Підсумки роботи Верховної Ради у голосуваннях

Голосування нардепів Ради

За період роботи Ради-9 за 2020 рік станом на 18 грудня відбулося 5844 голосування — це близько 15,97 години натискання на кнопку (за 2020 рік — 4060 голосувань), з яких близько 45%, або 2632 голосування (у 2020 році — 1520 голосувань), одержали понад 226 голосів. Більшість голосувань стосувалася проєктів законів (1922), ще частина — проєктів постанов (428 голосувань).

Найбільш консолідуючими так і залишился голосування 2019 року — про тимчасову президію Ради (390), лічильну комісію і голову Ради (382). У 2020 році найбільшу кількість голосів набрало голосування за внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів (№ 2379) — за основу проголосувало 374 нардепи, але у 2-му читанні законопроєкт набрав — 322 голоси. Якщо говорити саме про 2-ге читання і 2020 рік, то найбільше голосів — 359 —  у 2020 році отримав № 3220 щодо підтримки платників податків через COVID-19.

На графіку нижче зображена гістограма усіх голосувань Верховної Ради. Бачимо, що найбільше голосувань відбувалося 50–100 голосами.

Найбільше у голосуваннях бере участь фракція “Слуги народу” — майже 83%, але голосування за складають 44%. Найменше бере участь у голосуваннях фракція ОПЗЖ і група “За майбутнє” — в середньому на рівні близько 51%.

Якщо подивитися, хто найчастіше голосує за, то вимальовується синхронізування фракцій “Слуги народу”, “Батьківщини” і групи “Довіра” — близько 44%, але це не означає, що їхні голоси завжди перетинаються. Про це читайте далі. Найменше голосує за фракція “Голосу” — на рівні 30%. Утім, розрив з іншими фракціями і групами складає лише близько 5%.

Усього парламентарі 47 разів голосували за різноманітні призначення на посади. З останнього — 17 грудня відбулося голосування мінімальною кількістю голосів (226) за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти.

Провальних голосувань було чотири: призначення Юрія Павленка суддею Конституційного суду, Юрія Вітренка — міністром енергетики, перші голосування за призначення Максима Степанова міністром охорони здоров’я і Сергія Марченка — міністром фінансів. Дотягувати голоси за призначення “слугам” найчастіше допомагають групи мажоритарників “Довіра” і “За майбутнє”.

Найменше підтримує призначення “Європейська солідарність”.

Значна частина голосувань нардепів — 55% від загальної кількості — випала на поправки. Особливо на цю кількість повпливав законопроєкт про ринок землі — 1566 голосувань. Втім, це радше виняток, особливо враховуючи, що у квітні був прийнятий закон про протидію поправковому спаму — через те, що так званий антиколомойський закон деякі нардепи закидали поправками. У залі Верховної Ради поправки з'являються з різних причин, деякі з них ставлять на підтвердження, аби “збити”; або на комітеті не знайшли компромісу щодо них.

Зрештою у самій сесійній залі лише 12% поправок отримали 226 голосів. Бачимо, що у переважній кількості голосувань “слугам” вдалося перемогти блокування поправки. Найчастіше у цьому допомагала група “Довіра”. 

У нашому дослідженні ви також можете почитати, як поправки до законів гуртують нардепів за інтересами. У ньому ми побудували мережу ініціаторів поправок, що виносилися в залу, аби знайти, що і як об’єднує нардепів.

На графіці нижче у відповідності до законів представлені дані про кількість голосувань у залі за поправки, які набрали 226 голосів. Рекордсменом є закон про азартні ігри.   

Голосування за закони 

Інакше виглядає картина голосування за закони, які вже набули чинності, у другому читанні. Всього таких голосувань 335 за весь час роботи Ради. Лідером голосування за, звичайно, є “Слуга народу” — вони голосують на рівні 88%. Найгірше голосує за фракція ОПЗЖ — на рівні 25%.

Найчастіше відсутні під час голосувань “батьківщинівці” — депутатів фракції не було в середньому під час 29% голосувань за закони.

Найчастіше утримувалася під час голосувань і голосувала проти під час другого читання фракція ОПЗЖ — 17% і 7% відповідно. Вони ж найчастіше не голосували (36%) — картки нардепів були у слоті, але дії не відбувалися.

