Як працювали нардепи-мажоритарники Львівщини у 2020 році

Яку кадрову політику підтримують нардепи 

У 2020 році відбулася низка кадрових голосувань. У повноваження Верховної Ради входить формування Кабінету міністрів, призначення генпрокурора та голови НБУ.

Мажоритарники ЄС та “Голосу” не підтримали жодного із цих кадрових рішень, а депутати “Слуги народу” підтримали 100% таких рішень. 

Серед кадрових голосувань найбільший консенсус був під час голосування щодо звільнення з уряду Олексія Гончарука, з НБУ — Якова Смолія, та призначення уряду Дениса Шмигаля, в НБУ — Кирила Шевченка. Усі ці рішення, крім “слуг народу”, підтримали також мажоритарники груп “За майбутнє” та “Довіра”. 

Фігурант п’яти журналістських антикорупційних розслідувань, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, відставки якого вимагає громадський сектор, потрапив до складу Кабміну під час пакетного голосування за уряд Шмигаля. Під постановою про відставку Авакова підписались четверо мажоритарників Львівщини, зокрема всі нардепи-мажоритарники “Голосу” та Камельчук зі “Слуги народу”.

Голосування за Сергія Шкарлета як міністра освіти стало скандальним з кількох причин. Політика, який став міністром освіти, звинувачують у плагіаті, і під час голосування, яке набрало мінімально необхідну кількість голосів — 226, нардепи вдалися до кнопкодавства. З народних депутатів Львівщини за цю кандидатуру дали голоси “слуги” Камельчук і Саламаха, а також нардеп із “Довіри” Кіт. Якби хтось із них утримався, Шкарлет не став би міністром. ЄС і “Голос” у цьому голосуванні натисли кнопки проти, Батенко та Бакунець утримались, а Дубневич був відсутній.

Найменше, а саме два голоси від депутатів “Слуги народу” Саламахи та Камельчука, набрала одна із постанов про призначення керівником МОЗ Максима Степанова. На графіці відображено перше провальне голосування за призначення Степанова і друге, яке стало результативним. У ЗМІ повідомляли, що кандидатуру Степанова лобіював Аваков і підтримував олігарх Ігор Коломойський.

Питання про недовіру ексгенпрокурору Русланові Рябошапці підтримали депутати “Слуги народу”, “За майбутнє” та нардеп-кнопкодав Кіт із “Довіри”. Вони ж разом із Бакунцем із “Довіри” підтримали призначення Ірини Венедіктової вже через кілька годин.

Заяву на звільнення Смолій особисто подав президенту, аргументуючи рішення систематичним політичним тиском. Незадовго до відставки Смолій та його заступник Сологуб неодноразово заявляли про заклики профінансувати бюджет емісією гривні.

Як голосували за маркерні законопроєкти

Протягом минулого року парламент ухвалив низку законів, які мають серйозний вплив на економіку та роботу політичної системи країни.

Лише нардепи “Слуги народу”, “За майбутнє” і “Довіри” підтримали держбюджет на 2021 рік. Як правило, за бюджет голосують ті нардепи, які входять до коаліції. Опозиційні фракції у парламенті, такі як “Голос”, ЄС та ОПЗЖ, за такий розподіл бюджету голосів не давали. У бюджеті “чорна діра” — 240 млрд гривень дефіциту. 

Але якщо по бюджету опозиція не дала голосів, то за закон, який дав відкрити ринок землі, опозиція голоси дала. Його підтримали 9 із 12 мажоритарників (депутати ЄС, “Слуги народу”, “Довіри”, Рущишин та Піпа з “Голосу”), а інші троє під час голосування були відсутні у залі (депутати із “За майбутнє” та Васильченко з “Голосу”).

Цей закон намагалися блокувати поправковим спамом — надали тисячі правок, щоб він так і не був ухвалений. Головно поправковий спам ішов від нардепів ОПЗЖ, але були численні правки і від “Слуги народу”. Саме у голосуванні за законопроєкт проти спаму мажоритарники Львівщини у голосуванні були найменш рішучими, адже за проголосували лише троє, зокрема депутати “Довіри” та “слуга народу” Камельчук.

Рішення щодо законопроєктів про укрупнення районів та запуску Виборчого кодексу теж розкололи представників області. За Виборчий кодекс віддали свої голоси депутати “Слуги народу”, партії “За майбутнє” та Кіт із “Довіри”. Новий тип районування підтримали мажоритарники лише “Слуги народу” та “За майбутнє”. 

Минулого року держава пережила значну законотворчу і конституційну кризу. Конституційний суд скасував здобуток Революції Гідності — електронне декларування, та статтю Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за недостовірне декларування чи незаконне збагачення. Таким чином антикорупційна реформа була паралізована. Нардеп із партії “За майбутнє” Батенко разом з нардепами ОПЗЖ підписав подання до КСУ, на основі якого і було прийнято скандальне рішення щодо е-декларацій. Парламентарям довелося у терміновому порядку готувати нову законодавчу норму, але ув’язнення, яке раніше було одним із можливих видів покарань за недостовірну інформацію, прибрали, і це рішення підтримали вісім представників Львівщини, зокрема нардепи “Довіри”, Княжицький і Бондар з ЄС, Камельчук зі “Слуги народу”, Піпа і Васильченко з “Голосу”, Батенко із “За майбутнє”. 

