Як житимуть громади після об’єднання і за нових правил гри

Як виконати бюджет в умовах постійної зміни правил гри?

Усі голови громад нарікають, що важко прогнозувати бюджет розвитку й рівень спроможності громади. Зокрема, на прогнозуванні негативно позначаються щорічні зміни умов. Наприклад, “гойдалка” із акцизним збором від пального, який то йде у громади, то його хочуть забрати.

“Не можна в середині року змінювати Податковий і Бюджетний кодекс. Наприклад, у цьому році для малого бізнесу були скасовані податки на нерухоме майно, на землю і єдиний податок. Ну, це все місцеві податки. Ми недоотримали як мінімум три мільйони, а бюджет був уже сформований на початку року”, — каже голова Голопристанської громади Олександр Бабич.

За словами голови Заставнівської громади, через перерозподіл ПДФО громада втратила чотири з половиною мільйони гривень.

“Начальник податкової служби області сказав, що закон і Податковий кодекс на нашій стороні, ПДФО мав би сплачуватись до нас. Ми подали позови, але суди відкладаються”, — стверджує Василь Радиш.

Причина нарікань на реформу децентралізації — розбаланс повноважень громад із фінансовим ресурсом, який, на думку деяких голів, не був переданий уповні з держбюджету на місця. Зокрема, 17 видів пільг встановлює держава, а виконуються пільги за рахунок місцевих бюджетів.

Є проблема з тим, що від виробництва страждає громада, а певні види податків отримує державний бюджет. Так, для Новоукраїнської громади важлива плата за надра, яка зараз іде до держбюджету. При цьому руйнівні наслідки видобування корисних копалин лягають тягарем саме на громаду. Вантажівки руйнують дороги, від вибухів у кар’єрах при видобутку руйнуються житла мешканців громади, вони дихають пилом, що здіймається в повітря, і на собі відчувають негативні екологічні наслідки.

Громадам бракує повноважень адмініструвати місцеві податки на місцях. За словами Олександра Бабича, фіскальні органи державної влади не зацікавлені збирати земельний податок (бо це ж не їхні надходження), а в органів місцевого самоврядування не вистачає повноважень.

“На сьогодні ми не маємо права, наприклад, штрафувати людей, які не сплачують податки. Дуже важко створити базу, реєстр. От візьмемо, наприклад, дуже цікавий податок — ресурс для всіх громад — податок на нерухомість. Сьогодні до 2013 року нерухоме майно, яке було, не внесене в реєстр. Якщо люди не проводили договори купівлі-продажу, вони просто не внесені в реєстр. Тобто не сплачують податки. Ви уявіть собі, який це ресурс на сьогоднішній день”, — каже Бабич.

Олександр Корінний, який тричі вигравав вибори в Новоукраїнці, наголошує, що децентралізація як реформа не спрацювала належним чином.

“Нам передали органи соціального захисту населення. Є такі громади, і їх більшість, де штат передали юридично, а приміщення, автомобілі, техніку не передали, комп’ютери забрали на райони”, — каже Корінний.

“Сорока-ворона бюджет приймала, субвенції розподіляла…”

Голови громад нарікають, що розподіл субвенцій із державного бюджету відбувається несправедливо.

Зокрема Олександр Корінний зауважує, що надходження додаткового фінансування, субвенцій залежить від того, чи є підтримка центральної влади.

Читати також: Бюджетна гречка. На округи яких депутатів витратив гроші Кабмін

“Розповідаємо про місцеве самоврядування, хвалимося Європі про успішну реформу децентралізації, але фінансування залишаємо обладміністраціям і народним депутатам. Тепер є лише субвенції на розвиток окремих територій… Зазвичай ті території, де керівники підтримують чинну владу і чинного нардепа, от вони отримують такі субвенції. Умови не рівні. Так не має бути у цивілізованій країні. Ми сплачуємо податки всі, але хтось має зворотну підтримку від держави, а хтось її не має”, — нарікає Корінний.

Голова Перечинської громади Іван Погоріляк бідкається, що громада не отримувала жодної фінансової підтримки від Закарпатської області.

