Забудова Новобіличів загрожує нацпарку й Біличанському лісу

Слухання впіввуха, або зловживання карантином

Вперше оголошення про початок громадських слухань щодо ДПТ було опубліковане у “Хрещатику” в номері від 23–24 грудня 2020 року.

Більшість відведеного на слухання часу з моменту публікації припала на цикл зимових свят та карантинний локдаун. Коли ж представники громади прийшли на анонсовані слухання у Департамент містобудування та архітектури КМДА, то стикнулися з обмеженнями. Департамент вирішив проводити громадські слухання, які стосуються великого масиву, у приміщенні на 20 осіб. Причому п’ятеро з них — це доповідачі-проєктанти.

Людей стали запускати до приміщення по черзі, групами по 15 осіб. У департаменті собі запланували, що 15 хвилин вистачить для доповіді, а ще 15 хвилин буде відведено на питання і пропозиції громадян по дві хвилини кожному. Після чого до зали слухань допустять нову групу із 15 громадян, якій проєктанти повторять всю інформацію знову.

Звісно, якщо підходити до слухань суто формально, “для галочки”, то так могло би й відбутися. Але до департаменту прийшли небайдужі й занепокоєні жителі Біличів і Новобіличів, тож весь хронометраж відразу зсунувся на годину. 

Поки перша група громадян слухала проєктантів, муніципальна охорона не пускала охочих навіть у вестибюль департаменту, тож люди стояли й мерзли на вулиці не менше години.

Ніякої трансляції назовні через інтернет департамент не забезпечив. 

Хто не зміг потрапити у групу 15 щасливчиків, той намагався зловити інформацію на слух крізь шпарину у дверях.

Зауважимо, що навіть у проєкті ДПТ йдеться про те, що на сьогодні на території планування проживають до 40 тис. осіб. А участь у таких “слуханнях” змогли взяти дві групи по 15–20 осіб кожна.

Мікрорайон із висоток впритул до нацпарку і ставків

На проєктному плані видно, що на відстані від компактно розміщених мікрорайонів у значному відриві від них знаходиться невеликий за площею мікрорайон — 13а. Він обведений меншим червоним колом. 

Саме тут проєктанти планують розмістити 17 висоток 26 поверхів заввишки над ставками заплави річки Нивки впритул до національного природного парку “Голосіївський” і Біличанського лісу.

Планується, що сюди у 1485 квартир заселяться 3876 нових жителів, які матимуть 700 автомобілів.

Це територія Інституту рибного господарства Національної аграрної академії наук України.

Місцева жителька й активістка Віра Агеєва поцікавилася у проєктувальників, куди зникли ставки і чи дотримано прибережні захисні смуги для земель водного фонду.

На схемі розташування території планування за матеріалами чинного генплану справді намальований ставок.

Проте на знімку з космосу ставка вже немає.

“Тут розпочали меліоративні роботи, результатом яких стало осушення двох озер та знищення екосистеми навколишніх боліт. Одне з озер по-варварському засипали залишками будівельних матеріалів”, — йдеться в одному з архівних матеріалів про річку Нивку.

Головний інженер проєкту Ігор Соболєв відповідає Агеєвій, що не знає, що сталося зі ставками. 

За його словами, в судовому порядку було переглянуто прибережні захисні смуги. Проте на прохання Агеєвої рішення суду Соболєв не надав.

Також згідно із чинним генпланом функціональне призначення землі — для ведення господарської діяльності Інститутом рибного господарства. ДПТ пропонує це виправити:

“У мікрорайоні 13а детальним планом передбачено зміну функціонального призначення території Інституту рибного господарства на житлову (ділянка 1), де передбачається формування житлового мікрорайону з орієнтовною кількістю населення 3876 чоловік, з усіма необхідними установами та об’єктами обслуговування мікрорайонного значення та парковою зоною вздовж ставків”.

Натомість присутні жителі пропонують зберегти на цій території природу.

