за станом здоров’я; Ірину Венедіктову, яка до кінця 2019 року очолювала комітет із правової політики, потім перейшла на посаду в. о. у Державному бюро розслідувань, а згодом — у березні 2020 року — очолила Генпрокуратуру; і Ольгу Бєлькову з “Батьківщини”, яка склала повноваження у червні 2020 року.
Загалом у Верховній Раді 23 комітети, три з яких очолюють жінки. Це Анастасія Радіна (“Слуга народу”) — голова антикорупційного комітету, Іванна Климпуш-Цинцадзе (“Європейська солідарність”) — голова комітету з питань інтеграції України до ЄС, і Галина Третьякова (“Слуга народу”), яка очолює комітет з питань соцполітики та захисту прав ветеранів.
Участь у голосуванні
В середньому народні депутатки беруть участь у голосуваннях (сукупність голосувань за, проти і “утрималися”) на рівні 68%, що приблизно на 4% більше, ніж участь колег-чоловіків.
Найбільша різниця у голосуваннях серед позафракційних народних депутатів — чотири жінки беруть участь у голосуваннях на 30% частіше, ніж 15 колег-чоловіків. А у фракції “Батьківщина”, навпаки, три жінки голосують на 25% гірше.
Зауважимо, що при аналізі участі у розрізі фракцій і груп треба зважати на різницю в кількості депутатів та депутаток. Майже порівну беруть участь у голосуваннях фракції “Слуги народу”, “Європейської солідарності” і “Опозиційної платформи — За життя”.
Натомість якщо аналізувати відсутність депутатів (картки немає у слоті), жінки в середньому відсутні під час 19% голосувань, а чоловіки — під час 17%. Найбільший показник відсутності належить трьом нардепкам “Батьківщини” (Анжеліка Лабунська — 71%, Юлія Тимошенко — 46%, і Альона Шкрум — 33%) — близько 50% у середньому. Чоловіки із фракції відсутні в середньому під час 23% голосувань.
Законoдавча активність
Загалом у Раді 9-го скликання жінки були ініціаторками 1554 проєктів законів, чоловіки — 2471 проєкту.
В середньому кожна нардепка подала 56 проєктів законів — з них законами стали вісім, а кожен чоловік подав 44 проєкти, з яких законами стали шість.
Законами ставали проєкти, які подали 85 із 87 чинних народних депутаток (98%). Винятком є народні депутатки від ОПЗЖ — Юлія Льовочкіна, яка ініціювала три проєкти законів, і Тетяна Плачкова, яка ініціювала 29 проєктів законів. Жоден із них не набув чинності.
Натомість серед чоловіків проєкти законів ініціювали 307 із 335 народних депутатів, або 91%. Зауважимо, що серед усіх народних депутатів немає політиків, які б не ініціювали принаймні один законопроєкт.
Найбільший відсоток прийнятих законів належить депутатці Оксані Дмитрієвій (“Слуга народу”) — за 47% її проєктів законів, 25 із 53, проголосували у другому читанні і підписали.
Найбільше законопроєктів подала Наталія Королевська (ОПЗЖ) — 215, але лише п’ять із них стали чинними (близько 2%).
Рух ЧЕСНО також наголошує, що суто кількісна успішність не говорить про рівень якості законопроєктів, тож до кращих кількісних показників у розрізі законодавчої діяльності варто ставитися обережно і автономно від якісних показників.
Зауважимо, що дані по законодавчій активності враховані станом на 26 лютого 2021 року.
Голос жінок у Раді
Що ж до виступів під час засідань Ради, то цим правом скористалися 80 із 87 чинних народних депутаток (92%). Серед чоловіків виступили 299 із 335 депутатів, або 89%. В середньому на кожну народну депутатку припадає 55 хвилин виступів, на депутата — 42 хвилини. Найбільший показник серед жінок належить позафракційній народній депутатці Олені Кондратюк (9,7 години), яка є заступницею голови Верховної Ради. Найімовірніше, така тривалість виступів пов’язана із зачитуванням запитів народних депутатів. На другому місці — Наталія Королевська, чиї виступи тривали загалом 9,7 години, а на третьому місці — Ніна Южаніна, 6,9 години.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”.
Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!
Читайте також:
Шукайте жінку: партії, у списках яких буде замало кандидаток, не зареєструють на виборах
Чи здатна гендерна квота посилити жіноче лідерство в політиці?
Для чого потрібні гендерні квоти?
Поділитись