Вибори-2020: у кого з парламентських партій найуспішніша кампанія?

По суті, кожна друга партія, яка брала участь у виборах, висувала своїх кандидатів навіть на рівні малих громад, де залишилася мажоритарна система.

Найкращу спроможність до кандидування на виборах-2020 продемонстрували три парламентські партії – “Батьківщина”, “Слуга народу” та “За майбутнє”. Ці політсили висунули кандидатів до більш ніж половини всіх рад в Україні та до більш ніж половини рад на кожному з п’яти рівнів (облради, райради, райради в містах, ради громад з більш ніж та менш ніж 10 тисячами виборців).

В основі такої спроможності кожної з трьох партій лежали різні чинники. Для “Батьківщини”, найстарішої з-поміж цих політсил, таким чинником була розгалужена мережа осередків по всій Україні, для “Слуги народу” – статус партії президента та наявність монобільшості (хоч останнім часом і номінальної) у Верховній Раді, для “За майбутнє” – статус нової політсили й потужна медійна підтримка.

Найгіршу спроможність до кандидування з-поміж парламентських партій продемонстрував “Голос”: політсила претендувала на мандати лише у 14,2% рад. Ймовірно, далися взнаки нерозвиненість мережі осередків та суттєве падіння рейтингу партії протягом останнього року.

Читайте також: З якими мерами Київщини домовлялися партії в умовах нових правил гри

За підсумками виборів, найпотужніше представництво в облрадах і міськрадах облцентрів отримала “Європейська солідарність”. Також ця партія, порівняно з іншими парламентськими, має найбільший сукупний відсоток мандатів у міськрадах обласних центрів – 17%. Натомість “Слуга народу” може похвалитися найбільшим сукупним відсотком мандатів у облрадах – 17,7%.

Окрім того, “Слуга народу”, “Батьківщина” й “За майбутнє” краще представлені в облрадах, ніж у міськрадах облцентрів, тоді як ЄС, ОПЗЖ і “Голос” – навпаки.

Як парламентські партії кандидували на виборах і чого досягли

У масштабах України “Батьківщина” висунула кандидатів до абсолютної більшості рад на кожному з п’яти рівнів, зокрема до всіх облрад і районних у містах рад. Принагідно нагадаємо, що станом на травень 2020 року партія Юлії Тимошенко мала по всій країні загалом 658 осередків.

У восьми областях – Житомирській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Сумській, Чернівецькій та Чернігівській – “Батьківщина” “охопила” кандидатами всі 100% місцевих рад. Цікаво, що щонайменше дві області з цього переліку – Запоріжжя та Луганщина – не належать до регіонів, де політсила може похвалитися значною електоральною підтримкою. А от найменшу “спроможність” до висування кандидатів “Батьківщина” продемонструвала на Донеччині – 61% рад.

За результатами виборів партія Тимошенко здобула 10,8% мандатів у облрадах і 5,1% мандатів у міськрадах облцентрів.

Найкраще політсила традиційно показала себе на Заході та в Центрі. У 10 областях вона спромоглася здобути мандати і в облраді, і у міськраді облцентру. А от на Миколаївщині та Харківщині “Батьківщина” не пройшла до жодної з цих рад. Також партія “здобула” нуль мандатів у райрадах Донеччини й Луганщини (нагадаємо, що в цих областях виборів до облрад не проводили).

За підсумками виборів найбільший відсоток місць “Батьківщина” має у Кіровоградській облраді та Сумській міськраді (а вибори мера Сум утретє виграв “батьківщинівець” Олександр Лисенко), найменший – у Дніпропетровській обласній (хоча саме на Дніпропетровщині політсила має найбільше осередків) та Житомирській міській радах.

“Слуга народу” посіла друге місце за кількістю рад по всій Україні, до яких висувала кандидатів. Партія влади “охопила” всі без винятку обласні, районні ради та райради у містах, а найменший “інтерес” проявила до рад громад з менш ніж 10 тисячами виборців (78%).

Водночас “Слуга народу”, на відміну від “Батьківщини”, висунула кандидатів до 100% рад усіх рівнів лише у двох областях – Дніпропетровській та Донецькій. Найменше рад політсила “охопила” на Івано-Франківщині – 63,8%.

