Кам’янець-Подільська рада: ефективні гендерні квоти і низька внутрішньопартійна конкуренція

Від депутатського мандата відмовились двоє депутатів “Свободи”. Зокрема це Михайло Посітко, якого обрали мером міста. Зазначимо, втім, що міський голова має право голосу під час голосувань у місцевій раді. А також Володимир Барановський, який був обраний у Кам’янець-Подільську райраду, в якій він і буде працювати.

Склад ради збільшився на два депутати (38 замість 36 у раді минулого скликання). Попри те, що п’ятивідсотковий прохідний бар’єр не змінився, у раду потрапило менше партій — шість замість дев’яти.

Особливістю нового складу міськради став високий рівень недопредставництва виборців. 29% виборців у Кам’янці-Подільському проголосували за партії, які не подолали прохідний бар’єр. 

Для порівняння, на виборах 2020 року в обласні ради найбільш недопредставленою стала Київська облрада із рівнем 35%. Найменш недопредставленою — Чернігівська облрада, де лише 3% виборців віддали голоси за єдину непрохідну політсилу.

Високе недопредставництво пов’язане як із великою кількістю політсил, що балотувались у міську раду (15 партій), так і з високою конкуренцією за голоси між ними — не було “технічних” партій і кожна мала певний рівень підтримки у регіоні.

Потрапити у склад ради не змогли дев’ять партій. Більше 4% голосів отримали відразу три партії — ОПЗЖ, “Батьківщина” та “Сила і честь”. А жодна із непрохідних партій не отримала менше 1% голосів.

Склад Кам’янець-Подільської міської ради оновився майже на 79%. Серед восьми депутатів попереднього складу, котрі змогли переобратись, троє представлятимуть у міській раді нові партії.

Разом з тим, більш ніж половина депутатів (20) мають досвід попередніх балотувань в одну із місцевих рад або на посаду сільського голови. Тому дійсно “новими обличчями” у політиці можна вважати лише 18 депутатів ради.

Серед вісьмох переобраних депутатів троє йшли у раду як перші номери загального списку своїх партій. Решта були обрані в округах. Четверо із п’яти змогли показати високий результат і взяти 25-відсоткову виборчу квоту.

Це говорить про нерівні умови у веденні кампанії для чинних депутатів, які мають можливість використовувати бюджет громади. Як у Кам’янці, так і в інших регіонах не всі політичні сили вели багато депутатів попереднього скликання у місцеві ради, але саме колишні депутати часто приносять партіям найбільше голосів.

Найбільше “старих облич” завела “Європейська солідарність”. “Свобода”, найбільша партія у раді, стала єдиною політсилою, що не провела у раду жодного депутата попереднього скликання (окрім мера Михайла Посітка, який склав мандат). 

Більше половини депутатів (21 із 38) були обрані в округах, а не за допомогою єдиного списку.

При цьому лише п’ятеро депутатів, які здобули мандат завдяки округу, змогли пройти у раду із “непрохідного” місця (третє або нижче місце у територіальному списку). Для цього потрібно було взяти 25-відсоткову квоту та набрати більше голосів, ніж однопартійні у твоєму окрузі. 

Детальніше про виборчу квоту та правила місцевих виборів-2020 читайте за посиланням.

Це свідчить про те, що квоти слабко стимулювали внутрішньопартійну конкуренцію. Високий рівень квоти та слабкий рівень партбудівництва в Україні призвели до того, що найбільш активну кампанію в усіх регіонах вели саме ті кандидати, які мали прохідні місця в округах.

Найбільше голосів у окрузі отримав Михайло Желізник, кандидат від партії “За майбутнє” і колибаївський сільський голова. Йому вдалося взяти голоси 739 виборців, що відповідає 139,69% квоти. Найменше (13) взяв Юрій Нестеровський — представник партії “За конкретні справи” та тренер у місцевій спортивній школі.

Читати також: Найменш впливові депутати. Ті, хто отримав до 10 голосів

Найстарший депутат новообраної ради — 75-річний Валерій Гордійчук, очільник списку партії “Рідне місто” та генеральний директор КП “Міськтепловоденергія”. Наймолодший — його однопартієць, 35-річний Степан Гурома. Середній вік депутатів — 44 роки.

60% переможців виборів (23 депутати) є безпартійними.

У складі фракцій “Європейської солідарності” та “Рідного міста” всі депутати є членами відповідних партій. 

У той же час “Слугу народу” та “За майбутнє” у раді представляють лише безпартійні депутати. У “Свободі” три депутати є членами партії, а у партії “Конкретні справи” не є безпартійним лише лідер списку політсили Андрій Конюшенко.

Лише двоє новообраних депутатів не мають вищої освіти — представник “Свободи” Дмитро Дідик (у біографії для реєстрації на виборах вказав, що є ФОПом) та кандидатка “Слуги народу” Оксана Сидоренко (тимчасово не працювала на момент реєстрації). Обидва мають середню спеціальну освіту.

Гендерна квота допомогла підняти жіноче представництво у міській раді. Якщо у попередньому складі ради було лише три жінки (8% складу), то у нову раду вже було обрано 12 жінок (32% складу чинної ради). Жіноче представництво у міській раді не суттєво поступається рівню гендерної квоти на місцевих виборах — 40%.

При тому не можна сказати, що партії продемонстрували високий рівень довіри до жіночого лідерства. Серед 24 лідерів окружних списків партій-переможців було лише чотири жінки, і лише одна із шести партій (“За майбутнє”) довірила жінці перше місце загального списку.

Ми вже писали про те, що на виборах у міську раду п’ятеро кандидатів здобули мандат в окрузі попри непрохідне місце у територіальному списку. Троє з них були жінками.

Отже, на прикладі виборів у міську раду Кам’янця-Подільського можна стверджувати, що українські партії часто недооцінюють потенціал жінок як кандидатів. І збільшення рівня жіночого представництва у міській раді було б неможливим без гендерних квот і відкритих списків.

“Свобода” стала єдиною партією, що провела до міської ради більше жінок, ніж чоловіків. Натомість “За конкретні справи” не провела до ради жодної жінки.

Читати також: Чи здатна гендерна квота посилити жіноче лідерство

Партія “Свобода” завела у раду двох медиків, двох викладачів і двох працівників підприємств. Решта депутатів партії лише вказали у біографії, що є ФОПами або тимчасово безробітними.

Більшість депутатів “Слуги народу” (четверо із семи) — підприємці та ФОПи.

“Європейська солідарність” у міській раді представлена переважно освітянами. Троє депутатів є завідувачами середніх і вищих освітніх закладів, один — аспірант в університеті.

“За майбутнє” представлена переважно медиками та чиновниками (четверо із п’яти депутатів).

Троє з чотирьох депутатів партії “Рідне місто” — комунальники, представники підприємств “Міськтепловоденергія” і “Господар”. 

Більшість депутатів партії “За конкретні справи” (троє з чотирьох) працюють у галузі фізичного виховання: двоє працівників дитячої спортивної школи та викладач фізичного виховання у місцевому коледжі.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО проаналізував результати місцевих виборів, аби з’ясувати, як реформа децентралізації та Виборчий кодекс вплинули на формування влади у громадах. Також на прикладі новообраної Київради ми перевірили, чи спрацювало на цих виборах гендерне квотування.

Окрім того, Рух ЧЕСНО з’ясував, чи варто запровадити можливість двотурових виборів мера у малих містах.