28 березня відбудуться проміжні вибори народних депутатів на Донеччині (міста Покровськ, Добропілля та Мирноград — округ № 50) і на Франківщині (Надвірнянський район — округ № 87). Нардепи цих округів стали мерами, тому ЦВК призначила довибори.
Станом на 25 лютого (останній день подання до ЦВК документів для реєстрації) офіційно зареєстровано десять учасників виборів в окрузі № 50. Більшість найвпливовіших партій уже назвали кандидатів, яких збираються висувати.
Серед кандидатів — фігурантка справи про вбивство Шеремета, продюсер заблокованого телеканалу “112”, мер, якого судили за підробку документів, адвокат Володимира Рубана і ексдепутатка, яка виступає на російських політичних телешоу.
За українським Виборчим кодексом агітація повинна починатися вже після того, як ЦВК прийме рішення про реєстрацію кандидата. Втім, українські політики вже традиційно агітують дочасно.
Рух ЧЕСНО проаналізував біографії та політичний бекграунд політиків, які претендують на мандат народного депутата.
Потенційні фаворити
На виборах у Покровську районну раду (а також у більшість інших районних рад в області) найбільше голосів взяла партія “ОПЗЖ”. Втім, у Покровській міській раді найбільше мандатів отримала партія “Порядок”. Можна припустити, що саме кандидати від цих партій змагатимуться за перемогу на довиборах депутата Верховної Ради.
Одним із фаворитів виборчої кампанії, ймовірно, стане чинний голова Добропільської ОТГ, 49-річний Андрій Аксьонов.
На виборах у парламент у 2019 році Аксьонов програв менш ніж 1,5% (менше тисячі голосів) переможцю Руслану Требушкіну, який наразі став мером.
У 2020 році він зміг впевнено переобратись на посаду міського голови Добропілля. За нього проголосували 58,4% виборців.
Андрій Аксьонов. Фото — vchasnoua.com
16 лютого на конференції партії “Порядок” у Покровську її лідер, нардеп Муса Магомедов (балотувався у ВРУ від "Опозиційного блоку") висунув кандидатуру Аксьонова. Його кандидатуру також підтримав колишній конкурент Аксьонова на виборах у парламент Руслан Требушкін.
Партія “Порядок” була заснована у 2017 році та стала одним із багатьох регіональних політичних проєктів для участі у місцевих виборах. Політсила переважно кандидувалась у Запорізькій і Донецькій областях. Партія провела у місцеві ради 137 депутатів.
У 2017 році “Донбасс. Реалии” було проведено розслідування про те, як Аксьонов отримав російський паспорт. Нардеп Дмитро Лубінець надав документальні підтвердження того, як влітку 2014 року Андрій Аксьонов виїхав до анексованого Криму, де подав до окупаційної адміністрації заявку на отримання громадянства РФ. Місцем проживання в заяві мер вказав Севастополь.
Пізніше Аксьонова судили за підробку документів (ч. 4 ст. 358), а також за розтрату майна (ч. 2, 3 ст. 191), але він не з’являвся на судові засідання, а також покинув Добропілля і виїхав за кордон. Ба більше, за даними прокуратури, Аксьонов для того, щоб приховати свою відсутність на робочому місці у травні 2017 року, надав до міської ради підроблений листок непрацездатності. На підставі підроблених документів меру були нараховані й виплачені бюджетні кошти. Пізніше міського голову оголосили у розшук. У червні 2018 року заступник мера Євген Бражников заявив, що Аксьонов перебував у клініці в Німеччині, де нібито лікувався від онкозахворювання.
У січні 2019 року Аксьонов повернувся на територію України. Краматорський міський суд відправив його під нічний домашній арешт, а вже у березні запобіжний захід замінили на особисте зобов’язання. Також він був відсторонений від посади міського голови до 28 квітня 2019 року.
Також міського голову звинувачували у підтримці так званого референдуму про відділення від України. На території селища Новодонецьке (підпорядковане Добропіллю), неподалік від будинку селищної ради, у травні 2014 року стояв намет для збору підписів. У відповідь на звинувачення Аксьонов лише говорив, що перешкоджання референдуму — повноваження СБУ. Пізніше міський голова вступив у конфлікт із організаторами автопробігу з українськими прапорами. А у вересні 2017 року на сесії міськради не підтримав пропозицію вшанувати пам’ять загиблих бійців АТО хвилиною мовчання.
