Заставнівська міська громада Чернівецької області, за словами переобраного мера Василя Радиша, переживає не найкращі часи. Голова скаржиться, що внаслідок карантину податки, які пообіцяли відмінити для підприємців, створюють дефіцит у бюджеті громади. Внаслідок цього у бюджеті на 2021 рік не закладено коштів на розвиток. Бюджет прийняли на 11 місяців. Щоб уникнути дефіциту, громада планує економити на енергоресурсах.
Також голова жаліється на конфлікт із районною адміністрацію, яка забирає їхні податки на свої рахунки. Так громада втратила 4,5 млн гривень — і тепер не може підтримувати місцевих жителів у боротьбі з коронавірусною хворобою та розвивати місто.
Василь Радиш, хоч і вважає, що у невеликих громадах депутати та голови повинні бути безпартійними, сам на місцевих виборах ішов від партії “Слуга народу”. Свій вибір пояснив тим, що йому за це пообіцяли виділити кошти на ремонт їдальні школи. Вибори він виграв, проте фінансування на проєкт громада ще не отримала.
Рух ЧЕСНО поговорив із головою про проблеми, податкові війни та нове виборче законодавство в реаліях невеликої громади в рамках проєкту “ЧЕСНО. Громади”.
Василь Радиш та секретар міськради Руслан Леванін
Проблеми громади
— Сформулюйте три найгостріші проблеми вашої громади.
— Перша проблема відбулась влітку, після квітня, це те, що у нас вкрали ПДФО. Це те, що надходило до нас в ОТГ протягом року, ці кошти були розплановані, і прибуток, і видатки. Так у нас 4,5 млн вкрали. Для такої невеликої ОТГ, як наша, це важко. Районна рада, голова адміністрації через своє клопотання звернувся до сесії районної ради, вони проголосували і надіслали керівникам. А там, методом погроз звільненням з роботи, вони погодились. Бо кожен із них за свою роботу переживає більше, ніж за місто. На моє переконання, це відбувалось із погодження з областю. Тому що ми звертались в усі служби і звертались до голови ОДА. Начальник податкової служби області сказав, що закон і податковий кодекс на нашій стороні, ПДФО мав би сплачуватись до нас. Ми подали позови, але суди відкладаються.
— Чому, ви думаєте, вони прийняли таке рішення?
— По-перше, це відбулось перед виборами: вони думали, що міський голова стане на коліна. Але вони тільки розізлили міського голову і собі цим нашкодили. Вони думали, що цими грошима вони закриють всі свої питання і будуть гарно виглядати. Але вони так свої питання і не позакривали. Ми відступати не будемо: не буде грошей — буде майно.
— Які ще є проблеми?
— Районна адміністрація вирішила передати майно, яке розташоване на території міста, іншим громадам, а у нас навіть не запитали дозволу. Там теж є податки, вони були закладені в бюджет 2021 року. Перше читання бюджету пройшло, і якби ми розуміли це раніше, ми б могли розраховувати на 8,8 млн дотаційних коштів, а так ми отримаємо лише 2 млн. Причиною стали конфлікти та інтереси. У голови районної ради є свої інтереси в лікарні — кабінети в оренді, старовинна будівля в центрі міста, він давно на неї оком накинув. І я давно говорив, що ми не дамо цього зробити.
— Які є проблеми, що турбують населення громади?
— Держава звільняє деяких підприємців від оподаткування, але ніхто не розуміє, що це тягар для громади, ми будемо недоотримувати ці кошти. Але люди розуміють, що рада має працювати. Незважаючи на карантин, міська рада нікого не звільняє від податків, майже ніхто не звертався.
Бюджет
— Як відбувалась робота над створенням проєкту бюджету? Чи затвердили проєкт бюджету на 2021 рік?
— Щоб ви розуміли, у нас вилазило 13 млн мінус. Це все через проблеми, про які сказали раніше.
Бюджет на 2021 рік прийняли на 11 місяців. Видатки урізали, залишили лише захищені статті бюджету. Плануємо частково економити на енергоносіях за рахунок реорганізації установ.
— Як залучаєте громаду до обговорення бюджету?
— Ми його публікуємо для ознайомлення. Ми би з радістю ділилися грошима на якісь проєкти, але жодної копійки на інші видатки закладено не буде. Ми не можемо профінансувати захищені статті.
