Майже 40 млн грн сумної економії: хто з нардепів найбільше втратив через прогули

До числа оштрафованих прогульників ми зарахували всіх депутатів, котрих протягом каденції ВРУ-9 позбавляли виплат хоча б за один місяць прогульництва.

Проаналізовані дані охоплюють часовий проміжок з 1 листопада 2019 року (день запровадження у парламенті фінансового покарання за прогульництво) до 24 грудня 2020-го (останній день минулого року, коли нардепи працювали у Верховній Раді та комітетах). Таким чином, максимальна кількість календарних місяців, протягом яких депутата могли покарати за прогульництво, - 13 (за винятком серпня 2020-го, коли парламент майже весь місяць був на канікулах).

Як бачимо на інфографіці, протягом цих 13 місяців вісім народних депутатів щомісяця потрапляли до переліку прогульників, загальна сума втрачених ними коштів - 4,3 мільйона гривень.

З-поміж 235 оштрафованих прогульників 9-го скликання п’ятеро вже не є народними депутатами. Це Олексій Кучер, Олександр Ткаченко, Ольга Бєлькова, Святослав Вакарчук і Руслан Требушкін. Також фактично не виконує депутатські обов’язки один із топ-прогульників Ігор Колихаєв: з кінця листопада 2020 року він обіймає посаду мера Херсона і ще тоді написав заяву про складання повноважень нардепа, але Верховна Рада досі не спромоглася позбавити його мандата.

Лідером за кількістю депутатів, котрих хоч один раз позбавляли виплат за прогули, є фракція “Слуга народу”. Втім, цей факт не є сенсацією, адже зазначена фракція є найбільшою в парламенті. Натомість від загальної чисельності “Слуги народу” оштрафовані прогульники складають лише 41,2%. У “Голосі” під грошові “санкції” також потрапило менше половини фракції - 40%.

А от у решті фракцій та груп протягом 13 місяців оштрафували понад 50% їхніх членів. Лідером є група “За майбутнє”, мало не всіх представників якої за цей час позбавляли виплат. Аналіз голосувань Руху ЧЕСНО показує, що станом на грудень 2020 року середній показник участі в голосуваннях членів групи “За майбутнє” складає близько 50%. Це другий найгірший показник у парламенті. 

На наступній інфографіці зазначені 47 нардепів - як чинних, так і колишніх, - котрих позбавили виплат за прогули на загальну суму 20,4 мільйона гривень. Це понад 50% від усієї суми виплат, втрачених усіма 235 прогульниками.

З повним переліком позбавлених виплат депутатів можна ознайомитися в електронній таблиці за цим посиланням.

Читайте також: Сумна економія: депутати-прогульники недопрацювали на 3 мільйони

Нагадаємо, 16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила ініційований “Слугою народу” закон №196-ІХ про те, що народному депутату, котрий протягом календарного місяця упродовж однієї чергової сесії без поважних причин не бере особистої участі у більш як 30% голосувань при прийнятті рішень на пленарних засіданнях або у більш як 50% засідань комітету, до складу якого його обрали, не відшкодовують витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, за відповідний місяць. Це зафіксовано у частині 5 статті 33 закону “Про статус народного депутата України”.

Монобільшість мотивувала необхідність ухвалення цього закону тим, що Верховна Рада попереднього, 8-го скликання часто не була спроможна приймати рішення через відсутність нардепів у сесійній залі, а комітети не могли зібратися на засідання з причини відсутності кворуму.

Опозиція, своєю чергою, розкритикувала цю ініціативу “слуг”. Зокрема, співголова фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко заявила, що новий закон “руйнує парламентаризм” та перетворює депутатів на “кнопки”. Нагадаємо, що у ВРУ 8-го скликання, де прогульництво було поширеним явищем серед нардепів і породжувало масове кнопкодавство, Геращенко обіймала посаду першого віцеспікера.

Нещодавно голова Верховної Ради Дмитро Разумков розповів, що штрафи за прогули боляче вдаряють по парламентаріях: мовляв, до нього приходять багато депутатів зі скаргами, що “їм через неголосування можуть не виплатити зарплату”.

“[Народні депутати з багатомільйонними статками] не приходили. Але було багато тих, про кого ви навіть не подумали б. Серед них є заможні депутати”, - наголосив спікер.

Протягом усього строку депутатства парламентарію щомісяця відшкодовують витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень. Відповідно до ч. 4 ст. 33 закону про статус нардепа, ці відшкодування він отримує з дня обрання його депутатом. Згідно з ч. 4 ст. 32 вищезгаданого закону, розмір цих виплат відповідає розміру місячної депутатської зарплати.

Як повідомили Руху ЧЕСНО в Апараті ВРУ, у 2019 році розмір відшкодування становив 38 420 гривень, у 2020-му - 42 040 гривень на місяць. За словами нардепа від “Слуги народу” Павла Фролова, цього року розмір відшкодування становить 45 400 гривень.

Відшкодування витрат на виконання депутатських повноважень не слід плутати з компенсацією нардепам вартості проїзду або оренди житла. Самі парламентарії називають це відшкодування “другою зарплатою” або “депутатськими”. Кожен депутат розпоряджається цими коштами на власний розсуд: хтось витрачає їх на особисті потреби, хтось закуповує канцелярське приладдя для своїх приймалень, а хтось за рахунок цих грошей навіть займається гречкосійством.

Щомісяця Апарат Верховної Ради надає регламентному комітету відомості щодо народних депутатів, котрі протягом попереднього місяця без поважних причин не брали участі у більш як 30% голосувань на пленарних засіданнях або у більш як 50% засідань своїх комітетів. На основі цих відомостей комітет звертається до голови ВРУ з поданням про припинення відшкодування цим нардепам витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень, за попередній місяць. Спікер своїм розпорядженням позбавляє прогульників цих виплат.

Уже після видання такого розпорядження Апарат може надавати регламентному комітету уточнені відомості щодо того чи іншого прогульника, які свідчать, що цей нардеп насправді пропустив голосування або засідання комітету з поважних причин (наприклад, він надав якісь документальні підтвердження). У такому разі регламентний комітет виключає парламентарія з числа прогульників та просить спікера зробити те саме, і депутат у підсумку отримує свої законні виплати.

Раніше Рух ЧЕСНО розповів про те, хто з нардепів, за підсумками майже півтора року роботи Ради-9, найкраще і найгірше голосує за закони.
Також ми проаналізували зв’язки депутатів на основі того, як вони подають поправки до законопроєктів.