У Раді-8 і Раді-9 ми неодноразово фіксували так званих картхолдерів — це один із депутатів, який зранку розставляє картки у слоти. Наприклад, 3 вересня 2019 року, у перші дні нового скликання, Рух ЧЕСНО зафіксував Михайла Папієва (ОПЗЖ), який перед ранковим засіданням розставляв картки у слоти колег. Також “неголосування” можна інтерпретувати як виявлення позиції “проти”, але без натискання кнопки.

На графіку нижче бачимо, що у фракції “Слуги народу” основна частина депутатів голосує між 80% і 100% у другому читанні (середній показник і медіана — близько 90%). Серед аномально низьких показників голосування — мажоритарник Олександр Дубінський, який голосував близько 20% за закони в другому читанні. На другому місці — мажоритарник з Одещини Ігор Васильковський, він голосує на рівні 52%, або кожен другий раз.

У середньому і списочнки, і мажоритарники голосують майже однаково — різниця складає близько 3%.

Найбільш розкиданими є голоси позафракційних нардепів — це група парламентарів, які не захотіли приєднатися до жодної фракції або групи. Їхні голосування тільки підтверджують, що спільного у них мало. Серед них є і такі, які голосують фактично в унісон зі “слугами”.  Зокрема, це спікер Ради Дмитро Разумков і його заступник Руслан Стефанчук (93%), яких обрали від “Слуги народу”.  Високий показник також у Гео Лероса (78%), якого виключили з фракції “Слуга народу”.

Голосування в унісон (понад 80% голосувань за) зі “слугами” притаманне деяким нардепам групи “Довіра” — йдеться про мажоритарників Володимира Арешонкова і Олександра Сухова. У фракції “Голосу” найбільше голосує за Андрій Шараськін, але зауважимо, що нардепом він став лише у листопаді (замість Вакарчука), тому голосувань у другому читанні на його рахунку лише 18. Хто з нардепів голосує найменше, а хто — найбільше, дивіться на графіці нижче.

Роль і вага монобільшості у парламенті

Станом на 21 грудня фракція “Слуги народу” складається із 246 нардепів — цієї кількості більш ніж достатньо для ухвалення законопроєктів одностайно лише однією фракцією. Мінімальна необхідна кількість голосів — 226. З-поміж 335 голосувань у другому читанні фракція “Слуги народу” проголосувала за 120 законів мінімально необхідною кількістю голосів і більше (226 і більше). Тобто тільки кожен третій законопроект став можливим завдяки існуванню монобільшості.

Інколи “слугам” не вистачало голосів на пропозиції колег за фракцією, які одноосібно ініціювали законопроєкти. Це, наприклад, стосується закону № 2386 (погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії) Юрія Камельчука — СН дала 176 голосів.

Були і випадки, коли у СН не вистачало голосів на ініціативи від голів комітетів фракції. Так сталося, наприклад, із законами Данила Гетманцева: № 2571-д (“антиколомойський” закон) — 200 голосів від СН; № 1109 — 203 голоси за від СН, № 1233 — 216 голосів за.

Бачимо, що було 15 голосувань, коли СН давала 225 голосів, і 17 — коли давала 224.

Серед усіх голосувань у другому читанні ми проаналізували ті, де фракції і групи найчастіше давали нуль голосів, але при цьому “Слуга народу” голосувала. Ми виявили, що водночас давали нуль голосів п’ять фракцій і груп — усі, крім позафракційних. Всього таких голосувань було чотири, але позафракційні допомагали зібрати необхідні 226 голосів лише у двох випадках:

• № 1008 (президентський) щодо діяльності органів суддівського врядування — 219 голосів від СН і 17 від позафракційних;

• № 1066 (щодо перезавантаження влади) — 224 голоси від СН і 4 від позафракційних;

• № 1053-1 (касові апарати) — 235 від СН і 2 від позафракційних;

• № 1012 (про імпічмент президента) — 244 голоси від СН і 1 від позафракційного.

Існує лише один закон, за який “слуги” проголосували у максимальному складі — за недоторканність нардепів. Тоді, у вересні 2019 року, вони віддали 253 голоси.