У місцевих ЗМІ з’являються матеріали з ознаками джинси на користь кандидата, а у Покровську — білборди та друкована агітація.
Фотографія інформагентства “Вчасно”
32-річний киянин Артем Марчевський, генеральний продюсер заблокованого телеканалу “112 Україна”, балотуватиметься в окрузі від партії “ОПЗЖ”. Відповідне рішення з’їзд політсили ухвалив 4 лютого, а 19 лютого кандидата зареєструвала ЦВК. Марчевський є керівником молодіжного крила ОПЗЖ з березня 2020 року.
Фото з вебсайту ОПЗЖ
Марчевський став генпродюсером “112” невдовзі після того, як канал перейшов у фактичну власність Віктора Медведчука у 2018 році.
Читати також: Парламентські будні Медведчука
Як зазначає видання “Детектор медіа”, Марчевський був частим гостем ефірів телеканалів з “орбіти Медведчука”. При цьому там гостя титрували лише як партійного функціонера, “забуваючи” про його посаду на телеканалі. Також видання зазначає, що нещодавно у трьох містах округу № 50 — у Мирнограді, Покровську та Добропіллі — відкрилися корпункти каналу “112”. Сам Марчевський не бачить у цьому конфлікту інтересів.
Марчевський вже має досвід балотувань. Він двічі балотувався у Київську міську раду — у 2015 році від партії “Право народу” (за розслідуванням “Схем”, партія була близькою до Віктора Медведчука) та у 2020 році від ОПЗЖ. У 2019 році намагався потрапити у Верховну Раду від ОПЗЖ в окрузі № 60 (Донецька область), де посів друге місце, програвши самовисуванцю Дмитру Лубінцю.
Цікаво, що під час виборчої кампанії 2020 року ЗМІ з “орбіти Медведчука” публікували матеріали з ознаками джинси на підтримку кандидата. Наприклад, на вебсайті Zik.ua виходив матеріал із назвою “Кандидат у Київраду від партії ОПЗЖ Артем Марчевський домігся подачі води в житловий будинок на Троєщині”.
Агітація кандидата почала з’являтись на території округу чи не найраніше. Організація “Опора” фіксує, що білборди з агітацією з’явилися у Покровську ще до Нового року, а із січня 2021 року кандидат займається гречкосійством в окрузі.
Місцеві журналісти зазначають, що активна агітація ОПЗЖ та Марчевського у Покровську почалась приблизно три тижні тому.
Фотографія інформагентства “Вчасно”
Фотографія інформагентства “Вчасно”
Хто ще балотується від парламентських партій
Кандидаткою від партії “ЄС” стане дитячий кардіохірург, волонтерка та фігурантка справи про вбивство журналіста Павла Шеремета, 41-річна Юлія Кузьменко. Офіційно про висунення Кузьменко оголосили на з'їзді партії 15 лютого. За словами нардепки ЄС Яни Зінкевич, таке рішення було ухвалене “у відповідь на численні звернення ветеранських та волонтерських громадських організацій”.
Кандидатка наразі знаходиться під домашнім арештом, тому, ймовірно, не зможе особисто вести власну кампанію. З цієї ж причини вона виступила онлайн на засіданні партії під час висунення. Кузьменко заявила, що йде в політику, тому що “не хоче бачити патріотів за ґратами за фальсифікованими справами”.
Фото з вебсайту “Європейської солідарності”
19 лютого ЦВК у відповідь на запит журналістів “Радіо Свобода” перерахувало підстави для відмови у реєстрації кандидата. Видання зробило висновок, що “Юлії Кузьменко наразі не оголошено вирок, і вона вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено”. Тому це не має стати на заваді балотуванню кандидатки.
Після початку війни на Донбасі Юлія Кузьменко займалась волонтерством в організації “Євромайдан SOS”, а у 2016 році отримала дві нагороди за свою волонтерську діяльність. У 2018 році видання “Фокус” включило Кузьменко до переліку 100 найбільш впливових жінок в Україні під номером 98.
У грудні 2019 року Юлія Кузьменко була затримана за підозрою у підготовці вбивства відомого журналіста Павла Шеремета. Президент Володимир Зеленський був особисто присутній на брифінгу щодо затримання підозрюваних, що надало справі політичного присмаку.