“Зверніть увагу на критерії відбору проєктів ДФРР, який практично в ручному режимі регулюється. Де подобається мер чи громада, то туди і виписують ці проєкти. З початку створення громад ми не отримали жодного проєкту на ДФРР, тільки одного разу мільйон гривень на водопостачання”.

При цьому Погоріляк зауважує, що у проєкті держбюджету планували збільшити обсяг коштів на програми соціально-економічного розвитку, тобто на проєкти, якими “в ручному режимі” керують народні депутати.

“Ніякого змагального принципу немає. Ми витратили за два-три роки біля 500 тисяч гривень на розроблення проєктно-кошторисної документації, підготували, написали 30 проєктів — і не отримали майже жодного”, — каже Погоріляк.

Партійна система

Проблема в тому, що партійна система позбавила села представництва. Голова Миколаївської громади на Донеччині Олександр Гадяцький вважає, що не варто було спускати партійну систему в громади від десяти тисяч виборців. За його словами, депутат має проживати у своєму окрузі, щоб виборці завжди мали доступ до свого представника.

“Партійні списки та нова виборча система залишили 14 сіл без депутатів: 25 із 26 представників громади у раді — мешканці міста. Сумарно це десь чотири тисячі мешканців, що складає майже 25% населення громади”, — каже голова Новоукраїнської громади Олександр Корінний.

Єдиний позитив у партійній системі знаходить голова Слов’янської громади Вадим Лях — реформа дала малим партіям змогу зайти в місцеве самоврядування.

“Принцип реформи, який дав змогу зайти в місцеве самоврядуванням малим партіям, хороший. Я його вітаю, хоч він і на шкоду крупним партіям. Це правильно, коли з’являються нові імена. Може, мені як міському голові це не дуже вигідно, що вони відбирають у моєї партії голоси”, — каже Лях, але при цьому додає, що позитив нівелює партійна франшиза.

“Доходить до абсурду, що з однією ідеологічною партією за квотами заходять до міськради кандидати з абсолютно іншою ідеологією”, — додає Лях.

Олександр Бабич, очільник Голопристанської громади, вважає, що партійна система мала би бути у громадах від 75 тисяч виборців. Петро Гайдейчук, очільник П’ядицької громади, ставить поріг від 50 тисяч виборців.

Ще до того, як були внесені зміни у Виборчий кодекс, Рух ЧЕСНО на прикладі Київської області зробив моделювання, які громади будуть підпадати під партійну систему з огляду на різні бар’єри.

Голова Опішнянської громади Микола Різник “на 80% переконаний”, що до наступних виборів систему буде змінено.

Зарплати спотикання: платити чи не платити депутатам місцевих рад?

На сьогодні депутати місцевих рад не отримують зарплат за свою роботу в самоврядуванні. Це волонтерство, за яке законодавство теоретично передбачає компенсацію з боку роботодавця.

Така ситуація призводить до того, що частина депутатів ставиться до відвідувань засідань сесій і комісій як до факультативу, а не обов’язку.

Вадим Лях вважає, що оплата хоча б роботи голів комісій підвищила б рівень відповідальності. Адже людина, яка отримує кошти з бюджету, гостріше відчуває обов’язок перед громадою. Тієї самої думки, “за умови меншої кількості депутатів”, дотримується Олександр Корінний.

На думку ж острозького голови Юрія Ягодки, платити депутатам місцевих рад не потрібно, бо “реальна більшість справді прагне щось змінити, а не лобіювати свої інтереси”. Його думку поділяє голова Староушицької громади Анатолій Тимчук.

Голова Скадовської громади Олександр Яковлєв переконує, що депутати повинні отримувати не зарплати, а лише компенсацію на витрати, пов’язані з виконанням депутатських обов’язків.

Голова П’ядицької громади Петро Гайдейчук навіть пропонує механізм підрахунку вартості робочої години для компенсації депутатам витрат часу на роботу в радах.

“Можливо, варто взяти суму від ставки секретаря ради, заступника чи голови громади, вирахувати вартість робочої години, зробити табель відвідування чи роботи і це все компенсувати”, — каже Гайдейчук.