Норми безпеки зобов’язують проєктувальників передбачити резервні виїзди з мікрорайону 13а. І вони на одній зі схем намалювали пунктирні виїзди територією НПП “Голосіївський”. Одну з доріг хочуть провести під лінією електропередачі просто в лісі.

Працівник нацпарку Андрій Хрутьба, який був присутній на слуханнях, недвозначно пояснив розробникам, що нацпарк ніколи не погодиться на такі речі.

“Будь-яка забудова — збільшення антропогенного навантаження. Причому, крім збільшення кількості відпочиваючих, з’являються гаражі, безпритульні собаки, сміття. Зонування НПП є на сайті у відкритому доступі, не треба господарську зону вважати “буферною частиною” вашого будівництва. Біля НПП може встановлюватись охоронна зона для зменшення навантаження на ліс, але біля територій, а не “парк замість лісу”. Планувати дороги через ліс не треба, так як заїзд автотранспорту на територію природно-заповідного фонду та в ліси також є порушенням”, — звернувся працівник нацпарку до присутніх.

Віра Агеєва вщент розкритикувала розділ проєкту, в якому мало бути прораховано стратегічну екологічну оцінку (СЕО). 

Виявилося, що при розробці ДПТ не досліджували навантаження на ліс та нацпарк від зростання кількості населення, автомобілів і забудови.

У коментарі Руху ЧЕСНО експерт із містобудування і планування й один із розробників чинного генплану Сергій Дюжев каже, що від слухань отримав найгірші враження.

“Враження найгірші. Я підготував до цього заходу 18 рукописних сторінок зауважень і пропозицій… У завданні розробники говорять, що розробляють ДПТ на основі чинного генплану, проєкта генплану і стратегії генплану. Від початку такий ДПТ не може мати права на існування, бо спирається на документи, які ще не прийняті. Проєктувальники пишуть, що провели розрахунки. Але я порахував, що ніяких математичних моделей і розрахунків не проведено. СЕО — абсолютно порожній документ, його можна викинути. Оцінку впливу на довкілля не зробили і робити не будуть. Повністю ігнорують чинний генеральний план”, — зауважує Дюжев.

Дюжев критикує ДПТ за непродуманість щодо безпеки потенційних жителів мікрорайону 13а.

“Там знаходиться магістральний газогін Київ — Брянськ, а планувальники переходять цей газогін і розміщують з іншого боку від міста житловий квартал. У випадку аварії на газогоні фронт вогню може рухатися в бік лісу, і всі його жителі потраплять у вогняну пастку. Всі їхні намальовані шляхові траси так само ведуть через ліс паралельно газопроводу”, — застерігає експерт.

Місцева жителька Лідія Юматова, вислухавши зауваження до ДПТ, просить зафіксувати її позицію проти будівництва мікрорайону 13а.

Крім забудови вільних ділянок ДПТ пропонує узаконити проблемні недобуди.

“Проєктом враховано будівництво житлового будинку по вул. Олевській, 13/50 у складі ЖК “Сосновий бір”, що побудований без відповідної дозвільної документації в мікрорайоні 20”, — йдеться в описовій частині ДПТ.

Лілія Андріївна каже, що спеціально переїхала з Ірпеня, де почалася висотна забудова, на вулицю Осінню в Києві, у приватний будинок. Натомість за цим проєктом плану біля її будинку в Києві також збираються звести висотку. Місцева мешканка хвилюється, що намальована на плані смужка зеленої зони біля її будинку перетвориться на парковку автомобілів житлового комплексу.

Наголошуємо, надати свої пропозиції та зауваження щодо проєкту ДПТ можна до 6 лютого 2021 року включно на адресу розробників: вул. Хрещатик, 32, м. Київ, 01001, або електронну скриньку [email protected]. У листі треба обов’язково вказати своє ім’я та місце проживання, бо анонімні зауваження не розглядаються. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються також.

Рух ЧЕСНО для LB.ua

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО писав про ТОП-10 гарячих точок у Києві довкола незаконних забудов.