Найбільш рішучими львівські обранці були щодо “антиколомойського закону“ № 2571-д, коли за проголосували 10 із 12 мажоритарників, а не підтримали рішення лише депутати групи “За майбутнє”. 

Найопозиційніше за найважливіші некадрові рішення голосували Васильченко та Дубневич, що підтримали лише два рішення. Усі рішення підтримав лише Камельчук. 

Хто з нардепів найбільш опозиційний

Найбільш опозиційними під час голосувань за всі рішення у Верховній Раді, тобто в усіх читаннях, були нардепи Піпа, Лопушанський та Рущишин. Найчастіше підтримували законопроєкти та інші рішення парламенту мажоритарники Батенко, Бакунець та Камельчук.

На графіці відображено голосування за рішення у другому читанні. З неї видно, що у цій категорії голосувань найлояльнішими є Камельчук та Саламаха зі “Слуги народу”, Бакунець із “Довіри”, а найбільш опозиційними — Дубневич із “За майбутнє”, Кіт із “Довіри” та Лопушанський з ЄС.

Законодавчі пріоритети нардепів Львівщини

Законопроєкти більшості мажоритарників Львівщини мають економічне спрямування, хоча у деяких є особлива спеціалізація.

Так, у Галини Васильченко з “Голосу” майже половина поданих пропозицій стосується економічних питань, зокрема бюджетних, податкових, інвестиційних, підтримки економіки через COVID-19. Також серед ініціатив — акти щодо медичного канабісу, донорської крові, вакцинації. Запропоновані нею поправки до семи законопроєктів стосувалися здебільшого освіти, грального бізнесу, Бюро економічної безпеки. Серед підтриманих правок — ті, що стосуються збереження акцизу від пального для місцевих бюджетів та збільшення лімітів для груп ФОПів.

В її колеги по фракції Наталії Піпи чверть законопроєктів стосується сфери освіти. Запропоновані нею поправки до трьох законопроєктів стосувались законів про повну загальну середню освіту, гральний бізнес та Бюро економічної безпеки.

У Ярослава Рущишина з “Голосу” переважають законопроєкти з енергетичних, бюджетних, інвестиційних, податкових, господарських питань. Законами стали акти щодо газу та ринку кормів. Запропоновані ним поправки до семи законопроєктів стосувались скандальних економічних ініціатив 1209-1 та 1210, актів про “інвестнянь”, процедури банкрутства.

Серед законодавчих ініціатив Юрія Камельчука зі “Слуги народу” майже половина — це економічні чи енергетичні ініціативи, зокрема щодо інфраструктури, держпідприємств, віртуальних активів, ФОПів, ринку електричної енергії. Також є група політичних законопроєктів. Запропоновані ним поправки стосувались лише законопроєкту про гральний бізнес.

У колеги Камельчука по фракції Ореста Саламахи більше половини законопроєктів стосується бюджетів, податків, а також обігу вогнепальної зброї. Запропоновані ним поправки стосувались лише акту про ринок природного газу. 

Серед законодавчих ініціатив Тараса Батенка із групи “За майбутнє” третина поданих актів є економічними і стосуються фінансів, податків, газу, містобудування, агропромисловості, надр, звільнення Данила Гетманцева з посади. Також серед ініціатив акти про акустичне насильство, дерадянизацію законодавства. Запропоновані ним поправки до 50 законопроєктів найбільше стосувались актів про Бюро економічної безпеки, дерегуляцію земельних відносин, податкового акту 1210.

Ярослав Дубневич, колега Батенка, понад половину законопроєктів подав щодо охорони здоров’я, зокрема в умовах поширення COVID-19, медичних закупівель, торгівлі лікарськими засобами, донорської крові, цукрового діабету, впливу тютюну. Також серед пріоритетних груп законопроєктів — економічно-транспортні та освітні. Запропоновані ним поправки до трьох законопроектів стосувались доступності лікарських засобів та скандального податкового законопроєкту 1210. 

Михайло Бондар з ЄС, окрім фракційних пріоритетів, має законопроєкти у сфері енергетики, зокрема про погашення заборгованості у вугільній галузі, соціальний захист шахтарів. Запропоновані ним поправки до п’яти законопроєктів здебільшого стосувались актів про “інвестнянь”, розвідку, податкових пільг через пандемію COVID.

Серед законодавчих ініціатив Миколи Княжицького з ЄС більше політичних ініціатив, що стосуються антикорупційних органів, судів, парламенту, Білорусі та РФ. Значна частина актів стосується економіки, а також медіа, культури, туризму та освіти. Запропоновані ним поправки до 13 законопроєктів здебільшого стосувались актів про гральний бізнес, Бюро економічної безпеки, “інвестнянь”, місто Київ.  