— Який розмір бюджету громади на 2021 рік? Як змінилась сума бюджету після укрупнення?
— Власні надходження — 35–36 млн гривень.
— Чи заплановані дотації з обласного бюджету? Якщо так, то скільки коштів плануєте отримати?
— Щодо субвенції ми ще не знаємо, тому що державний бюджет ще не сформований. В обласному бюджеті грошей немає, тому від них, більше всього, ми нічого не отримаємо.
— Скільки відсотків у бюджеті передбачено на соціальні видатки — освіту, медицину?
— Соціальні видатки займають 70% відсотків, інші 30% — на адміністративні витрати. На бюджет розвитку не передбачено нічого. Я попередив усіх наших працівників, що у цьому році не буде ніяких премій.
Стратегія розвитку громади
— Які три обіцянки з програми ви готові почати втілювати?
— Я завжди обіцяю реальні речі, те, що можу зробити. Обіцяв, що у місті завжди буде порядок, не буде “смотрящого”. До цього він у нас був, керував, і все потрібно було із ним погоджувати. Хабарі не беру, якщо щось треба, то я говорю, що все потрібно на місто — парк, дитячі майданчики.
— Що у вашому розумінні означає “спроможна громада”? Які кроки плануєте, щоб підвищити спроможність громади?
— Це громада, яка сама себе може забезпечувати і розвиватись. Стратегія є, але також є багато проблем. До прикладу, в нашу ОТГ увійшло нове село, нам передали землі, але податки із цієї землі ми не отримуємо, тому що там все роздали, працівникам того ж кадастру, або деякі навіть взагалі нічого не платять.
Коронавірус
— Чи готова ОТГ до другої хвилі боротьби з коронавірусом? Який рівень забезпечення? У яку лікарню госпіталізують хворих із громади? Чи є проблеми з госпіталізацією?
— Ми допомагаємо лікарням, за наші кошти закупили концентратори. Купляли костюми. Але сказати, що ми на себе взяли левову частку витрат, ми не можемо. Основне фінансове навантаження йде від районної ради. У порівнянні з іншою лікарнею, що поряд із нами, у нас гірше становище.
— Чи заплановано у бюджеті соціальну допомогу хворим?
— Ми не закладаємо таку допомогу.
Виборча реформа
— Які у вас загальні враження від місцевих виборів?
— Так як і по всій державі, таких виборів у нас ще не було. Із таким бардаком, політичними інтригами, грязними технологіями. Я навіть ніколи не думав, що такі методи можна втілити під час виборів. За весь виборчий період у нас змінилось п’ять голів комісії, чотири заступники та троє секретарів. Призначали людей, які представляли політичні сили та просували їхні інтереси. Інші кандидати ходили до людей і на зустрічі, а політичні “боси” ходили до голів комісії, домовились і все порішали. Так відбувається по селах, але ми намагаємось не давати їм це робити у нас. Я взагалі вважаю, що міський голова у таких містечках, як у нас, і священик у церкві повинні бути безпартійні.
— Але ж ви самі балотувались від партії?
— Я поясню чому, це я зробив перший раз. Нам пообіцяли, що дадуть на ремонт їдальні школи. Я хочу побачити, чи дотримають вони своє слово. Все, що з нашої сторони потрібно було, документи — все зроблено, чекаємо на їхні кроки. Це і депутат Верховної Ради, і в області нам пообіцяли, тому чекаємо.
— Як на ваш погляд, чи доцільно було “спускати” партійну систему у громади з населенням від 10 тис. виборців?
— Так. Політика хай буде в Києві, а тут дайте людям робити. Я як чую слово “політичні квоти”, на мені шерсть підіймається. 25% квота — це брєд. Це велика біда в нашій державі. Одне, з чим я мирюсь і вважаю це правильним, це те, що має бути певна кількість жінок. Але у нас ніколи із цим проблем не було. На даний момент у нас 11 жінок-депутаток із 22 загалом. І це мені подобається, що відмінили “першого кандидата”, туди ставлять людей, які навіть можуть не знати, де їхні округи.
— Чи розглядаєте можливість запровадити компенсацію депутатам місцевої ради за їхню роботу?
— Я погано до цього відношусь. Нехай навчаться спочатку безкоштовно працювати для громади.
Поділитись