Натомість Микола Різник, очільник Опішнянської громади, до ідеї компенсації для депутатів місцевих рад ставиться скептично: “Скоріш за все, це буде компенсація якісь шість тисяч гривень на місяць, які взагалі ролі не зіграють великому землевласнику”.

Не поділяє ідеї компенсації для депутатів місцевих рад і очільник Якимівської громади: “Потрібно йти на певні самопожертви. Я, йдучи на вибори, чітко розумів, що буду жертвувати своїм бізнесом, часом і прибутковою частиною. Коли людина йде в депутати, повинна розуміти, що вона йде сюди не заробляти гроші”, — каже Правосуд.

Конфлікти з призначенням старост

На думку голови П’ядицької громади Петра Гайдейчука, старост мають обирати на виборах, а не призначати.

“Під час обрання старост у наших громадах ми зіткнулися з проблемою — є певна соціальна напруга в тих селах, де мешканці не сприймають висунутих на старост кандидатів. Я вважаю, що старост мали б обирати мешканці певних сіл на місцевих виборах, а не затверджувати голосами депутатів за поданням голови громади”, — каже Гайдейчук.

У своїй громаді Гайдейчукові довелося організовувати слухання щодо кандидатур старост.

Натомість у Перечинській громаді з призначенням старост не було жодних проблем.

“Призначили старост. Ми сесію дуже швидко провели, на якій прийняли всіх заступників, секретаря, керуючу справами, старост. До речі, за всі ці призначення голосували всі 22 депутати. Жодного зауваження із сіл ми не отримали щодо кандидатури старост”, — каже Іван Погоріляк.

Райради — рудимент Конституції на тілі децентралізації

Голови поголівно говорять, що не розуміють функціоналу й повноважень районних рад. Вважають, що райради залишилися через те, що для їх скасування треба було вносити зміни до Конституції, чого законодавці просто не встигли зробити.

“Децентралізацію розпочали не з Конституції. І от такі правові колізії, що райони залишились, якраз через те, що непрофесійно підійшли до цієї реформи. Районів взагалі не повинно було бути. Базовий рівень — це територіальні громади, і наступний — це обласні ради”, — переконує Олександр Бабич.

Голова Острозької громади Юрій Ягодка вважає райради зайвими: “Те, що їм держава збирається делегувати, воно настільки нікчемне...”

Мер Слов’янська Вадим Лях не розуміє функцій і бюджетотворчих процесів у райрадах.

“Мені незрозуміле рішення про створення районних рад, бо я не розумію їхньої функції і наповнення фінансовими потоками. Якщо вони візьмуть на себе утримання тієї інфраструктури, яка в громаду мала би перейти, то навіщо? Краще дайте субвенцію на їхнє утримання з державного бюджету… Усі депутати прийшли в райради, а ніхто не знає, чим вони будуть там займатися. Таких виборів у район я ще не бачив і не чув”.

Голова Опішнянської громади Микола Різник бачить у райрадах загрозу, бо вважає, що вони сприйматимуть громади як “дійних корів” і можуть шантажувати їх через вторинну ланку медицини. Різник називає районні ради головним “стопором децентралізації” і вважає, що без райрад у перший же рік реформи сформувалося би втричі більше громад.

Голова Сіверської громади Андрій Черняєв пропонує наділити райради регуляторною функцією.

“На перспективу могла би бути й регуляторна функція. До прикладу, громади нарізані по-різному. Є бідніші, без виробництв, які ледь животіють, а є дуже багаті, які зможуть невдовзі собі не лише дороги зробити, а й золоті фонтани. От якраз районні ради могли би як орган, який об’єднує громади на одній території, якимось чином своїм бюджетом урегульовувати ці питання”, — каже Черняєв.

Якщо мер помер, хто призначить перевибори?

Сьогодні, якщо мер не може виконувати свої обов’язки або помер, вибори у громаді за законом має призначити Верховна Рада. При цьому часто буває так, що парламент роками не призначає вибори. Так було з Луцьком, де мер помер, а парламент роками зволікав із призначенням виборів.