На другому місці — імпічмент президента (244 голоси “слуг”). У 2020 році найбільшу підтримку серед “слуг” зміг консолідувати № 2370 (урядовий) — 237 голосів — про національну інфраструктуру геопросторових даних.

Різняться голосування нардепів і за закони відповідно до рубрик. Фракція “Слуги народу” голосує на рівні понад 84% за закони в усіх рубриках. Фракція ОПЗЖ найменше — на рівні 3,4% — голосує за “Безпеку і оборону”, а найбільше — за “Двосторонні міжнародні угоди” (37%).

“Європейська солідарність” найменше голосує за у державному будівництві.

Законодавство і голосування за закони 

Всього у Раді-9 зареєстрували 2886 проєктів законів (від нардепів, Кабміну і президента; також враховані ініціативи, які перейшли у спадок від Ради-8), з них стали законами 332, або близько 12%. Найбільше підписаних законів — 58% — ініційовані президентом Володимиром Зеленським, один — Петром Порошенком. Серед депутатських законопроєктів відсоток ухвалення складає 9%, кабмінівських 16%. Зауважимо, що серед депутатських законів 18 були зареєстровані ще у Раді-8.

Зауважимо, що у відсотковому значенні голосування у другому читанні за закони різних суб’єктів подання (нардепи, президент і Кабмін) особливо не відрізняються від узагальнених.

Найбільша кількість ініціаторів (72, з яких усі є “слугами”) законопроєктів належить законопроекту № 3006а про повернення “пакунку малюка”, який скасував/монетизував уряд Дениса Шмигаля у липні 2020 року. При цьому “слуги” наприкінці вересня 2020 року віддали за цей закон лише 173 голоси.

Серед підписаних законів є 30 ініціатив, де ініціатором виступає лише один народний депутат, ініціаторами 28 із цих законопроектів є саме “слуги” або Руслан Стефанчук (позафракційний через свою посаду). Серед ініціатив інших фракцій є лише один прийнятий закон — про перевезення дітей — мажоритарника Дмитра Шпенева.

Найбільшу кількість законопроєктів подала Наталія Королевська (ОПЗЖ) — 200. На другому місці її чоловік Юрій Солод (ОПЗЖ) — він подав 184 законопроєкти. Втім, чинними актами їхні ініціативи майже ніколи не стають. Також ми писали, що найчастіше вони спільно виступають ініціаторами законопроєктів.

На третьому і на п’ятому місці — нардепи від “Батьківщини” Михайло Цимбалюк (149) і Юлія Тимошенко (136). На четвертому — голова комітету Данило Гетманцев (141).

Кількісно найбільше підписаних законів серед усіх парламентарів у Данила Гетманцева — 36 зі 141 поданого (або 26% успішних). На другому місці Олена Шуляк (СН) — 33 з 74 (або 45%). На третьому місці Роксолана Підласа — 30 із 77. Якщо говорити про інші фракції та групи, то найбільше актів у представника “Голосу” Ярослава Железняка — 19 зі 115.

У відсоткових значеннях “найбільш успішним” став нардеп СН Максим Перебийніс — він подав 34 законопроєкти, з яких президент підписав 16.

У цій аналітиці використовувалися дані Порталу відкритих даних Верховної Ради.

Повний перелік голосувань станом на 21 грудня 2020 року у другому читанні, де “слуги народу” не дали 226 голосів, ви можете побачити за цим посиланням (посилання на Google Spreadsheets).

Весь датасет з інформацією, скільки голосів віддала кожна фракція чи група за той чи інший проєкт закону у другому читанні, ви можете завантажити на GitHub за цим посиланням.

У файлах ви можете ранжувати голосування за кількістю голосів за загалом (for.), кількістю голосів за від кожної фракції (vote_for), датами (date_agenda) тощо.

Рух ЧЕСНО для Liga.net

Читайте також наші попередні аналітичні матеріали:

Диявол у деталях: як поправки до законів гуртують нардепів за інтересами

Антирейтинг комітетів Ради: хто є найменш прозорим

Перший рік роботи Ради-9: як працювали та як голосували нардепи