Вибори до облрад: найбільше недопредставництво виборців на Київщині — понад 35%

Якщо проаналізувати відсоток виборців на виборах в обласні ради 2015 та 2020 років, то найвищим є рівень недопредставництва у Київській обласній раді. Тут понад 35% виборців проголосували за партії, які не подолали п’ятивідсотковий бар’єр.

Насправді відсоток недопредставництва значно вищий, бо з огляду на нову форму бюлетеня і систему виборів значна кількість бюлетенів була зіпсована.

Прохідний бар’єр у 2015 та 2020 роках був сталим, тож вплинути на такі результати могли кілька інших чинників.

Оскільки боротьба за центральну область України є іміджево важливою для багатьох партій, Київська облрада стала чи не єдиною з-поміж рад такого рівня, куди у 2020 році кандидувалося на чотири партії більше, ніж 2015 року. Щоправда, до Тернопільської облради, яка на минулих виборах встановила рекорд стовідсоткового представництва — всі дев’ять партій увійшли до її складу, на цих виборах балотувалося на п’ять партій більше. 

Майже в усіх облрадах кількість партій, які балотувалися у 2020 році, суттєво зменшилася у порівнянні з 2015 роком. Однією з причин міг стати високий рівень застав, які запровадили законотворці. Є лише дві облради, де кількість партій збільшилася на одну — це Чернівецька та Тернопільська облради. У Запорізькій, Миколаївській та Черкаській областях кількість партій, які взяли участь у виборах до облради, порівняно з минулими виборами не змінилася.

Ті партії, які не потрапляли до обласних рад, залишали заставу в бюджеті. І сума застави від партій, що не потрапили до Київради, рекордно висока з-поміж облрад — адже пройшло лише 5 із 18 партій, і сума застави була однією з найбільших.

Якщо у 2015 році за результатами виборів до Київської облради рівень недопредставництва виборців складав 13%, то у 2020 році він зріс мало не втричі і становить понад 35%.

Тут варто зазначити, що чотирьом партіям (“Нашому краю”, “Голосу”, “Свободі” та УДАРу) забракло менше 1%, аби пройти до облради. 

“Якби їм вдалося подолати прохідний бар’єр, навіть одній із цих партій, то це б дало на 5% більше представництва виборцям і показники по області були б не такі критичні. Це доволі унікальна ситуація, коли чотири партії дещо недотягнули до прохідного бар’єру. Наразі “Голос” домігся того, щоб відбувся перерахунок по 34 дільницях у Фастові. Суд зобов’язав це зробити Фастівську ТВК. А ЦВК зобов’язала і Фастівську ТВК, і ОВК теж провести цей перерахунок. Хоча Київська облрада вже введена у повноваження”, — зазначає народний депутат 8-го скликання Павло Різаненко, який консультував “Голос” щодо роботи Київської ОВК.

Як повідомив на своїй Facebook-сторінці “Наш край”, деякі члени Фастівської ТВК зізнавалися правоохоронцям, що їхні підписи на протоколі підробили.

“У нас був паралельний підрахунок голосів і ще в однієї партії. Цей підрахунок показував, що у “Нашого краю” 5,1%. Я переконаний, що на рівні Фастівської ТВК відбувся вплив на результати. Там накинули голоси  менших партій на користь партії, від якої йшов мер Фастова — це Партія національного егоїзму та ОПЗЖ, а потім, як це виявилося, з них зняли ті голоси і розкинули “Батьківщині”, “Слугам народу” та інше. І кількість недійсних зросла на 900. У Фастові у нас вкрали десь 340 голосів. У “Голосу” — десь біля 300. Великі партії обдирали малі. А у Богуславі в “Нашого краю”, за нашими підрахунками, зникло десь під 500 голосів. Якби ці голоси Фастова і Богуслава підсумувати, то “Наш край” міг би долати п’ятивідсотковий бар’єр. Великі пожирають маленьких”, — зазначає юрист “Нашого краю” Андрій Григор’єв.

Варто зауважити, що не кожна партія має ресурси на паралельний підрахунок голосів. Для цього треба мати своїх представників в усіх ДВК, щоб отримати протоколи з дільниць.

Тим часом в облраді, яку ввели у повноваження до остаточного підрахунку голосів, який мав бути здійснений на вимогу суду, вже розподілили всі керівні посади, і тут кожен голос депутата був на вагу золота.

Спершу представнику “За майбутнє” Ярославу Москаленку забракло лише одного голосу, щоб очолити облраду, згодом під час контролю таємного голосування представник “Слуги народу” Олександр Скляров виграв і набрав майже мінімальну кількість голосів — 44 з 84. 

Читати також: Битва за головування на Київщині. “Слуга народу” очолив раду. ЄС і “За майбутнє” йдуть до суду

Облрада стала не єдиною радою Київщини, яку ввели у повноваження до того, як були належним чином пораховані результати. Аналогічна ситуація трапилася із Бучанською райрадою. Представник ЦВК наголосив у коментарі Руху ЧЕСНО, що після введення у повноваження рада керується ЗУ “Про місцеве самоврядування”, а Центральна виборча комісія слідкує за дотриманням Виборчого кодексу.

У столиці кількість виборців, не представлених у Київраді, зараз на рівні 27%. Після минулих виборів ця цифра була значно більшою і сягала 37%. Це також може бути пов’язано з тим, що у 2015 році у Києві балотувалося 40 партій, а цього року — лише 24. Рух ЧЕСНО окремо проаналізував, як змінився склад Київської міськради після цих виборів.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО дослідив, як спрацювали на практиці норми Виборчого кодексу та чи допомогла гендерна квота розвинути жіноче лідерство. 67 депутатів на цих виборах були обрані 0 голосів.

Ці місцеві вибори стали лакмусом кризи партійного будівництва.