Наразі у Харкові теж чекають на призначення виборів мера. З огляду на те, що дату виборів призначає парламент, а не ЦВК, питання може мати політичне забарвлення. Так, за попередньої каденції парламенту майже 200 громад чекали на призначення виборів голів.

Більшість опитаних голів погоджуються, що повноваження призначати такі вибори треба забрати у Верховної Ради і віддати до ЦВК, причому сам механізм має бути прописаний на законодавчому рівні.

Очікувано, що голови одностайно вважають: якщо депутатський корпус відправляє їх у відставку двома третинами голосів, то і самі депутати мають іти на перевибори.

У скільки турів обирати голову громади?

На сьогодні двотурова система виборів можлива у громадах, де є понад 75 тисяч виборців. Рух ЧЕСНО з’ясував, що у 15 малих містах, які не підпадають під цей критерій, розрив між кандидатами складав лише 100 голосів.

В той час як у великих громадах розрив у першому турі міг бути дуже значним, і в другому турі перемагав той самий кандидат, що і в першому, але вартість виборів могла коштувати бюджету 14 мільйонів.

Голова Слов’янської громади, де був другий тур, Вадим Лях вважає, що другий тур виборів мера у громадах потрібен, щоб нівелювати роботу політтехнологів із розпорошування електорату. Річ у тім, що сам Лях у першому турі відстав на 0,5%, або 242 голоси, але вже у другому турі надолужив і обійшов конкурента з перевагою у 6396 голосів.

Натомість Острог — це громада із 45 тисячами виборців. Голова громади Юрій Ягодка, який виграв у конкурента з перевагою в 70 голосів, виступає проти другого туру в малих громадах.

“У нас люди, по суті, знали всіх кандидатів особисто. І люди визначилися ще до виборів, за кого будуть голосувати. За один тур у таких громадах, як наша, все вирішується”, — каже Ягодка і додає, що якби програв із різницею в 70 голосів, то змирився б.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан наголошує, що у змінах до законодавства буде представляти інтереси місцевого самоврядування: “Після місцевих виборів уже зрозуміло, які норми виборчого законодавства спрацювали, а що потрібно змінювати. Виборчий кодекс загнав депутатів у партійне “рабство”, і тепер вони змушені виконувати вказівки партій. Адже, якщо діяльність депутата місцевої ради, який був обраний за списком політичної партії, не відповідатиме програмі партії чи її осередку, то він може бути відкликаний. Асоціація міст України виступала проти партизації місцевих рад та імперативного мандату”.

“Сьогодні на часі питання розділення повноважень місцевих та районних рад. Наприклад, частина послуг має надаватися виключно по вертикалі держави, тобто на рівні району. Зокрема, послуги соціального характеру: субсидії, пенсії, соціальна допомога. Щоб громади і райради не стали конкурентами, вони мають відповідати за різні сфери. Муніципалітети мають займатися формуванням життєвого простору, а районні ради — взяти на себе функцію координаційного органу, який буде залучати масштабні проєкти для розвитку громад, які розташовані в районі. Наразі важливо прийняти законопроєкт “Про місцеві державні адміністрації”, а вже потім — зміни до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, — додає Слобожан.

Будь-які зміни до Виборчого кодексу мають враховувати міжнародний досвід, думку ключових стейкхолдерів, зокрема і виборців. Рух ЧЕСНО вже зазначав, які законодавчі зміни могли б розглянути парламентарі під час внесення правок до Виборчого кодексу.