За версією слідства, нібито саме Кузьменко разом із музикантом Андрієм Антоненком задокументована на відеозаписах на місці подій в ніч перед убивством журналіста. У серпні 2020 року підозрювану звільнили під цілодобовий домашній арешт. Андрій Антоненко досі залишається в СІЗО.
Чимало українських і зарубіжних журналістів, зокрема організація “Репортери без кордонів”, критикували хід розслідування та його доказову базу.
11 лютого свого кандидата в окрузі № 50 назвала “Слуга народу” — ним став голова Покровської районної державної адміністрації Андрій Бондаренко, який займає посаду із січня 2020 року. До призначення Бондаренко працював у Головному управлінні ДФС на Донеччині.
Бондаренко під час онлайн-включення на з’їзді партії. Фото — вебсайт партії “Слуга народу”
За словами з вебсайту партії, кандидат “до 2014 року жив у Донецьку, після початку бойових дій брав участь у звільненні від бойовиків райвідділу міліції в Авдіївці, потім залишив місто. Має статус учасника бойових дій”. Андрій Бондаренко на з’їзді заявив: “попрацювавши рік на посаді керівника органу виконавчої влади, я бачу всі прогалини і готовий їх виправляти”.
Від партії “Голос” у Верховну Раду балотується керівниця Донецької обласної територіальної організації партії Юлія Гакова з Краматорська. Відповідне рішення партія оприлюднила 1 лютого, відзначивши при цьому результати “Голосу” на місцевих виборах у області.
Гакова — підприємиця та громадська активістка. До 2016 року вона працювала у Державній податковій інспекції в Краматорську, у Пенсійному фонді та в Донецькій обласній державній адміністрації. Кандидатка є фінансовим директором компанії 3D.Farm і очолює Східноукраїнську асоціацію малого та середнього бізнесу. З 2016 року вона працює у ГО “Центр розвитку майбутнього” та як бізнес-тренер у проєктах USAID.
Інші кандидати
Першою зареєстрованою ЦВК кандидаткою в окрузі стала 48-річна Вікторія Шилова, яку висунула партія “Держава”. Відповідну постанову ЦВК видала ще 3 лютого 2021 року.
До 2006 року Шилова працювала журналісткою на місцевому дніпровському телебаченні, у 2007-2009 була генеральним директором Дніпропетровської обласної ТРК. Потім стала депутаткою Дніпропетровської облради 5-го і 6-го скликань (2006–2015). Була заступницею голови облради у 2010-2012 р. У 2012 році Партія регіонів виключила депутатку зі свого складу “за розпалювання міжнаціональної ворожнечі і використання адмінресурсу в особистих цілях”. Сама ж кандидатка твердить, що поновилася через суд. (Оновлено)
Кандидатка має багатий виборчий досвід. Вона вже брала участь у восьми виборчих кампаніях від п’яти партій. Втім, раніше балотувалась лише в округах на території Дніпропетровської та Київської областей.
У біографії для участі у виборах Шилова вказала, що є головою правління заснованої у 2014 році громадської організації “Антивійна”. У 2015 році Головна військова прокуратура Генпрокуратури порушила кримінальне провадження проти активістів “Антивійни” за спроби зриву мобілізації. Також кандидатка неодноразово виступала в ефірі російських політичних ток-шоу, на яких робила заяви, співзвучні з меседжами російської пропаганди.
Під час балотування у мери Новомосковська на місцевих виборах 2020 року від партії “Наш край” Шилова виступала проти карантину і дистанційного навчання у школах. (Оновлено)
Другим зареєстрованим кандидатом в окрузі став представник Партії Шарія — 42-річний Валентин Рибін. Відповідну постанову ЦВК видала 15 лютого. Кандидат народився у Хабаровську, але проживає у Києві. Рибін — адвокат, відомий насамперед роботою з російськими військовими та проросійськими суспільними діячами. Серед його клієнтів — керівник організації “Офіцерський корпус” Володимир Рубан, бойовик проросійських збройних угруповань Рафаель Лусваргі, спецпризначенець ГРУ Євген Єрофєєв. Наразі адвокат захищає Вікторію Даскаліцу — фігурантку справи про телеграм-канали, контрольовані російськими спецслужбами.
