“Я не можу дозволити собі навчатись на помилках за рахунок бюджету” — інтерв’ю з Олександром Правосудом, головою Якимівської ОТГ

Проблеми громади

— Сформулюйте три найгостріші проблеми вашої громади.

— ОТГ створили три роки тому. Я, до речі, був одним з ініціаторів її створення. Я тоді працював на посаді голови місцевої райдержадміністрації, з проблематикою я був знайомий. Не можу сказати, що Якимівська громада на сьогоднішній день може претендувати на звання однієї з найкращих на Запоріжжі. На жаль, фінансовий та економічний потенціал цього регіону не такий привабливий без тієї частини, яка відокремилася в Кирилівську громаду, на території якої розташоване узбережжя, коса і пляжі.

На жаль, дохідна частина на сьогодні становить орієнтовно 30–35% від видаткової частини. Сюди втручається політика постійно. Та ситуація, яка була тут на етапі становлення громади, з 2017 року по 2020-й, поки не провели місцеві вибори, залишала бажати кращого. Не було стабільного управління, відсторонилася діюча глава, потім вона виграла суди і поверталась. Політичні ігри для людей і для розвитку території не приносять користі.

Проблемними є дороги, стан місцевої медицини, стан матеріально-технічного оснащення шкіл і дитячих садків, комунальна сфера, водопровід, каналізація. Проблема з неоформленими у статус ОСББ багатоквартирними будинками.

Ми сьогодні перебуваємо на етапі формування нормального, здорового плану соціально-економічного розвитку. Ми скоро будемо затверджувати бюджет і постараємося оптимізувати наші витрати, які сьогодні дуже завищені, дуже багато отримують чиновники, які обслуговують громаду. Я не проти, щоб люди отримували хороші гроші за свою роботу, але паралельно з цим людина повинна працювати якісно. У нас так прийнято, ще з давніх часів, що “це ж не мої гроші, а бюджетні”, тому можна наймати десять секретарів, вісім водіїв і так далі. Я до цього питання підходжу простіше, намагаюся не оточувати себе глобальним штатом і залучати професіоналів. Нехай їхня заробітна плата буде на 20% вище, але цих професіоналів потрібно двоє замість 20. Так ми плануємо заощадити близько 8 млн гривень тільки на оптимізації власного апарату і комунальних установ, а це новий відремонтований дитячий садок.

— Ви порівнюєте роботу ради із бізнесом. Які підходи хочете перейняти?

— Ми хочемо ввести систему KPI (ключові показники ефективності) і будемо себе теж оцінювати. Але навіть якщо якісь результати будуть погані — це не означає, що рада повинна припинити свої повноваження через рік. Потрібно визначити певний часовий відрізок. І він у нас є. Після каденції виборці повинні зробити висновки про те, наскільки якісно це скликання працювало на чолі з головою.

Бюджет

— На якій стадії створення бюджету на 2021 рік? Як залучаєте громаду до обговорення?

— У нас вже підготовлено бюджет. Ми з фінансистами проводили максимальну оптимізацію. Ми хочемо ще 10% від тих витрат, які планувались на штат у 2021 році, перевести на економічний розвиток.

Люди кажуть про проблеми депутатам і старостам. Старости паралельно формують запити, ми їх перевіряємо. Це не місто, це селищна громада, приблизно 25 тисяч людей, тому можу з упевненістю сказати, що тисяч десять я знаю особисто і маю можливість особисто спілкуватися з ними. Ми таким чином робимо перехресне опитування, виводимо всі запити і потім виставляємо в порядку пріоритетності. Це дозволяє нам розуміти бажання жителів територій.

— Як змінилася сума бюджету після укрупнення?

— Я виступав за те, щоб громада була максимально велика. Я думаю, що формат об’єднання “один район — одна громада” був би одним із правильних. У нас в ОТГ увійшло десять сільських і селищних рад. Таке об’єднання дозволяє нам вирішувати якісь питання дуже оперативно. Ми зараз за рахунок нашого бюджету можемо вирішувати питання глобального характеру на окремо взятих територіях. Наприклад, у наступному році ми збираємося побудувати нові водопроводи і закрити це питання у трьох населених пунктах. Так, це буде робитися за рахунок усіх платників податків всієї громади, але в наступному році ми запропонуємо на інших територіях проєкти з розвитку і будемо на їхню користь витрачати гроші.

— Чи розраховуєте ви на дотації з інших бюджетів?

— Так, ми розраховуємо на субвенції з бюджетів усіх рівнів. Я вважаю, що у нас непогане представництво нашої території в обласній раді — у нас мінімум три депутати від нашої громади, які допоможуть нам у підтримці нашого розвитку.

— Скільки відсотків у бюджеті передбачено на соціальні видатки, такі як освіта, медицина?

— У Якимівці ці витрати складають близько 90%.

Розвиток громади

— Що у вашому розумінні означає спроможна громада?

— Для того, щоб отримати таке звання, необхідно вирівняти дохідну частину. Тільки тоді громаду можна назвати спроможною. Ми, наприклад, хочемо створити КП “Інститут розвитку Якимівки”, яке буде займатися залученням інвестицій у громаду для реалізації проєктів розвитку.

— Які п’ять пунктів ви визначили для себе та команди щодо розвитку громади?

— На перше місце я винесу фінансову складову. Упорядкування витратно-прибуткової частини, від цього буде залежати абсолютно все. Далі — це оптимізація закладів освіти та охорони здоров’я, які у нас є. Також ми хочемо створити систему муніципального транспорту. Ми не хочемо на цьому заробляти, а хочемо, щоб це виходило хоча б на рівень самоокупності.