Проблеми Миколаївської міської громади:

• благоустрій парку в Миколаївці
• недостатнє автобусне сполучення між селами
• дорожня інфраструктура
• питна вода
• медицина: брак фахівців

Читати більше: Дуже багато реформаторських змін сьогодні не мають логіки 

Проблеми Сіверської громади:

• відсутність робочих місць
• зношена ЖКГ-інфраструктура міста
• проблеми з водопостачанням, великі втрати води в мережі, “тариф не покриває витрати на водопостачання”
• немає лікаря-рентгенолога, який би розшифрував знімок на місці

Читати більше: Головне завдання — робочі місця, щоби люди не шукали роботи деінде 

Проблеми Слов’янської громади:

• питна вода
• освітлення
• дороги

Читати більше: Вадим Лях: З простягнутою рукою від центральної влади багато не отримаєш

Проблеми Острозької громади:

• дорожня інфраструктура
• відсутність великих виробництв, які б наповнювали бюджет
• брак профільних комунальних підприємств (КП “Водоканал” займається косінням бур’янів)

Читати більше: У нас майданчик для інвестицій. І треба з цим працювати

Проблеми Скадовської громади:

• зросло навантаження на бюджет після зміни адмінустрою

Читати більше: Скадовськ став райцентром — і це можливість туристичного розвитку

Проблеми Новоукраїнської громади:

• якість питної води
• відсутність робочих місць
• ремонт доріг
• брак інфраструктури для якісного відпочинку людей
• через партійну систему погіршилося представництво в селах (14 сіл без депутатів)

Читати більше: У селі був свій голова і ціла рада, а тепер навіть депутата нема 

Проблеми Староушицької громади:

• відсутність стаціонару (хворих везуть за 60 км у Кам’янець-Подільський)
• дорога від Кам’янця-Подільського до громади в незадовільному стані
• відсутність очисних споруд у Старій Ушиці: всі стоки течуть прямо в ліс
• освітлення
• брак робочих місць
• демографічна криза

Читати більше: Люди їдуть у стаціонар 60 км по жахливій дорозі

Проблеми Голопристанської громади:

• "бюджет виживання”: 5% на розвиток
• зміна правил оподаткування посеред року після формування бюджету
• бракує підтримки й комунікації з представником громади у ВР
• бракує адміністрування місцевих податків на місці (“або ми працюємо з податками, або ними не займається фактично ніхто”)

Читати більше: “Райрада буде намагатися відкусити повноваження і фінансовий ресурс”

Проблеми П’ядицької територіальної громади: 

• дефіцит бюджету
• дорожний фонд потребує ремонту
• каналізація
• водовідведення (підтоплює будинки після злив)
• добудова другого корпусу школи
• потрібна сміттєсортувальна станція на кілька громад

Читати більше: “Старост ми обираємо на громадських слуханнях” 

Проблеми Перечинської громади:

• дефіцит бюджету, який зростає
• брак медперсоналу в лікарні
• зменшення руху туристів через локдауни вихідного дня
• дороги
• вуличне освітлення
• водопостачання
• каналізація (40% покриває місто, але багато хто зливає неконтрольовано в потічки)
• невизначеність бюджетної політики держави — “Неможливо працювати, коли ти не знаєш свою дохідну частину”
• “ручне” управління державними фінансами
• пічне дров’яне опалення й відсутні вбиральні у закладах культури

Читати більше: “Локдаун вихідного дня — це сильно вдарило по наших підприємцях” 

Проблеми Опішнянської громади:

• медицина: бракує вузьких спеціалістів, зокрема гінеколога
• дороги
• надходження до бюджету
• робочі місця
• неможливість сформувати бюджет розвитку

Читати більше: “Райради будуть нас сприймати як дійних корів і шантажувати через “вторинку”

Проблеми Кам’янець-Подільської громади:

• зневіра громади у можливості долучитися до процесів розвитку
• поганий стан інфраструктури: медицини, ЖКГ
• непогашені кредитні зобов’язання на два мільйони доларів

Читати більше: “Невідпрацьований механізм податкових пільг створив проблеми підприємцям” 

Проблеми Якимівської громади:

• дороги
• стан місцевої медицини
• стан матеріально-технічного оснащення шкіл і дитячих садків
• комунальна сфера, водопровід, каналізація
• не оформлені у статус ОСББ багатоквартирні будинк

Читати більше: “Я не можу дозволити собі навчатись на помилках за рахунок бюджету”

Проблеми Заставнівської громади:

• недоотримання податків через перерозподіл між бюджетами
• відсутність бюджету розвитку
• втрата частини майна

Читати більше: “У 2021 році у нас не закладено грошей на розвиток”.