Валентин Рибін приковує себе наручниками на знак протесту проти рішення суду у Краматорську у 2020 році. Фото — фейсбук-сторінка Валентина Цонева
Рибін є засновником чотирьох компаній. Серед них Фонд правового сприяння іноземцям “Одіссей”, який, за оцінкою “Deutsche Welle. Україна”, займається захистом росіян, яких звинувачують у тероризмі й порушенні територіальної цілісності України.
На місцевих виборах-2020 Рибін балотувався від Партії Шарія у Київську міську раду під номером два, а також очолив окружний список партії у 1-му окрузі столиці (Голосіївський район). У 2016 році на проміжних виборах у Херсонській області намагався потрапити у парламент як самовисуванець. При цьому, ймовірно, був технічним кандидатом. За нього проголосували лише 59 виборців.
Також є власником і засновником ГО “Фонд правової та соціальної допомоги правоохоронцям та військовослужбовцям “Беркут”. Крім того, Рибін мав ФОП (наразі закритий), який займався роздрібною торгівлею.
На фейсбук-сторінці кандидата наразі є лише два пости щодо участі у виборах. Можна припустити, що Рибін не збирається вести активну кампанію в окрузі.
Про своє бажання кандидуватись заявив місцевий підприємець і громадський активіст Микола Головко. Він успішно провів збір коштів для участі у виборах і 24 січня заявив, що подав документи у ЦВК. На місцевих виборах 2020 року він балотувався у Покровську міську раду від “Слуги народу”.
Низка українських ЗМІ також називають ім’я Євгенія Гєллєра як потенційного кандидата, який може доєднатись до кампанії. Гєллєр — екснардеп чотирьох скликань Верховної Ради, фігурант антикорупційних розслідувань і кнопкодав, підприємець і власник ФК “Заря”. ЗМІ називали його “касиром Партії регіонів” за фігурування у розслідуваннях щодо “чорної бухгалтерії” партії. Він уже вигравав парламентські вибори у 50-му окрузі у 2014 році. Політик почав піаритись на місцевих програмах Покровська, зокрема на впровадженні мобільного додатку контакт-центру.
Фото — фейсбук-сторінка Vadym Karnaukh
23 лютого ЦВК повідомила про реєстрацію ще семи кандидатів в окрузі № 50. Всі вони самовисуванці або кандидати від маловідомих партій. Можна припустити, що вони гратимуть роль технічних кандидатів на виборах, зокрема аби завести членів виборчих комісій.
Безпартійний самовисуванець Олександр Груздєв — помічник директора у “Шахтоуправлінні “Південнодонбаське № 1”. Проживає у місті Волноваха Донецької області.
Кандидат від КМКС (Партії угорців України) Іштван Добша — радник голови у ГО “Товариство угорської культури Закарпаття”, колишній голова Перехрестівської сільської ради і чинний депутат Берегівської районної ради (Закарпаття). Примітно, що ГО співпрацює з ОПЗЖ у Закарпатській обласній раді. Спільно з ОПЗЖ та двома іншими фракціями облради КМКС написала листа до Володимира Зеленського з вимогою скасувати санкції до нардепа ОПЗЖ Тараса Козака. Можна припустити, що у реєстрації технічного кандидата була зацікавлена саме ОПЗЖ. Деякі ЗМІ стверджують, що причина участі партії у виборах нардепа — бажання уникнути анулювання реєстрації Міністерством юстиції.
Людмила Дорошенко — кандидатка від партії “Майбутнє країни”, медична сестра у прилуцькій дитячій лікарні. Проживає у Чернігівській області.
Самовисуванець Сергій Звагольський — 31-річний гірник на “Шахтоуправлінні “Покровське”. На місцевих виборах 2020 року балотувався у Покровську міську раду від “Слуги народу”.
Богдан Мироненко — 20-річний безробітний самовисуванець. У 2020 році балотувався у Покровську міську раду від “Слуги народу”.
30-річний самовисуванець Олександр Тамбулатов — юрист, проживає у місті Волноваха. Раніше працював у прокуратурі Донецької області.
Юрій Третяк — 52-річний радник міського голови Мирнограда. У 2015 році балотувався на посаду міського голови Мирнограда, але пізніше зняв свою кандидатуру.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал “ЧЕСНО”.
Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!
Читайте також:
Мер Херсона Колихаєв досі є нардепом: хто винен і коли чекати довиборів у 184-му окрузі?
Слов’янськ: місто без бюджету, політична криза та депутати у базі “Миротворця”
Поділитись