Наряду із транспортом ми повинні розвивати наші дороги. Це колосальні витрати, які не понесе ні одна селищна рада, тому що у нас дуже розкидані території. Але ми будемо працювати з Кабміном, народними депутатами та обласним бюджетом.

І п’ятим пунктом я б позначив комунальну сферу — водопроводи, каналізаційні мережі, інженерні мережі. По закінченні моєї каденції я хочу, щоб скрізь був якісний водопровід, каналізація, щоб у нас не було втрат по воді.

— Можливо, у вас є вже ідеї щодо інвестиційних проєктів?

— Ми три роки ведемо перемовини з однією норвезькою компанією і хочемо побудувати вітропарк, найбільший на території Європи. Це великі інвестиції. Прямих надходжень там не так багато, небагато співробітників буде працювати на цих вітряках. Але в рамках цих домовленостей компанія готова виділяти величезні гроші на соціально-економічний розвиток територій.

Також ми співпрацюємо з компанією, яка розмістила у нас котли на пеллетах та займається опаленням на нашій території.

Таких проєктів багато, багато продуктів, які ми споживаємо, ми можемо виготовляти у себе. З іншими моїми колегами ми вже говоримо про міжмуніципальну співпрацю. Маємо намір укласти договори з муніципалітетами і створювати виробництва, будувати товарообмін між громадами. Добре, що молоді керівники розуміють, що це працює.

Коронавірус

— Чи готова ОТГ до другої хвилі боротьби з коронавірусом? Який рівень забезпечення?

— З точки зору медичного забезпечення у нас лікарні на належному рівні. Нам вистачає персоналу, працює близько 270 співробітників. Також працює електронна система, через яку можна спілкуватися з лікарями і отримувати консультації.

Є проблема з маленькими селами, там проблеми з лікарями, тому що люди не дуже хочуть їхати працювати в глибинку.

— Чи заплановано у бюджеті соціальну допомогу хворим?

— Ні, ми в цьому не бачимо необхідності. Ми забезпечуємо нашу лікарню оплатою, медикаментами, купівлею нового обладнання, і ми вважаємо, що людина, яка звертається до лікарні, отримує певної якості послуги.

Виборча реформа

— Як на ваш погляд, чи доцільно було “спускати” партійну систему у громади з населенням від десяти тисяч виборців?

— Ця система не виправдала себе і на територіях має негативні відгуки від населення.

— Чи спрацювала виборча квота 25% у вашій громаді?

— Ні. Є мегаавторитетні кандидати, які не набрали кількість голосів, тому що у нас маленькі ділянки. Для того, щоб ця квота працювала, можливо, її треба було б робити у 10%.

— Чи легко було партіям знайти жінок?

— У нас проблем із гендерною квотою не було взагалі. На сьогоднішній день дуже багато жінок хочуть себе проявити, хочуть бачити себе в роботі місцевих рад. Ми не те щоб витримували гендерну квоту, вона у нас формується природно.

— Чи розглядаєте можливість запровадити компенсацію депутатам місцевої ради за їхню роботу?

— Ми категорично не розглядаємо таку можливість. Потрібно йти на певні самопожертви. Я, йдучи на вибори, чітко розумів, що буду жертвувати своїм бізнесом, часом і прибутковою частиною. Коли людина йде в депутати, повинна розуміти, що вона йде сюди не заробляти гроші.

Читати також: Місцеві депутати без зарплати. Чому не спрацювали ключові реформи

— Мінрегіон подає зараз законопроєкт, щоб реформувати місцеве самоврядування, і своє бачення є і у законотворців. Міністерство пропонує у випадку усунення з посади мера ⅔ голосів, що рада також має йти на вибори. Вони прихильники концепції “сильного мера”. Законотворці ж у профільному комітеті бачать інший вихід — у випадку, коли рада не може домовитися з мером, його можна усунути лише через референдум, хоча такого інструменту, як референдум, громаді не дали. Яким чином ви бачите можливе регулювання конфліктів між радою і мером?

— На жаль, наша громада пройшла вже цей етап якраз у період з 2017 по 2019 рік. Був ряд усунень і відновлень глави. Я в цьому не бачу нічого перспективного для територій. Це політика. Вона позитивно не впливає на якість розвитку територій та якість проживання людей. Я вважаю, що було б правильно, якщо рада розуміє, що вона не справляється зі своїми обов’язками, на чолі з головою, то потрібно йти всім разом і оголосити перевибори.

— Законотворці також пропонують як альтернативу ввести нову посаду — голова апарату ради. Тобто щоб керуючий справами відповідав за виконком, а голова апарату ради опікувався радою. Як найбільш ефективно можна було б розподілити обов’язки для взаємодії апарату і ради?

— Я в цьому не бачу нічого, крім нових бюрократичних моментів. Якщо з’явиться нова посада в переліку вже існуючих — це не вплине ніяк на рівень і якість нашої місцевої ради.

— У який спосіб відбувається погодження порядку денного між апаратом і радою? Як працює формат “погоджувальної ради”, який діє в парламенті, на місцевому рівні?

— Так, ми цю систему запровадили на першій сесії. Це дуже хороший інструмент, який дозволяє на сесії не влаштовувати бардак, щоб не було політичних ігор. Я прошу депутатів утриматися від ліній партій, від яких вони були обрані.