Забули чи передумали? Проєкту про зменшення кількості нардепів до 300 немає у порядку денному

Це при тому, що ще 14 січня Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував парламенту ухвалити в цілому цей законопроєкт.

Нагадаємо, що восени минулого року у популістичному опитуванні “5 питань від президента”, котре Володимир Зеленський ініціював, виходячи за межі закріплених законом повноважень глави держави, українців запитали, як вони ставляться до ідеї скорочення кількості нардепів до 300 осіб. У “Слузі народу” згодом заявили, що за зменшення складу Верховної Ради висловилися майже 90% опитаних. А нещодавно інтернет-користувачам поставили аналогічне запитання у телеграм-каналі парламенту.

Згідно зі ст. 155 Конституції, законопроєкт про внесення змін до Основного закону, попередньо схвалений Верховною Радою, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії за нього проголосували щонайменше 300 нардепів. Проєкт №1017 парламент попередньо схвалив 4 лютого 2020 року, на самому початку третьої сесії. Отже, ухвалити його в цілому як закон депутати повинні на четвертій сесії – тій, що добігає кінця цього тижня. Тобто до 29 січня 2021 року.

Напередодні це підтвердила заступниця голови правового комітету Ольга Совгиря (“Слуга народу”), яку цитували ЗМІ: 

“До сесійної зали він [законопроєкт №1017 - прим. ЧЕСНО] має потрапити на останньому пленарному тижні в січні. Тому що вимога Конституції – це те, що законопроєкт має бути схвалений на наступній черговій сесії. Саме ця наступна чергова сесія в розумінні Конституції – це січень цього року”.

Проте на погоджувальній раді 25 січня ані голова ВРУ Дмитро Разумков, ані його перший заступник Руслан Стефанчук, анонсуючи план роботи парламенту на цей тиждень, і словом не обмовилися про законопроєкт №1017.

З іншого боку, декілька днів тому Стефанчук розповідав про законотворчі плани “слуг народу” на 2021 рік – і згадав серед них зменшення складу парламенту.

Примітно, що у ч. 8 ст. 149 Регламенту Верховної Ради, що стосується порядку розгляду парламентом проєктів змін до Конституції, є законодавча шпарина. Її рівно п’ять років тому створили нардепи від “Блоку Петра Порошенка” й “Народного фронту”. Ця шпарина дозволяє парламенту розглядати зміни до Конституції, які не були розглянуті на наступній черговій сесії після їх попереднього схвалення, на наступній за нею черговій сесії. Це означає, що ВРУ за бажання може розглянути й ухвалити в цілому законопроєкт №1017 на майбутній п’ятій сесії, що розпочнеться 2 лютого. Хоча про конституційність цього положення Регламенту можна сперечатися.

Але в історії українського парламенту були випадки, коли питання, якого на початку пленарного тижня не було в порядку денному, згодом у ньому з’являлося.

Рух ЧЕСНО звернувся до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, його першого заступника Руслана Стефанчука й заступниці голови Комітету з питань правової політики Ольги Совгирі, аби з’ясувати, як народні обранці чинитимуть із законопроєктом №1017. Наразі жоден із них відповіді не надав. Щойно редакція отримає позиції політиків, їх оприлюднять.

Раніше Рух ЧЕСНО повідомляв, що з метою запобігання кнопкодавству місця в сесійній залі Верховної Ради, не закріплені за жодним народним депутатом, від’єднали від системи голосування. Також у парламенті розробляють механізм, що унеможливить голосування картки нардепа з пультів інших депутатів, та планують додати відеокамер у залі. А тим парламентаріям, котрі все-таки наважаться кнопкодавити, загрожуватиме дисциплінарне покарання, що вдарить по їхній зарплаті.