За кількістю мандатів, здобутих у радах областей та облцентрів, “Слуга народу” продемонструвала кращий результат, ніж “Батьківщина”, – 17,7% і 12,7% відповідно.

Читайте також: Чому партії центральної влади не можуть втримати владу більше одного терміну

У більшості регіонів партія пройшла і до облради, і до міськради облцентру. Винятками стали лише Львівщина та Івано-Франківщина, де владна політсила не змогла подолати 5%-й бар’єр на виборах до міськрад центрів цих областей.

Найбільше представництво “Слуга народу” має у Київській обласній та Полтавській міській радах, найменше – у Вінницькій облраді й Тернопільській міськраді. На Луганщині партія здобула 16,9% сукупної кількості мандатів у райрадах регіону, на Донеччині – 15%, а у міськраді Маріуполя взяла 7,4% місць.

Читайте також: Як відкликати місцевого депутата: партіям – усе, виборцям – процедура

Партія “За майбутнє” висунула кандидатів до 86,1% усіх місцевих рад по Україні, зокрема до всіх облрад і райрад у містах. Як і “Слуга народу”, політсила найменше “охопила” ради громад з менш ніж 10 тисячами виборців – 76,7%. Кандидатів до всіх 100% рад “За майбутнє” висунула на Тернопільщині, Хмельниччині та Херсонщині, тоді як на Луганщині – лише до 59,1%.

В облрадах і міськрадах облцентрів по Україні “За майбутнє” має 11% і 3,4% мандатів відповідно. Партія представлена у 19 з 22 обласних рад (не пройшла до Дніпропетровської, Харківської та Херсонської) та міськрадах шести облцентрів – Рівного, Тернополя, Хмельницького, Луцька, Полтави й Черкас (у трьох останніх мерами обрали кандидатів від “За майбутнє”). Щодо Сходу, то тут політсила здобула 5,3% мандатів у райрадах Донеччини та 1,7% – Луганщини.

Наймасовіше представництво “За майбутнє” має у Волинській обласній та Луцькій міській радах (власне, Волинь – базовий регіон цієї партії), тоді як найменший відсоток мандатів партія здобула у Львівській облраді й Тернопільській міськраді.

Читайте також: Антирекорд: 67 кандидатів набрали 0 голосів і стали депутатами

Кандидати від “Європейської солідарності” балотувалися до 68,1% місцевих рад, зокрема до всіх обласних і районних у містах рад, до більшості райрад і рад громад з більш ніж 10 тисячами виборців. А от рад громад з менш ніж 10 тисячами виборців партія Петра Порошенка “охопила” лише на 40,4%.

У жодній області ЄС не висувала кандидатів до 100% рад. Найбільше рад політсила “охопила” на Чернігівщині (96,8%), найменше – на Сумщині (43,9%).

“Євросолідарність” – єдина парламентська партія, яка пройшла до всіх облрад і міськрад обласних центрів (за винятком Маріуполя – якщо його умовно зарахувати до облцентрів як найбільше місто неокупованої Донеччини). Також ЄС, на відміну від більшості парламентських політсил, у міськрадах облцентрів представлена краще, ніж в облрадах, – 17% мандатів проти 15,1%. У райрадах Донецької та Луганської областей партія взяла 3,3% та 1,7% місць відповідно.

Найбільший відсоток мандатів партія Порошенка має у Львівській обласній та Львівській міській радах (раніше Рух ЧЕСНО писав про те, як більшість у новообраній Львівській міськраді, до якої входить ЄС, створює проблеми меру Андрію Садовому), найменший – у Чернігівській облраді та Миколаївській міськраді.

Читайте також: Київська облрада: рекордне недопредставництво і слабке жіноче лідерство

На відміну від згаданих вище партій, ОПЗЖ висувала кандидатів не до всіх обласних рад. Так, політсила, котра традиційно користується найбільшою підтримкою на Сході й Півдні, “проігнорувала” Львівську та Івано-Франківську облради. Представники “Опоплатформи” балотувалися до 100% рад на Донеччині та Херсонщині, тоді як на Львівщині партія висунула кандидатів лише до 5% рад, а на Івано-Франківщині взагалі не претендувала на мандати в жодній раді.