“Єесівець” Андрій Лопушанський подавав бюджетні та податкові ініціативи. Запропоновані ним поправки стосувались лише законопроєкту про “інвестнянь”.  

Павло Бакунець із “Довіри” понад половину пропозицій подав щодо політичних аспектів — суди, вибори, децентралізація. Мова про ініціативи щодо розміру грошової застави, місцевих службовців та бюджетів, Смарагдової мережі. Запропоновані ним поправки до чотирьох законопроєктів стосувались пластикових пакетів, нотаріату, антикорупційного та податкового законодавства.

Андрій Кіт із “Довіри” понад половину пропозицій подав щодо економіки, зокрема енергетики, транспорту. Запропоновані ним поправки до двох законопроєктів стосувались дерегуляції земельних відносин та кола осіб, на яких поширюється антикорупційне законодавство.

Скандали та гречкосійство мажоритарників Львівщини

За останній парламентський рік роботи мажоритарники Львівщини фігурували у різних скандалах. Але політично їхні масштаби та наслідки були різними. 

За даними “Серпом по рейтингу”, Батенко потрапив у скандали 17 разів — через дії щодо антикорупційного законодавства, НАБУ, “антиколомойського закону”, Авакова.

Батенко гречкосіяв та піарився на освоєнні бюджетних коштів. Також він був гостем на телеканалах 112 та ZIK, які пов’язують з Віктором Медведчуком. 

Його колега по групі Дубневич у 2020 році потрапив у скандали десять разів, зокрема через схожі дії. Також у 2020 році брати Дубневичі переписали майно на своїх синів, що пов’язано з тим, що НАБУ і САП завершили розслідування справи Дубневича, а Верховний суд відмовив Дубневичу в оскарженні рішень парламенту у справі “Укрзалізниці”. Депутат активно гречкосіяв, роздаючи медичні засоби.

Також Дубневич позбавлявся депутатських виплат через прогули за 13 місяців на загальну суму понад 539 тис. гривень.

Депутатка “Голосу” Васильченко піарилась на залученні бюджетних коштів на округ, гречкосіяла. Також вона агітувала за кандидатів УГП, шість разів згадувала цю партію.

Її колега по фракції Піпа також гречкосіяла — посадкою дерев, роздачею книг, медичних засобів лікарням, піарилась на освоєнні громадою бюджетних коштів. Піпа також мінімум вісім разів писала та піарила УГП, зокрема агітувала за кандидатів. 

Рущишин значну частину року приділив балотуванню в мери Львова, він і його команда гречкосіяли, роздаючи харчі та засоби захисту. 

Княжицький з ЄС лобіював “відкрите небо” для свого бізнес-партнера. Протягом року він систематично агітував за кандидата Олега Синютку, з яким гречкосіяв.

Лопушанський із ЄС заявляв про підпал своєї машини та спростовував інформацію про свій дозвіл на евакуацію людей з Уханя на території округу. Також гречкосіяв через благодійний фонд.

Камельчук зі “Слуги народу”, за даними “Серпом по рейтингу”, у 2020 році потрапив у скандали 11 разів, зокрема як співавтор постанови про незаконне звільнення директора НАБУ, за інші дії щодо антикорупційного законодавства та органів. Також він потрапляв до переліку нардепів, що найчастіше користуються автопарком ВРУ. Депутат гречкосіє у навчальних закладах.

Виступає на каналах 112, ZIK та Newsone, які пов’язують із Медведчуком.

Наприкінці 2020 року став фігурантом медійних скандалів через поширення фейків та антинаукових теорій щодо коронавірусу, масок, вакцинації та проституції. При цьому він користується як масками, так і респіраторами, голосує за “ковідні” законопроєкти. Facebook почав маркувати його дописи як неправдиву інформацію чи видаляти їх. 

Також Камельчук виступав за заборону абортів та за подачу води до Криму. 

Його колега по фракції Саламаха потрапив у скандали 11 разів, зокрема теж як співавтор постанови про незаконне звільнення директора НАБУ, а також через погодження мільярдних доплат МВС. Депутат піариться на субвенціях та стабільно гречкосіє в окрузі. Дрогобицька міська рада висловила йому недовіру як нардепу від округу. Також він заявив про хакерську атаку на свої сторінки.

Бакунець із “Довіри”, за даними “Серпом по рейтингу”, як і його колега Кіт, у 2020 році потрапив у скандали вісім разів, зокрема через НАБУ, Авакова, Венедіктову і суди. 

Депутат гречкосіє передачею медичних засобів та грантами від молодіжної ГО. 

Його колега Кіт, як і Дубневич, позбавлявся депутатських виплат через прогули за 11 місяців на загальну суму понад 455 тис. гривень.

Нагадаємо, що Рух ЧЕСНО аналізував роботу депутатів-мажоритарників Львівщини у 2019 році.