Кнопкодавство Іванчука: Офіс генпрокурора з другої спроби відкрив кримінальну справу

Мажоритарник з Івано-Франківщини, член групи “Довіра” Іванчук 5 листопада 2020 року порушив вимоги щодо персонального голосування у Верховній Раді, що зафіксував Рух ЧЕСНО. За нашими спостереженнями, це другий народний депутат, котрий вдався до кнопкодавства після його криміналізації в січні 2020-го, першим був Владіслав Поляк.

Після виявлення факту кнопкодавства Іванчука Рух ЧЕСНО звернувся до Офісу генпрокурора із заявою про вчинення народним депутатом кримінального правопорушення. Проте генпрокурорка Ірина Венедіктова відмовила у відкритті кримінального провадження: заявила, що підстав для його відкриття немає, оскільки Рухом ЧЕСНО нібито не було дотримано вимог Регламенту ВРУ “щодо порядку направлення заяви”.

Рух ЧЕСНО подав до суду скаргу на це рішення Венедіктової та одночасно із цим спрямував до Офісу генпрокурора другу заяву про вчинення Іванчуком кримінального правопорушення. 

За наслідком розгляду цієї заяви перший заступник генпрокурора Роман Говда, котрий на той момент виконував обов'язки генпрокурора, 4 січня 2021 року вніс відповідні відомості до ЄРДР, тобто розпочав кримінальне провадження.

Рух ЧЕСНО моніторитиме хід досудового розслідування у цій справі та інформуватиме про це громадськість.

Нагадаємо, перший факт кнопкодавства, зафіксований Рухом ЧЕСНО після криміналізації цього порушення, мав місце на засіданні ВРУ 21 лютого 2020 року. Тоді закарпатський мажоритарник, колега Іванчука по групі “Довіра” Владіслав Поляк щонайменше тричі кнопкодавив за відсутнього колегу під час розгляду поправок до законопроєкту щодо відкриття ринку землі. Варто зазначити, що вже того самого дня генпрокурор Руслан Рябошапка розпочав кримінальне провадження за цим фактом – для цього йому було достатньо повідомлень у ЗМІ.

Рух ЧЕСНО не лише взявся прискіпливо моніторити справу Поляка, а й погодився всіляко сприяти слідству. Зокрема, ми надали Офісу генпрокурора відеодокази кнопкодавства нардепа й дали свідчення як свідки.

Наразі провадження офіційно перебуває на стадії досудового розслідування; інформації про те, що Поляку вручили повідомлення про підозру, немає. У червні 2020 року перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що цю справу нібито вже розглядає суд; заяву першого віцеспікера підхопила низка ЗМІ. Тоді Рух ЧЕСНО спростував неправдиву інформацію, озвучену Стефанчуком.

“Ми чудово розуміли, що народні депутати, які так пишалися тим, що криміналізували кнопкодавство, просто замилюють суспільству очі. Порушення Конституції можна унеможливити – запровадити сенсорну кнопку. Але всі розуміють, що більшість у парламенті розвалюється і рано чи пізно можуть знадобитися кнопкодави. Тому ми публічно звертаємося і до спікера Дмитра Разумкова, і до голів всіх фракцій та груп: запроваджуйте запобіжник, а не створюйте бутафорні норми в законі, які не працюють та якими ви самі себе прикриваєте”, – наголошує координаторка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

Нагадаємо, 16 січня 2020 року набрав чинності закон щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами на пленарних засіданнях Верховної Ради. За кнопкодавство нардепу загрожує штраф у розмірі 51-85 тисяч гривень, однак для цього провину парламентарія необхідно спочатку довести в суді. Органом досудового розслідування в таких провадженнях є Держбюро розслідувань, але внести відомості до ЄРДР, тобто дати старт слідству, може лише генпрокурор.

Крім того, у разі визнання чинного нардепа винним у кнопкодавстві він утратить свій мандат у день набрання законної сили обвинувальним вироком суду (частини 2-а, 5-а статті 81-ї Конституції України).

Президент України Володимир Зеленський та його партія “Слуга народу”, йдучи на вибори, обіцяли покласти край кнопкодавству у Верховній Раді. Кандидати у нардепи від СН навіть підписували меморандум з обіцянкою скласти мандат у разі кнопкодавства. Проте вже з початком роботи ВРУ-9 “слуги” довели нікчемність цього меморандуму: представники монобільшості Олена Копанчук та Сергій Литвиненко, котрі першими у “Слузі народу” вдалися до неособистого голосування, скласти депутатські повноваження відмовилися – лише перепросили за скоєне та пообіцяли передати свої місячні зарплати на благодійність.

Назавжди розв'язати проблему кнопкодавства в парламенті могли б сенсорні клавіші, котрі вже понад 10 років вмонтовані в пульти для голосування в сесійній залі. Однак їх тестування напередодні першого засідання Верховної Ради 9-го скликання зірвало ДБР, а коштів на запровадження досконалішої системи голосування “слуги” у держбюджеті не передбачили.

Законопроєкт Зеленського, згідно з яким нардеп втрачав би мандат у разі порушення процедури особистого голосування, Конституційний суд України у грудні 2019 року визнав неконституційним. Тож єдиним інструментом протидії кнопкодавству, який “Слуга народу” змогла втілити в життя, стала криміналізація неособистого голосування.

У липні 2020-го голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що за перший рік роботи ВРУ-9 було зафіксовано 3-4 випадки кнопкодавства (насправді їх було аж 50), а після ухвалення закону про кримінальну відповідальність – жодного (хоча Поляк кнопкодавив якраз після того, як закон набрав чинності).

Рух ЧЕСНО закликає насамперед запобігати кнопкодавству, а не карати за це, та вкотре пропонує парламенту розглянути можливість запровадження сенсорної кнопки для голосувань. Поки у Верховній Раді ніяк не можуть запровадити сенсорну клавішу, ця система успішно працює в Київській міській та Вінницькій обласній радах.