За результатами виборів ОПЗЖ у 15 областях здобула мандати і в облраді, і у міськраді облцентру. На Заході партія Бойка-Льовочкіна-Медведчука представлена у Закарпатській та Чернівецькій облрадах, а також в Ужгородській міськраді. У міських радах облцентрів “Опоплатформа” отримала місць дещо більше, ніж в обласних радах – 13,5% проти 13,1%.

ОПЗЖ може похвалитися найбільшим відсотком здобутих мандатів у Одеській облраді, Маріупольській та Миколаївській міськрадах, тоді як “найскромніше” політсила представлена у Чернігівській обласній та Вінницькій міській радах. Водночас “Опоплатформа” має потужне представництво у райрадах Донеччини й Луганщини – 44,7% і 40,7% відповідно.

Читайте також: Місцеві вибори як лакмус кризи партбудівництва

Найменшу “спроможність” до висування кандидатів на місцевих виборах з-поміж парламентських партій продемонстрував “Голос”, котрий “охопив” лише 14,2% рад по Україні. Зокрема, кандидати від цієї політсили балотувалися лише до шести облрад – Івано-Франківської, Київської, Львівської, Рівненської, Тернопільської й Черкаської.

У жодному регіоні “Голос” не претендував на мандати у 100% рад. На Тернопільщині він висунув кандидатів до 76,3% рад, тоді як на Закарпатті – лише до 1,4%. А у Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській та Хмельницькій областях партія не кандидувала до жодної ради.

Результат на виборах-2020 “Голос” продемонстрував досить скромний: пройшов лише до однієї облради – Львівської – та міськрад Києва й трьох обласних центрів – Львова, Рівного, Черкас. Найбільший відсоток мандатів партія здобула в Черкаській міськраді, найменший – у Київській.

За кількістю місць, отриманих в облрадах і міськрадах облцентрів, “Голос” поступився таким непарламентським політсилам, як “Свобода”, “Наш край”, “Пропозиція”, Радикальна партія Олега Ляшка та “Сила й честь”. Згадані партії також випередили “Голос” за спроможністю кандидування до рад по Україні.

Тест: Виборчий рік — 2020 у драматичних цифрах і фактах

З інформацією про кандидування всіх партій на місцевих виборах 2020 року та результатами виборів до облрад і міськрад обласних центрів можна ознайомитися в таблиці за цим посиланням.

Деякі особливості місцевих виборів-2020

З-поміж 145 партій, які кандидували на минулорічних виборах, були політсили, котрі висували кандидатів до рад тільки одного рівня. Наприклад, 49 партій кандидували лише до рад громад з більш ніж 10 тисячами виборців. А от партія “Народ” взагалі висунула лише одного кандидата на всю Україну – претендувала на мандат в Олексіївській сільраді (громада з менш ніж 10 тисячами виборців) на Харківщині.

Характерною рисою місцевих виборів 2020 року стала велика кількість локальних партій, котрі висували кандидатів у межах однієї-двох областей. Політсили, які були націлені на представництво суто в окремих регіонах чи містах, часто мали назви з топонімічною ознакою, як-от “Черкащани”, “Рідне Закарпаття”, Партія вінничан, Партія чернівчан тощо.

Інший приклад – локальні партії, створені під конкретних політиків, насамперед кандидатів у мери міст. Такі політсили у своїх назвах найчастіше використовували слово “команда”: “Команда Андрія Балоги”, “Команда Симчишина”, “Команда Ігоря Сапожка – “Єдність”, “Команда Михайлішина” та ін. Лише минулого року в Україні зареєстрували 12 нових партій, а 50 – змінили свої назви. Масове перейменування політсил є загальною тенденцією напередодні виборів, що свідчить про слабкість партбудівництва в Україні.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО проаналізував результати місцевих виборів, аби з’ясувати, як реформа децентралізації та Виборчий кодекс вплинули на формування влади у громадах. Окрім того, на прикладі новообраної Київради ми перевірили, чи спрацювало на цих виборах гендерне квотування, а також з’ясували, чи варто запровадити можливість двотурових виборів мера в малих містах.

Також Рух ЧЕСНО проаналізував ТОП-50 найсильніших кандидатів у обласні ради на виборах-2020.